ІСТОРИЧНІ ДАТИ 2022 Р.

• 1200 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
• 1050 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго) та початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
• 1000 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
• 950 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю.
• 925 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою».
• 800 років з часу (1222 рік): з'їзду князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
• 775 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. Заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем.
• 750 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства.
• 700 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
• 575 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів.
• 525 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
• 475 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим.
• 450 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.
• 425 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. Наливайка.
• 400 років з часу (1622 рік): 15 липня - перша документальна згадка про колекцію живопису князів Заславських - найдавнішу приватну збірку живопису в Україні.
• 400 років морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»
• 400 років вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
• 350 років з часу (1672 рік): 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту.
• 350 років з часу (1672 рік): 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича.
• 350 років з часу початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України
• 350 років з часу укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі.
• 300 років з часу (1722 рік): 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
• 300 років з часу (1722 рік): 14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
• 300 років з часу (1722 рік): заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
• 300 років з часу (1722 рік): ліквідації Генеральної військової канцелярії гетьмана Івана Скоропадського.
• 250 років з часу (1772 рік): 5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії.
• 175 років з часу (1847 рік): ліквідації Кирило-Мефодіївське товариство
• 150 років з часу (1772 рік): 8 квітня — арешту за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.
• 100 років з часу (1922 рік): 12 квітня — рішення Всеукраїнського центрального виконавчого комітету у Харкові, в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року, «подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства», які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій.
• 100 років з часу (1922 рік): 30 грудня — ухвалення на I з'їзді Рад Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нова комуністична країна об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.
• 100 років з часу (1922 рік): 31 березня — заснування у Києві студії-театру «Березіль» режисером і драматургом Лесем Курбасом.
• 75 років з часу (1947 рік): початку 28 квітня масового виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини.
• 75 років з часу (1947 рік): 10 червня — підписання українськими політичними партіями та організаціями в еміграції статуту Української Національної Ради (УНРади), створеної для консолідації всіх самостійницьких сил для відновлення незалежної української держави з демократичним устроєм.
• 75 років з часу (1947 рік): 21 жовтня — початок однієї з найбільших депортацій населення Західної України, яка увійшла в історію під назвою операція «Захід». За час її проведення до Сибіру і Казахстану було вивезено 26 682 сімей загальною кількістю 77 808 осіб.
• 75 років з часу (1947 рік): 14 грудня — ухвалення постанови Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари», яка запровадила обмін грошей та скасувала карткову систему.
• 50 років з часу (1972 рік): 12 січня — арештів КДБ УРСР у Києві та Львові 14 діячів дисидентського руху, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі» і поширенні самвидаву.
• 25 років з часу (1997 рік): 28 травня — підписання у Києві пакету документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україна отримала 18 % кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації.
• 25 років з часу (1997 рік): 19 листопада — старту першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида, США) на космічному кораблі «Колумбія».

ПОСТАТІ 2022 Р.

• 1150 років з часу (872 рік): убивства болгарами сина Аскольда.
• 1050 років з часу (972 рік): смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар. 930 р.).
• 1000 років з часу (1022 рік): народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
• 975 років з часу (1047 рік): народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
• 925 років з часу смерті (1097 рік): смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
• 925 років з часу (1097 рік): народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
• 900 років з часу смерті (1122 рік): 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі.
• 875 років з часу (1147 рік): 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
• 850 років з часу смерті (1172 рік): смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна.
• 850 років з часу (1172 рік): 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218).
• 625 років з часу (1397 рік): народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
• 625 років з часу (1397 рік): народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
• 625 років з часу (1397 рік): 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
• 525 років з часу (1497 рік): смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар.
• 500 років з часу смерті Тетяни Анни Гольшанської — шляхтянки XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружини князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
• 500 років з часу (1522 рік): смерті Йосифа II Солтана — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси; (нар.. 1450).
• 475 років з часу (1547 рік): смерті Федора Санґушка — руського князя, державного та військового діяча Великого Князівства Литовського, старости володимирського (1531—1547), згодом вінницького і брацлавського (1544—1547 рр.), маршалка Волинської землі (1535—1547), старости звенигородський.
• 450 років з часу (1572 рік): смерті Андрія Русина (Андрія Івановича Русин-Берестецького) — руського (українського) зем'янина, урядника, православного релігійного діяча. Пінського і Турівського православного єпископа.
• 425 років з часу (1597 рік): смерті 11 квітня — Северина Наливайка — українського військового діяча, козацького ватажка, одного з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
• 425 років з часу (1597 рік): народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); пом. 1647).
• 400 років з часу (1622 рік): смерті 20 квітня — Петра (Кононовича) Конашевича-Сагайдачного — українського полководця та політичного діяча, гетьмана реєстрового козацтва, кошового отамана Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл; (нар. близько 1582).
• 400 років з часу (1622 рік): народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; (пом. 1703).
• 400 років з часу (1622 рік): народження Григорія Кириловича Левицького — українського художника, графіка 18 ст.; (пом. 1769).
• 375 років з часу (1647 рік): народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв .
