|
|
| ОСНОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ |
| Графік роботи |
| Фонди |
| Довідковий апарат |
| Обслуговування |
| Методична діяльність |
| Масова робота |
| Видавнича діяльність |
| Статистика |
| КОРИСТУВАЧАМ |
| Замовлення видань |
| Правила користування |
| Комплект документів |
|
м. Вінниця, 21001,
http://library.vspu.edu.ua
vspu.lib@gmail.com |
| ПРОСВІТНИЦЬКИЙ БЛОК | ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ | ІНТЕРНЕТ- НАВІГАТОР |
|
|
|
| |
| Заснування бібліотеки | Повоєнний період | Книгозбірня в 80-90-ті | Епоха комп'ютеризації | Бібліотека сьогодні |
Останнє оновлення 14.10.2023
Історія бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського тісно пов’язана з історією університету. Бібліотека, як органічна та невід’ємна складова навчального закладу, пройшла довгий та складний шлях становлення і розвитку. Університетська бібліотека, як спадкоємниця традицій багатовікового досвіду бібліотечної справи, об’єднує в собі функції освітнього, науково-дослідного та культурного центру.
Історичний період, політика держави, керівники навчального закладу, викладачі та студенти мали безпосередній вплив на становлення освітянської бібліотеки, яка у всі часи свого існування виконувала основну функцію: забезпечення інформаційних потреб освітян, допомога навчально-виховному процесу у формуванні майбутнього вчителя.
У 1912 р. у Вінниці відкрито учительський інститут. Відповідно до вимог Міністерства народної освіти Російської імперії до складу навчального закладу мала входити бібліотека, яка складалася з учнівської та фундаментальної частин.
Заснування університетської бібліотеки прийнято вважати 1913 р., через рік після відкриття навчального закладу. Фонд учнівської бібліотеки нараховував 21 назву в 29 томах, а фундаментальної – 98 назв у 117 томах.
Книги до бібліотеки надходили епізодично (подарунки священиків, учителів, поміщиків). У 1914 р. книжковий фонд становив 2032 прим. У січні 1916 р. у фундаментальній бібліотеці нараховувалося 840 назв книг у 1136 томах на суму 2068 руб., в учнівській – 633 назви в 905 томах на суму 1206 руб.
У зв’язку з реорганізацією навчального закладу назва бібліотеки змінювалася: 1920 р. – бібліотека інституту народної освіти, 1930 р. – бібліотека інституту соціального виховання, 1933 р. – бібліотека педагогічного інституту. Сучасна назва – з 1998 р.
Перші бібліотекарі, обов’язки яких виконували викладачі (вчитель історії та географії П. В. Гришков; вчитель співів М. О. Соколов), брали участь у формуванні фонду, складали списки книг, обслуговували студентів. Літературно-наукове і мистецьке життя у Вінниці у першій половині минулого століття зосереджувалося навколо трьох закладів: Інституту народної освіти, а згодом педтехнікуму, міської центральної бібліотеки і Меморіального музею М. Коцюбинського. Інститутська бібліотека активно співпрацювала з бібліотеками міста, вивчала та втілювала у своїй роботі нові бібліотечні форми та методи.
Потреба та збільшення кількості вчителів, поглиблення змісту освіти відзначають важливість освітянської бібліотеки як осередку забезпечення навчально-виховного процесу інституту. Розбудова бібліотеки, формування фонду книгозбірні у всі часи відбувалося, в основному, на ентузіазмі її працівників, викладачів та студентів.
Матеріальне становище бібліотечного працівника було скрутне. У 1924 р. сільський вчитель отримував 14 крб. 88 коп. Оплата праці працівників освіти та бібліотекарів суттєво відрізнялася від державних цін на промислові товари і продукти харчування. Всі кошти йшли на харчування.
У завдання бібліотеки 30-х рр. входило забезпечення студентів книгою, необхідною для навчального процесу. Події, які відбувалися в країні, безпосередньо впливали на роботу навчального закладу і в т. ч. на діяльність освітянської бібліотеки. Вплив ідеології існуючого тоталітарного режиму відображався на формування фонду, який повинен бути відповідати навчальним планам закладу.
Репресивна політика держави негативно впливала на формування фондів, якість бібліотечного обслуговування. У цей період спостерігається формування нового покоління бібліотекарів, політичні погляди яких відповідали існуючій владі, які поділяли ідеологічні позиції нової влади.
Не дивлячись на те, що бібліотеки комплектувалися у відповідності до тоталітарної політики уряду, ідеологізованим навчальним програмам навчального закладу, у фондах з'являлися високоякісні цінні наукові видання, які знаходили свого читача та сіяли в головах студента «розумне, вічне…».
Бібліотека здійснювала роботу щодо забезпечення книгою студентів та викладачів інституту, у складних умовах тоталітарного режиму формуючи фонд та використовуючи прийняті форми масової роботи. Бібліотека проводила політвиховну та культмасову роботу, приймала активну участь у загальноінститутських заходах, соціалістичних змаганнях. Значна увага приділялася клубній роботі, з яким тісно співпрацювала бібліотека. Бібліотека приймала участь у культурно-масових вечірках, в оформлені Сталінського куточка у клубі. Активно розвивалися форми масової бібліотечної роботи, зокрема: голосні читання, вечори книг, усні газети, політтурніри, групові бесіди, атеїстичні вечори, бібліотечні «вівторки», «четверги», літературні читання, бібліотечні плакати та ін.
