Знаменні дати Вінниччини 2015 року
(січень-травень)

Скорочена версія видання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва:

Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2015 року : хронол. довід. / уклад.: О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова ; Упр. культури і туризму Він-ниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Він-ниця, 2014. – 312. - Режим доступу: http://www.library.vn.ua/publications/2015/zpd_Vin2015.html

Навігація по місяцям

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

2015 року виповнюється:

• 630 років тому (1385) після Кревської Унії 1385 р., згідно з якою Польща об’єдналася з Литвою, на Поділля прийшли польські феодали.
• 625 років (1390) з часу заснування м. Немирів.
• 590 років тому (1425) зафіксована перша письмова згадка про м. Рів (нині Бар).
• 575 років (1440) з часу заснування м. Іллінці.
• 510 років тому (1505) зафіксована перша згадка про смт Тиврів.
• 490 років тому народився Іван Федоров (близько 1525-1583), український і російський першодрукар, якому було надано маєток у с. Мізяків, нині Калинівського р-ну.
• 470 років тому (1545) відбулася люстрація (опис мешканців маєтків із метою встановлення доходів з них) Вінницького та Брацлавського замків.
• 470 років тому (1545) зафіксована перша письмова згадка про смт Липовець, смт Турбів (Липовец. р-н), смт Оратів, смт Вороновиця (Вінниц. р-н).
• 420 років тому (1595) з’явилася перша письмова згадка про м. Могилів-Подільський та смт Глухівці Козятинського р-ну.
• 420 років (1595) з часу побудови костьолу св. Флоріана у м. Шаргород.
• 375 років (1640) відтоді, як м. Вінниця було надане магдебурзьке право.
• 275 років тому (1740) у Браїлові (Жмерин. р-н) Францишек Салезій Потоцький заснував костьол з кляштором тринітаріїв. Розписи костьолу виконав у кінці ХVІІІ ст. художник-монах Йосип Прагтль.
• 270 років тому (1745) вінницький староста Людовик Калиновський у м. Вінниця для ордену капуцинів збудував костел Пресвятої Діви Марії Ангельської (освячений 1761 р.). За свою історію він декілька разів міняв своїх власників. 1932 р. храм був закритий. У 1961 р. приміщення віддали під лекторій, де читалися лекції з атеїзму. 1991 р. його повернули римсько-католицькій церкві.
• 240 років (1775) з часу побудови Свято-Параскевинського храму в с. Немія Могилів-Подільського р-ну. Церкву відвідував поет О. Пушкін, коли перебував у засланні (1820-1824) в Молдавії. Письменник М. Старицький брав тут шлюб. Не раз бувала в місцевому храмі й мати Лесі Українки Олена Пчілка (1920-1924). Відвідували богослужіння українська письменниця О. Судовщикова (Грицько Григоренко), музикознавець та фольклорист, чоловік Лесі Українки Климент Квітка.
• 230 років від дня народження Антона Лук’яновича Анджейовського (Андржейовського) (1785-1831), ботаніка, зоолога, дослідника флори Поділля.
• 190 років тому народився Петро Іванович Орловський (1825-1913), історик православної церкви на Поділлі.
• 155 років від дня народження Григорія Григоровича Артинова (1860, м. Ніжин, Чернігів. обл. – 1919, м. Вінниця), цивільного інженера, вінницького міського архітектора в 1900- 1919 рр.
• 150 років тому (1865) засновано поселення Жмеринка (нині місто обласного підпорядкування).
• 150 років (1865) з часу створення у м. Бершадь однокласного Міністерського народного училища, яке трансформувалося 1915 р. у двокласне.
• 110 років (1905) з часу виходу в світ книги «Населенные места Подольской губернии» (укладач А.П. Крилов, м. Кам’янець-Подільський).
• 110 років тому (1905) народилися Герої Радянського Союзу:
  - Антон Пилипович Ковальський (1905, с. Регляшинки (нині с. Тростянець) Ямпіл. р-ну – лютий 1945, похов. на території Польщі (за іншими даними, місце народж. – с. Комиші теперіш. Гафурійського р-ну, Башкортостан);
  - Трохим Никифорович Звонков (1905, с. Заливанщина Калинів. р-ну – 17.11.1978) (за твердженнями односельчан, справжнє прізвище – Дзвонко, по батькові – Нечипорович).
• 110 років (1905) з часу відкриття Тростянецького Міністерського початкового училища. 1918 р. на його базі була заснована гімназія, нині Навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1-гімназія» смт Тростянець.
• 110 років (1905) з часу побудови:
  - за ініціативи та на кошти місцевого пана і громади храму Святителя Миколая в с. Глинянець Немирівського р-ну. Освячений 22 травня 1910 р.;
  - храму Архістратига Божого Михаїла в с. Українське Барського р-ну.
• 110 років тому (1905) засновано Жмеринську центральну районну лікарню.
• 100 років тому (1915) народилися Герої Радянського Союзу:
  - Петро Андрійович Матієнко (1915, с. Вінницькі Хутори Вінниц. р-ну – 15.10.1944, м. Мелєц (Польща);
  - Ілля Потапович Коновченко (1915, с. Кіровка Калинів. р-ну – пропав безвісти);
  - Андрій Іванович Пономарчук (1915, с. Черемошне, нині Погребищ. р-ну (за іншими даними, м. Кадіївка, нині м. Стаханов Луган. обл. – 07.02.1944, похов. у с. Судилків Шепетів. р-ну Хмельниц. обл.).
• 95 років тому (1920) народилися Герої Радянського Союзу:
  - Дементій Омелянович Чута (1920, с. Краснопілка Гайсин. р-ну – 06.09.1956, похов. у с. Абрашеєвка Чернігів. р-ну Примор. краю, РФ);
  - Степан Лаврентійович Козак (1920, с. Нападівка Калинів. р-ну – 13.04.1945, похов. у с-щі Славінськ Калінінгр. обл., РФ).
• 95 років тому (1920) було засновано Немирівську центральну районну бібліотеку.
• 90 років тому (1925) народилися Герої Радянського Союзу:
  - Антон Гнатович Бурлачук (1925, с. Морозівка Погребищ. р-ну – 17.02.1945, похов. у м. Зелена Ґура, Польща);
  - Микола Якович Василишин (1925, с. Писарівка Ямпіл. р-ну – 02.06.1945, похов. на братському цвинтарі в м. Болеславець, Польща).
• 90 років тому (1925) було вперше опубліковано оповідання М. Коцюбинського «У вагоні» (Твори. Т. 5 / М.Коцюбинський ; за ред. С. Єфремова. – К. : Держ. вид-во України, 1925), а відтоді заборонене й не передруковувалося аж до 1992 р. Оповідання написане 8 січня 1897 р. у Вінниці.
• 90 років тому (1925) відкрито стадіон у м. Вінниця.
• 90 років (1925) з дня заснування ВАТ «Бершадський комбінат хлібопродуктів».
• 85 років тому (1930):
  - засновано Вінницький політехнічний технікум, нині Вінницький коледж Національного університету харчових технологій (НУХТ);
  - створено Тульчинське училище культури;
  - у с. Чернятин Жмерин. р-ну відкрито робітфак (філіал Уманського плодоягідного інституту), нині Чернятинський коледж Вінницького державного аграрного університету.
• 85 років (1930) з часу заснування Музею академіка Д.К.Заболотного (с. Заболотне Крижопіл. р-ну), колекція експонатів якого нараховує більше 2 тис. предметів. Щороку тут бувають понад 3 тис. відвідувачів.
• 85 років (1930) з часу виходу в світ перших номерів районних газет «Життєві обрії» (Хмільник), «Трудова слава» (Іллінці).
• 80 років тому (1935) відкрито музичну школу № 1 у м. Вінниця (на базі дитячої студії, яка існувала з 1932 р.).
• 75 років тому (1940) постановою Раднаркому України Вінницький театр опери та балету реорганізовано на український обласний музично-драматичний театр.
• 75 років (1940) відтоді, як у Вінниці в експлуатацію здано новий водогін з довжиною мережі 57,5 км.
• 70 років тому (1945) засновано:
  - Оратівську центральну районну бібліотеку;
  - бібліотеку № 1 м. Ладижин Тростянецького р-ну.
• 60 років тому (1955) засновано Гніванську міську бібліотеку для дітей (Тиврівський р-н).
• 50 років (1965) з часу створення:
  - народного аматорського чоловічого фольклорного ансамблю «Рівненські козаки» Рівненського СБК Мурованокуриловецького р-ну;
  - фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» Івашківського СБК Шаргородського району.
• 45 років (1970) відтоді, як Хмільнику надано статус міста-курорту республіканського значення.
• 45 років (1970) фольклорно-етнографічному ансамблю «Русава» с. Стіна Томашпільського р-ну.
• 45 років (1970) з часу заснування бібліотеки Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.
• 40 років (1975) з часу встановлення пам’ятника на честь форсування р. Дністер військами 6-ї танкової армії у м. Могилів-Подільський.
• 35 років (1980) з часу створення:
  - ансамблю троїстих музик Тростянецького РБК;
  - аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Веселка» Талалаївського СБК Погребищенського р-ну;
  - фольклорного ансамблю «Дармограй» («Щедрик») (Вінниця);
  - фольклорного ансамблю «Джерело» Лозівського СБК Чернівецького району.
• 30 років (1985) відтоді, як Немирів, Ямпіль набули статусу міст районного підпорядкування.
• 25 років тому (1990) було засновано:
  - народний аматорський квартет «Соната» Калинівського РБК;
  - ансамбль народних інструментів «Гармонія» Ладижинської ДМШ Тростянецького р-ну.
• 20 років (1995) з часу заснування Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня». Присуджується творчим особистостям Вінниччини за здобутки в літературі та мистецтві, з метою заохочення літературної та мистецької творчості подолян, виявлення оригінальних перспективних талантів та залучення їх до виховання у підростаючого покоління духовності, формування естетичного смаку. Першими лауреатами стали Н.О.Асєєва, Ю.О.Боярунець, О.П.Кадочніков, В.І.Мельник. За всі роки існування премії «Кришталева вишня» визначено понад сотню лауреатів.
• 20 років тому (1995) відкрито краєзнавчий музей Гайсинщини. Розташований він у колишньому будинку директора чоловічої гімназії – пам’ятці архітектури початку ХХ ст. Фонди його нараховують понад 1,4 тис. предметів. Щороку музей відвідують майже 6 тис. осіб.
• 20 років тому (1995) відбувся перший пленер художників України «Подільський пейзаж» у Немирівському санаторії «Авангард». Згодом цей захід став традиційним (за ініціативи А.Чебикіна, відомого українського художника). Доробок його учасників експонує створена картинна галерея (1998). У 2000 р. їй присвоєно звання народної.
• 20 років тому (1995) на базі Літинської центральної районної бібліотеки розпочала діяльність громадська культурно-наукова організація «Подільський народний університет Культури». Голова Ради ПНУК – Н.Г.Щепілова.
• 15 років (2000) державному історико-культурному заповіднику «Буша» у с. Буша Ямпільського р-ну.
  
  

  СІЧЕНЬ

  1 січня

• 115 років від дня народження Василя Андрійовича Дядинюка (01.01.1900, с. Лучинець Мурованокуриловец. р-ну – 21.01.1944, м. Відень), українського художника, мистецтвознавця, графіка, геральдиста, педагога, музиканта. Був офіцером УНР. Після поразки української революції разом із братом Петром у 1920 р. емігрував з України і потрапив у табір інтернованих українських вояків у Каліші (Польща). Студіював О.Новаківського у Львові. Впродовж 1930-1933 рр. керував школою релігійного малярства при монастирі студитів у Львові. Відомий у Європі, був учасником багатьох мистецьких виставок у Відні, Кракові, Львові, Парижі, Празі та Варшаві. Він одним із перших художників-графіків створив ескіз герба соборної України. На жаль, сучасним українським історикам, мистецтвознавцям, іншим дослідникам праці В.Дядинюка майже не відомі. На сьогодні у фонді Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської республіки (м. Прага, Чехія) зберігається найбільша збірка робіт В.Дядинюка.
• 120 років від дня народження Гната Павловича Западнюка (01.01.1895, с. Тростянчик, нині Тростянец. р-ну – 29.12.1979, м. Львів, похов. у с. Тростянчик), поета, доктора ветеринарних наук (1952), вченого-ветеринара, професора. Закінчив церковнопарафіяльну Степашківську та учительську школи. Учасник Першої світової війни. Впродовж 1918-1929 рр. працював наркомом освіти Ольгопільського повіту, учителем, директором Тростянецької середньої школи. Вірші почав писати ще в учительській школі, друкувався в місцевій пресі під псевдонімом. Деякі з його поезій присвячені Українській галицькій армії. На початку 30-х рр. працював на дослідній станції тваринництва в Одеській області. У листопаді 1935 р. репресований, висланий за межі України. 1937 р. заочно закінчив Харківський ветеринарний інститут. 1938 р. захистив кандидатську дисертацію. Учасник Другої світової війни. Під час боїв знову почав писати вірші – українською та російською мовами. З 1945 по 1976 рр. працював завідувачем кафедри та деканом Львівського зооветеринарного та сільськогосподарського інститутів. Окремі вірші опубліковано в журналах «Радуга» та «Дзвін».
• 85 років від дня народження Жанни Юхимівни Колодуб (01.01.1930, м. Вінниця), українського композитора, піаністки, педагога, заслуженого діяча мистецтв України (1996), народної артистки України (2009). Вона – професор Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, член Національної спілки композиторів України та Національної всеукраїнської музичної спілки (1996), член-кореспондент НАМУ (2009), лауреат премії ім. В.С.Косенка (2004), лауреат премії ім. М.Лисенка (2002), премії «Золота фортуна» (2002) та багатьох міжнародних конкурсів.

  3 січня

• 65 років від дня народження Варвари Яківни Теклюк (03.01.1950, с. Зелена Діброва, нині Городищ. р-ну Черкас. обл.), педагога, ученого-мовознавця, кандидата педагогічних наук, доцента. Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут (1973). Працювала у Вінницькому обкомі комсомолу, три роки вчителювала в Оратівській середній школі. З 1984 р. працює у Вінницькому державному педагогічному інституті (нині ВДПУ імені Михайла Коцюбинського): асистент, старший викладач, доцент. З 1994 р. – декан філологічного факультету, після його реорганізації (2003-2011) – директор Інституту філології й журналістики. Досліджує проблеми теорії та методики вивчення української мови. Має понад 70 наукових публікацій. В. Я.Теклюк – відмінник освіти України (2003), почесний працівник ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2005). Має численні нагороди та грамоти.

  4 січня

• 75 років від дня народження Ніни Лаврентіївни Іваницької (04.01.1940, с. Городище Менського р-ну Чернігів. обл.), педагога, ученого-мовознавця, доктора філологічних наук (1985), професора ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського, завідувачки кафедри германської та слов’янської філології, відмінника народної освіти УРСР (1990), заслуженого працівника народної освіти України (1997), почесного працівника ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2004). Закінчила Черкаський державний педагогічний інститут (1962). З 1970 р. працює у Вінницькому державному педагогічному інституті (нині ВДПУ імені Михайла Коцюбинського): 1970-1995 рр. – старший викладач, доцент, старший науковий співробітник, професор кафедри української мови; 1976-1981 рр. – декан філологічного факультету; 1986-1995 рр. – проректор з наукової роботи; 1995-2005 рр. – завідувач кафедри української мови. З 2005 р. – професор кафедри методики філологічних дисциплін. Має понад 200 наукових публікацій з теоретичних проблем синтаксису української мови, впровадження нових інформаційних технологій при вивченні рідної мови у вищій і середній школах. Тривалий час очолювала обласне відділення Міжнародного дитячого фонду. У 1994-1995 рр. наукові проекти Н.Л.Іваницької «Українська мова. Фонетика. Графіка» та «Українська мова. Алгоритми і програмовані завдання» визнані кращими в конкурсі, організованому МОН України та Міжнародним фондом «Відродження».

  5 січня

• 55 років від дня народження Надії Сергіївни Кривцун (05.01.1960, м. Вінниця), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Садовського, заслуженої артистки України (2008). За 25 років роботи на вінницькій сцені вона зіграла до 70 ролей у драматичних та музичних виставах, переважна більшість яких – головні. Лауреат Республіканського конкурсу читців ім. Т.Г.Шевченка (1989), Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2006).

  6 січня

• День народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Калинів. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського гумориста, перекладача, фольклориста, громадського діяча.
• День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чусов. р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 у м. Київ), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно).
• 65 років від дня народження Володимира Івановича Галинського (06.01.1950, с. Педоси Погребищ. р-ну), спортсмена, майстра спорту з вільної боротьби, самбо та дзюдо, заслуженого тренера України з дзюдо (2002). Закінчив Житомирське вище військово-ракетне училище (1968), Ждановський механіко-металургійний технікум (1980). Працював тренером-викладачем спортивного клубу «Азовсталь» (від 1988).

  7 січня

• 85 років від дня народження Євгена Гнатовича Гончарука (07.01.1930, с. Великий Острожок, нині Хмільниц. р-ну – 19.04.2004, м. Київ), українського вченого-гігієніста, доктора медичних наук (1968), професора (1969), академіка, заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1990), двічі лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки (1997, 2002). Був почесним ректором Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. На стінах корпусу санітарно-гігієнічного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та будинку, в якому мешкав Є.Г.Гончарук, відкрито меморіальні дошки. Євген Гончарук – автор понад 500 наукових праць, в тому числі 45 монографій і підручників, 15 авторських свідоцтв на винаходи і патенти, більш ніж 200 гігієнічних нормативних і методичних документів. Автор теорії і методології гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Дослідив механізм гострого отруєння людини пестицидами на сільськогосподарських полях та запропонував профілактичні заходи його попередження. Нагороджений орденами та іншими відзнаками, зокрема золотою медаллю ім. А. Швейцера Польської академії медицини (1997).

  8 січня

• 80 років від дня народження Бориса Васильови-ча Янчука (08.01.1935, с. Кордишівка, нині Козятин. р-ну – 2009), лікаря, письменника, заслуженого діяча культури України (2008), члена СП УРСР (1967). Закінчив Вінницький медичний інститут (1959), літературний інститут ім. М.Горького. Працював у сільських лікарнях на Вінниччині, згодом – асистентом кафедри біології Вінницького медичного інституту, журналістом у редакції обласної газети «Вінницька правда». Очолював Житомирський міський відділ санітарної освіти, викладав у медичному технікумі. Працював у Миколаєві, Одесі. Належав до когорти «шестидесятників». Писав оповідання, повісті, романи. Працював у галузі художнього перекладу.

  10 січня

• 90 років від дня народження Ліни Біленької (справж. – Енгеліна Тимофіївна Григор’єва, по чоловікові – Студецька) (10.01.1925, с. Юзвин, нині Некрасове Вінниц. р-ну), української поетеси, члена Міжнародної асоціації українських письменників (1990), члена НСПУ (1995). Протягом 1936-1996 рр. мешкала і працювала у Вінниці. Закінчила Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського (1954), де й працювала до 1968 р. Згодом трудилася на інших посадах, зокрема була літконсультантом у Вінницькій письменницькій організації (1982-1984). Пише переважно для дітей. Почала друкуватися з 1945 р. у газеті «Вінницька правда», потім в альманахах та журналах. Перша книга «Українським дітям у всьому світі» вийшла в Едмонтоні (Канада) у 1990 р. Перевидана й доповнена в Києві 1996 р. Окремі твори перекладені балкарською, кабардинською та російською мовами.

  11 січня

• 90 років від дня народження Сергія Васильовича Клименка (11.01.1925, с. Зозів Липовец. р-ну – 21.01.1945), Героя Радянського Союзу (1945, посмертно). У Червоній Армії – з 1943 р. На фронті – з березня 1944 р., зокрема на 1-му Білоруському. Кулеметник 113-го гвардійського стрілецького полку 38-ї гвардійської стрілецької дивізії 70-ї армії. Відзначився 18-19 серпня 1944 р. у боях за населений пункт Сіткі (Польща). Брав участь у відбитті семи контратак противника, знищив танк і близько сотні гітлерівців. Був поранений, але не покинув поля бою. Загинув у січні 1945 р. у бою під м. Бромберг (м. Бидгощ, Польща). Нагороджений орденом Леніна, медалями. У рідному селі встановлено меморіальну дошку.