• 350 років з часу (1672 рік): смерті Василя Рудомича — українського поета, мемуариста, правника і медика, ректора Замойської академії; (нар. (бл. 1620).
• 350 років з часу (1672 рік): народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
• 350 років з часу (1647 рік): смерті Касіяна Калікста Саковича — руського (українського) шляхтича, церковного діяча і письменника-полеміста, ректора Київської братської школи у 1620—1624 роках. Писав книжною українською та польською мовами; (нар. бл. 1578).
• 350 років з часу (1647 рік): смерті 11 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарха Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); нар. 1597).
• 325 років з часу (1697 рік): смерті 15 грудня — Сильвестра Головчича — українського церковного діяча, у 1672—1684 роках ректор Києво-Могилянської академії.
• 300 років з часу (1722 рік): смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар. 1658 р.).
• 300 років з часу (1722 рік): смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
• 300 років з часу (1722 рік): народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом. 1800).
• 300 років з часу (1722 рік): народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом. 1754).
• 300 років з часу (1722 рік): народження Бахадира II Ґерая — кримського хана у 1782 р.; (пом. 1791).
• 300 років з часу (1722 рік): народження 3 грудня — Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога; (пом. 1794).
• 300 років з часу (1722 рік): Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом. 1783).
• 275 років з часу (1747 рік): смерті 18 жовтня — Василя Григоровича-Барського — українського православного письменника та мандрівника; (нар. 1701).
• 275 років з часу (1747 рік): смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар. 1676).
• 275 років з часу (1747 рік): народження Петра Симонтовського — українського лікаря, епідеміолога; (пом. 1815).
• 275 років з часу (1747 рік): народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом. 1799).
• 250 років з часу (1772 рік): смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
• 250 років з часу (1772 рік): смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
• 225 років з часу (1797 рік): смерті 28 січня — Антіна Головатого — кошового отамана Чорноморського козацького війська; (нар. 1732).
• 200 років з часу (1822 рік): смерті 16 квітня — Дмитра Левицького — українського живописця-портретиста, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академіка Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
• 200 років з часу (1822 рік): народження 8 лютого — Опанаса Марковича — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
• 200 років тому (1822 рік): народився 7 жовтня — Іван Харитоненко — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
• 200 років з часу (1822 рік): народження 4 лютого — Євсевія Черкавського— українського і польського освітнійього та політичного діяча, ректора Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 9 січня — Семена Ярошенка — політичного діяча і математика. Доктора наук. Гласного Одеської міської думи у трьох скликаннях, міського голови Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректора Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 7 лютого — Олександра Русова — українського етнографа, фольклориста, сатирика, громадського діяча; (пом. 1915).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 6 червня — Олександра Барвінського — українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога; (пом. 1926).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 23 серпня — Іллі Шрага — українського громадського і політичного діяча, чернігівського адвоката. Депутата І Державної думи Російської імперії, члена Української Центральної Ради, а також культурного діяча, відомого підтримкою класиків української літератури. Ідеолога чернігівської «Просвіти»; (пом. 1915).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 18 листопада — Володимира Навроцького (1847—1882) — українського економіста, статистика і публіциста; (пом. 1882).
• 175 років з часу (1847 рік): народження 17 березня — Федора Вовка — українського антрополога, етнографа, археолога, археографа, музеєзнавця, видавця та літературознавця. Автора першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців; (пом. 1918).
• 175 років з часу (1847 рік): 17 березня — Олексія Маркевича — дослідника історії України і Росії ХVІ—XVIII ст.; (пом. 1903).
• 150 років з часу (1872 рік): смерті 20 серпня — Михайла Качковського — українського громадського діяча, письменника, мецената, публіциста, юриста, народовця-австрофіла; (нар. 1802).
• 150 років з часу (1872 рік): народження 9 листопада — Богдана Лепкого — українського поета, прозаїка, літературознавця; (пом. 1941).
• 150 років з часу (1872 рік): народження 25 січня — Миколи Скрипника — українського політичного і державного діяча, голови раднаркому більшовицької УНР (1918—1919 рр.); (пом. 1933).
• 150 років з часу (1872 рік): народження 23 вересня — Соломії Крушельницької — української оперної співачки; (пом. 1952).
• 130 років з часу (1892 рік): народження 25 червня — Арсена Річинського — українського громадського і політичного діяча, релігієзнавця, композитора; (пом. 1956).
• 125 років з часу (1897 рік): смерті 14 лютого — Пантелеймона Куліша — українського письменника, історика, мовознавця; автора першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису; (нар. 1819).
• 125 років з часу (1897 рік): народження 6 січня — Володимира Сосюри — українського письменника, поета, автора понад 40 збірок поезій; (пом. 1965).
• 125 років з часу (1897 рік): народження 6 вересня — Івана Микитенка — українського письменника («Вуркагани») і драматурга («Соло на флейті»); (пом. 1937).
• 125 років з часу (1897 рік): народження 21 червня — Юрія Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) — українського вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів; (пом. 1942).
• 125 років з часу (1897 рік): народження 14 січня — Панаса Любченка — українського радянського партійного та державного діяча; голови Ради Народних Комісарів УРСР (1934—1937 рр.); (пом. 1937).