В інституті, так як і у державі, урочисто відзначалися роковини Жовтневої революції, Міжнародний день солідарності трудящих, річниці з дня народження вождів революції, соратників та учнів Леніна-Сталіна, у яких приймали участь працівники бібліотеки. Інститутська бібліотека широко пропагувала ідеї марксизму-ленінізму-сталінізму, організовувала книжкові тематичні виставки, комплектувала фонд відповідною літературою. Важливе місце у діяльності бібліотеки займає комплектування фонду літературою з педагогіки та з методики викладання предметів.
Напередодні Другої світової війни фонд нараховував понад 100 тис. примірників, читачів обслуговували на абонементі та в читальній залі на 50 місць, роботу бібліотеки забезпечували шість спеціалістів. Очолював колектив бібліотеки П.Я. Чупира.
Під час фашистської окупації навчальний корпус інституту було спалено, пограбовано устаткування лабораторій і кабінетів, фонд бібліотеки був розграбований і знищений.
Роботу доводилося починати у важких умовах, приміщення вимагало ремонту, не було меблів, обладнання, бібліотеки. Студенти і викладачі, виявляючи наполегливість і витримку, на ентузіазмі, власними руками, день за днем відбудовували інститут. У 1944 р., після відновлення навчання, розпочалася відбудова діяльності інститутської бібліотеки. Фонд бібліотеки під час фашистської окупації був знищений і після відновлення навчання, створювався заново. Книги до бібліотеки надходили зі всіх регіонів країни як пожертви. Виділяли їх й уцілілі бібліотеки міста. Але першим, хто прийшов на допомогу, був учитель математики з Літинщини – Волошинюк (ініціали невідомі). Колекція книг та брошур, що він подарував, стала основою розділу математики. Викладачі надавали можливість студентам користуватися літературою зі своїх бібліотек.
Роботу з відновлення діяльності інститутської бібліотеки у складні повоєнні роки очолила бібліотекар Домбровська Ольга Іванівна, яка провела облік збереженого фонду, розставила книги за розділами. У післявоєнні роки почався період активного розвитку бібліотеки: змінилася структура, збільшився штат, регулярно поповнювався фонд.
Особлива увага приділялася комплектуванню фонду бібліотеки навчальною, науковою та науково-популярною літературою з педагогіки, психології, суспільно-політичних, філологічних та фізико-математичних наук. Як і у довоєнні роки, тривало списання «ідеологічно шкідливої» літератури. Щороку до бібліотеки надходили циркуляри Головліту про списання, знищення або передачі до спецфондів окремих авторів або видань.
Реорганізація інституту негативно впливала на якість формування фонду, бібліотеці потрібно було оперативно реагувати на зміни та забезпечувати необхідною літературою навчальний процес. Відповідно до завдань інституту планувалася робота інститутської бібліотеки. На початку 50-х років фонд нараховував 50 тис. видань. Працювали абонемент та читальна зала на 110 місць.
У період 60-80 років значна увага приділялася формуванню фонду книгозбірні, покращенню організації довідкового апарату, модернізації матеріально-технічної бази, розширенню структури закладу. Особливу увагу звертали на комплектування фонду. Відбувалося активне відродження навчального закладу та інститутської бібліотеки. Відновилося регулярне комплектування фонду через обласний бібліотечний колектор, місцеві книжкові магазин, через книгообмін та передплату.
Було впроваджено масову та групову видачу навчальної літератури, здійснено переведення каталогів на буквені таблиці ББК, розпочато видання бібліографічного покажчика «Праці викладачів ВДПУ». Ці роки можна охарактеризувати як роки стабілізації та вдосконалення бібліотечних процесів. Керівниками бібліотеки у ті роки були Л. М. Четверик, З. М. Шелягова, Г. П. Янківська, Д. І. Псенюк.
У 70-ті р. розпочато видання бібліографічного покажчика «Праці викладачів ВДПУ». Перше видання (ротопринтне), у якому було зібрано публікації науковців педінституту станом на 1967 р., вийшло у 1970 р. З тих пір його випуски стали традиційними. Останній п’ятий випуск було видано в 2011 р. у паперовому та електронному вигляді, в ньому були зібрані праці науковців університету за 2007-2011 рр.
У зв’язку із значним збільшенням контингенту студенті та необхідністю забезпечення навчального процесу позитивним було у 70-ті р. впровадження масової та групової видачі навчальної літератури, що давало можливість оперативно видавати комплекти навчальної літератури студентам.
70-80 рр. можна охарактеризувати як роки стабілізації та вдосконалення бібліотечних процесів. У той же час в освіті скорочується сфера застосування української мови, справочинство в інституті та у бібліотеці ведеться російською мовою.
У 80-і роки значна увага приділялася формуванню фонду книгозбірні, покращенню організації довідкового апарату, модернізації матеріально-технічної бази, розширенню структури закладу.
Активно пропагувалися джерела марксизму-ленінізму, матеріали КПРС та КПУ, документи з’їздів, пленумів ЦК, постанови та інша ідеологічна продукція, як вимагалося у ті часи. Відповідна література надходила до бібліотеки у великій кількості (інколи понад 200 прим.). Всі звіти і плани, вся робота бібліотеки виконувалася «У світлі рішень… з’їзду».