  12 січня

• 255 років від дня народження Софії Потоцької (12.01.1760 – 24.11.1822), однієї з найвідоміших жінок України кінця XVIII – поч. ХІХ ст. Певний час мешкала в Тульчині. Підтримувала Немирівське училище.

  13 січня

• 105 років тому народився Василь Максимович Яремчук (13.01.1910, с. Гулівці (тепер с. Комунарівка) Калинів. р-ну – 27.04.1991, [м. Київ ?]), Герой Радянського Союзу (1943). Закінчив Всеукраїнський інститут комуністичної освіти у м. Харків. У 1935-1937 рр. служив у Червоній Армії. З 1937 р. – учитель історії у с. Нова Іванівка Лозовського району Харківської області. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 р. Закінчив курси підривників. З серпня 1941 р. – командир групи підривників партизанського загону ім. Г.І.Котовського, що діяв у Харківській області. 1943 р. – командир партизанського загону ім. У. Кармалюка, що діяв у Рівненській та Житомирській областях. Після війни працював у Києві на педагогічній (1945-1958 рр. – директор Київської СШ № 39, нині № 319) та господарській роботі. Відзначений багатьма державними нагородами, польською відзнакою – Золотий хрест «Віртуті Мілітарі».

  15 січня

• 110 років від дня народження Леоніда Івановича Ковіна (15.01.1905, м. Котка, Фінляндія – 11.05.1967, м. Він-ниця), російського прозаїка, члена СП УРСР (1953). Здобув середню освіту. У 1942 р. мобілізований на будівництво на Уралі. Відряджений у Вінницю як кореспондент газети «Сталінський шлях» у 1944 р., так тут і залишився. Перший літературний твір опублікував у газеті «Гудок» (1928). Автор повістей «Дурощі», «Троє» (1930), «Початок життя» (1941). Роман «Дорожче за життя» (1956) розповідає про боротьбу підпільників під час німецько-фашистської окупації. У творі використано факти з історії вінницького підпілля. Герої повістей «Так летіли снаряди» і «Біла трава» (1962) – воїни, люди праці.

  17 січня

• 75 років від дня народження Валерія Юхимовича Волянського (17.01.1940, м. Могилів-Подільський – 22.09.2005, м. Одеса), лікаря-невропатолога, доктора медичних наук (1995), професора (2000). Закінчив Одеський медичний інститут (1965). Працював у медичних закладах м. Одеса. Досліджував нейровегетативні проблеми адаптації людини до сучасних екологічних умов, клінічні різновиди патології вегетативної нервової системи та особливості їх лікування, фармакодинаміку нових медикаментозних засобів та методи їх застосування.
• 125 років від дня народження Степана Івано-вича Килимника (17.01.1890, с. Якушинці, нині Вінниц. р-ну – 10.05.1963, м. Торонто, Канада), педагога, етнографа, фольклориста, літературознавця, історика (див. розширену довідку в кінці місяця).

  19 січня

• 110 років від дня народження Омеляна Дмитровича Розумієнка (19.01.1905, с. Лави, нині Сосниц. р-ну Чернігів. обл. – 17.09.1980, с. Крутогорб Гайсин. р-ну), українського поета, прозаїка, члена СП УРСР. Друкуватися почав з 1927 р. Закінчив у Краснодарі мовно-літературний факультет Північно-Кавказького Крайового українського педагогічного інституту (1932) та аспірантуру. Водночас працював у газеті «Красное знамя – Червоний стяг», був її редактором. З 1933 р., рятуючись від репресій на Кубані, жив у Харкові і працював на посаді редактора Держвидаву «ЛІМ». 1937 р. очолив правління Харківського обласного літературного фонду. В лютому 1942 р. мобілізований до війська, у званні старшого політрука служив у армійській газеті «Отвага». 25.06.1942 р. був важко поранений і потрапив у полон. Після війни 16.06.1948 р. засуджений «за измену Родине» на 10 років таборів. Звільнений 19.09.1955 р. Жив у Казахстані, де познайомився та одружився з українкою, родом з Вінниччини. Важко хворого Розумієнка дружина у 1975 р. перевезла до свого села Крутогорб (Гайсинський район), де він провів останні роки життя. Опублікував збірку «Поезії» (Краснодар, 1931), дві книги нарисів: «За наше добро» (Ростов-на-Дону, 1932), «Сади» (Х., 1932); книги оповідань: «Діло в людях» (1934), «Палець» (1937); повісті: «Чонгарці» (1933), «Матя» (1934), «Місто героїв» (1941); роман «Злам» (1932-1935).

  20 січня

• 65 років від дня народження Василя Хомича Далеки (20.01.1950, с. Станіславка Тульчин. р-ну), фахівця в галузі електричного транспорту, доктора технічних наук (2005), професора (2006). Вивчає основи ресурсозбереження при експлуатації міського електротранспорту.

  24 січня

• 115 років від дня народження Григорія Яковича Будкевича (24.01.1900, с. Кальник, нині Іллінец. р-ну – 27.04.1964, м. Бершадь), лікаря-хірурга, заслуженого лікаря УРСР (1959). По закінченні Київського державного медичного інститу-ту працював у медичних установах охорони здоров’я Чечельниць-кого, Томашпільського, Ямпільського районів. 1934-1962 рр. – головний лікар Бершадської районної лікарні. У роки війни, на фронті – начальник медичної частини, провідний хірург. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги» та іншими бойовими нагородами. Іменем Г.Я.Будкевича названо вулицю, де розміщена Бершадська ЦРЛ. На корпусі колишнього хірургічного відділення йому встановлена меморіальна дошка.
• 75 років від дня народження Галини Іванівни Данилюк (24.01.1940, с. Лопатин Самгород., нині Козятин. р-ну), майстрині художньої вишивки, педагога, заслуженого майстра народної творчості України (2007). У 1955 р., після закінчення семирічки, Галина Іванівна розпочала трудову діяльність в артілі «Художекспорт» (згодом «Вінничанка»), де пропрацювала творчим майстром 44 роки. Створила більше 200 малюнків, які були рекомендовані до серійного випуску. Заочно закінчила Київський технікум легкої промисловості. Очолювала курси з ручної традиційної вишивки при обласному відділенні НСМНМУ. Майстриня ручної вишивки володіє 50 техніками, але перевагу надає качалковій гладі. Її роботи – «Пам’ять», «Урожай», «Подільське весілля» виставлялися в Державному музеї Т.Г.Шевченка в Каневі, а рушник «Катерина» та вишитий портрет Т.Г.Шевченка були подаровані музею. Галина Іванівна брала участь у вишиванні «Рушника національної єдності» (2006), є автором ескізу та керівником творчого процесу вишивання рушника «Вишивана доля Вінниччини» ОЦНТ (2009). Учасниця багатьох обласних та всеукраїнських виставок, постійна учасниця виставок в ОЦНТ. Була депутатом Вінницької міської Ради депутатів трудящих (1963-1967). Їй присвоєно звання «Майстер народної творчості традиційної вишивки». Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
• 60 років від дня народження Василя Васильовича Погорілого (24.01.1955, с. Станіславчик Ставищен. р-ну Київ. обл.), дитячого хірурга, доцента (2002), доктора медичних наук (2006), професора (2007). Закінчив Уманське медичне училище (1974), педіатричний факультет Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова (1982). Працював лікарем-інтерном Вінницької обласної дитячої лікарні (1982-1983). Асистент (1985-2001), доцент (2001-2006), завідувач (з 2006 р.) кафедри дитячої хірургії ВНМУ ім. М.І.Пирогова, з 2009 р. – проректор з науково-педагогічної (лікувальної) роботи університету. Досконало володіє технікою оперативного втручання при перитонітах, кишковій непрохідності, вроджених вадах розвитку, травмах, защемлених грижах, успішно лікує гнійно-запальні захворювання м’яких тканин та кісток при гострому гематогенному остеомієліті, флегмонах, абсцесах тощо. Автор близько 200 наукових праць, численних винаходів, раціоналізаторських пропозицій та науково-методичних посібників.

  25 січня

• 115 років від дня народження Теодосія (Феодосія) Григоровича Добжанського (Добржанського) (25.01.1900, м. Немирів – 18.12.1975, м. Дейвіс, Каліфорнія США), американського генетика, біолога, зоолога, педагога, члена Національної АН США (1941), Американської академії мистецтв і наук. Закінчив Київський університет (1921). У 1924-1927 рр. працював у Ленінградському університеті. З 1927 р. – в США. У 1929-1940 рр. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1936 р. – професор генетики). Впродовж 1940-1962 рр. – професор зоології Колумбійського університету (Нью-Йорк), в 1962-1970 рр. – професор Рокфеллеровського університету (Нью-Йорк). З 1971 р. – професор генетики Каліфорнійського університету (Дейвіс). Один із творців експериментальної генетики популяцій і синтетичної теорії еволюції. Вніс істотний вклад до вивчення ізолюючих механізмів еволюції. Перелік його друкованих праць включає 568 назв. Був членом Лондонського королівського суспільства. Наукові звання уродженця нашого краю – професор (1936), академік АН США, Швейцарії, Данії, Бразилії.

  26 січня

• 65 років від дня народження Леонтія Назаровича Гринюка (26.01.1950, с. Матейків Бар. р-ну), українського живописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженого діяча мистецтв України (1999). Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Грекова (1973), Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва (1982). Працює в галузі класичного вітражу, станкового живопису, художнього скла. Учасник обласних, республіканських, міжнародних виставок з 1982 р. Персональні виставки: Вінниця, Львів, Тернопіль. Учасник живописних пленерів у Польщі, Кам’янці-Подільському, Немирові, Хмільнику, Вінниці, с. Селище, с. Степашки, Очакові, Криму, Пущі-Водиці. Твори зберігаються в Музеї декоративно-ужиткового мистецтва України (м. Київ), Музеї народної архітектури та побуту (м. Київ), Вінницькому обласному художньому музеї, галереї санаторію «Авангард» (м. Немирів) та приватних колекціях. Голова Вінницької обласної організації НСХУ з 1997 р.

  28 січня

• 95 років тому (28.01.1920) у Вінниці відбулося об’єднання театральних труп А.Бучми та Г.Юри в Новий український драматичний театр ім. І.Франка, який протягом 1920-1923 рр. тут і працював. 1923 р. він переїхав у Київ. Нині це Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка.
• 70 років від дня народження Дмитра Володимировича Дворкіса (28.01.1945, м. Катта-Курган, Самаркандська обл., Узбекистан), колишнього вінницького міського голови (1992-2000), почесного громадянина м. Вінниця (1998). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1976). З 1969 р. працював на різних посадах у будівельних організаціях м. Вінниця та області. Двічі вінничани обирали Д.В.Дворкіса міським головою. Під час роботи на цій посаді він багато зробив для розбудови м. Вінниця: введено в дію нові трамвайні та тролейбусні лінії в мікрорайоні Тяжилів, по вул. Свердлова, нові гілки водопроводу на Старому місті, Хуторі Шевченка та в мікрорайоні П’ятничани. Створено міський Центр матері і дитини, міський камерний хор «Вінниця», міський палац мистецтв «Зоря». Побудовано нову школу та житлові будинки, створено мальовничі зони відпочинку. За ініціативи Дмитра Дворкіса в місті відреставровано меморіал Слави, споруджено пам’ятники жертвам репресій, чорнобильцям, афганцям. Засновані перші в місті комунальні засоби масової інформації – ІТА «ВІТА», радіостудія «Місто над Бугом», «Він-ницька газета». Нагороджений відзнакою Президента України «За заслуги», нагородами релігійних та громадських організацій України.

  30 січня

• 110 років від дня народження Ксенії Тимофіївни Павлоцької (30.01.1905, с. Березова Балка (тепер с. Осинівка) Ольшан. р-ну Кіровоград. обл. – 01.07.1985, [?]), почесного громадянина м. Вінниця (1969). У січні 1936 р. переїхала до Вінниці. Навчалася в учительському інституті і працювала завідуючою бібліотекою, а згодом – викладачем сільськогосподарського технікуму. Ксенія Павлоцька – одна з керівників штабу по відродженню зруйнованого міста після фашистської навали. І словом, і ділом надихала вінничан на розбудову та оновлення обласного центру. Впродовж 1955-1964 рр. працювала директором обласної заочної середньої школи. Завдяки її організаторському та педагогічному таланту середню освіту отримали сотні людей. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

  Цього місяця виповнюється:

• 40 років (січень 1975) з часу створення Вінницького обласного відділення Всесоюзного добровільного товариства любителів книги. Його правління очолив доктор історичних наук, професор І.Г.Шульга. Невдовзі вінницькі книголюби стали ініціаторами багатьох починань, підхоплених по всій країні. Зокрема, відтворення книговидання власним коштом, відкриття в кожному селі книжкового магазину або ж кіоску.
  
  

  ЛЮТИЙ

  1 лютого

• 130 років від дня народження Леона Ігнаци Бялковського (01.02.1885, с. Пасинки, нині Шаргород. р-ну – 21.01.1952, м. Люблін, Польща), польського історика, академіка АН Польщі (1949). Закінчив Краківський університет. 1918-1920 рр. – приват-доцент Українського державного Кам’янець-Подільського університету. Емігрував до Польщі. З 1926 р. – професор Люблінського університету. Автор праць з соціально-економічної історії окремих районів Польщі та Поділ-ля ХV-XVII ст. Досліджував генеалогію польських шляхетських родин. Ідеалізував часи польського панування в Україні.

  3 лютого

• 75 років від дня народження Йосипа Романовича Салдана (03.02.1940, с. Лівчиці Жидачів. р-ну Львів. обл.), офтальмолога, доктора медичних наук (1991), професора (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут з відзнакою (1962). Працював офтальмологом Миколаївської центральної лікарні Миколаївської обл. (1962-1965). Протягом 1965-1988 рр. наукова діяльність Й.Р. Салдана пов’язана з Одеським НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. академіка В.П.Філатова з перервою (1972-1975), коли він був лікарем-консультантом у Республіці Афганістан. З 1988 р. життя і діяльність вченого пов’язані з Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І.Пирогова, де він очолив кафедру очних хвороб. Йосип Романович є новатором із застосування нових методик в офтальмохірургії. Вперше у Він-ницькій області в 1989 р. він впровадив у клінічну практику імплантацію штучних кришталиків, нові оперативні втручання при глаукомі та лазерні технології для лікування офтальмопатології. Професор Й.Р.Салдан – член редколегії чотирьох всеукраїнських медичних журналів, член Київської спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій, член Міжнародного офтальмохірургічного товариства, член Асоціації офтальмологів України. Неодноразово виступав за кордоном на конференціях та симпозіумах з різних питань офтальмології (Італія, Швейцарія, Болгарія, Швеція, США). Очолює Вінницьке обласне товариство офтальмологів. Автор понад 200 наукових праць, більше 30 раціоналізаторських пропозицій та 30 авторських свідоцтв на патенти. За винахідницьку діяльність нагороджений дипломом Виставки досягнень народного господарства УРСР. Відмінник охорони здоров’я України.

  4 лютого

• 135 років тому народився Климент Васильович Квітка (04.02.1880, с. Хмелів, нині Сум. обл. – 19.09.1953, м. Мос-ква, РФ), український і російський музикознавець-фольклорист, один із основоположників радянської музичної етнографії. Автор численних теоретичних праць, присвячених українському музичному фольклору. Закінчив Київський університет святого Володимира, нині Національний університет ім. Т.Шевченка (1902) та Київське музичне училище. Здійснив ряд подорожей по Вінниччині для запису народних мелодій. Деякий час жив і працював у м. Могилів-Подільський та навколишніх селах. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича створено на мелодії, які записав К.Квітка.

  5 лютого

• 5 років тому (05.02.2010) у м. Вінниця розпочало свою роботу Генеральне Консульство Республіки Польща. Ця подія стала завершальним етапом наполегливої кількарічної роботи міської та обласної влади з польською стороною. Генеральне Консульство Республіки Польща відкрило свої двері для мешканців трьох областей: Вінницької, Хмельницької та Житомирської. На той час в.о. Генерального Консула став пан Анджей Сломські. Оскільки Польща входить до країн шенгенського простору, вінничани та мешканці сусідніх регіонів отримали власне вікно в Європу.

  8 лютого

• 60 років від дня народження Сергія Варфоломійовича Савчука (08.02.1955, с. Денихівка Тетіїв. р-ну Київ. обл.), будівельника, депутата Вінницької міської ради 5 та 6 скликань, голови постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи. Закінчив Немирівський будівельний технікум (1974), Вінницький політехнічний інститут (1984). З 1978 р. пов’язав своє життя і трудову діяльність з м. Вінниця. Працював майстром на заводі «Будіндустрія», провідним інженером у Вінницькому міському житлово-експлуатаційному об’єднанні. В жовтні 1984 р. призначений начальником Вінницького управління міжрайонного ремонтно-будівельного управління. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1990 р. займається підприємницькою діяльністю.

  13 лютого

• 75 років від дня народження Олександра Макаровича Голяченка (13.02.1940, с. Малі Горошки, нині у складі м. Володарськ-Волин. Житомир. обл.), лікаря, доктора медичних наук (1980), професора (1987). Закінчив Вінницький медичний інститут (1963), де й працював упродовж 1966-1972 рр. Лікар (1972-1983), завідувач (1983-2003), професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини Тернопільської медичної академії ім. М.І.Горбачевського. Сформулював основні засади організації медичної допомоги сільському населенню України та охорони здоров’я в Україні за умов ринкової економіки та реформування системи охорони здоров’я в нашій державі.
• 70 років від дня народження Віктора Олександровича Шеншина (13.02.1945, с. Мончин Погребищ. р-ну), інженера, політолога. Навчався в Харківському вищому військовому авіаційному училищі (1966). У 1966-1990 рр. – проходив службу в Збройних силах СРСР. Учасник бойових дій. Закінчив Московську вищу партійну школу (1984). Після звільнення з армії (1990-1992) працював у партійних органах. З 1995 рр. – в Замостянському центрі зайнятості. Працює економістом, зав. відділом перенавчання та профорієнтації населення. 2006-2007 рр. – помічник-консультант на громадських засадах народного депутата України. З липня 2010 р. – радник міського голови м. Вінниця, з 11.03.2011 р. – радник генерального директора ЗАТ «Новосвіт». Був депутатом Вінницької міської ради 5-го скликання (2006-2010 рр). Займається громадською діяльністю.
• 55 років від дня народження Миколи Сергійовича Гедза (13.02.1960, с. Нова Гребля Калинів. р-ну), літературознавця, письменника, краєзнавця, відмінника освіти України, члена НСПУ (2005), НСЖУ (2008), НСКУ (2010), Вінницького обласного краєзнавчого об’єднання «Поділля». Здобув філологічну освіту у Вінницькому ДПІ ім. М.Островського (1981). Учителював у школах Липовецького та Калинівського районів (1981-1987). Понад 19 р. очолював Кіровську загальноосвітню школу на Калинівщині (1987-2006). Активно займаючись краєзнавством, постійно публікує свої розвідки в періодичних виданнях, наукових збірниках. Він – редактор 15 краєзнавчих, наукових та літературно-художніх видань, видавець та головний редактор обласної мистецько-краєзнавчої газети «Пульсуючі джерела» (2008-2009). Учасник багатьох міжнародних, регіональних науково-краєзнавчих конференцій. Був керівником районного поетичного клубу «Сузір’я» (2002-2010). М.С.Гедз – автор книг «Освячення пам’яті», «Колосся вічності» (2010), «Десна Богова засвідчить» (2012, 2013), поетичних збірок «Аранжування заметілі», «Від безіменної ріки. Сонети» (2004 рік), «Загадкова абетка» (2010). Упорядник ряду ліричних збірок поетів Калинівщини. Автор слів пісні «Дарунок купальської ночі», яка отримала гран-прі IX міжнародного фестивалю «Золотий Орфей» (2003). Автор ескізу прапора та тексту гімну села Нова Гребля (композитор В. Борецький). Лауреат премії «Подільська пектораль» (2005).