• 100 років з часу (1922 рік):народження 30 серпня — Павла Глазового — українського письменника-гумориста; (пом. 2004).
• 100 років з часу (1922 рік):народження 29 грудня — Володимира Югая — українського живописця, заслуженого художника УРСР (1976); (пом. 1997).
• 100 років з часу (1922 рік):народження 21 червня — Георгія Аванесова — українського диригента; (пом. 1982).
• 100 років з часу (1922 рік):народження 19 листопада — Юрія Кнорозова — українського історика та етнографа, спеціаліста з епіграфіки та етнографії; відомого своєю дешифровкою писемності майя; (пом. 1999).
• 100 років з часу (1922 рік): смерті 29 квітня — Кирила Стеценка — українського композитора, хорового диригента, музичного та громадського діяча; (нар. 1882).
• 100 років з часу (1922 рік): народження 20 травня — Івана Чендея - українського письменника, кіносценариста, лауреата Шевченківської премії (пом. 2005).
• 100 років з часу (1922 рік): народження 19 червня — Віктора Дущенка- українського фізика; (пом. 1985).
• 100 років з часу (1922 рік): народження 1 березня — Івана Яновського (літературний псевдонім Микита Коцюба) — українського письменника, сатирика, байкаря, педагога, заслуженого вчителя УРСР; (пом. 1981).
• 80 років з часу (1942 рік): народження 23 листопада — Олексія Мурженка — радянського дисидента, учасника правозахисного руху; (пом. 1999).
• 75 років з часу народження: 9 липня — Анатолія Кочерги — українського оперного співака (баса).
• 75 років з часу народження: 29 червня — Михайла Іллєнка — українського кінорежисера («Той Хто Пройшов Крізь Вогонь»); брата режисера Юрія Іллєнка. , учасника правозахисного руху; (пом. 1999).
• 75 років з часу народження В'ячеслава Криштофовича — українського кінорежисера («Одинока жінка бажає познайомитись», «Ребро Адама»).
• 75 років з часу народження 7 серпня — Софії Ротару — української співачки, Народної артистки України.
• 75 років з часу народження 27 листопада — Іллі Ноябрьова — українського телеведучого, режисера, актора.
• 75 років з часу народження 26 жовтня: Ольги Матешко — української актриси (Пропала експедиція, Звинувачується весілля, Якщо можеш — пробач, Вавілон XX, В бій ідуть одні «старики»).
• 75 років з часу народження 14 липня — В'ячеслава Брюховецького — українського літературознавеця, педагога і громадського діяча; Героя України, почесного президента Києво-Могилянської академії.
• 75 років з часу народження 10 жовтня — Ніни Матвієнко — української співачки, народної артистки України (1985), Лауреатки Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Герой України (2006).
• 75 років з часу народження 1 вересня — Миколи Мозгового — українського естрадного співака, композитора; (пом. 2010).
• 75 років з часу (1947 рік): смерті 4 березня — Філарета Колесса — етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця і літературознавця (нар. 1871)
• 75 років з часу (1947 рік): смерті 30 липня — Федора Кричевського — українського художника і педагога; одного із засновників і першого ректора української Академії мистецтв; (нар. 1879).
• 50 років народження 30 липня — Олеся Саніна — українського кінорежисера (Мамай, Перебіжчик, Матч, Поводир), актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор.
• 50 років народження 29 грудня — Євгена Нищука — українського актора театру, кіно та дубляжу. 15-го Міністра культури України.
• 50 років народження 11 грудня — Ахтема Сеїтаблаєва — українського актора («Правило бою», «Мамай») та режисера («Кіборги», «Чужа молитва», «Хайтарма») кримськотатарського походження.
• 50 років народження 11 грудня — Андрія Гусіна — українського футболіста («Карпати» Львів, «Динамо» Київ); (пом.. 2014).
• 50 років з часу народження 8 січня — Сергія Ателькіна — українського футболіста; (пом.. 2020).
• 50 років з часу народження 6 січня — Олександра Головка — українського футболіста («Дніпро» Дніпропетровськ, «Динамо» Київ).
• 50 років з часу народження 6 липня — Жанни Пінтусевич-Блок — української спортсменки, легкоатлетки, чемпіонки світу в бігу на 200 метрів.
• 50 років з часу (1972 рік): народження 6 січня — Владислава Ващука — українського футболіста («Динамо» Київ, «Спартак» Москва).
• 50 років з часу (1947): рік смерті 14 травня — Олександра Корнійчука — українського письменника-драматурга («Загибель ескадри», «Платон Кречет»); (пом. 1905).
• 50 років з часу (1947 рік): смерті 29 березня — Івана Огієнка — українського вченого, митрополита (з 1944 р.), політичного, громадського і церковного діяча; брата прадіда Сергія Бубки; (пом. 1882).
• 50 років з часу (1947 рік): смерті 26 жовтня — Ігоря Сікорського — американського авіаконструктора українського походження; автора першого світового рекоду швидкості (з екіпажем) — 111 км/год (1911 р., на літаку «Сікорський-2»); (пом. 1889).