Підвищення рівня роботи бібліотеки відбувалося за певних змін у технології виробництва організації управління та наукової організації праці. За велінням часу створювалася дворівнева система обслуговування читачів, змінювалася структура бібліотеки, організовувалися нові сектори, спеціалізовані читальні зали, частина фонду передавалася у кабінети при факультетах. Зміни супроводжувалися розробкою нової регламентуючої документації, нової схеми планування та звітів.
Перед бібліотекою стояло завдання – шукати нові форми і методи роботи, вдосконалювати комплексний підхід до справи виховання студентської молоді. Для виконання даного завдання використовувалися ефективні форми масової роботи: дні спеціаліста, дні інформації, дні бібліографії, читацькі конференції, організовувалися цикли книжкових виставок, бібліографічні огляди тощо.
За цей період значно розширилася площа бібліотеки. З цокольного приміщення читальну залу було перенесено на 2-й поверх (на місце, де раніше були аудиторії, лінгафонні кабінети факультету іноземних мов). На місці бувшого читального залу розпочалося формування відділу книгозберігання.
Серйозною проблемою стала перебудова систематичного каталогу за новою системою бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК). Відзначимо, що навчання кадрів з питань методики і систематизації літератури за таблицями ББК були проведені у Москві, Києві та Вінниці. Робота з впровадження нової класифікації здійснювалася при методичній та практичній підтримці ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, на базі якої спеціалісти інститутської бібліотеки проходили навчання. Було розроблено перехідні таблиці для декласифікації фондів і каталогів вузівських бібліотек. Працівники відділів комплектування та бібліографії бібліотеки педінституту включилися в роботу із впровадження нових таблиць. На базі бібліотеки інституту у 1983 р. відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар працівників бібліотек педінститутів з питань бібліотечно-бібліографічної класифікації. Саме у цей період фонд інститутської бібліотеки було переведено на ББК.
У 80-ті роки удосконалюється система довідково-бібліографічного апарату, методика опрацювання фонду. З метою скорочення інтервалу між надходженням книг та швидкого доведення їх до читача вводиться методика групової обробки навчально-методичної літератури (безінвентарний облік фонду- б/о).
У практику роботи інституту впроваджується факультативний курс «Основи бібліотечно-бібліографічних знань і роботи з книгою», який погодинно читають бібліотечні працівники відділу бібліографії. Продовжують функціонувати спеціалізовані читальні зали – фізико-математичних наук, філологічних наук.
У 80-ті роки розширено навчально-матеріальну базу інституту: збільшено об’єм фонду, кількість читачів та книговидач, вдосконалено процеси бібліотечно-бібліографічного обслуговування.
Події 80-х років диктували основні напрями роботи інститутської бібліотеки, вносили значні зміни у її діяльність.
Бібліотека педінституту продовжувала активну реалізацію постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек в комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» (1974 р.), матеріалів Пленумів ЦК КПРС, з’їздів партії, нового «Положення про бібліотечну справу в СРСР» (1984). Велике значення для поліпшення роботи бібліотеки мала постанова ЦК КПРС «Про подальше покращення ідеологічної, політико-виховної роботи» (1979 р.).
Діяльність бібліотеки, у т.ч. вся культурно-масова робота була спрямована на виховання у студентської молоді принципів комуністичної моралі, любові до Батьківщини. Бібліотека включалася у соціалістичні змагання, відзначення річниць Великого Жовтня і дня народження В.І. Леніна, річниць утворення СРСР. Бібліотека завжди була підпорядкована тій ідеології, що і держава, підтримувала політику вищого навчального закладу, держави. Тому головною метою діяльності бібліотеки у 80-ті залишалася пропаганда марксистсько-ленінської спадщини, доктрин КПРС та переваг соціалістичного будівництва. Виконуючи ідеологічну функцію, бібліотека активно пропагувала літературу з патріотичного, інтернаціоналістичного та естетичного виховання.
З 1982-2006 рр. завідувач, а потім директор бібліотеки – Бойван Олена Василівна. Вродлива струнка жінка, мудра, людяна, оптимістична людина, фахівець високого рівня, яка все своє трудове життя присвятила бібліотечній справі. Зміна структури бібліотеки, переїзд у новий корпус, впровадження нових технологій – все це випало на її долю.
Заступником завідувача бібліотеки, пізніше заступником директора була Бородавко Ольга Михайлівна, знаючий спеціаліст, професіонал бібліотечної справи, дисциплінований працівник, вимоглива як до себе так і до підлеглих. Велику увагу завідувач бібліотеки приділяла нормуванню бібліотечних процесів та впровадженню передового досвіду.
Приміщення бібліотеки потерпало від тісноти, на абонементах створювалися величезні черги читачів. Фонд бібліотеки, через відсутність достатньої кількості стелажів та місця, складали на підлозі колодязями.
Обслуговування читачів концентрувалося на окремих аспектах організації читальних залів. З метою підвищення ефективності обслуговування, скорочення шляху книги до читача створюються спеціалізовані читальні зали суспільно-політичних (у навчальному корпусі № 1) та фізико-математичних наук (у студентському гуртожитку).
У ці роки активізувалася робота щодо пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань серед студентів, для яких провідні фахівці бібліотеки продовжують проводити заняття з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності (працівники відділу бібліографії – гол. бібліограф Шаповал Л. П., зав. відділу – Кравець Н. С.).