  14 лютого

• 100 років від дня народження Марії Оксентіївни (Авксентіївни) Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, педагога, краєзнавця, майстрині народного живопису та витинання, заслуженого працівника культури УРСР (1970) (див. розширену довідку в кінці місяця).

  15 лютого

• 95 років від дня народження Олександра Євдокимовича Кучеренка (15.02.1920, с. Соснівка, нині Погребищ. р-ну – 02.10.1991, м. Вінниця), доктора медичних наук (1967), професора Вінницького медінституту (нині Вінницький націо-нальний медичний університет ім. М.І.Пирогова). У 1935 р. вступив до Бердичівського медичного технікуму. Навчання у Вінницькому медичному інституті, яке перервала війна, вдалося закінчити після демобілізації. В числі кращих студентів був залишений на науковій роботі. Працюючи в хірургічній клініці інституту, Кучеренко пройшов шлях від ординатора до професора. З 1968 р. Олександр Євдокимович завідував кафедрою травматології, ортопедії і військово-польової хірургії Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова. Основні наукові роботи присвячені дослідженню питань клініки і лікування захворювання суглобів кінцівок, а також вивченню шляхів профілактики виробничого травматизму на промислових підприємствах міста і області. О.Є.Кучеренко опублікував більше 87 робіт і методичних рекомендацій. Він – автор двох винаходів. Відзначений дипломом другого ступеня Виставки досягнень народного господарства УРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За победу над Германией» і «За освобождение Праги».
• 65 років від дня народження Марії Василівни Гоцуляк (15.02.1950, с. Воєводчинці Могилів-Поділ. р-ну), майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, журналістки і поетеси, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2002), НСЖУ (1981), лауреата премії ім. Івана Огієнка (2004). Закінчила Тульчинське культосвітнє училище. Протягом 1973-1979 рр. проживала на Полтавщині. Працювала в місцевій пресі та заочно навчалася в Київському державному університеті ім. Т.Шевченка. Згодом, після закінчення навчального закладу, переїхала до м. Могилів-Подільський, де мешкає і нині. Працювала на різних посадах у районній газеті «Слово Придністров’я», починаючи від кореспондента до заступника головного редактора. Була одним із організаторів та директором Могилів-Подільського будинку народної творчості (1991-1999). З 2003 р. – директор Могилів-Подільського районного музею етнографії та народного мистецтва ім. М.А.Руденко. Учасниця всеукраїнських, обласних виставок та симпозіумів. Персональні виставки проходили у Вінниці, Коломиї, Львові. Значна частина творів знаходиться в музейних та приватних колекціях у різних країнах світу. Автор поетичних збірок «Вечірня елегія» (2004), «Сповідь Чураївни» (2009), книги новел та есеїв «Пливе човен», мистецького фотоальбому «Запрошую до світлиці» (2007).

  16 лютого

• 120 років тому (16.02.1895) у Вінниці М.Коцю-бинський написав повість «Для загального добра», яка відтворює враження письменника від роботи у Філоксерній комісії в Молдавії. Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1896, № 1-4). На конкурсі журналу їй було присуджено третю премію. Окремим виданням вийшла у Львові 1896 р. Належить до циклу про беcсарабське життя.

  17 лютого

• 140 років від дня народження Федора Мико-лайовича Сенгалевича (17.02.1875, с. Бахтин, нині Мурова-нокуриловец. р-ну – 21.11.1941, м. Київ), українського лікаря, краєзнавця, літератора. Навчався в Київському та Юр’ївському університетах. Протягом 1908-1923 рр. працював у земській лікарні в Богуславі, потім – лікарем у Лук’янівській тюрмі в Києві. Засновник і керівник музею та гімназії в Богуславі у 1917-1918 рр. Автор розвідок «Київські лірники», «Гаївки», «Київський некропіль» та ін. Вивчав історію Києва. Видав збірку «Повітові оповідання».
• 95 років від дня народження Василя Васильови-ча Порика (17.02.1920, с. Соломірка, нині с. Порик Хмільниц. р-ну – 22.07.1944, Енен-Льєтар (Франція), учасник руху Опору, Національний Герой Франції, Герой Радянського Союзу (1964, посмертно). У Червоній Армії – з 1939 р. У 1941 р. закінчив Харківське військове піхотне училище. На початку Великої Вітчизняної війни, воюючи в складі 6-ї армії Південно-Західного фронту, опинився в оточенні і потрапив у полон до так званої «Уманської ями». Звідти як військовополонений відправлений у концтабір Бомон у провінції Артуа, департаменту Па-де-Кале (Франція). Тут він установив зв’язок із учасниками французького руху Опору. Став одним із організаторів «Групи радянських патріотів», яка разом із представниками інших національностей відкрито виступала проти гітлерівців. Після втечі з табору Василь Порик створив партизанський загін, який з липня 1943 р. боровся проти фашистських окупантів у Північній Франції. З 1944 р. В.Порик був членом Центрального комітету радянських військовополонених у Франції. Загинув 22 липня 1944 р. під час виконання бойового завдання. Ім’я героя висічене на стіні Арраської фортеці серед інших імен борців французького руху Опору. На його могилі встановлено пам’ятник. На батьківщині В.В.Порика створено музей. У Києві, Вінниці, Хмельницькому ім’ям Героя Радянського Союзу Василя Порика названо вулиці, відкрито меморіальні дошки.

  19 лютого

• 55 років від дня народження Світлани Олександрівни Творун (19.02.1960, с. Гулі Бар. р-ну), етнолога, історика, фольклористки, краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

  20 лютого

• 50 років від дня народження Яни Петрівни Іщенко (20.02.1965, м. Кагарлик Кагарлиц. р-ну Київ. обл.), вченого-економіста, кандидата економічних наук (2010). По закінченні (1987) Української сільськогосподарської академії працювала у Вінницькій філії цього навчального закладу. Закінчила аспірантуру (1998). У 2012 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри організації обліку та звітності Вінницького національного аграрного університету. Коло наукових інтересів Я.П.Іщенко: історія, теорія і практика бухгалтерського обліку підприємств аграрного сектору економіки. Вона – автор понад 80 наукових праць, у тому числі – 4 монографій і посібника з методології та методики бухгалтерського обліку. Педагогічну та наукову діяльність Я.П.Іщенко поєднує з участю в громадських професійних організаціях, зокрема вона – активний член Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, учасник багатьох конференцій, міжнародних конгресів, семінарів в Україні та за її межами.

  21 лютого

• 195 років від дня народження Аполло Коженьовського (21.02.1820, с. Гоноратка, нині Оратів. р-ну – 23.05.1869, м. Краків), польського письменника, автора сатиричних і ліричних творів, батька англійського письменника Джозефа Конрада.

  22 лютого

• 95 років (22.02.1920) відтоді, як у Літині вийшов перший номер газети «Вісник Літинського ревкому», на основі якого згодом постала районна газета «Літинський вісник».

  23 лютого

• 100 років тому народився Кирило Іванович Целик (23.02.1915, с. Велика Кісниця Ямпіл. р-ну – 08.02.1945, похов. у м. Костшін, Польща), Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Закінчив 7 класів. Працював рахівником у рідному колгоспі. У Червоній Армії – з 1937 р. 1940 р. закінчив Київське військове піхотне училище. В боях з німецько-фашистськими загарбниками – з 1941 р. Воював на багатьох фронтах. Особливо відзначився в боях на Кюстрінському плацдармі (1-й Білоруський фронт). У бою 8 лютого 1945 р. із передового спостережного пункту як командир керував вогнем дивізіону. В критичний момент бою, викликавши вогонь на себе, загинув. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, трьома орденами Червоної Зірки.

  25 лютого

• 145 років (25.02.1870) з початку експлуатації першого Жмеринського залізничного вокзалу.

  28 лютого

• 95 років від дня народження Григорія Кириловича Смагла (28.02.1920, с. Велика Вулига, нині Тиврів. р-ну – 15.03.1995, м. Вінниця), колишнього заступника директора з наукової роботи Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва, учасника Другої світової війни (див. розширену довідку в кінці місяця).
• 100 років тому народився Василь Никифорович Баранюк (28.02.1915, с. Лука-Мелешківська Вінниц. р-ну – 06.02.1990), Герой Радянського Союзу (1945). По завершенні навчання в неповній середній школі працював бригади-ром-механіком МТС. З 1936 р. – у Червоній Армії. 1939 р. закінчив Харківське бронетанкове училище. У тому ж році брав участь у бойових діях на радянсько-фінському фронті. Учасник Великої Вітчизняної війни, яку пройшов з першого до останнього дня. Під кінець війни, у званні полковника, командував 108-ю танковою бригадою 9-го танкового корпусу 3-ї ударної армії (1-й Білоруський фронт), яка під час історичної Берлінської операції наступала на столицю Рейху. Особливо відзначилась вона наприкінці квітня 1945 р. у боях за передмістя Берліна – Мальхов, а також під час вуличних боїв у самому Берліні. Після війни продовжував військову службу. З армії звільнився 1975 року у званні генерал-майора. Мешкав у Москві. Нагороджений багатьма вітчизняними орденами і медалями, а також іноземними відзнаками.
  
  

  БЕРЕЗЕНЬ

  1 березня

• 160 років від дня народження Явдохи Зуїхи (справж. – Євдокія Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г.Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити».

  4 березня

• 110 років від дня народження Давида Мордковича Сідлера (04.03.1905, м. Тульчин – 1981), повного кавалера ордена Слави. З грудня 1942 р. призваний у Радянську Армію. Воював на Південно-Західному, 3-му Українському і 1-му Білоруському фронтах, дійшовши з боями до Берліна. Демобілізувавшись восени 1945 р., проживав у м. Дніпропетровськ. Працював на металургійному заводі. Брав активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді, був лектором товариства «Знання».

  8 березня

• 95 років від дня народження Івана Фотійовича Стаднюка (08.03.1920, с. Кордишівка, нині Вінниц. р-ну – 30.04.1994, м. Москва), радянського прозаїка, сценариста, драматурга, військового журналіста, лауреата Державної премії СРСР. Найбільш відомий своїми книгами про українське село, пройдену ним Велику Вітчизняну війну. Писав російською мовою. Перекладав з української. Автор п’єс та кіносценаріїв. Окремі його п’єси йшли на сцені Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М.Садовського, а фільми знімалися на території Вінниччини.
• 55 років від дня народження Вадима Миколайовича Вітковського (08.03.1960, с. Борівка Чернівец. р-ну), журналіста, краєзнавця, письменника, члена Спілки журналістів СРСР (1983), НСПУ, головного редактора літературно-мистецького журналу «Вінницький край», лауреата обласної літературної премії ім. М.Трублаїні (1982), підполковника запасу. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1982), Вищі курси КДБ СРСР (1986), навчався в Червонопрапорному Інституті зовнішньої розвідки КДБ СРСР ім. Ю.В.Андропова (1988-1989). Працював редактором багатотиражної газети «За інженерні кадри» Вінницького політехнічного інституту (1982). 1982-1984 рр. – спеціальний кореспондент обласної газети «Комсомольське плем’я». З 1984 р. – на службі в обласному управлінні КДБ України. 1990-1995 – начальник прес-центру обласного управління КДБ (СБУ). Був одним із ініціаторів видання у 1991 р. у м. Вінниця спільно з МП «Термінал-інформ» (В.Бикова) газети «Инкогнито». Президент Вінницького обласного благодійного фонду сприяння правоохоронним органам, ветеранам і членам їх сімей «Бюро ділової інформації». Автор художньо-документальних книг: «Йшли походом партизани» (1984), «Ранок повсталого Поділля» (1988), «І обернеться твоя кров у квіти…» (1989), «Січневий грім» (1990), «Товариш Ельза» (1990), «Зрадлива фортуна Льови Задова» (1993), «Капкан на перевертня» (1999), «Король кремлівських шпигунів» (2001), «На вістрі часу» (2007), «Скарби Нестора Махна» (2009), «В’язень № 137275» (2010), «Чужбины у подвига нет» (2011), «Дорога на Ельбрус» (2011), «Бах – і в торбу!» (2011), «Вороги народу: вигадані і справжні» (2012), «Таємниці підпільного обкому» (2013) у співавторстві з Г.Ковальчуком, «Повій, вітре…, або Тіні незабутих предків» (2013). Автор телевізійного проекту «Перископ» на каналі ВДТ-6 і сценаріїв документальних фільмів: «Вервольф: правда і вигадки» (1993), «Операція Валькірія» (2004), «Честь маю…» (2004), «Втеча з пекла» (2005). Останній відзначений дипломом на Всеукраїнському конкурсі «Телетріумф – 2005» в номінації «Кращий регіональний документальний фільм». Книги В.Вітковського є в бібліотеках України, а також у публічній бібліо-теці м. Нью-Йорк (США).

  9 березня

• День народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, Санкт-Петербург, 22.05.1861 перепохов. в Каневі на Чернечій горі, Черкащина), українського поета, художника, мислителя. 1846 року в складі Археографічної комісії подорожував Поділлям.
• 85 років тому (09.03.1930) розпочався судовий процес у справі «Спілки визволення України». Серед 45 засуджених представників української інтелігенції був В. Д. Отамановський (1893-1964), директор Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, організатор Кабінету виучування Поділля при філії. Реабілітований 1989 р.

  11 березня

• 95 років від дня народження Василя Єфремовича Шубравського (11.03.1920, с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну – 01.12.1992, м. Київ), українського літературознавця, доктора філологічних наук (1979). Закінчив Одеський педагогічний інститут (1941). З 1950 р. – аспірант Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України, а після закінчення навчання – його постійний співробітник. Досліджував життя і творчість Т.Г.Шевченка.
• 65 років від дня народження Василя Дмитровича Остапова (11.03.1950, с. Брошнів-Осада Рожнятів. р-ну Івано-Франків. обл. – 08.03.2009, м. Хмільник), журналіста, одного з перших дослідників Голодомору 1932-1933 рр. у Хмільницькому районі, члена НСПУ (2001). По закінченні історичного факультету Чернівецького державного університету (1972) два роки працював стажистом редакції газети «Прикарпатська правда» в Івано-Франківську, згодом – інженером Івано-Франківського інституту нафти й газу, кореспондентом газети «Студент Прикарпаття». 1974-2001 рр. – на журналістській роботі в редакціях молодіжних газет в Івано-Франківську та Вінниці. Обіймав посаду заступника редактора районної газети «Життєві обрії» у Хмільнику, згодом – інженера з науково-технічної інформації ВАТ «Вінницягаз». Працював у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Автор ряду п’єс, романів. Займався фотомистецтвом. Експонував роботи на виставках художньої фотографії в Чернівцях, Івано-Франківську, Вільнюсі. Здобув першу премію на міжнародному фотоконкурсі в Софії (1973).

  12 березня

• 25 років тому (12.03.1990) у Гайсині відкрито Музей фольклору Г.Т.Танцюри в меморіальній хаті відомого українського збирача та дослідника фольклору. Музейна колекція нараховує понад 4,5 тис. предметів. Щороку музей відвідують близько 7 тис. осіб. Основа фондової колекції – особисті речі Г.Т.Танцюри (1901-1963), його епістолярна спадщина, архівні та фотоматеріали.

  14 березня

• 75 років від дня народження Сергія Павловича Жученка (14.03.1940, м. Вінниця – 05.09.2007, там само), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1991), професора (1992). Був дійсним членом Міжнародної академії інтегративних антрополітичних наук та Академії медико-технічних наук України. Закінчив Вінницький медичний інститут (1968), в якому працював з 1971 р. Активно займався роботою в галузі винахідництва та раціоналізації. Брав участь у розробленні методичних засад та принципів створення нових підручників та посібників з хірургічних дисциплін для вузів. Мало кому була відома ще одна грань його таланту: в душі він був ліриком і у вільний час писав вірші.

  16 березня

• 75 років від дня народження Анатолія Гнатовича Степаненка (16.03.1940, с. Велика Бушинка Немирів. р-ну – 30.04.2003, м. Вінниця), журналіста, історика, краєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого журналіста України (1990). Закінчив Львівський державний університет (1965). Стажувався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1988). З 1970 р. був на журналістській роботі у Вінниці: 1970-1976 рр. – редактор газети «Комсомольське плем’я», 1978-1994 рр. – голова Вінницького обласного державного телерадіокомітету, генеральний директор облтелерадіокомпанії. 1994-1996 рр. – директор Державного архіву Вінницької області, 2000-2002 рр. – доцент кафедри інформаційних технологій Вінницького територіального представництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Автор книг «Ладижинські етюди» (1972), «Слово звитяжне» (1979), «Навечно в памяти народной» (1979), «Мандрівка в Ладижин» (1983), «Вінницький краєзнавчий музей» (1984), «Вінниччина» (1985), «Людина, яка мала мужність сказати „Ні“» (1995). Досліджував соціально-політичні процеси 20-40-х рр. ХХ ст. та історію Подільського краю.
• 65 років від дня народження Павліни Іванівни Цимбалюк (16.03.1950, с. Малинівка Літин. р-ну), бібліотекознавця, ученого секретаря Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, заслуженого працівника культури України (2004). Закінчила Київський державний інститут культури (1973). Більш ніж чотири десятиліття вона присвятила розвитку бібліотечної справи Вінниччини, з них понад 35 років працює в ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. Займалася організацією методичної допомоги бібліотекам області, соціокультурної діяльності. Брала активну участь у дослідженні історії бібліотечної справи області, проведенні науково-практичних конференцій обласного, всеукраїнського та міжнародного значення. П.І.Цимбалюк – автор публікацій у наукових збірниках та періодичних виданнях. Відзначена багатьма грамотами, подяками Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, обласного управління культури, громадських організацій. 2007 р. нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.

  19 березня

• 90 років від дня народження Федора Тимофійовича Глущука (19.03.1925, с. Старостинці Погребищ. р-ну – 12.03.2009, м. Київ), українського графіка, заслуженого художника УРСР (1979), члена НСХУ (1954). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1951), Харківський художній інститут (1954). Основні роботи – в галузях станкової і книжкової графіки, монументального мистецтва. Із В.Задорожним та В.Перевальським створили вітраж для Київ-ського державного університету Т.Г.Шевченка, присвячений Великому Кобзареві. Автор чудових ілюстрацій до Шевченкового «Кобзаря», оповідань Марка Вовчка, роману Панаса Мирного «Повія», оповідань А.Головка «Пилипко», «Червона хустина». Ф.Т.Глущук – автор робіт станкової графіки: «Тиша», «Іній», «Кладка», «Стара фортеця», «Туман над ставом», «Весна» та багатьох інших. Роботи митця неодноразово експонувалися на виставках у Києві, Москві, Вільнюсі та інших містах і завжди отримували високу оцінку.

  20 березня

• 95 років тому народився Іван Іванович Оленич (20.03.1920, с. Носківці Жмерин. р-ну – 31.03.1987, там само), Герой Радянського Союзу (1944). Працював зв’язківцем у м. Попасна Луганської області. Закінчивши школу ФЗН при Миколаївському суднобудівному заводі, працював слюсарем. У Червоній Армії – з 1940 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Закінчив військове училище зв’язку. Воював на Південно-Західному, 1-му Білоруському, 2-му та 3-му Українських фронтах. Відзначився під час форсування р. Дніпро та захоплення плацдарму в районі с. Григорівка Канівського району Черкаської області. Звільнився в запас 1946 р. Повернувся в рідне село. До 1967 р. працював у місцевому радгоспі. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, медалями СРСР, а також державними нагородами України.

  21 березня

• 190 років від дня народження Олександра Федоровича Можайського (21.03.1825, Фінляндія – 01.04.1890, м. Санкт-Петербург, РФ), російського винахідника, одного з засновників вітчизняної авіації. Протягом 1869-1876 рр. жив і працював у с. Вороновиця, нині смт Вінницького району. Саме тут він проводив випробування великих повітряних зміїв та дерев’яного планера, розробив проект літака-моноплана. У 60-х рр. ХІХ ст. Можайський досліджував можливість створення літальної машини. На початку 80-х закінчив конструювання першого у світі літака. 1971 р. у Вороновиці відкрито Музей авіації ім. О.Ф.Можайського. З 1998 р. – це Музей історії авіації і космонавтики України. 1980 р. видатному винахіднику у Вороновиці споруджено пам’ятник, а 2010 р. до 185-ї річниці від дня народження встановлено пам’ятний знак.
• 145 років від дня народження Олександра Гнатовича Лотоцького (21.03.1870, с. Бронниця, тепер Могилів-Поділ. р-ну – 22.10.1939, Варшава, 1971 р. перепохов. на кладовищі Баунд-Брук, США), історика церкви і церковного права, економіста, письменника, громадського і державного діяча. Навчався в повітових школах Шаргорода, Тульчина. Був міністром сповідань під час гетьманування П.Скоропадського, послом уряду Директорії в Туреччині. Видав книгу нарисів «Враження подорожі на Поділля». Автор майже 2 тис. літературних, публіцистичних, нау-кових, мемуарних творів.

  22 березня

• 125 років від дня народження Федора Зотиковича Коновалюка (22.03.1890, с. Калівка, нині с. Ягідне Мурованокуриловец. р-ну – 20.12.1984, м. Київ), українського художника, одного з ліричних співців української природи (див. розширену довідку в кінці місяця).

  23 березня 50 років тому народився Андрій Валентинович Стебелєв (23.03.1965, м. Уссурійськ, Приморський край, РФ), літературознавець, поет. Випускник Військового інституту Міністерства оборони СРСР (Москва, 1987). Полковник запасу Збройних сил України. Служив в Афганістані, був миротворцем у африканських країнах (Ангола, ДР Конго). Має досвід дипломатичної роботи в США. Перекладач східних мов (урду, дарі). З 1989 р. друкував свої твори в різних періодичних виданнях Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Ташкента, Києва, Вінниці. На військовій службі у Вінниці з 1992 р. Культуртрегер поетичної групи «Лірики Transcendent’a», член редколегії літературного сайту «Поезія та авторська пісня України» (www.poezia.org). Засновник літературного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2001), співорганізатор на Поділлі Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса», куратор громадської ініціативи «Він-ницький Дім поета», упорядник регіональних альманахів «Змах крила» (2003), «Маскарад» (2004). Автор кількох збірок лірики російською мовою: «Быть может…» (1997), «Подземная страна» (1998), «Tertium Quid» (2000), «Реки» (2013), літературознавчих розвідок про «срібний вік» російської поезії, публікацій про історію авіації, краєзнавчих матеріалів з історії Поділля. Лауреат літературної премії Міжрегіональної спілки письменників України ім. В.Даля (2013). Член НСПУ та НСЖУ (2013).

  26 березня

• 65 років від дня народження Галини Пилипівни Бондар (26.03.1950, с. Тростянець Ямпіл. р-ну), директора КП «Кінотеатр «Родина» у м. Вінниця, заслуженого працівника культури України (2001). Після закінчення школи (1967) працювала в культосвітній галузі, була на комсомольській роботі (1972-1978). З 1978 р. пов’язала свою трудову діяльність з кіномережею області – спочатку була редактором-методистом кінотеатру «Ювілейний» в м. Ямпіль, а з 1986 р. працює директором кінотеатру «Родина» у Вінниці. Заочно здобула бухгалтерську освіту. Не-одноразово була відзначена Почесними грамотами.

  28 березня

• 160 років від дня народження Миколи Миколайовича Любовича (28.03.1855, м. Тульчин – 01.08.1935, Ростов-на-Дону), російського історика-полоніста, магістра історичних наук (1883), доктора історичних наук (1890), члена-кореспондента Російської Академії наук (1924), АН СРСР (з 1925 р.). Після закінчення Київського університету (1877) деякий час викладав історію в Кам’янець-Подільській гімназії. 1878 р. став стипендіатом з підготовки до професорського звання при Київському університеті. Від 1880 р. – доцент Варшавського університету. Працював у архівах багатьох міст світу. Досліджував історію Реформації та Контрреформації в Польщі. Був одним із ініціаторів створення і головою «Общества истории, философии и права» при Варшавському університеті. В роки Першої світової війни виїхав з Варшавським університетом до Ростова-на-Дону (РФ). Після встановлення на Кубані радянської влади у 1920-х рр. викладав у Північнокавказькому університеті.
• 115 років від дня народження Іларіона Пилиповича Кононенка (28.03.1900, с. Стехівка, нині с. Грабинівка Полтав. р-ну Полтав. обл. – 22.02.1972, м. Харків), лікаря-невролога. Закінчив Харківський психоневрологічний інститут (1935). Працював завідувачем Полтавського (1935-1936) та Вінницького (1936-1938) міських відділів охорони здоров’я. Упродовж 1938-1941 рр. – директор Вінницького державного медичного інституту, де викладав неврологію. І.П.Кононенко приділяв велику увагу організації та вдосконаленню навчального процесу в інституті, зміцненню та розвитку його матеріально-технічної бази.
• 50 років з часу заснування (28.03.1965) Вінницького планетарію, одного з п’яти діючих в Україні. Після першого капітального ремонту (2013-2014 рр.) фактично повністю технічно оновлений і розширений планетарій почав працювати в листопаді 2014 р. Його основний зоряний зал розрахований на 86 місць. У холі працюють камери відеоспостереження та точки Wi-Fi. Розглядається питання встановлення телескопу. Для відвідувачів передбачається близько 50 програм.

  29 березня

• 210 років від дня народження Болеслава Станіславовича Потоцького (29.03.1805, м. Тульчин – 22.10.1893, м. Санкт-Петербург, РФ), немирівського поміщика, мецената, просвітителя. Отримав домашнє виховання. Служив в Українському уланському полку, Департаменті державних маєтностей. 1835 р. займав пост помічника попечителя Київського учбового округу. Переїхав у Немирів, який одержав у спадщину від матері (Софії Потоцької). Запросив у Немирів професора механіки і архітектури Ф.Меховича, за проектами якого побудував палац, православну церкву, лютеранську кірху, чоловічу гімназію, англійські котеджі і швейцарські шалле та ін. За відкриття Немирівської гімназії (1838) одержав чин камергера, а потім церемоніймейстера (1854), гофмейстера (1866), обершенка (1874), був нагороджений діамантовими знаками ордена св. Олександра Нев-ського (1888). 1888 р. – на честь 50-річчя відкриття гімназії випущена пам’ятна медаль з профілем Б.Потоцького і його родовим гербом. У 1860 р. віддав немирівські землі в посаг своїй дочці Марії Потоцькій (Строгановій). Останні роки жив у Петербурзі.

  30 березня

• 85 років від дня народження Олексія Івановича Бровка (30.03.1930, с. Попівка Зінків. р-ну Полтав. обл. – 04.03.2014, м. Вінниця), заслуженого працівника житлово-комунального господарства УРСР (1984), учасника ВВВ, почесного громадянина м. Вінниця (1999). Закінчив Уральський державний університет та Київський політехнічний інститут. 1958-1963 рр. –заступник голови виконкому Вінницької міської ради. 1963-1995 рр. очолював обласне управління житлово-комунального господарства. За його активної участі в 1970 р. було створено дирекцію котельних та теплових мереж, на базі якої в 1972 р. створено теплокомуненерго. Неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад. Нагороджений багатьма орденами, медалями та іншими почесними відзнаками УРСР та Незалежної України.

  Цього місяця виповнюється:

• 30 років (березень 1985) народному аматорському фольклорно-етнографічному ансамблю «Кумасі» Чагівського СБК Оратівського району Вінницької області. Його організатором і керівником була Лідія Миколаївна Кудренко. Нині керує колективом директор СБК Любов Миколаївна Козак. Колектив відродив у селі колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові та купальські пісні, обряди: «Коляда», «Зустріч весни», «Наше Купайло з верби», «Кругом, женчики, кругом», «Колодія», «Весільні обжинки», весільний – «Дякування за дочку». «Чагівські оденки» у 1995 р. було показано на ВДТ. У репертуарі «Кумась» чимало пісень про куму, а також українські народні танці. Це «Гойра», «Гопак», «Карапет», «Краков’як», «Коробочка», «Зайчик», «Подільська полька», «На річеньку». Ансамбль – активний учасник обласних оглядів фольклорних колективів, брав участь у ІІ Всесоюзному фестивалі народної творчості (1987), радіоконкурсі «Золоті ключі» (1989). Він неодноразовий учасник обласного свята фольклору ім. Гната Танцюри. У 1992 р. ансамблю присвоєно почесне звання «народний».
  
  

  КВІТЕНЬ

  2 квітня

• 65 років від дня народження Василя Івановича Слободянюка (02.04.1950, с. Пагурці Хмільницького р-ну), художника декоративно-прикладного мистецтва, скульптора, майстра народного малярства, різьби по дереву, заслуженого майстра народної творчості України (2007), члена НСЖУ (1992). Закінчив Одеський педагогічний інститут ім. К. Ушинського. Володіє техніками круглого (скульптурного), плоско-виїмчастого та рельєфного різьблення, захоплюється витинанкою. Учасник обласних, регіональних та всеукраїнських виставок народного мистецтва. У творчому доробку майстра близько 1000 робіт. Його твори знаходяться в приватних колекціях в Україні та за її межами. Живе і працює у Вінниці. У 2013 р. В. Слободянюк взяв участь у конкурсі «Диво-птах», що проходив у рамках Всеукраїнського фестивалю «Парад вишиванок» з нагоди 22-ї річниці Незалежності України. Розмальований В. Слободянюком у традиціях подільського малярства «Диво-птах» виборов І місце.
• 50 років від дня народження Андрія Вікторовича Орленка (02.04.1965, м. Вінниця), тележурналіста, літератора. Випускник Вінницького педінституту. Вчителював у сільській школі. З 1988 р. працював редактором вінницької газети «Резонанс», з 1993 р. – на телебаченні. Автор кількох десятків програм і проектів на різних вінницьких телеканалах. З 2000 р. разом з журналістикою займається продюсуванням телевізійних та театральних проектів. Продюсер, сценарист, співавтор близько 50 телефільмів, а також роликів, сюжетів, серед яких понад дві сотні нарисів для телепроекту «Нова енциклопедія Поділля». У літературному доробку – збірка віршів російською мовою «Времена света» (1999), книга прози «Отражения страха» (1998, спільно з І. В. Шуровим), збірка кіносценаріїв та драматичних п’єс «Кто убил комиссара Трюфо» (2001), роман «Адам Кодман, или Заговор близнецов» (2006). Лауреат міжнародного конкурсу малої прози «Біла скрижаль» (2012). Співзасновник Гільдії редакторів Вінниччини. Член Асоціації українських письменників, НСЖУ.

  3 квітня

• 70 років від дня народження Віталія Івановича Газінського (03.04.1945, с. Сербинівка Старокостянтинів. р-ну Хмельницької обл.), хорового диригента, композитора, професора. Керівник ряду музичних колективів Вінниці, народний артист України (1994), почесний громадянин міста Вінниці (2008). Закінчив Хмельницьке музичне училище та Одеську консерваторію. З 1971 р. мешкає у Вінниці. Працював педагогом та керівником хору музичного училища ім. М. Леонтовича, очолював хорову капелу педагогічного інституту, а згодом – Державний ансамбль пісні і танцю «Поділля» обласної філармонії. Висока професійна майстерність цих колективів принесла їхньому керівникові визнання та нагороди. Мистецьку діяльність успішно поєднує з педагогічною, працюючи завкафедрою хорового мистецтва та методики музичного виховання ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Особливе місце у творчій біографії В. І. Газінського займає міський академічний камерний хор «Вінниця», створений ним у 1984 р. Нині в репертуарі хору понад 200 творів. Він гідно представляє місто над Бугом і нашу країну на міжнародних конкурсах та фестивалях.

  5 квітня

• 170 років від дня народження Йосипа Едуардовича Міфле (05.04.1845, Вінниця – ?), хірурга. Закінчив медичний факультет Київського університету (1869). З 1880 р. – на посаді приват-доцента. Пізніше працював в Одесі. Досвід лікування ран, набутий під час Російсько-турецької війни, з успіхом використовував, працюючи в університетській клініці. Значно вдосконалив методику антисептичного лікування як шляхом наукової та практичної перевірки дії різних антисептичних засобів, так і шляхом вивчення стану самої рани в процесі її загоєння.
• 70 років від дня народження Сергія Борисовича Бураго (05.04.1945, м. Ташкент (Узбекистан) – 18.02.2000, м. Київ), мовознавця, літературознавця, доктора філологічних наук, професора. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1966), у якому до 1968 р. викладав англійську мову. В Інституті міжнародних відносин (м. Київ) доцент С. Б. Бураго завідував кафедрою української та російської мов, заснував (1994) «Международный научно-художественный Журнал на сцене „COLLEGIUM“». Автор наукових праць з питань теорії літератури, віршознавства, історії російської літератури та культурології. Окремими виданнями вийшли дослідження: «Александр Блок. Очерк жизни и творчества» (1981), «Музыка поэтической речи» (1986). Під керівництвом сина – члена НСПУ, поета, кандидата філологічних наук, видавця Д. С. Бураго у Києві проводяться міжнародні наукові конференції «Мова і культура» ім. професора Сергія Бураго.
• 60 років тому народився Сергій Пилипович Татусяк (05.04.1955, с. Жабокричка Чечельниц. р-ну), політик, державний діяч, кандидат наук з державного управління, колишній голова Вінницької обласної Ради. Педагогічну освіту здобув у Вінницькому ДПІ ім. М. Островського (1978). Згодом закінчив Тернопільську академію народного господарства (1998) (економіст), НАДУ при Президентові України (2005) (магістр державного управління). Був на викладацькій роботі, опікувався фізкультурно-спортивним товариством «Колос», акціонерним товариством «Футбольний клуб „Нива“». З кінця 90-х рр. працював на різних посадах у вищих гілках влади Вінниччини: заступник голови Вінницької облради, керівник секретаріату Вінницької облдержадміністрації, заступник голови Вінницької облдержадміністрації. У жовтні 2005 р. – березні 2006 р. – народний депутат України 4 скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. 11.11.2010-21.02.2014 рр. – голова Вінницької обласної Ради. Є одним із засновників міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина» (2007). У 2012 р. С. П. Татусяк очолив проект Єврорегіон «Дністер», що сприяє розвитку територіальних громад Вінницької області та 6 районів Республіки Молдова.

  6 квітня

• 105 років від дня народження Данила Петровича Тиквача (06.04.1910, м. Жмеринка – 17.08.1992, м. Одеса), Героя Радянського Союзу (1943). Закінчив неповну середню школу і курси гірничих майстрів. У 1928 р. працював майстром Жмеринської дистанції колії. У Червоній Армії – з 1932 р. 1936 р. закінчив об’єднану військову школу. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Відзначився при форсуванні Дніпра (09.10.1943). Після війни продовжив службу в Радянській Армії. 1947 р. у званні підполковника звільнився в запас. Оселився в Одесі. Працював у торговельній мережі. Нагороджений військовими орденами і медалями. До 65-ї річниці Дня Перемоги на адміністративній будівлі Жмеринської дистанції колії встановлено меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу Д. П. Тиквача.

  9 квітня

• 65 років від дня народження Валентини Степанівни Живко (09.04.1950, м. Краснодон Луган. обл.), майстрині гончарного мистецтва, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Багато років Валентина Степанівна прожила в с. Бубнівка Гайсинського району і весь цей час працювала в керамічному цеху. Зараз самостійно займається гончарством. 2009 р. відбулася персональна виставка Валентини Живко в музеї Михайла Коцюбинського, де майстриня порадувала всіх новою гранню своєї творчості – народною картинкою.

  10 квітня

• 120 років від дня народження Самійла Борисовича Щупака (10.04.1895 (за іншими даними – 16.03.1894), м. Липовець (нині смт Вінницької обл.) – 10.03.1937 (за іншими даними 10.04.1942), українського літературного критика. Закінчив двокласне міське училище, навчався на вечірніх комерційних курсах у Лодзі, працював на текстильній фабриці конторщиком, на цукровому і пивоварному заводах, на паперовому складі в Києві. У 1919 р. став членом КП(б)У і цілковито віддався партійній роботі. Працював редактором журналів «Глобус» і «Критика», газет «Більшовик», «Пролетарська правда», «Літературна газета». Починаючи з кінця 20-х рр. видав низку критичних книжок: «Питання літератури» (1928), «Критика і проза» (1930), «Боротьба за методологію» (1933), «Соціалістичний реалізм у художній літературі» (1934), «Творчі завдання драматургії» (1934). 1934 р. переїхав до Києва. Заарештовано і ув’язнено 10 листопада 1936 р. в Києві. Під час обшуку в його квартирі виявлено книжки Л. Каменева, Г. Зінов’єва, М. Томського, М. Скрипника, які фігурували в слідчій справі як «ідеологічно шкідлива і контрреволюційна література». Звинувачений в участі у контрреволюційній націоналістичній організації, засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. За клопотанням дітей реабілітований посмертно у 50-х рр.
• 110 років від дня народження Михайла Івановича Гончарука (10.04.1905, смт Тиврів – 07.12.1969, там само), українського художника. Закінчив Вінницький педагогічний технікум, з відзнакою – Одеський художній інститут (1930). З самого початку творчості в доробку молодого художника переважали картини портретного жанру. Автор портретів М. Щорса, Б. Романицького, Н. Ужвій; картин «І. Франко у с. Микулинцях», «С. Ковпак та С. Руднєв у Карпатах» та інших. Чимало картин митця зберігаються в оселях мешканців Тиврівського району, музеях Тернополя, Львова, Києва, Миколаєва.
• 60 років від дня народження Володимира Васильовича Лозовського (10.04.1955, с. Зеленянка Крижопіл. р-ну), директора Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, заслуженого працівника культури України. Вищу освіту здобув у Вінницькому педагогічному інституті. У галузі культури з 1990 р.: завідуючий відділом культури Піщанського райвиконкому, завідуючий відділом культури Піщанської державної адміністрації, провідний експерт з мистецтва Вінницького обласного управління культури, директор Вінницького обласного центру народної творчості. 1997-1998 рр. – завідувач інформаційно-аналітичного відділу, а з червня 1998 р. – завідуючий відділом по роботі з політичними партіями та громадськими організаціями у Вінницькій обласній державній адміністрації. З 1 жовтня 1998 р. – директор Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського. Останнім часом оновилася гастрольна діяльність колективу. Театр успішно представляв свої вистави на гастролях у Тернополі, Львові, Черкасах, Чернівцях, Києві. Вдалою стала участь колективу у фестивалях, зокрема «Тернопільські театральні вечори. Дебют», «Золоті оплески Буковини», «Подія» та ін. Відбуваються культурно-мистецькі акції в районах області, сільських клубах з показом кращих прем’єрних вистав сезону (Піщанський, Тульчинський, Ямпільський, Бершадський, Томашпільський, Немирівський, Калинівський, Крижопільський райони).

  12 квітня

• 220 років тому (12.04.1795) утворено Брацлавську православну єпархію. Пізніше єпископська кафедра була перенесена в Кам’янець-Подільський і її єпископи стали іменуватися Подільськими і Брацлавськими.
• 175 років від дня народження Миколи Івановича Петрова (12.04.1840, с. Вознесенське Костром. обл. (РФ) – 20.06.1921, м. Київ), історика церкви, української літератури і науки, дослідника церковної археології, етнографа, доктора богослів’я, професора Київської духовної академії (1876). Член Українського Наукового Товариства в Києві, дійсний член НТШ (1911), член-кореспондент Петроградської АН (1916). Академік ВУАН (1918), один із фундаторів Церковно-археологічного товариства та Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Автор праць з історії краєзнавства, зокрема йому належить дослідження «Подолія : историческое описаніе: съ Высочайшаго соизволенія издано при министерстве внутреннихъ делъ П. Н. Батюшковымъ» (СПб, 1891, 363 с.).

  16 квітня

• 140 років від дня народження Андріана Володимировича Володимирського (16.04.1875, м. Липовець, нині смт – 18.01.1936, м. Ростов-на-Дону, РФ), психіатра, психолога, українського вченого-дефектолога. Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1900), де й відтоді працював у клініці нервових захворювань. Впродовж 1908-1914 рр. – у Санкт-Петербурзькому психоневрологічному інституті, де у 1910 р. заснував першу допоміжну школу. 1922 р. – завідувач Кабінету індивідуальної педагогіки (Київ). Вивчав психічну діяльність аномалій дитини, зокрема дітей глухих та з вадами слуху, питання ролі спадковості в розвитку дитини, впливу різних умов на її розвиток.