Значно покращилася матеріально-технічна база бібліотеки. Для бібліотеки у корпусі № 3 на першому поверсі під актовою залою було виділено 1250 м2. У 1987 р. частина відділів бібліотеки переїхала у новий корпус № 3, де розташувалися відділи – довідково-бібліографічний з кімнатою каталогів, відділ обслуговування навчально-методичною літературою (абонемент та читальна зала навчально-методичної літератури, читальна зала періодичних видань), відділ комплектування та наукової обробки літератури.
Відбувається реорганізація традиційних систем обслуговування, виділення нових підрозділів, секторів, виокремлено два відділи обслуговування: навчально-методичної літератури та науково-популярної і художньої літератури.
Це були часи розквіту освітянської бібліотеки, збільшення її матеріально-технічної бази, структури та штату. Значно зріс контингент студентів та кількість читачів бібліотеки. У 1989-1990 н. р. контингент студентів становив 8224 особи, в тому числі за денною формою навчання – 5844.
Початок 90-х бібліотека педінституту переживала труднощі, викликані соціально-економічними перетвореннями в країні, повною мірою відчула вплив «епохи змін». Переломні 90-ті роки були складними в житті держави, інституту і бібліотеки. Це були часи руйнації тоталітарної політичної системи і перші кроки розбудови нової незалежної держави.
Введення оплати за освітні послуги, руйнація державної мережі книгорозповсюдження, закриття бібліотечного колектора, що служив джерелом централізованого комплектування бібліотечних фондів призвело до скорочення бібліотечного фонду та кількості відвідувань. І все ж, у складних умовах, викликаних часом, персонал бібліотеки зміг не тільки зберегти фонд, але й збільшити його.
Тимчасові труднощі змушують колектив бібліотеки шукати нові форми роботи, адаптуватися до нових вимог часу. У результаті наполегливої праці поступово визначаються основні пріоритети розвитку бібліотеки в нових економічних умовах, гармонійний розвиток традиційних та інноваційних форм діяльності. Але саме в ці роки діяльність бібліотеки позначилася багатьма починаннями.
В університеті відбувається набір студентів на комерційних засадах, формується спеціальний фонд (спецрахунок), за рекомендацією МОН 15% з яких має використовуватися на формування бібліотечного фонду.
З 1992 по 1999 роки проведено значну роботу з реформування основного фонду, виокремлено цінні та рідкісні видання (1432 прим.).
Переглянуто і вивчено фонди всіх структурних підрозділів бібліотеки. Відібрані одиничні примірники цінних, рідкісних, ілюстративних, довідкових видань та подвійні примірники підручників і передано у фонд відділу книгозберігання. Ці заходи збагатили основні фонди відділу книгозберігання, що дало можливість краще задовольнити запити читачів у читальних залах.
Для подальшого розвитку інформаційної інфраструктури активно розвивалася співпраця з недержавними громадськими організаціями, бізнесовими структурами, міжнародними та вітчизняними благодійними фондами.
Бібліотека педуніверситету у 1998 р. була учасником масштабного Міжнародного проекту «Відкрите суспільство. Пушкінська бібліотека», фінансованого фондом Сороса. За 7 каталогами до бібліотеки надійшло 2110 назв 2931 примірників унікальних видань.
У третє тисячоліття бібліотека увійшла із планами подальшого розвитку через впровадження сучасних інформаційних технологій, створення оптимальних умов для забезпечення інформаційних потреб користувачів. Із входженням в еру інформаційного суспільства університетська бібліотека активно формує свої ресурсні масиви відповідно до нових вимог суспільства та нових навчальних програм. Значно розширилися інформаційні послуги бібліотеки, радикально модернізувалася її діяльність шляхом широкого впровадження в практику обслуговування користувачів сучасних інформаційних технологій.
Збільшення об’єму фонду, кількості читачів та книговидач, підвищення професійного рівня співробітників, вдосконалення процесів бібліотечно-бібліографічного обслуговування – все це дозволило присвоїти бібліотеці І-категорію з оплати праці та збільшення штату.
З 2003 р. посаду ректора обіймає О. В. Шестопалюк, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, людина нової формації, генератор прогресивних ідей, досвідчений педагог, талановитий організатор, мудрий керівник, всебічно обдарована особистість, який вважає університетську бібліотеку «джерелом мудрості та знань ВНЗ».
З 2004 р. у бібліотеці розпочався процес комп’ютеризації, придбано ліцензійну АБІС ІРБІС. З метою організації та функціонування електронної бібліотеки (ЕБ) створено відділ комп’ютеризації та експлуатаційно-технічного обслуговування бібліотечних процесів (завідувач відділу Наугольних Світлана Глібівна).
Із входженням в еру інформаційного суспільства університетська бібліотека активно формує свої ресурсні масиви відповідно до реформування освіти та нових навчальних програм. Поряд з традиційними паперовими формуються електронні ресурси.
З 2006 р. бібліотеку очолює Білоус Валентина Степанівна, яка з 1987 р. – працює у бібліотеці педуніверситету, займаючи різні посади (від бібліотекаря на науковому абонементі до директора бібліотеки). Білоус В. С. досконально володіє технологічними процесами діяльності педагогічної бібліотеки, кваліфікований спеціаліст. Їй притаманний виважений, системний підхід до вирішення складних питань функціонування бібліотеки, вміння передбачати тенденції її розвитку і відстоювати інтереси бібліотеки перед ректоратом університету.