  18 квітня

• 95 років тому (18.04.1920) започатковано видання молодіжної газети Вінниччини «Юный пролетарий». Пізніше часопис виходив під різними назвами: «Червона молодь» (1921), «Молодий незаможник» (1922-1923), «Молодий більшовик» (1923-1941), «Ленінське плем’я» (1958-1964). З 1964 р. видання перейменовано на «Комсомольське плем’я», згодом – «Панорама». У липні 2005 р. газета припинила своє існування.

  22 квітня

• 90 років від дня народження Володимира Костянтиновича Гавриша (22.04.1925, м. Погребище – 14.06.2004, м. Київ), українського вченого-геолога, члена-кореспондента НАН України (1982), доктора геолого-мінералогічних наук (1970), професора (1981), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).

  23 квітня

• 110 років від дня народження Юрія Павловича Бажанова (23.04.1905, м. Козятин Київської губернії, нині Вінницької обл. – 08.01.1975, м. Харків), військового діяча, маршала артилерії (1965), кандидата військових наук (1963), професора (1968). Учасник Другої світової війни. Закінчив Київську артилерійську школу (1926), артилерійське училище в Санкт-Петербурзі (1936), Військову академію Генерального штабу в Москві (1953). 1938-1942 рр. – начальник Московського артилерійського училища. 1942-1944 рр. – начальник оперативної групи гвардійської мінометної частини Північно-Західного і 1-го Прибалтійського фронтів. 1945-1955 рр. – командувач артилерії військових округів. 1955-1973 рр. – начальник Військової радіотехнічної академії ППО. Під його керівництвом в Академії за короткий термін було сформовано висококваліфікований колектив керівного і професорсько-викладацького складу. Створив сучасну навчально-матеріальну базу закладу. Мав ряд державних нагород СРСР.

  24 квітня

• 85 років від дня народження Юрія Олександровича Левади (24.04.1930, м. Вінниця – 16.11.2006, м. Москва), радянського та російського соціолога, політолога, доктора філософських наук (1966), професора. Його ім’ям названий соціологічний інститут «Левада-Центр». Лауреат російської премії «Людина року» за 2004 р. у номінації «Аналітика». Дитинство майбутнього вченого пройшло на Вінниччині. У газеті «Вінницька правда» вийшли перші статті тоді ще школяра Юрка Левади. По закінченні із золотою медаллю Вінницької СШ № 4 (1947) він вступив до Московського державного університету на філософський факультет, який закінчив 1952 р. З цього ж часу розпочалася його наукова діяльність. Мешкав у Росії. Юрій Левада мав великий науковий авторитет як серед світових, так і українських соціологів. Він часто відвідував Україну, постійно підтримував зв’язки з Вінницею, цікавився проблемами розвитку нашої держави, виступав на «круглих столах». У нього склалися теплі ділові й особисті взаємини з великою кількістю українських вчених, викладачів і дослідників. Ю. О. Левада – автор кількох книг, понад 200 статей з проблем соціології, громадської думки, теорії та методології соціології, соціології релігії, соціальної антропології.
• 70 років від дня народження Людмили Олександрівни Соловйової (24.04.1945, м. Вінниця), доктора біологічних наук (1998), професора (2005). Закінчила з відзнакою Вінницький медичний інститут (1969), аспірантуру (1976). Розпочала трудову діяльність, пройшовши науковий шлях від виконувача обов’язків асистента Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова – до завідувача науково-експериментальної клініки (1992-2003). Професор кафедри нормальної фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Впродовж багатьох років була членом комісії з питань етики, секретарем наукового товариства фізіологів, головою Ради молодих вчених, членом Апробаційної ради з питань морфології та Спецради Д 05.600.02.

  26 квітня

• 125 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (26.04.1890, м. Зіньків, нині Полтав. обл. – 03.11.1937, розстріляний, Соловки), поета, літературознавця, перекладача. У 1926 р. перебував у Вінниці, де виступив у міському театрі з доповіддю про життя і творчість М. Коцюбинського. У Дашеві (тепер Іллінецького р-ну) в 1936 р. мешкали його батьки.
• 80 років від дня народження Станіслава Володимировича Тельнюка (псевд. – С. Адамчук, С. Наливайко) (26.04.1935, с. Іскрівка, тепер Якимів. р-ну Запорізької обл. – 30.08.1990, м. Київ), українського прозаїка, поета, літературного критика, перекладача. Автор низки збірок поезій, художніх творів, монографій, перекладів. Закінчив Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище (1954), Київський університет (1959). Протягом 1957-1962 рр. жив і працював у Могилеві-Подільському. Одна з вулиць міста нині носить ім’я письменника. Лауреат премій ім. М. Островського (1984) та ім. Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1989). На честь С. В. Тельнюка названо астероїд (7632) Stanislav, відкритий астрономом Л. Карачкіною в Кримській астрофізичній обсерваторії 20 грудня 1982 р.

  28 квітня

• 20 років тому (28.04.1995) обласне УМВС України відкрило у Вінниці музей «Мій край – Поділля». Його фонд, розміщений у 10 кімнатах, налічує близько 5 тис. предметів. При музеї працює філія Донецького історико-літературного музею В. Стуса. Щорічно його відвідують понад 15 тис. осіб. У виставковому залі експонуються роботи майстрів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Вінниччини. На території музею розміщено найбільшу у Вінниці колекцію скульптур.

  29 квітня

• 90 років від дня народження Валерії Яківни Сироватко (29.04.1925, м. Вінниця – 24.08.1994, там само), української актриси, народної артистки України (1974). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1948). Протягом 1952-1990 рр. працювала у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Ролі у виставах: «Лимерівна» (П. Мирного), «Мертвий бог» (М. Зарудного) та інші.
  
  

  ТРАВЕНЬ

  1 травня

• 75 років від дня народження Анатолія Мусійовича Подолинного (01.05.1940, с. Шипинки Барського р-ну), літературознавця, кандидата філологічних наук (1981), письменника, фольклориста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2001), відмінника освіти України (2004), члена НСПУ (1999) (див. розширену довідку в кінці місяця).
• 50 років від дня народження Валентини Василівни Колтановської (01.05.1965, м. Вінниця), вінницької художниці. Навчалась у Вінницькій художній школі. Працює переважно в жанрі пейзажу та натюрморту. Досконало володіє технічними прийомами письма олійними фарбами. У 1997 р. експонувала свої роботи на виставці «АРТ-галера». Учасниця молодіжних виставок (1999, 2000). У 2004 р. презентувала першу персональну виставку «Моя душа». 2009 р. відбулася персональна виставка у галереї «АртШик». Валентина Василівна постійно бере участь у міських, обласних, міжрегіональних та республіканських виставках, мистецьких пленерах.
• 30 років тому (01.05.1985) відбувся перший відкритий органний концерт у Вінниці. Вінницький орган було виготовлено німецькою фірмою «W. Sauer Orgelbau» Frankfurt (Oder) в 1984 р. для Вінницького органного залу, розташованого тоді у приміщенні домініканського монастиря. У 1991 р. орган розібрали і він вісім років лежав на складах. Коли залишки інструмента було передано монастирю Братів Менших Капуцинів, орган відновив польський майстер Єжи Кукля з Любліна. Зараз орган встановлено в храмі Матері Божої Ангельської. Щороку, уже традиційно, кожної неділі з 18 вересня до 30 жовтня після вечірньої меси тут проходить осінній фестиваль «Музика в монастирських мурах», звучить органна класика у виконанні відомих музикантів із Західної Європи, Росії, України. Художнім керівником та ідейним натхненником фестивалю є заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков.

  2 травня

• 90 років від дня народження Івана Івановича Безкоровайного (02.05.1925, с. Красне Тиврівського р-ну – 22.08.2012), краєзнавця, пошуковця-дослідника, почесного пошуковця України. Учасник Другої світової війни. Один із найвідоміших в Україні дослідників її історії. Активно займався пошуками безвісти зниклих солдатів під час оборонних та визвольних боїв 1941-1944 рр. на території Тиврівського району. За майже 40 років пошуків (з 1979 р.) він встановив понад 3 тис. імен та відшукав братські могили з 6370 загиблими військовополоненими в Гніванському концтаборі. До 1995 р. вони вважалися такими, що пропали безвісти. Ініціював встановлення обеліска загиблим пілотам на полі бою біля с. Красне та створення у м. Гнівань Тиврівського району «Алеї пам’яті» загиблим воїнам. Автор книг «В оточенні подій» (2008), «Без вести не пропали» (1994, 2005).

  4 травня

• 60 років від дня народження Юрія Йосиповича Гумінського (04.05.1955, м. Вінниця), фахівця в галузі медичної морфології, доцента (1995), доктора медичних наук (2002), професора. Закінчив з відзнакою Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1981). Працював лікарем-інтерном відділення анестезіології і реанімації Житомирської обласної лікарні (1981-1982). Асистент кафедри нормальної анатомії Вінницького медичного інституту (1982-1992), старший викладач (1992-1994), доцент (1994-2004), професор (2004-2006). Завідувач кафедри нормальної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (з 2006), в.о. проректора (з 2007), проректор з науково-педагогічної (навчальної) роботи (з 2008 р.). Голова Вінницького обласного товариства АГЕТ (2008). Член багатьох наукових товариств.

  5 травня

• 95 років від дня народження Павла Яковича Голодриги (05.05.1920, с. Сутиски Тиврівського р-ну – 18.12.1986, м. Ялта), фахівця в галузі виноградарства, доктора біологічних наук (1968), професора (1968), лауреата премії ім. Л. Симиренка АН УРСР (1987, посмертно). Працював директором Ялтинського інституту виноградарства і виноробства, згодом зайнявся суто селекційною роботою. Автор кількох сортів винограду з комплексною стійкістю до хвороб та шкідників, кліматичних умов. На знак протесту проти вирубування виноградників покінчив життя самогубством. На честь ученого-селекціонера названо сорти винограду «Мускат Голодриги», «Рубін Голодриги».
• 80 років від дня народження Івана Максимовича Півошенка (05.05.1935, с. Косанове Гайсин. р-ну – 2003, м. Вінниця), фізика, географа, еколога, краєзнавця, кандидата географічних наук. Закінчив Одеський гідрометеорологічний інститут. Працював завідувачем кафедри фізичної географії ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Очолював обласну екологічну асоціацію «Зелений світ». Досліджував клімат і екологію Поділля, зокрема м. Вінниця та Вінницької області, історію метеорології краю. Опублікував більше 50 праць.

  6 травня

• 80 років від дня народження Наума Фроїмовича (Юхимовича) Ципіса (06.05.1935, м. Козятин – 25.05.2014, м. Бремен, Німеччина), журналіста, російськомовного письменника. Народився в сім’ї залізничника. Дитинство і юність пройшли у Вінниці, де після війни закінчив СШ № 32 (на той час – 52 залізнична). Закінчив Курський державний педагогічний інститут (1956-1961). Отримавши професію вчителя гуманітарних наук, одружився і разом із родиною переїхав до Мінська (Білорусь). Тут викладав суспільні дисципліни в училищі, активно займався журналістською діяльністю. Друкувався в провідних журналах і газетах Білорусі. Водночас з’являлися оповідання, повісті, сценарії, радіоп’єси. Писав він про різне. Але майже завжди безпосередньо про Вінницю, або згадував її за першої ж нагоди. Майже півсторіччя створював Н. Ципіс свою безкінечну «вінницьку книгу». Ще з 60-х рр. минулого століття у нього з’явилися перші оповідання про вінницьке дитинство. З часом вони склалися в повість «Где-то есть город», яка вийшла 1979 р. у Мінську. Через кілька років вийшла нова повість в оповіданнях «Жду и возвращаюсь» – про будні і свята жителів одного з найрідніших для автора районів міста над Бугом. У Вінниці ж автору вдалося видати ці дві повісті з доповненнями в книзі під назвою «Билет до Винницы»(1993). В книзі «Приближение» (2007) понад сто сторінок займає розділ «Моя Винница». Останні роки життя Н. Ю. Ципіс з родиною проживав у німецькому містечку Бремені, де й помер.

  7 травня

• 175 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського (07.05.1840, с-ще при Камсько-Воткінському з-ді Вятської губернії (нині м. Воткінськ, РФ) – 06.11.1893, м. Петербург, нині м. Санкт-Петербург, РФ), російського композитора-класика

  8 травня

• 50 років від дня народження Віктора Броніславовича Кривіцького (08.05.1965, м. Красилів Хмельниц. обл.), депутата Вінницької міської ради 4, 5 та 6 скликань, голови постійної комісії міської ради з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку. Після закінчення Вінницького політехнічного інституту (1987), отримавши спеціальність «Конструювання та виробництво радіоапаратури», працював регулювальником радіоапаратури, інженером на виробничому об’єднанні «Термінал». Згодом закінчив Київський державний торговельно-економічний університет (1995), Одеський регіональний інститут державного управління УАДУ при Президентові України (2003). З січня 1993 р. працював на різних посадах в системі податкової служби м. Вінниця та області, зокрема заступником голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. 2006-2007 рр. – начальник Регіонального відділу Держфінмоніторингу у Вінницькій області. З квітня 2011 р. – директор Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради.
• 30 років тому (08.05.1985) відкрито Музей почесних громадян міста Вінниця. Музей діє у Вінницькому професійному ліцеї сфери послуг (СПТУ-15). 1992 р. музею присвоєно звання народного. Експозиція оновлена 2005 р. Музейна колекція нараховує понад 300 предметів, з якими щороку знайомляться близько 1000 відвідувачів. Щорічно в музеї проводиться конкурс імені почесного громадянина м. Вінниця, народного артиста СРСР Ф. Верещагіна, в якому беруть участь колективи художньої самодіяльності.

  9 травня

• 70 років Перемоги у Великій Вітчизняній вій-ні над фашистською Німеччиною (22.06.1941-09.05.1945). 1225 днів і ночей тривала війна на українській землі. Пекельними її дорогами пройшли сотні тисяч наших земляків. Вінниччина зазнала в цій війні надзвичайно великих втрат. Всього під час окупації загарбники знищили 169260 мирних жителів, а разом із замученими у вінницьких концтаборах військовополоненими мартиролог жертв становить понад 205 тис. чол. Насильно вивезли на німецьку каторгу 78650 мешканців області. Не повернулися з фронтів майже 176 тисяч наших земляків. В роки воєнного лихоліття гітлерівці спалювали цілі села, 16 із яких зазнали трагічної долі білоруської Хатині. За роки війни промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. Із 579 підприємств Вінниччини були зруйновані 376. Було також знищено 433 школи, 22 технікуми, 29 лікарень, музеї, муздрамтеатр, бібліотеки. Прямі збитки, заподіяні народному господарству Вінниччини, становили 19,6 млрд крб. (в обрахуванні на 1945 р.).
• 70 років від дня народження Анатолія Никифоровича Нагребецького (09.05.1945, с. Плебанівка Шаргород. р-ну), педагога, краєзнавця. Автор ряду історико-етнографічних досліджень, присвячених історії населених пунктів, навчальних закладів, Голокосту на території Шаргородського району, серед яких: «Моя Плебанівка» (2001, 2004), «Ветерани Шаргородщини в роки Вітчизняної війни» (2005), «Шлях крізь віки. Нариси історії навчальних закладів Шаргородщини» (2006), «Трагедія мого краю: етапи великого шляху на Шаргородщині: розкуркулення, колективізація, голодомор» (2008), «Мій рід, моє село» (2009), «Мальовничі мої Перепільчинці» (2012), «Ярове – село на Кучманськім шляху» (2013).
• 30 років тому (09.05.1985) відкрито Музей історії с. Олександрівка Жмеринського району. Його створено за ініціативи та фінансової підтримки місцевого радгоспу ім. 50-річчя Великого Жовтня (зокрема директора Д. Касьянчука), а також учителя історії місцевої школи В. Хрипливого. Експозицію розміщено в одному із найстаріших адміністративних будинків села. Фондова колекція музею налічує понад 1000 предметів. Щороку його відвідують близько 3 тис. осіб. Найцікавішими експонатами є археологічні знахідки трипільської культури, знаряддя ткацького ремесла (верстат, терниця, прядка, кужіль, мотовило, козелець, щітки для прядива) та етнографічна збірка. Гордість музею – персональні колекції земляків. Тут зберігаються бойові нагороди Героя Радянського Союзу І. Оленича, спортивні нагороди земляків-спортсменів тощо. Чільне місце займають матеріали, пов’язані з непересічною особистістю, директором радгоспу Д. Касьянчуком.

  14 травня

• 60 років (14.05.1955) з часу відкриття у с. Ометинці Немирівського району пам’ятника уродженцю села, матросу, герою російсько-турецької війни (1854-1855) Петру Марковичу Кошці.

  15 травня

• 130 років від дня народження Збігнєва Пронашка (15.05.1885, с. Деребчин Ямпільського повіту, нині Шаргородського р-ну – 1958, м. Краків), польського скульптора, живописця, графіка, театрального художника, педагога. Навчався у Вінницькому реальному училищі. Один з найвідоміших представників польського авангардизму.
• 100 років від дня народження Іллі Ілліча Стратійчука (15.05.1915, с. Ольгопіль Чечельницького р-ну – 15.01.1995, м. Ромни Сумської обл.), Героя Радянського Союзу (1943). У Червоній Армії – з 1937 р. 1942 р. закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник Великої Вітчизняної війни – з лютого 1942 р. Воював на Брянському, Воронезькому фронтах. Відзначився у вересні 1943 р. в битві за р. Дніпро. Полк під командуванням І. І. Стратійчука захопив плацдарм і, розвиваючи наступ, брав участь у визволенні с. Лютіж Вишгородського району Київської області 6 жовтня 1943 р. Після війни наш земляк ще рік служив у Радянській Армії. 1946 р. звільнився в запас. Мав ряд бойових нагород. Проживав та похований у м. Ромни Сумської області.
• 95 років від дня народження Михайла Федоровича Присяжнюка (15.05.1920, с. Уладівка Літинського р-ну – 26.05.2009, м. Вінниця), педагога, літературознавця, краєзнавця. Учасник Другої світової війни. Закінчив Київський педагогічний інститут та аспірантуру (1950). З 1950 р. працював на кафедрі української літератури Вінницького державного педагогічного інституту. Кандидат філологічних наук (1954), професор (1979). Співавтор видань «Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» (1972), «Вінницький державний педагогічний інститут: історичний нарис» (1992). Досліджував проблеми теорії та історії української літератури, а також методики викладання української літератури, літературного краєзнавства. Автор близько 70 літературознавчих праць.
• 80 років від дня народження Василя Григоровича Берка (15.05.1935, с. Велика Кісниця Ямпільського р-ну), лікаря, ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України (2000), відмінника охорони здоров’я, поета, члена НСЖУ (1992). Закінчив Вінницький медичний інститут (1960), працював у медичних закладах області. Був головним лікарем Томашпільського району (1969-1971). З червня 1971 до липня 1979 р. він працював науковим співробітником Курганського НДІ (Росія). Автор більше 200 наукових публікацій з питань експериментальної і клінічної ортопедії та травматології. Один із засновників громадської організації «Конгрес української інтелігенції Вінниччини». У молодості захопився поезією. Вірші почав друкувати з 1954 р. Автор збірок: «Роковини» (1992), «Зболені роки» (1995), «Знак патріота» (2000), «Від роду до роду» (2008), поем: «Степан Бандера» (2005), «Злочин віку (убивство Степана Бандери)» (2007), «Гетьман Мазепа» (2010), «Українці» (2011), «Зоря світанкова – у вічності Слова» (2013), навчального посібника «Біомеханіка» (2012). Лауреат літературної премії ім. І. Богуна.
• 80 років тому народився Олексій Григорович Брик (15.05.1935, с. Кузьминці Гайсинського р-ну), український письменник. Закінчив Бельцький педагогічний університет ім. Алеко Руссо (Молдова). Працював учителем, викладачем університету. Друкувався в газеті «Вінницька правда». У романі «Всі хочуть жити» (2000) показав трагедію Голокосту в Україні. Автор низки повістей і романів. Лауреат літературної премії «Смарагдова ліра». Нині проживає на Чернігівщині.