За підтримки ректора університетська бібліотека поступово трансформується в сучасну, комфортну, прогресивну структуру, гармонійно поєднуючи традиційні та інноваційні форми.
З огляду на роль і важливість бібліотеки у забезпеченні інформації у навчально-виховному та науковому процесах університету ректором О.В. Шестопалюком було прийнято рішення про створення електронної зали. За ініціативи та підтримки ректора, в умовах світової фінансової кризи вдалося закумулювати 1 млн. 900 тис. грн. та здійснити повну реконструкцію бібліотеки у навчальному корпусі №3, облаштувати дві читальні зали.
Унікальною подією в житті університету та бібліотеки було у 2009 р. введення в дію створення зали електронної інформації на 40 автоматизованих робочих місць з доступом до локальної та всесвітньої мережі Інтернет. Відкриття зали електронної інформації стало важливою подією у житті бібліотеки та університету. Розроблено веб-сторінку університету.
Оновлено та створено затишну електронну залу навчально-методичної літератури на 48 посадкових місць, яку в 2013 обладнано ПК та перетворено на читальну електронну залу. В ній користувачі одночасно можуть працювати і з книгою і з комп'ютером.
У зв’язку з новими технічними реаліями, насамперед, комп’ютеризацією бібліотечних процесів, бібліотека розробила програму автоматизації бібліотеки, концепцію моделі бібліотеки, визначила шляхи підвищення інформаційного забезпечення користувачів. Велика увага приділяється інноваційним аспектам розвитку бібліотечно-бібліографічного обслуговування, аналізу процесів трансформації традиційної бібліотечної технології обслуговування, питанням впровадження і ефективності використання нових інформаційних технологій зміні функцій та професійної кваліфікації бібліотекаря в умовах розвитку інноваційних технологій у бібліотечній справі, вивченню читача бібліотеки, розширенню спектра бібліотечно-бібліографічних та інформаційних послуг.
Університетська бібліотека трансформується. Фонд поєднує інформаційні ресурси на різних типах носіїв, є універсальним та становить понад 530 тис. одиниць зберігання. До складу фонду входять навчальні, наукові, науково-популярні, художні, довідкові, видання українською та іноземними мовами. Електронна бібліотека, яка включає електронний каталог, що нараховує понад 212 тис. записів, у т.ч. доступних користувачеві – близько 200 тис. записів; медіатека – більше 800 одиниць зберігання. БД повнотекстових видань становить близько 4 тис. записів.
З кожним роком збільшується частка документів на електронних носіях, але традиційні паперові видання не втрачають своєї значущості і ролі, наукової, культурної і фінансової цінності. Бібліотека займається пошуком, аналізом і збереженням електронної продукції, забезпечення доступу до електронних та паперових документів. Бібліотека орієнтується на актуальні для сучасного вищого навчального закладу інформаційні потреби, прагне розширити склад фонду новими видами документів, в т. ч. електронними: від комплектування традиційними паперовими виданнями до створення конволюти з актуальної у навчальному процесі тематики та активного формування електронної бібліотеки.
У цьому напрямі зроблено чимало: здійснюється створення БД ЕК та нові системи обслуговування користувачів (електронна доставка документів, медіатека, електронна зала, зона Wi-Fi тощо).
З 2010 бібліотека сприяє збереженню та пропаганді наукового доробку вчених університету. З цією метою створюється інституційний репозитарій. Спочатку він створюється як оремий колекційний ресурс сайту бібліотеки, а потім на базі програмного забезпечення Dspace.
Виробнича структура, що забезпечує функціонування бібліотеки на виконання поставлених завдань складалася з 6 відділів: інформаційно-бібліографічний; комплектування та наукової обробки літератури; зберігання фондів; обслуговування навчально-методичною літературою; обслуговування науковою та художньою літературою; інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотечних процесів. У структурі бібліотеки 2 абонемента та 5 читальних залів на 441 посадкових місць, у т.ч. зала електронної інформації на 40 АРМ та читальна електронна зала на 48 місць. Парк комп’ютерної техніки становить 100 ПК, 9 одиниць розмножувальної техніки (сканери, принтери).
Загальна площа бібліотеки – 2622м2, робоча частина – 591,8м2, під фонд – 1117,8 м2, для користувачів – 912, 4 м2. Забезпечують роботу 52 штатні одиниці.
Підвищується професійний рівень працівників, постійно вдосконалюється обслуговування користувачів. Бібліотека реагує на процес інформатизації, створюючи і удосконалюючи нові види інформаційно-аналітичної продукції, використовуючи нові форми бібліотечного обслуговування.
Понад 40 тис. користувачів отримували щорічно понад 1 млн. примірників документів на різних носіях інформації. Більше 400 культурно-просвітницьких заходів організовує бібліотека протягом року, активно впроваджуються інноваційні форми і методи.
Активно впроваджуються інноваційні процеси в роботу бібліотеки. Пріоритетний напрям бібліотеки педуніверситету – створення потужної електронної бібліотеки.