  17 травня

• 105 років від дня народження Федора Григоровича Верещагіна (17(30?).05.1910, м. Миколаїв – 21.05.1996, м. Вінниця), українського режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1957), народного артиста СРСР (1977), фундатора вінницького театру ім. М. Садовського.

  19 травня

• 125 років від дня народження Миколи Євшана (справж. Федюшка Микола Йосипович) (19.05.1890 (за ін. джерелами – 19.05.1889), Войнилів, нині смт Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 23.11.1919, м. Вінниця), літературного критика, публіциста (див. «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2014 р.», с. 132).

  20 травня

• 110 років від дня народження Михайла Якимовича Мороза (20.05.1905, с. Бубнівка Гайсинського р-ну – 13.07.1937, м. Київ), українського поета, прозаїка, члена СПУ. Навчався в Гайсинській гімназії, закінчив Гайсинський землемірний технікум. Працював на заводі «Серп і молот» у м. Харків. З 1928 до 1931 року – співробітник редакції газети «Колгоспне село». Відслуживши службу в Червоній Армії, взявся за журналістську працю в газеті «Вісті». Вірші і нариси М. Мороза систематично друкувалися в республіканській пресі. Перша книга – оповідання для дітей «Вертуни» (1930). Автор поетичних збірок: «Куємо перемогу» (1932), «Світанкова зустріч» (1936), «Розвідачі» (1931), нарисів: «Вугільний крос» (1932), «Румунський „Рай“» (1933), повістей: «Гнані і голодні» (1932), «Повісті мого життя» (1933), п’єси для дітей «Зміна – зміні» (1932), яка широко використовувалася шкільною художньою самодіяльністю. Був репресований. Рукопис роману «Диплом» вилучили в письменника під час арешту. Реабілітований посмертно 1957 р. 1961 р. СПУ видала його «Вибрані поезії».

  21 травня

• 110 років від дня народження Костя Федоровича Присяжнюка (21.05.1905, с. Уладівка Літинського р-ну – 04.06.1996, м. Київ), педагога, журналіста, кандидата педагогічних наук (1967). Закінчив Вінницькі педагогічні курси та Кам’янець-Подільський інститут освіти (1926). До 1935 р. працював на Поділлі на освітянських посадах. За сумісництвом очолював редакції окружної газети «Комсомолець прикордоння» (1928-1929) та молодіжної газети у Проскурові (1930-1931). У 30-ті роки брав участь у роботі Кабінету молодого автора та Спілки письменників України. Літературно-художній альманах «Вінниччина» надрукував уривки з його повістей «Колгоспна честь» (1935) та «Хлопці з Надбужжя» (1957). Друкувався у різних періодичних виданнях 40-60 рр. Спогади про студентські роки побачили світ у журналі «Вітчизна»: «Ми студенти двадцятих» (1971) та «На початку червоної дороги» (1976). Автор статей про Олексу Кундзіча.

  22 травня

• 65 років від дня народження Світлани Травневої (Світлани Миколаївни Єлисеєвої) (22.05.1950, с. Неменка Іллінецького р-ну), вчителя-методиста, поетеси-піснярки, журналістки. Закінчила Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського (1978). Перші ліричні твори були надруковані в іллінецькій районній газеті ще в шкільні роки поетеси. Видала низку поетичних збірок, аудіоальбом «Каштановий дощ» (2005). Окремі вірші надруковано в колективних збірках, на шпальтах ЗМІ. На вірші С. Травневої композиторами-подолянами написано понад 100 пісень. С. Травнева – одна із співзасновників літературно-мистецького альманаху «Стожари», що виходить при Вінницькій обласній організації НСЖУ, а з 2003 р. – відповідальний редактор цього видання. Вона – член правління Вінницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта ім. Тараса Шевченка», НСЖУ (1996), творчої спілки «Асоціація естрадних митців». Нагороджена почесним знаком НСЖУ (2005), кавалер ордена «Зірка української журналістики», лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня», одеської літературної премії «Аркадійська осінь».

  24 травня

• День народження Михайла Панасовича Стельмаха (24.05.1912, с. Дяківці, нині Літинського р-ну – 27.09.1983, м. Київ), українського письменника, громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці (1972), академіка АН УРСР (1978), лауреата кількох державних премій. 2006 р. засновано літературну премію імені Михайла Стельмаха.

  25 травня

• 155 років від дня народження Михайла Єгоровича Тарнорудова (25.05.1860, м. Тростянець, нині смт – 1932), вченого-бактеріолога, ветеринарного лікаря, Героя Соціалістичної Праці (1932). По закінченні Харківського ветеринарного інституту (1886) доля закинула його на роботу в Симбірську губернію (РФ), де він працював і помер. Першим в Росії став робити тваринам щеплення проти чуми, сибірської язви і при запаленні легенів. Нагороджений Великою срібною медаллю та Дипломом першого ступеня за виведення нового препарату «крисомор» для боротьби з гризунами – мишами, щурами, ховрахами.
• 100 років від дня народження Петра Васильовича Жарова (25.05.1915, м. Вінниця – 13.02.1970, м. Київ), живописця, педагога, члена СХУРСР (1944). У 1941 р. закінчив Київський художній інститут. Довгий час викладав у Київській художній школі ім. Т. Шевченка (1944-1970). Працював у галузі станкового живопису.

  26 травня

• 145 років тому було створено Жмеринські вагоно-ремонтні майстерні (26.05.1870), згодом це був – Жмеринський вагоноремонтний завод, нині – Жмеринське підприємство ТОВ «Експрес».

  30 травня

• 90 років від дня народження Єлизавети Петрівни Бернасовської (30.05.1925, м. Гайсин – 29.11.2002, м. Київ), лікаря-мікробіолога, доктора медичних наук (1976), професора (1981). Закінчила Вінницький медичний інститут (1944). Від 1949 р. працювала в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ. Наукові дослідження присвячені екології умовно-патогенних мікроорганізмів, профілактиці внутрішньо-лікарняних інфекцій, біології лептоспірозу, епідеміології цього захворювання, розробленню препаратів для його діагностики та лікування.

  31 травня

• 70 років тому народився Володимир Григорович Турець (31.05.1945, с. Курилівці Жмеринського р-ну – 09.06.2012, похов. у с. Козин Обухів. р-ну Київ. обл.), український співак (бас), народний артист України (1988), лауреат літературно-мистецької премії ім. Д. Луценка «Осіннє золото». У 1971 р. закінчив Київську консерваторію. Ще студентом від Г. Верьовки (керівника хору) отримав запрошення співати в Українському народному хорі (згодом Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки), де й працював солістом 37 років (з 1964 р.). З 2000 р. – професор, викладач вокалу інституту музичного виховання Свєнтокшиського університету ім. Яна Кохановського в м. Кельце, Польща. У репертуар співака входили класична музика, українські народні пісні, романси, твори О. Білаша, П. Майбороди, І. Шамо та інших, які стали улюбленими для багатьох слухачів не лише в Україні, а й за її межами. Про творчий шлях артиста знято телефільм «Таємниця любові» та музичний телефільм «Барви України». Записано декілька компакт-дисків: «Пісня для тебе...», «Рідна земле моя».
• 50 років від дня народження Володимира Євсевійовича Кістіона (31.05.1965, с. Довжок Ямпільського р-ну), інженера-будівельника, заслуженого працівника сфери послуг України, першого заступника Вінницького міського голови. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут та Одеський інститут Академії державного управління при Президентові України. Розпочав свою трудову діяльність у 1989 р. майстром житлового фонду Ямпільського комбінату комунальних підприємств. З 2001 р. працював начальником комунального підприємства «Вінницяводоканал». У червні 2008 р. призначений на посаду заступника міського голови Вінниці, з серпня 2011 р. – перший заступник міського голови.
• 90 років від дня народження Павла Костянтиновича Пісклярова (31.05.1925, с-ще Троїцько-Харцизьк Донецької обл. – 2011, м. Вінниця), активного учасника післявоєнної відбудови народного господарства України, заслуженого енергетика України, колишнього генерального директора ВО «Вінницяенерго», почесного громадянина міста Вінниці (1995). Закінчивши Український політехнічний інститут, Київське військово-морське політичне училище (екстерном), працював начальником котельного цеху, потім заступником директора Зуївської ДРЕС. Пізніше – директор Херсонської ТЕЦ. Згодом – заступник керуючого «Донбасенерго». 1972 р. був призначений генеральним директором об’єднання «Вінницяенерго». Об’єднання забезпечує електроенергією Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку область. Відзначений багатьма урядовими нагородами. Неодноразово обирався депутатом Вінницької обласної Ради. Був дійсним членом Української академії наук і національного прогресу, член-кореспондентом Української технологічної академії, президентом асоціації зовнішньоекономічного співробітництва «Вінницяінтеренерго».

  Цього місяця виповнюється:

• 110 років з часу проведення (початок травня 1905) у Вінниці першої маївки.
• 30 років тому (травень 1985) відкрито Барське педагогічне училище, нині Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського – вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації комунальної форми власності. Готує кадри для практичної роботи в галузях освіти, мистецтва, журналістики (видавничої справи та редагування) та права за професійним спрямуванням спеціальностей кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст» і «бакалавр». Навчальний заклад підготував понад 6 тис. спеціалістів, які працюють у різних куточках України, продовжують навчання у вузах, 25 випускників стали членами педагогічного колективу коледжу. Майже 90 % студентів закладу поглиблюють свої знання в 47 творчих об’єднаннях за інтересами. Дев’ять колективів художньої самодіяльності здобули звання народних. Великою популярністю серед населення Барського району і за його межами користуються виступи цих колективів, а також вокально-інструментального ансамблю, літературної студії «Обрій». У навчальному закладі випускається газета «Ластівка» з додатками, радіогазета.
• 30 років тому (травень 1985) відкрито Музей історії міста Бар. Ініціатором його створення став викладач суспільних наук ПТУ № 8 Б. Любуня. 1991 р. музею присвоєно звання «народний». Музейна колекція нараховує біля 8 тис. предметів. Щороку його відвідує більше 4 тис. осіб.
• 20 років тому (травень 1995) місто Могилів-Подільський увійшло до Ліги історичних міст України.
  
  
  
  

  ЧЕРВЕНЬ

  2 червня

• 145 років від дня народження Йоахима Волошиновського (02.06.1870, с. Серби, нині Гонтівка Чернівецького р-ну – 11.01.1945, м. Краків, перепохов. у Варшаві, Польща), громадського, політичного діяча, журналіста, одного із засновників кооперативного руху в Україні, Подільського товариства «Просвіта». Освіту отримав у монастирях єзуїтів: спочатку в Тернополі, а потім у 1891 р. закінчив класичну гімназію у місті Хирові Львівської області. 1897 р. в Гайсині його зусиллями створено перше споживче товариство, а вже до 1917 р. діяло 2000 споживчих товариств. Він був засновником першого україномовного часопису Поділля – щотижневої газети «Світова Зірниця» (1906) – популярного видання для селян (Могилів-Подільський).
• 10 років з часу створення (02.06.2005) вінницького гурту «ТІК» (Тверезість і Культура). Офіційна історія гурту розпочалася навесні 2005 р. Саме тоді декілька випускників ВДПУ остаточно зрозуміли, що музика в їхньому житті дещо більше, ніж просто студентська розвага і розпочали репетиції. На той момент у групі грали: Вітя Бронюк – вокал і баян, засновник гурту; Денис Репей – бас; Костя Терепа – гітара; Сашко Філінков – барабани. 2 червня в м. Вінниця на розігрів групи «ТАЛІТА КУМ» вийшла група «ТІК» і представила перед тисячною аудиторією свої творіння. Дебют виявився вдалим, і саме цей день вважається Днем народження групи «ТІК». На початку своєї діяльності склад гурту зазнавав серйозних змін, але робота продовжувалася: створення нових пісень, зйомки відеокліпів, фестивалі, концертні тури… Шалений успіх мала пісня «Олені», її можна було почути всюди, на неї було знято і перший відеокліп, який побачив світ 12 листопада 2006 р. За роки своєї творчої діяльності гурт «ТІК» зняв цілу низку відеокліпів на свої широковідомі пісні, зокрема: «Олені» (2006), «Вчителька» (2007), «Білі троянди» (2008), «Сірожине пірожине» (2009), «Гуляй, народ!» (2011), «Люби ти Україну!» (2013) та інші, записав музичні альбоми: «ЛітераDYPA» (2007), «тиХИЙ» (2008), «Весільний» (2011). Успіх гурту його засновник В.Бронюк пояснює просто: «Свою роботу потрібно робити чесно і якісно. І не затискати себе у шаблони…».

  3 червня

• 70 років від дня народження Володимира Євтихійовича Савельєва (03.06.1945, с. Макарово Кіровська обл., РФ), економіста. У Вінниці – з 1952 р. Трудову діяльність розпочав на Вінницькому олійно-жировому комбінаті (1962-1965). Після служби в армії з 1972 р. трудився на різних підприємствах та установах обласного центру: 1972-1974 рр. – БМУ «Спецбуд», 1974-1976 рр. – ДПЗ-18 на посаді інженера-диспетчера. З 1976 р. – начальник відділу постачання мехколони № 62. 1982 р. закінчив Вінницький торговельно-економічний інститут, здобувши професію економіста. 1983-1988 рр. працював на посаді заступника директора Вінницької обласної філармонії. Згодом очолював торговельний комплекс Вінницького міськкоопторгу «Дари Вінниччини». (1988-1989). Працював інженером 1-ї категорії виробничого об’єднання «Сахалінрибпром» (1989-1991). 1991-2002 рр. – у Вінницькому міськвиконкомі. 2005 р. – в Апараті Верховної Ради – помічник-консультант народного депутата України П.О. Порошенка. Депутат Вінницької міської ради 3, 4, 5, 6 скликань.

  4 червня

• 100 років від дня народження Костянтина Захаровича Чоловського (04.06.1915, с. Русава Ямпільського р-ну – 30.12.1981, м. Москва), Героя Радянського Союзу (1943). У 1934 р. закінчив Єнакієвське гірничопромислове училище (Донецька обл.), працював забійником на шахті. У Червоній Армії – з 1936 р. У 1939 р. закінчив Харківське прикордонне училище. На фронтах Великої Вітчизняної війни – з лютого 1943 р. Відзначився 15 жовтня 1943 р. під час форсування р. Дніпро в районі смт Лоєв (Гомельська область, Білорусь). Після війни продовжив службу в Радянській Армії. Закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1952), Військову академію Генштабу (1959). В запас звільнився у званні полковника (1970 р.). Мешкав у Москві. Відзначений багатьма бойовими нагородами.

  6 червня

• 65 років від дня народження Юрія Прокоповича Спіженка (06.06.1950, с. Побірка Теплицького р-ну – 07.12.2010, с. Капітанівка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.), фахівця в галузі хірургічної лімфології, доктора медичних наук, академіка Академії медичних наук України (1993), громадського і політичного діяча, народного депутата України кількох скликань. 1973 р. закінчив Чернівецький медичний інститут. Працював у різних лікувальних закладах Житомирської області. Був завідувачем Житомирського обласного відділу охорони здоров’я. З 1986 р. – заступник міністра охорони здоров’я України, міністр охорони здоров’я України (1989-1994). 1995 р. – голова Державного комітету медичної та мікробіологічної промисловості України. Був членом Комісії Верховної Ради з питань охорони здоров’я, членом наглядової ради Національного фармацевтичного університету, почесним президентом журналів: «Ліки України», «СНІД», членом редколегій науково-практичних журналів: «Клінічна антибіотикотерапія», «Вісник фармації», «Клінічна фармація». Автор понад 210 наукових робіт, зокрема 3 монографій, посібника «Клиническая хирургия», 16 авторських свідоцтв. До останніх днів Юрій Спіженко керував своєю приватною клінікою в с. Капітанівка (Київська обл.) – єдиною в країні, оснащеною кібер-ножем для видалення ракових пухлин.

  7 червня

• 70 років від дня народження Іллі Васильовича Безбаха (07.06.1945, с. Мазурівка Тульчинського р-ну), художника, заслуженого діяча мистецтв України (2000). Закінчив Тульчинську художню школу-студію (1962), Вінницьке музичне училище (1970), Вінницький педагогічний інститут (1979). Від 1972 р. працював інспектором з мистецтва в Управлінні культури Вінницького облвиконкому. З 1987 р. – директор Вінницького обласного художнього музею. І. В. Безбах був ініціатором відкриття художніх музеїв, картинних галерей в районах області, зокрема Ямполі, Шаргороді, Гайсині; Музею гончарного мистецтва ім. О.Г.Луцишина у Вінниці; Музею В.Тропініна в с. Кукавка Могилів-Подільського району; Музею І. Т. Гончара в с. Крищинці Тульчинського району. Він плідно працює в жанрі станкового живопису, має численні персональні виставки. Брав участь у семи міжнародних, близько двадцяти республіканських та обласних виставках. Роботи автора зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Національному художньому музеї, приватних колекціях України та за її межами. 2012 р. нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв України «Гідний шани». У восьмій Всеукраїнській акції «Музейна подія року» очолюваний І. В. Безбахом художній музей отримав від Міжнародного благодійного фонду «Україна-3000» спеціальну відзнаку – «Збереження музейних традицій».

  8 червня

• 145 років тому (08.06.1870) було відкрито залізничний рух станцією Жмеринка. Сьогодні це велика вузлова станція Південно-Західної залізниці на лініях Київ-Одеса, Київ-Могилів-Подільський і Київ-Львів з великим транзитом пасажирів та вантажних перевезень.

  10 червня

• День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсинського р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), українського педагога, фольклориста, етнографа, краєзнавця Поділля. Його спадщина в жанровому плані багата й різноманітна. 1950 р. наш земляк упорядкував і передав ІМФЕ АН України записи 2650 народних пісень, понад 1 тис. з яких він записав від односельчанки Явдохи Зуїхи, 928 казок, 1536 прислів’їв, 615 загадок, 800 весільних пісень, 200 записів дитячого фольклору. Автор значної і цінної фольклористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях» (1997); з його спадщини видано «Українські народні пісні в записах Гната Танцюри» (2001). У Гайсині створено музей-садибу його імені, традиційним стало обласне фольклорне свято на приз Гната Танцюри.

  11 червня

• 60 років тому народився Валерій Ілліч Новосад (11.06.1955 м. Луцьк Волинської обл.), заслужений артист України. Був начальником центру військово-музичного мистецтва ПС ЗС України. У 1985 р. закінчив Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського і тривалий час працював військовим диригентом та художнім керівником військових оркестрів. Нині – художній керівник Вінницького міського оркестру

  13 червня

• 60 років від дня народження Галини Сергіївни Тарасенко (13.06.1955, м. Вінниця), педагога, доктора педагогічних наук, професора, відмінника освіти України. 1978 р. з відзнакою закінчила музично-педагогічний факультет ВДПІ ім. М. Островського, де й розпочала свою трудову діяльність, пройшовши шлях від асистента до професора (2001). З 1996 р. завідує кафедрою дошкільної та початкової освіти, при якій відкрила магістратуру зі спеціальності «Початкова освіта», розпочала підготовку аспірантів і докторантів. Започаткувала при кафедрі спеціальність «Дошкільна освіта». Створила і донині керує науковою школою з гуманітаризації початкової освіти. Виховала 12 кандидатів педагогічних наук. Має понад 250 наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 5 монографій, близько 20 посібників. Вона – член редколегій видань у галузі педагогічних наук: «Дошкільне виховання», «Учитель початкової школи», «Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського» та ін.