Значна увага надається корпоративній взаємодії з бібліотеками різних систем та відомств. Бібліотека здійснює обмін аналітичних записів журнальних статей з Центральним українським корпоративним каталогом (ЦУКК) та регіональним корпоративним каталогом (РКК). На корпоративних засадах розпочато співробітництво з освітянськими бібліотеками та ДНПБ імені В. О. Сухомлинського щодо формування інформаційного ресурсу психолого-педагогічної тематики до всеукраїнської БД «Україніка наукова», здійснюється реферування публікацій періодичних видань науковців університету.
У 2011 р. бібліотека стала членом зведеного Інтернет-каталогу «Бібліотеки України». Бібліотека – член Української бібліотечної асоціації та регіональної асоціації бібліотек Вінниччини.
Значне місце в усі часи функціонування бібліотеки займає довідково-бібліографічна робота. Розширився спектр вторинної інформації, створення галузевої реферативної продукції з метою повноцінного забезпечення фахових потреб науковців і практиків освітянської галузі.
З метою систематизація та збереження інформації про науковий доробок науковців університету активно продовжується видавнича діяльність бібліотеки. Започатковане видання серії «Педагоги Вінниччини», в якій вийшли біобібліографічні покажчики науковців педуніверситету – «О. В. Шестопалюк. Ректор. Учений. Педагог», «І. І. Заєць», «Г. С. Тарасенко» та ін. Метою започаткування серії є вшанування представників професорсько-викладацького складу університету, які своєю багаторічною плідною працею сприяли розвитку науки та освіти в Україні. Серед видань бібліотеки – бібліографічні покажчики «Болонський процес» (уклад. О. П. Мазур, 2006), «Теорія і практика громадянського виховання майбутніх вчителів», (уклад. Т. В. Мірохіна, Т. М. Баланюк, 2006), «Наступність у навчанні» (уклад. Т. В. Мірохіна, Т. М. Баланюк, 2010), «Психолого-педагогічний глосарій» (укладачі С. І. Пелимська, І. А. Мороз, за ред. В. С. Гадомського, 2012), «Вінницькому державному педагогічному університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років» (уклад. Т. В. Мірохіна, Т. М. Баланюк, 2012).
Працівниками бібліотеки розроблено ряд методичних рекомендацій: «Краєзнавча робота в бібліотеці ВДПУ імені Михайла Коцюбинського: досвід роботи» (уклад. В. О. Іванчук, 2008 р.); «Створення презентацій за допомогою програми Microsoft Power Point» ( уклад. С. Г. Наугольних, 2010).
З впровадженням в бібліотеці нових технологій основні видання в електронному вигляді представляються на сайті університету.
Бібліотека проводить власні наукові дослідження, здійснює моніторинг бібліотечних процесів – вивчає стан та розвиток документного фонду, аналізує проблему бібліотечно-бібліографічного та інформаційного забезпечення користувачів, досліджує історію освітянської книгозбірні.
Мета проектної діяльності бібліотеки полягає у формуванні та підвищенні рівня інформаційної культури користувачів та співробітників; популяризації та рекламі бібліотечно-інформаційних ресурсів бібліотеки; розробці нових послуг; розширенні та підвищенні якості матеріально-технічної бази бібліотеки, створенні комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів.
Становлення та розвиток бібліотеки впродовж десятиліть відбувався завдяки професіоналізму, відповідальності, а головне – любові до своєї справи працівників бібліотеки багатьох поколінь. Вагомий внесок у розбудову університетської бібліотеки ветеранів бібліотечної справи Шелягової З. М., Янківської Г. П., Псенюк Д. І., Бородавко О. М., Іщук Н. Ф., Кравець Н. С., Шаповал Л. П., Бойван О. В., Радер Н. І., Шпильової Н. М., Бондар Г. П., Михальчук Л. І., Іванчук В. О., Марченко М. В. та ін. Серед когорти молодих спеціалістів, на яких бібліотека покладає велику надію у продовженні справи забезпечення освітян якісною бібліотечно-бібліографічною інформацією – Стопа І. О., Коношевська Т. В., П`ятак О. А., Грищук Т. М., Кудраш Т. В., Волошина Н. Б., Чернелівська Т. М., Беринда В. М. та ін.
Пройшовши славний історичний шлях, зберігаючи традиції, бібліотека педуніверситету виконує свою основну місію – сприяння вищому навчальному закладу у виконанні навчально-виховного процесу та науково-дослідній роботі.
Модернізація вищої школи вимагає від освітянських бібліотек більш високого рівня забезпечення навчально-виховного та наукового процесів повною, оперативною та якісною інформацією. Сучасна бібліотека Вінницького державного педагогічного університету, як спадкоємниця традицій багатовікового досвіду бібліотечної справи, об’єднує в собі функції освітнього, науково-дослідного та культурного центру.
Зміни, які характеризують нову парадигму освіти, диктують зростання вимог до інформаційного забезпечення освітніх закладів як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності. Стратегічні пріоритети вищої школи змінюють пріоритети бібліотечного-бібліографічного та інформаційного обслуговування. Вірно обрана стратегія діяльності дає можливість бібліотеці бути успішною, прогресивною, потрібною читачу.
Бібліотека – це організм, який буде живим тільки тоді,
коли він змінюється разом із суспільством в цілому
та користувачами зокрема
А. Збитнєвська
Третє тисячоліття принесло нову парадигму освіти, стрімку зміну пріоритетів, діяльності, творчості, стирання кордонів, а разом з цим – новий виток і простори для того, хто для людини відкриває світ – Учителя. Серед завдань, які держава поставила перед освітянами, важливе місце належить відродженню та розбудові національної освіти як найважливішої ланки виховання освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров`я.