  14 червня

• 115 років тому народилася Клавдія Гнатівна Бельтюкова (14.06.1900, м. Теплик, нині смт – 21.06.1971, м. Київ), біолог, доктор біологічних наук (1959), професор (1961). Закінчила Кам’янець-Подільський інститут народної освіти (1923). Протягом 1931-1934 рр. працювала науковим співробітником Інституту махорочної промисловості. З 1934 р. – в Інституті мікробіології Академії наук УРСР: завідувач відділу бактерій рослин (1937-1941, 1944-1970), старший науковий співробітник-консультант (1970-1971). Досліджувала хвороби махорки й тютюну, бактеріози картоплі, зернових, бобових, каучуконосів і овочевих культур. Лауреат премії ім. Д. Заболотного Академії наук УРСР (1976).
• 90 років від дня народження Миколи Федоровича Грищенка (14.06.1925, с. Стрижавка Вінницького р-ну – 16.06.1992, м. Вінниця), артиста балету, балетмейстера, заслуженого артиста Молдавської РСР (1949). 1942 р. закінчив Ленінградське хореографічне училище (нині Санкт-Петербурзьке). Працював у кількох танцювальних колективах, зокрема Республіканському ансамблі пісні і танцю УРСР, Державному ансамблі «Жок» (Кишинів). 1961-1962 рр. – соліст Вінницької філармонії. Впродовж 1962-1985 рр. – балетмейстер, головний балетмейстер Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

  15 червня

• 90 років від дня народження Павла Івановича Хавлюка (15.06.1925, с. Лугова Іллінецького р-ну – 11.08.2001, м. Вінниця), археолога, краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).
• 55 років від дня народження Ольги Миколаївни Куцевол (15.06.1960, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), педагога, доктора педагогічних наук (2007), професора (2008). Нині – професор кафедри української літератури ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Досліджує проблеми викладання української та світової літератури, у тому числі творчість письменників рідного краю. Останні її праці вийшли до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка: «Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани» (2013) та бібліографічний покажчик «Шевченко на всі віки: образ Великого Кобзаря в художніх і художньо-документальних творах» (2014).
• 25 років тому (15.06.1990) було відкрито краєзнавчий музей с. Четвертинівка (Тростянецького р-н), з 2003 р. носить звання «народний». Музейна колекція нараховує близько 300 предметів. Щороку з музейними експонатами знайомиться майже дві тисячі відвідувачів.

  16 червня

• 85 років від дня народження Арнольда Миколайовича Шлепакова (16.06.1930, м. Вінниця – 02.06.1996, м. Київ), українського вченого-історика, доктора історичних наук (1966), професора (1970), академіка НАН України (1982) і Міжнародної Європейської Академії, лауреата премії ім. Д. Мануїльського (1982), заслуженого діяча науки і техніки України (1995), дослідника міжнародної міграції, політолога, журналіста. За його ініціативи у 1978 р. було створено Інститут соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. Був членом редколегії «Українського історичного журналу», головою редколегії 10-томної «Історії УРСР», головним редактором і автором розділів фундаментальних колективних праць зі світової історії. Нагороджений орденом «Знак пошани» і медалями.

  18 червня

• 110 років тому народився Левко Іванович Медвідь (18.06.1905, с. Чорна Гребля, нині с. М’якохід Бершадського р-ну – 22.02.1982, м. Київ), український учений у галузі гігієни і токсикології, доктор медичних наук (1961), професор (1962), заслужений діяч науки УРСР (1965), академік АМН СРСР (1969), державний діяч, дипломат. Закінчив з відзнакою Вінницький хіміко-фармацевтичний (1927) та Київський медичний інститути (1939). На початку 30-х рр. керував окружним аптекоуправлінням, міським відділом охорони здоров’я у Вінниці. Одночасно читав курс лекцій у фармацевтичному інституті. Л. І. Медвідь був ініціатором створення виробничого медичного інституту (1932), він став і першим директором цього закладу. Навесні 1933 р. Л. І. Медвідь був призначений завідувачем агітаційно-масового відділу Жмеринського райкому КП(б)У. 1935 р. отримав нове призначення у м. Київ, столиці УРСР. Упродовж 1947-1952 рр. був міністром охорони здоров’я УРСР. 1952-1964 рр. працював директором Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань. Л. І. Медвідь – один із ініціаторів та організаторів Інституту гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас (сьогодні Інститут екогігієни й токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України). Він – автор понад 260 наукових праць, у т. ч. 7 монографій та посібників, багато з яких перекладені багатьма мовами народів світу. Під його керівництвом захищено 35 докторських і 80 кандидатських дисертацій, підготовлено більше 2000 фахівців. Л. І. Медвідь був почесним президентом Міжнародної асоціації сільської медицини, членом Міжнародної академії з охорони довкілля. Відзначений урядовими та науковими нагородами, посмертно – премією Ф. Ф. Ерісмана за книгу «Гигиена труда в сельскохозяйственном производстве» (1982). У червні 1985 р. з нагоди 80-річчя від дня народження академіка Л. І. Медведя на фасаді будинку Інституту екогігієни і токсикології (Київ) було встановлено меморіальну дошку, а до 100-річчя від дня народження відкрито пам’ятник.

  19 червня

• 90 років від дня народження Олександри Захарівни Смолярової (19.06.1925, м. Маріуполь – 23.05.2014, м. Київ), української актриси театру і кіно, народної артистки України (1980), театрального педагога, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983), член-кореспондента Академії мистецтв України (2002). Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1948, майстерня Л. Гакебуш). Працювала в Київському театрі юного глядача, Вінницькому українському музично-драматичному театрі (1949-1950), Київському театрі транспорту (1950-1952). З 1952 р. – у Київському російському (тепер Національному) драматичному театрі ім. Лесі Українки, де зіграла біля 80 ролей. Поєднувала артистичну діяльність з педагогічною працею в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.

  20 червня

• 100 років від дня народження Віктора Яковича Хасіна (20.06.1915, м. Вінниця – 14.01.1944, похов. у Москві), Героя Радянського Союзу (1943). Закінчив школу ФЗН, працював на Вінницькому хімзаводі. Навчався у Вінницькому аероклубі, Харківській школі інструкторів-планеристів. У Червоній Армії – з 1939 р. У тому ж році закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Воював на Калінінському, Північно-Західному, Сталінградському фронтах. До березня 1943 р. здійснив 659 бойових вильотів, знищивши 18 ворожих літаків. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора.

  22 червня

• 190 років від дня народження Влодзімежа Дзедушицького (22.06.1825, м. Яришів, нині село Могилів-Поділ. р-ну – 18.09.1899, Поториця, Галичина), польського зоолога, етнографа, археолога. Отримав домашню освіту. Закінчив Львівський університет. У 40-х рр. здійснив закордонну подорож, зокрема побував у Парижі та Геттінгені. Після смерті батька успадкував значні маєтності, зокрема Заріччя й Поторицю в Галичині, а також Яришів і Слободу-Яришівську на Поділлі. Був одним із перших, хто ліквідував у своїх володіннях панщину. Був почесним і дійсним членом багатьох польських та іноземних наукових товариств.
• 70 років від дня народження Володимира Григоровича Заркова (22.06.1945, м. Гайсин – 21.06.1999, м. Київ), співака, педагога, народного артиста УРСР. Закінчив Київську консерваторію. Впродовж 1965-1987 рр. – соліст ансамблів пісні і танцю Київського військового округу, Західної групи військ Радянської Армії, згодом – Збройних сил Росії. Водночас 1974-1987 рр., 1994-1996 рр. – соліст оперної студії при Національній музичній академії України, 1994-1996 рр. – викладач Київського інституту культури. 1996 р. записав аудіоальбом «Криниця».

  23 червня

• 85 років від дня народження Петра Тодосійовича Бойка (23.06.1930, с. Лопатинка, Оратівського р-ну), українського релігійного і культурного діяча, багатолітнього диктора Українського радіо, заслуженого артиста УРСР (1984). Закінчив Київський державний університет (1959) та Колегію Св. Андрія (Манітобський університет, Канада, 1993). З 1953 р. – диктор і редактор Українського радіо. В 1959-1990 рр. – викладач київських ВНЗ, лектор Товариства «Знання». 1990 р. рукопокладений на емісійного священика УАПЦ. У 1991 р. духовно очолив похід-реквієм «Останнім шляхом Кобзаря». 24 серпня 1991 р. освятив Національний Прапор, що був уперше піднятий над будинком Верховної Ради України як державний.

  30 червня

• 155 років від дня народження Володимира Олександровича Міхельсона (30.06.1860, м. Тульчин – 27.02.1927, м. Москва), російського фізика і геофізика, метеоролога, одного з засновників теорії фізики горіння, актинометрії, агрофізики, автора першого класичного підручника з фізики для вузів радянської пори. Створив ряд актинометричних приборів (льодяний піргеліометр, біметалічний актинометр та ін.). Займався також питаннями застосування метеорології в сільському господарстві.
  
  

  ЛИПЕНЬ

  1

• 205 років від дня народження Юліуша Струтинського (псевдонім – Берліч Сас) (01.07.1810, нині смт Липовець – 23.03.1878, с. Скєрнєвіца Варшавcької губ.), польського письменника. Належав до когорти «Липовецькі поляки». Початкову освіту отримав у єзуїтських школах у Могильові й Романові, потім удома. Служив у царській армії, зокрема на Кавказі, ад’ютантом київського генерал-губернатора Д. Бібікова. У 1869 р. поселився в Галичині, спершу у Львові, а від 1872 р. у Кракові. Галицький період був найпліднішим у його літературній творчості. Видав ряд повістей.
• 100 років від дня народження Івана Вікторовича Мазуркевича (01.07.1915, с. Корделівка Калинівського р-ну – 26.08.1993, с. Городківка Крижопільського р-ну), керівника народного духового оркестру с. Городківка, заслуженого працівника культури УРСР (1966). Трудову діяльність почав у 1930 р. різноробочим у Москві, куди він поїхав до родичів. Повернувшись у 1932 р. до Вінниці, влаштувався працювати вагоноводом. Вечорами грав у духовому оркестрі. З цього і почалося його захоплення духовою музикою, яке він проніс через усе своє життя. Створював і працював керівником багатьох духових оркестрів. З 1951 р. доля пов’язала його з духовим оркестром с. Городківка Крижопільського району, якому в 1965 р. було присвоєно звання «Самодіяльний народний». І. В. Мазуркевич нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 2009 р. у с. Городківка відкрито музейну кімнату митця.
• 65 років (01.07.1950) з часу заснування Чернівецької районної бібліотеки для дітей. При її відкритті книжковий фонд складав 500 примірників, на сьогодні він становить майже 18 тис. документів. Бібліотека щорічно обслуговує 1,5 тис. користувачів. У книгозбірні діють клуби за інтересами, об’єднання «Друзі бібліотеки», літературна вітальня «Мрія» та інші.
• 60 років від дня народження Анатолія Броніславовича Качинського (01.07.1955, с. Чернівці, нині смт Чернівецького р-ну), фахівця з питань стратегічної безпеки, кандидата фізико-математичних наук (1987), доктора технічних наук (1996), професора (2006), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2012). Закінчив геологічний (1981) і кібернетики (1984) факультети Київського університету. Основні напрями наукових досліджень – моделювання ризиків загроз екологічної безпеки України.

  3

• 130 років від дня народження Прохора Даниловича Вороніна (03.07.1885, с. Цвіжин, нині Вінницького р-ну – 24.04.1940, м. Київ), педагога, письменника, журналіста, перекладача. Навчався в Тиврівській духовній бурсі, Кам’янець-Подільській духовній семінарії, з якої був виключений за приналежність до революційного гуртка. Працював завідувачем літературної частини газети «Рада». Вчителював на Поділлі, після одруження переїхав у Харків. Працював учителем, секретарем в університеті. На Поділля повернувся після громадянської війни. Працював у вінницькій газеті «Червоне село», «Червоний край». З 1927 р. – нарисовець республіканської газети «Вісті». Був головою профкому харківських письменників. Належав до письменницької спілки «Плуг». Видав збірки оповідань про життя радянських та дореволюційних школярів, зокрема «Щасливий день Флора», «Радивонка». Автор нарису «На зажинках» (1906), збірок дитячих оповідань «Як я виграв у товариша вчителя самовар» (1909), «Той самий» (1909), рукопису повісті «Іржа і кров», комедій із подільського побуту «Що наробив виклик?», «Репетитор і жених». Частина рукописів пропали під час війни.
• 60 років від дня народження Лідії Семенівни Мельничук (03.07.1955, смт Літин – 14.10.2005, там само), вчителя, доктора історичних наук, професора, засновника Народознавчого центру Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, ініціатора створення кафедри етнології та навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Інституту історії, етнології та права.

  6

• 65 років від дня народження Станіслава Боле-славовича Чернілевського (06.07.1950, с. Жван Мурованокуриловецького р-ну), кінорежисера, поета, члена НСПУ (1987). Закінчив Вінницький педінститут (1973), учителював у с. Лучинець (Мурованокуриловецького р-н) та в м. Тульчин. По закінченні факультету кінорежисури Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого працював кінорежисером на кіностудіях країни, зокрема на кіностудії «1+1». Автор збірок: «Рушник землі» (1984), про яку схвально відгукнулась критика, «Озимая страна» (М.,1991), трисерійного фільму про В. Стуса «Просвітлої дороги свічка чорна» («Галфільм»), кіносценарію «Грамотний». Лауреат республіканської літературної премії ім. В. Симоненка (1987).

  7

• 115 років від дня народження Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (07.07.1900, м. Умань Черкаської обл. – 1976, м. Київ), українського письменника, громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці (1970). Протягом 1913-1922 рр. мешкав у Жмеринці, де й почав літературно-мистецьку діяльність. Автор романів та повістей, у яких події нерідко відбуваються на Вінниччині.
• 55 років від дня народження Людмили Валентинівни Сорочинської (07.07.1960, м. Могилів-Подільський), майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, писанкарки, члена Національної спілки художників України (2008). Після закінчення загальноосвітньої школи (1997) розпочала трудову діяльність на приладобудівному заводі. 1988 р. закінчила Вижницьке училище прикладного мистецтва, здобувши фах художника-майстра художнього ткацтва. З 1991 р. працює викладачем Могилів-Подільської художньої школи. 1995 р. – директор закладу. Учасниця міських, обласних та всеукраїнських виставок, всеукраїнського свята «Українська витинанка». Провела чотири персональних виставки в Могилеві-Подільському та Вінниці (2002-2008). Постійна учасниця виставок в ОЦНТ. Роботи майстрині знаходяться в приватних колекціях Ізраїлю, Німеччини, США.

  8

• 150 років тому (08.07.1865) розпочато діяльність Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 р. – Подільського церковного історико-археологічного товариства) – визначної краєзнавчої організації Поділля.

  9

• 100 років від дня народження Миколи Йосиповича Сиротюка (09.07.1915, с. Теклівка, нині Крижопільського р-ну – 29.10.1984, м. Київ), українського письменника, літературознавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

  10

• 85 років від дня народження Степана Хомича Печеного (10.07.1930, с. Джулинка Бершадького р-ну), українського скульптора, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1960). Основні твори: «Ланкова» (1952), «Богдан Хмельницький» (1954), «Ленін на трибуні» (1957), «Колгоспниця» (1958), «Орач», «Хліб і сіль» (1960, гіпс тонований), «Тарас Шевченко» (1965), «Павка Корчагін» (1970), «Ленін», «Рідне поле» (1980). Твори з кераміки: «На межі», «Суд козака», «Закохані», «Соловейко». Роботи майстра зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

  11

• 95 років від дня народження Івана Кузьмовича Тарапати (11.07.1920, с. Перевіз Полтавської обл. – 1995, м. Вінниця), українського актора, народного артиста УРСР (1978), учасника Другої світової війни. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва (1949). Протягом 1949-1995 рр. працював у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Ролі: Гонта («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Микола («Сільська честь» І. Карпенка-Карого), Арсен («Вірність» М. Зарудного), Нещасливцев («Ліс» О. Островського), Боцман («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Гатинь («Вій, вітерець!» Я. Райніса). Знявся у фільмах «Кров людська – не водиця» (1960), «Женці» (1979) та ін.

  14

• 85 років тому народився Іон Срулевич Винокур (14.07.1930, м. Ружин Житомирської обл. – 19.09.2006, м. Київ), історик, археолог, доктор історичних наук (1978), професор (1980). Від 1963 р. працював у Кам’янець-Подільському педуніверситеті, досліджував археологічні пам’ятки Черняхівської культури Вінниччини, зокрема Подністров’я. Автор понад 400 праць, з них біля 40 монографій, книг, інших видань, у яких досліджена давня історія і культура подільського краю, в т. ч. Вінниччини. Заслужений працівник вищої школи України.

  17

• 80 років від дня народження Василя Олександровича Руденка (17.07.1935, с. Лозовата, нині в складі с. Пологи Теплицького р-ну), журналіста, письменника, члена НСЖУ. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1956). З 1962 р. – на журналістській роботі в обласних газетах: «Ленінське плем’я» (пізніша назва «Комсомольське плем’я»), згодом – у «Вінницькій правді» (нині «Вінниччина»). Засновник та один із видавців газети «Медицина Вінниччини». Автор оповідань і нарисів про творчість письменників-земляків. Лауреат обласної журналістської премії ім. К. Гришина.

  18

• 90 років від дня народження Миколи Гурійовича Буянова (18.07.1925, м. Могилів-Подільський – 08.07.1944, м. Каврілья, похов. у с. Сарабіоні, Італія), національного героя Італії, учасника італійського руху Опору, кавалера Золотої медалі Італійської Республіки «За воїнську доблесть» (1985). У Могилеві-Подільському, де у дев’яності роки завдяки земляку-героєві налагоджено побратимські зв’язки з Каврільєю, встановлено пам’ятник Миколі Буянову. Ім’ям відомого земляка названо вулицю та школу, в якій він навчався, а в ній створено музейну кімнату. Кращі школярі отримують Буяновську стипендію, встановлену місцевою владою. В одному з класів – іменна парта з табличкою – тут мають право сидіти найдостойніші.

  19

• 95 років від дня народження Арсена Гнатовича Бабенка (19.07.1920, с. Шкуринці, тепер Вінницького р-ну – 12.06.1973, м. Вінниця), історика, архівіста, краєзнавця. Учителював, працював в архівних установах області. Доклав чимало зусиль для активізації науково-дослідної й видавничої діяльності Державного архіву області, сприяв розгортанню краєзнавчої роботи на Вінниччині. Він є одним із авторів-упорядників ряду ґрунтовних краєзнавчих видань. Зробив значний внесок у виявлення та опрацювання архівних документів для тому «Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область».
• 135 років (19.07.1880) з часу заснування Вінницького заводу тракторних агрегатів. Свою діяльність він розпочав як індустріальне підприємство «Конкуренція», створене підприємцем Конельським. 1903 р. його продали фабриканту Львовичу. У 1914 р. перейменовано в чавуноливарний завод «Молот», назва якого збереглася і після націоналізації. У 1933 р. після реорганізації підприємство було перейменовано у «Вінницький автотракторний ремонтний завод ім. М. Горького». З 1956 р. – це «Вінницький завод тракторних агрегатів», з 1994 р. – ВАТ «Вінницький завод тракторних агрегатів». У 2008 р. на його базі було створено групу компаній «Вінницький агрегатний завод», до складу якої входило декілька підприємств. Після реорганізації значна частина території заводу була передана під ринок «Залізничний».

  24

• 95 років тому (24.07.1920) була заснована районна газета «Бершадський край». Виходила під назвами: «Вісті Бершадського райревкому та парткому», «Соціалістичний шлях» (з 1931), «Вогні комунізму» (січень 1962 – вересень 1991 рр.), з 1991 р. – нинішня назва.

  28

• 135 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка (28.07.1880, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 06.03.1951, м. Мужен, Франція), прозаїка, драматурга, громадського, політичного і державного діяча. Перебував на Вінниччині у складі уряду Директорії УНР (голова Генерального секретаріату, голова Директорії).

  29

• 80 років від дня народження Леоніда Павловича Бессараби (29.07.1935, с. Нова Гребля Турбів., нині Липовецького р-ну), живописця, члена НСХУ (1983). По закінченні навчання в Київському художньому інституті (1965) пов’язав свій життєвий і творчий шлях з м. Хмельницький. Основні жанри творчості: пейзаж, портрет, тематична картина. Роботи присвячені побуту та історії Хмельниччини. Зберігаються у Хмельницькому художньому музеї. У Хмельницькій області працював над 6 діорамами, присвяченими Другій світовій війні та учасникам війни в Афганістані.
• 30
• 85 років від дня народження Тихона Васильовича Підласка (30.07.1930, с. Куниче Крижопільського р-ну – 27.12.1987, м. Тульчин), агронома, журналіста, поета, краєзнавця, колишнього редактора тульчинської районної газети «Зоря комунізму». Автор численних публікацій краєзнавчої тематики в пресі, дослідження про Героя Радянського Союзу, національного героя Франції В. Порика, путівників.