Зберігаючи традиції попередніх поколінь та змінюючи пріоритети бібліотечного-бібліографічного та інформаційного обслуговування, бібліотека педуніверситету виконує свою основну місію – сприяння вищому навчальному закладу у виконанні навчально-виховного процесу та науково-дослідницькій роботі. Модернізація вищої школи вимагає від освітянських бібліотек більш високого рівня забезпечення навчально-виховного та наукового процесів повною, оперативною та якісною інформацією.
Зміни, які характеризують нову парадигму освіти, диктують зростання вимог до інформаційного забезпечення освітніх закладів як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності. Стратегічні пріоритети вищої школи змінюють пріоритети бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування. На виконання стратегічних завдань університету спрямована робота бібліотеки. Наразі пріоритетний напрям роботи бібліотеки педуніверситету – створення потужної електронної бібліотеки.
З 2014 р. бібліотека впроваджує проект «Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – модель сучасної бібліотеки закладу вищої освіти». Основне завдання проекту – формування єдиного інтерактивного інформаційного середовища в інтересах читача, просторової відкритої бібліотеки, розвиток функцій повноправного учасника навчальної та науково-дослідницької діяльності, центру навчального, наукового, соціального та культурного життя університету.
Проект було подано на Всеукраїнський конкурс Української бібліотечної асоціації «Бібліотека року 2014». 27 листопада 2014 р. у м. Києві на щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції Української бібліотечної асоціації «Бібліотек@ – територія єдності» бібліотеку Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського нагороджено Грамотою Міністерства культури України та Дипломом ІІ ступеня Української бібліотечної асоціації за ІІ-е місце у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року».
Бібліотека вбачає стратегію свого подальшого розвитку у гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів, у реалізації нової моделі бібліотеки з використанням інтелектуальних комп’ютерних технологій. Адже вірно обрана стратегія діяльності дає можливість бібліотеці бути успішною, прогресивною, потрібною читачу. Роль бібліотеки сучасного закладу вищої освіти, за умов інформаційного суспільства, полягає у використанні можливостей нових технологій для переходу від стратегії володіння інформаційними ресурсами до стратегії забезпечення користувачів інтегрованим і синтезованим знанням.
Пріоритетний напрям бібліотеки педуніверситету – створення потужної електронної бібліотеки, співпраця з науковими та освітянськими бібліотеками, постійна робота над нормалізацією лексики в інформаційно-пошукових системах.
За підтримки ректорату бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, вдосконалюючи свою роботу на базі нових інформаційних технологій, успішно виконує своє головне завдання – інформаційне забезпечення наукової та навчальної діяльності університету, трансформується в сучасну, комфортну, прогресивну структуру навчального закладу, справжній науково-інформаційний центр університету.
Змінюється університет та бібліотека, яка є візитною карткою навчального закладу. Тому потрібно йти в ногу з часом, розвиватися професійно, впроваджувати нові ідеї та замисли, тобто, відповідати високому призначенню університетської бібліотеки. Працівники бібліотеки беруть активну участь у житті університету, надають потрібну інформацію кожному студенту та науковому працівнику, забезпечують комфортність умов роботи користувачів та персоналу. Освітянська книгозбірня продовжує свою діяльність за такими важливими напрямами як наукове комплектування документів, забезпечення збереження фонду, бібліотечно-бібліографічне та інформаційне обслуговування, активно впроваджує інноваційні технології.
Бібліотечні документи – важливий науковий, культурний, освітній та інформаційний фонд бібліотеки. Їх багатством та якістю визначається авторитет університету. Збереження документів – бібліотечного фонду як духовної цінності прийдешніх поколінь є важливим завданням і обов’язком.
Векторами розвитку університетської бібліотеки є:
Пройшовши славний історичний шлях, зберігаючи традиції попередніх поколінь та змінюючи пріоритети бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування, бібліотека педуніверситету виконує свою основну місію щодо інформаційного забезпечення навчально-виховного та науково-дослідного процесу університету. З огляду на довгий історичний розвиток бібліотеки, незважаючи на проблеми сьогодення (комплектування фондів, незадовільна матеріально-технічна база, відомча невизначеність – підпорядкування двом міністерствам – освіти та культури), споглядаючи минуле, бібліотека з оптимізмом дивиться у майбутнє.
Труднощі, які виникають, загартовують, дозволяють набути досвід, що знадобиться у майбутньому.
Відзначаючи віковий ювілей, працівники книгозбірні ставлять амбіційні завдання: відповідати вимогам сучасного вищого навчального закладу, постійно підтримувати імідж бібліотеки та бібліотекаря. Колектив університетської бібліотеки повен енергії, творчих планів та задумів.
Сучасна бібліотека як важлива частина інформаційного простору суспільства забезпечує доступ до різноманітних знань кожному члену суспільства. Бібліотека університету – це інформаційний центр закладу освіти. Книгозбірня дійсно займає особливе місце в навчальному закладі, тому що є інформаційною основою науково-освітнього та виховного процесів. І її роль зростає, особливо сьогодні – у зв’язку з модернізацією та інформатизацією вищої освіти, підвищеним попитом на освітні послуги. В цих умовах бібліотека упродовж звітного періоду оперативно реагувала на запити, вимоги, побажання користувачів, а також постійно підвищувала свій рівень професійної компетентності.
У своїй роботі бібліотека керувалася законодавчими та нормативними документами в галузі вищої освіти та бібліотечної справи: Законами України «Про вищу освіту», «Про бібліотеки та бібліотечну справу»; директивами Міністерства освіти і науки, Міністерства культури і туризму; Національною доктриною розвитку освіти, Державними національними програмами «Освіта. Україна ХХІ ст.», Стратегією розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», рекомендаціями зонального методичного центру, розпорядженнями університету та бібліотеки.
Бібліотека і педуніверситет функціонували в одному інформаційному просторі. Бібліотека, надаючи інформаційну підтримку навчальній, науковій та виховній діяльності, була активним партнером на всіх стадіях життєвого циклу наукових досліджень вчених, сприяла підвищенню вебометричного рейтингу ВДПУ. Бібліотечні сервіси сприяли збільшенню представництва вчених університету в глобальному просторі наукових комунікацій, впровадженню наукометричних та бібліометричних методів дослідження.
Діяльність бібліотеки була спрямована на якісне та оперативне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу, науково-дослідної діяльності університету та формування сучасного інформаційно-бібліотечного середовища з високим рівнем комфортності для всіх груп користувачів.
Серед важливих подій – відзначення 110-літнього ювілею книгозбірні. Урочистості з нагоди святкування проходили у вересні 2023 року в загальній читальній залі наукової літератури , де було підготовлено виставки: «Видання бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського», «Фото звіти про роботу бібліотеки за останні роки», «Нагороди бібліотеки», «Арсенал творчих ідей», «Господиня гарна я» і оформлено виставки-інсталяції «Дім книги вул. Бібліотечна, 1» та криницю з книг.
Свій ювілей працівники бібліотеки святкували напередодні Всеукраїнського дня бібліотек у колі ректора, проректорів, голови профспілки, заступників деканів факультетів, ветеранів бібліотеки, колег з бібліотек міста та студентів.
Формування позитивного образу бібліотеки в очах користувачів, визначення її місця в сучасному суспільстві відбувалося шляхом надання цілого комплексу інформаційних послуг: доступ до БД через Інтернет, консультування з пошуку у БД і каталогах, надання інформації електронною поштою, виконання віртуальних довідок, доставка книг по МБА, виставки нових надходжень, тематичні виставки, перегляди. Бібліотека поєднувала традиційні та електронні інформаційні ресурси, індивідуальні і корпоративні методи роботи.
Ситуація, що склалася внаслідок поширення світом епідемії коронавірусу COVID-19 та воєнного стану, внесла значні корективи у життя бібліотеки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України бібліотека тимчасово призупинила роботу з обслуговування читачів офлайн та розпочала працювати дистанційно.
За допомогою рекомендацій Української бібліотечної асоціації, колектив бібліотеки на чолі з директором зосередився на використанні наявних онлайнових сервісів та розвитку нових. Необхідно було зберегти, а можливо і зміцнити довіру користувача бібліотеки, перенісши при цьому комунікацію з користувачами й між самими бібліотекарями в цифровий простір і використовуючи широкий набір інструментів взаємодії.
Впровадження Інтернет-проєкту «Бібліотека 2.0», який діяв протягом 2014-2019 рр., дало можливість бібліотеці зробити доступними для користувачів всесвітньої мережі Інтернет ресурси та сервіси за всіма базовими напрямами діяльності бібліотеки та швидко адаптуватись до обслуговування користувачів в умовах карантину та воєнного стану.
Під час реалізації проєкту «Бібліотека 2.0» запроваджено:
Започатковано та постійно реалізується ряд краєзнавчих Інтернет-проєктів:
Активна дистанційна робота не припинялася ні в умовах карантину, ні під час воєнного стану. Бібліотека, використовуючи дистанційні технології, змінювала та розширювала інформаційно-бібліотечний сервіс:
В 2020 році започатковано розробку двох нових проєктів бібліотеки, які формувалися під час карантину:
Під час воєнного стану бібліотека Педуніверситету вже має достатній досвід обслуговування користувачів на відстані.
Основний бібліотечний ресурс доступний в електронному каталозі, а віддалений віртуальний користувач є активним читачем бібліотеки.
На сайті, на сторінках в соціальних мережах бібліотекарі пропонували своїм користувачам віртуальні книжкові виставки, буктрейлери, рекомендаційні списки літератури тощо. Серед онлайн-послуг, які надавалися бібліотекою до карантину можна назвати доступ на сайті бібліотеки до бібліографічних і фактографічних даних, інформування і зворотний зв’язок з користувачами через соціальні мережі, електронну пошту, тощо.
З 1 вересня 2023 р., відповідно до наказу ректора ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, повністю відновилася діяльність бібліотеки офлайн.
Зрозуміло, що після відновлення звичайної роботи бібліотеки слід було дотримуватися правил безпеки.
В умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану працівники бібліотеки продемонстрували, що здатні швидко реагувати на виклики сьогодення, адаптуватися до нових умов і продовжувати інформаційне забезпечення потреб та запитів студентів, викладачів, науковців.
| 
|
| |||
|
| |||
| |||
|
| |||