  Цього місяця виповнюється:

• 90 років від дня народження Бориса Семеновича Варави (липень 1925, смт Літин – 29.01.1945), Героя Радянського Союзу (посмертно, 1945). Після звільнення Літинського району від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 р. призваний у Червону Армію. На фронті – з квітня 1944 р. Особливо відзначився в боях на р. Одер в кінці січня 1945 р., за що йому було присвоєно звання Героя.
• 115 років (липень 1900) з часу відкриття у Вінниці міністерської жіночої гімназії. Нині – це Навчально-виховний комплекс: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія № 2 Вінницької міської ради. Цей заклад займає особливе місце серед усіх шкіл обласного центру. Знаходиться гімназія на розі вулиць Соборної та Хлібної (раніше Поштова і Хлібна) біля ЦПКіВ ім. М. Горького. Триповерхова будівля, зведена у 1900-1901 рр. за наказом царя Миколи ІІ відомим вінницьким архітектором Г. Артиновим і добудована у 1936 р. (третій поверх), є справжньою окрасою міста над Бугом. Шуміли революційні бурі, гриміли війни, змінювалися державні уклади, а вона уже 115 р. прикрашає центр міста й щиро відчиняє свої двері все новим і новим поколінням маленьких вінничан.
  
  

  СЕРПЕНЬ

  2

• 130 років від дня народження Лазаря Созоновича Шпиная (02.08.1885, с. Головчинці, нині с. Кармалюкове Жмеринcького р-ну – 11.07.1964, там само), колгоспного поета, фольклориста, автора пісень. Учасник Першої світової війни, член СПУ (1939). Найбільша добірка його текстів і мелодій до них представлена в колективному збірнику «Поети колгоспного села» (1940).
• 75 років від дня народження Антона Станіславовича Малиновського (02.08.1940, с. Скаржинці Хмільницького р-ну), вченого-агронома, кандидата сільськогосподарських наук (1973), доктора економічних наук (2007), заслуженого працівника сільськогосподарських наук України, академіка. 1967 р. закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут і надалі пов’язав своє життя і діяльність з Житомирщиною. Почав трудовий шлях головним агрономом колгоспу с. Озерянка. 08.1991-03.1992 рр. – голова Житомирської облради народних депутатів та облвиконкому. Представник Президента України в Житомирській області (31.03.1992-14.10.1994). Голова Житомирської облдержадміністрації (07.07.1995-07.04.1998). З 01.1999 р. – ректор Державної агроекологічної академії України (з 08.2001 р. – Державний агроекологічний університет). Нині працює на кафедрі технології зберігання та переробки продукції рослинництва агрономічного факультету. Автор монографії «Еколого-економічні та соціальні аспекти Чорнобильської катастрофи (на прикладі Житомирської області)» (2001), співавтор 5 навчальних посібників; опублікував понад 50 статей. Захоплюється поезією. Автор двох збірок поезій: «Вірність» та «Я собі не зрадив». Лауреат міжнародної премії «Дружба». Почесний громадянин міста Житомир.

  3

• 55 років від дня народження Ярослава Леонідовича Заруцького (03.08.1960, м. Тульчин), хірурга, полковника медичної служби, доктора медичних наук (2004), професора (2004). Навчався у Вінницькому медичному інституті (1978-1982), закінчив військово-медичний факультет Куйбишевського медичного інституту (1984), факультет підготовки керівного складу військово-медичної академії ім. С. М. Кірова (1992). З 1984 до 1989 року проходив військову службу на хірургічних посадах в Збройних силах СРСР. З 1993 р. служив на посадах викладача, старшого викладача та заступника начальника кафедри військової хірургії Військово-медичного інституту Української військово-медичної академії. З 2002 р. – начальник кафедри військової хірургії. Автор понад 180 наукових праць, в т. ч. 2 підручників, 3 навчальних посібників, 5 монографій. Має 5 авторських свідоцтв, 6 патентів на винаходи. Напрямок наукових досліджень – політравма. Нагороджений державними нагородами, відзнаками і почесними грамотами.

  6

• 85 років від дня народження Володимира Уляновича Козака (Семибрата) (06.08.1930, с. Пагурці Хмільницького р-ну – 05.08.1995, м. Київ, похов. у рідному селі), українського поета, члена СП УРСР (1974). По війні закінчив філологічний факультет Житомирського педінституту. Протягом 1954-1967 рр. вчителював на Житомирщині. У цей період розпочинає друкуватися в газетах «Радянська Житомирщина», «Літературна Україна», журналі «Дніпро». У 1967-1969 рр. – працівник редакції обласної газети «Радянська Житомирщина». З 1969 р. – старший редактор редакційно-видавничого відділу Житомирського обласного управління в справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. Вірші перекладалися російською, адигейською, білоруською мовами.

  8

• 180 років від дня народження Станіслава Вінценти Ґрохольського (08.08.1835, с. П’ятничани Вінницького повіту, нині в межах м. Вінниця – 21.02.1907, м. Мюнхен, похов. у смт Стрижавка Вінницького. р-ну), громадського діяча. Брав активну участь у житті Вінниці та Вінницького повіту. 1880 р. разом з братом Тадеушем заснував у Вінниці Перше позичково-ощадне товариство, так званий Селянський банк. 1904-1907 рр. був гласним Вінницької міської думи.
• 35 років тому (08.08.1980) було створено міжколгоспне підприємство по птахівництву, нині ВАТ «Птахокомбінат „Бершадський“». Основне його кредо – вирощування бройлера на натуральних кормах без використання гормональних препаратів і стимуляторів росту, виробництво екологічно чистої, високоякісної продукції.
• 9
• 90 років від дня народження Ореста Івановича Корсовецького (09.08.1925, с. Клембівка Ямпільського р-ну – 07.09.2000, м. Чорноморське, Крим), українського поета, публіциста, учасника Другої світової війни, члена СПУ (1990). Закінчив Немирівське педагогічне училище (1950), Вінницький педагогічний інститут (1955). Учителював в Україні та на Чукотці. В останні роки жив у Криму. Лауреат премії ім. І. Огієнка в галузі освіти (2000).
• 60 років від дня народження Наталії Іванівни Морозової (09.08.1955, с. Курашівці Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл.), бібліотекознавця, бібліографа, директора Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, заслуженого працівника культури України, президента громадської організації «Асоціація бібліотек Вінниччини», голови комісії з питань культури, духовності та історичної спадщини Громадської Ради при Вінницькій обласній Раді, члена Громадської Ради при Міністерстві культури України.

  12

• 140 років від дня народження Іполита Чеславовича Зборовського (12.08.1875, с. Яланець, нині Бершадського р-ну – 26.08.1937), українського етнографа, громадського, культурного діяча, засновника на Вінниччині перших кооперативів і споживчих товариств (1907-1909, 1924-1927 рр.), кредитного руху на Бершадщині.
• 105 років від дня народження Олекси Нестеровича Гай-Головка (справж. – Головко) (12.08.1910, с. Писарівка, тепер Кодимського р-ну Одеської обл. – 17.09.2006, Канада), українського поета, прозаїка, журналіста, перекладача, літературознавця, громадського діяча. Навчався і працював на Вінниччині (Гайсинський, Шаргородський райони), у Ленінграді, Харкові. Наприкінці Другої світової війни О. Гай-Головко перебував у Австрії, потім у таборах для «переміщених осіб» у Німеччині. 1948 р. виїхав до Англії, з 1949 р. проживав у Канаді. На Заході стала популярною його книга «Поєдинок з дияволом» (1950), видана й англійською мовою (1986).

  15

• 115 років від дня народження Меїра Йосиповича Альбертона (15.08.1900, м. Бершадь – 20.11.1947, м. Саратов, РФ), єврейського письменника. Першим увів у єврейську літературу виробничу тематику. Його романи і повісті присвячені робітникам Донбасу і Уралу, героям Великої Вітчизняної війни.
• 115 років від дня народження Яна Бжехви (справж. прізвище Лєсман) (15.08.1900, м. Жмеринка – 02.07.1966, м. Варшава), польського письменника, сатирика. Закінчив Варшавський університет (1924). Письменницьку творчість розпочав як автор і виконавець (псевд. Шер-Шень) сатиричних кабаретових текстів (1920-1921). Автор кількох збірок лірики. У 1938 р. видав першу книгу для дітей «Танцювала голка з ниткою», після чого вийшло їх кілька десятків. Він – автор циклу фантастичних повістей: «Академія пана Клякси» (1946), «Подорожі пана Клякси» (1965), п’єси «Незвичайна пригода пана Клякси» (1963). Писав сатиричні твори. В автобіографічному романі «Коли плід дозріває» (1958) йдеться про дитинство і юність письменника, проведені в Жмеринці та Києві. Деякі твори, перекладені українською мовою, були опубліковані в часописах «Прапор», «Всесвіт», «Вітчизна», «Перевал».
• 70 років від дня народження Василя Захаровича Бондарчука (15.08.1945), художнього керівника зразкового аматорського ансамблю танцю «Ровесник» технологічно-промислового коледжу ВДАУ, заслуженого працівника культури України.

  16

• 85 років від дня народження Василя Степановича Гвоздецького (16.08.1930, с. Шура-Копіївська Тульчинсього р-ну), фахівця в галузі електрозварювання, доктора технічних наук (1976), професора (1989), лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1972), заслуженого діяча науки і техніки України (2000). 1960 р. закінчив радіофізичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. З цього ж року працює в Інституті електрозварювання НАНУ. Написав більше 200 наукових праць. Запатентував 53 авторські свідоцтва СРСР та 22 патенти інших країн.

  19

• 90 років від дня народження Аркадія Григоровича Павлюка (19.08.1925, м. Київ), українського художника-живописця, графіка, скульптора, члена НСХУ (1993). Учасник ВВВ. Закінчив Одеське художнє училище (1951), Харківський державний художній інститут (1958). Його життя і діяльність пов’язані з Вінницею. Автор численних пейзажів і жанрових картин. Презентації творчості митця з великим успіхом пройшли в Голландії, Іспанії, Канаді. Його роботи знаходяться в музейних і приватних колекціях України та за кордоном. Нагороджений орденами Червоної Зірки (1943), Вітчизняної війни І ступеня (1975), «За мужність» (2000), медалями.
• 65 років від дня народження Василя Михайловича Думанського (19.08.1950, с. Серединка Бершадського р-ну – 1996, там само), самобутнього письменника, філософа, члена НСЖУ (1994). З дитинства був прикутий до ліжка важкою недугою. Багато сил віддав самоосвіті. З 1966 р. постійно друкувався в республіканській, обласній та районній пресі. З друку вийшли збірки його прози і поезії «Мій день» (1993), «Листопад» (1995), «Вибір» (2000). На батьківщині свято шанують пам’ять про свого земляка – людини мужньої долі і непересічного таланту. 2003 р. засновано обласну премію ім. В. Думанського.

  20

• 135 років від дня народження Валер’яна Петро-вича Тарноградського (20.08.1880, с. Уланів Хмільницького р-ну – 19.05.1945, Тайшетлаг, Росія), українського та російського поета. Тривалий час жив і працював у Вінниці, де його застала війна. Дописував до газети «Вінницькі вісті», що виходила в місті під час німецької окупації. Свідок розкопок у Вінниці могил з останками жертв НКВС, відгукнувся на цю подію віршем, який став приводом для його арешту 16.07.1944 р. за «антирадянську діяльність». Загинув у таборах Іркутської області. Реабілітований 1992 р.
• 70 років від дня народження Георгія Івановича Мельника (20.08.1945, м. Вінниця), художника-проектанта, графіка, члена НСХУ (1992). Основні твори: «Відображення» (1996), «Мегаполіс» (2000), «Крила» (2000), «Маленькі пейзажі» (2001), «Червоні риби» (2001), «Ми встаєм і синьо-жовтий прапор…» (2002), «Україна наша…» (2002), серія творів, присвячених Помаранчевій революції (2005). Працює в галузі плаката, станкової графіки, геральдики. Твори зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, приватних вітчизняних та зарубіжних колекціях.

  21

• 65 років тому народився Анатолій Степанович Афонін (21.08.1950, Вінниця), економіст, доктор економічних наук (1992), професор (1996). Закінчив Київський політехнічний інститут (1972). Працював у Вінниці: інженером на заводі радіотехнічної апаратури (1973-1974), у міськкомі комсомолу України (1975-1976), в облраді профспілок (1976-1982). Викладач політехнічного інституту (1982-1992), доцент сільськогосподарського інституту (1992-1996), професор Інституту регіональної економіки та управління (1996-1999). Від 1999 р. – завідувач кафедри економіки, проректор із зовнішньо-економічної діяльності Європейського університету фінансів, інформаційних систем менеджменту та бізнесу (Київ).

  22

• 90 років від дня народження Романа Юрійовича Кігеля (22.08.1925, м. Черкаси – 03.07.1997, м. Вінниця), економіста, кандидата економічних наук, професора. Учасник Другої світової війни. Закінчив Київський університет (1950). Відтоді працював у Вінницькому медичному інституті. 1960 р. очолив Вінницький загальнотехнічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості, який з його ініціативи 1974 р. перетворено на Вінницький політехнічний інститут (нині – технічний університет): ректор (до 1976 р.), водночас завідувач кафедри політекономії (1966-1995), професор кафедри основ економічної теорії (1995-1997). Досліджував проблеми економічної теорії та вдосконалення механізму регулювання праці професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах.

  24

• 55 років від дня народження Ірини Едуардівни Шостак-Орлової (24.08.1960, м. Вінниця), художника декоративно-ужиткового мистецтва, члена НСХУ (2002). Закінчила Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва (1985). Працює в техніці батику, колажу, вишивки, експериментального текстилю, ручного ткацтва. Протягом 1997-2001 рр. працювала у Вінницькій дитячій школі мистецтв. У 2001 р. заснувала дитячо-молодіжну організацію «Центр „Барви Поділля“». Учасниця міських, обласних, всеукраїнських виставок, міжнародних пленерів (1988, 1989); має персональні виставки (1998, 1999). Твори художниці зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, музеях України, приватних колекціях України і зарубіжжя.

  25

• 90 років від дня народження Наума Яковича Гольденберга (25.08.1925, смт Чечельник), кандидата медичних наук (1971), заслуженого лікаря Української РСР (1977), почесного професора Вінницького медичного університету (1997), винахідника СРСР, академіка Національної академії України з проблем людини (1998), академіка Нью-Йоркської академії наук (1999). Учасник Великої Вітчизняної війни (1942-1945). Після тяжкого поранення понад півроку лікувався в евакогоспіталях. Саме тоді визріла мрія стати лікарем. Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1946-1951). Працював головним лікарем лінійної лікарні на ст. Погребище. Незмінний (1954-2004) головний лікар Хмільницької дорожньої клінічної лікарні № 2 (нині МЦРЗ). За його керівництва збудовано шестиповерховий лікувально-діагностичний комплекс, три спальних корпуси на 400 ліжко-місць, клуб-їдальню. 1967 р. відкрито чудовий парк відпочинку – Мала Уманська «Софіївка», що розкинувся на 24 гектарах. Його визнано пам’ятником садово-паркового мистецтва. Розвідано та відкрито місцеві лікувальні грязі, а також мінеральну воду для внутрішнього вживання, впроваджено нові лікувально-діагностичні методики. Він автор понад 90 наукових праць, 5 монографій, 6 науково-популярних кінофільмів, кількох фотобуклетів, в основу яких поклав свій багаторічний досвід керівництва курортною ланкою і практичного застосування природних лікувальних ресурсів курорту «Хмільник». Значну увагу приділяв розвитку соціальної сфери, чимало зробив для розвитку міста-курорту. Його не раз обирали депутатом міської ради. Користується заслуженим авторитетом серед залізничників, має повагу від громадськості міста Хмільника та Вінницької області. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, орденом «За заслуги» III ступеня, двома знаками «Почесний залізничник», знаками «Винахідник СРСР» та «Відмінник охорони здоров’я». Нагороджений кількома бойовими орденами, 20 медалями, має 8 грамот Верховного Головнокомандувача Збройних сил СРСР. 2004 р. вийшов на заслужений відпочинок.
• 50 років від дня народження Володимира Івановича Слишинського (25.08.1965, с. Браїлівка Ново-Ушицького р-ну Хмельницької обл.), заступника Вінницького міського голови, заслуженого юриста України (2007). Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Правознавство». Трудову діяльність розпочав 1981 р. Працював креслярем ЦКБІТ, випробовувачем електронних деталей та приладів, слюсарем-складальником радіоапаратури, контролером ВТК, а з 1989 до 1992 р. – наладчиком КВПіА Науково-виробничого об’єднання «Спектр». Впродовж 1992-2000 рр. обіймав різні посади у Вінницькій міській раді. У 2000-2002 рр. – помічник-консультант народного депутата України. З 2002 до 2005 року – генеральний директор ПП «Юридична фірма „Юлія“». Серед правників України відомий як неодноразовий учасник засідань Конституційного Суду. З 2005 р. працював на посаді заступника вінницького міського голови. В. І. Слишинський – ідеолог впровадження в діяльність місцевого самоврядування новітніх методів управління. За його безпосередньої участі розроблено найсучасніший Статут територіальної громади міста Вінниці, створено відомий в усій Україні Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс», впроваджено міжнародну систему управління якістю та протидії корупції, створено систему електронного документообігу та інші новітні технології електронного урядування. Нагороджений почесними грамотами та подяками.

  26

• 120 років від дня народження Петра Запорожця (26.08.1895, Ладижин, нині місто – 31.10.1963, Детройт, штат Мічиган, США), військового, громадського діяча. Закінчив Ладижинську двокласну міністерську школу. Продовжив навчання в Одесі. 1915 р. був мобілізований до російського війська. Повернувшись 1917 р. додому, просвіщав земляків з метою підняття їхньої національної свідомості. 1918 р. був на перевишколі українських старшин у Києві – очевидно, навчався в Інструкторській школі старшин. У складі 1-го Сірого полку Сірої дивізії взяв участь у антигетьманському повстанні. Один із організаторів навесні 1919 р. на Гайсинщині охоронної сотні, яка билася проти денікінців. Навесні 1920 р. брав участь в організації повстанського руху в районі Ладижина. Восени 1920 р. Запорожець емігрував до Румунії, а звідти до ЧСР. 1924-1929 рр. навчався в Українській господарській академії на агрономічно-лісовому факультеті у Подєбрадах, здобув диплом інженера. Згодом перебрався до США, в Чикаго. Працював на автомобільній фабриці Форда. Посідав керівні посади в гетьманському русі.

  30

• 105 років від дня народження Георгія Герасимовича Бондаря (30.08.1910, с. Громівка (нині с. Лучинець) Мурованокуриловецького р-ну – 03.04.1945), Героя Радянського Союзу (1943). Закінчив Благовєщенський будівельний технікум (1933). Працював на будовах у м. Хабаровськ. Впродовж 1933-1935 рр. служив у Червоній Армії. По закінченні Хабаровського військового кулеметно-мінометного училища був направлений на Воронезький фронт. Відзначився 25 вересня 1943 р. на правому березі Дніпра в боях за с. Балико-Щучинка (Київ. обл.). У 1944 р. став комуністом, в 1945-му брав участь у визвольних боях поневоленої Європи. Загинув 3 квітня 1945 р. у бою за Вроцлав (Польща). Нагороджений орденами Леніна та Олександра Невського.
• 55 років від дня народження Анатолія Мироновича Вольського (30.08.1960), с. Тартаки Баранівського р-ну Житомирської обл.), актора Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського (з 1992 р.), заслуженого артиста України (2008), лауреата Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня». На ІV Регіональному фестивалі комедії у Чернівцях нагороджений дипломом «Найкраща чоловіча роль фестивалю» (2007).
  
  

  ВЕРЕСЕНЬ

  
  
  

  ЖОВТЕНЬ

  
  
  

  ЛИСТОПАД

  
  
  

  ГРУДЕНЬ