КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ
БЛОК


БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Віртуальні виставки Віртуальні перегляди Фото-відео галерея
Календарі Михайло Коцюбинський Історія  книги
Афористика Літературна вітальня Цікаво знати

Календар 2019 Свята України 2019 Літературні та
мистецькі дати 2019
Міжнародний календар
2019
Вінниччина 2019


Скорочена версія формується на базі видання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року : хронол. довід. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2018. – 208 с.

Навігація

У 2019 році
виповнюється
01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12


ЦЕЙ ДЕНЬ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕЙ ДЕНЬ В ВСЕСВІТНІЙ ІСТОРІЇ

У 2019 році виповнюється:



СІЧЕНЬ

1 січня

  • 125 років від дня народження Василя Васильовича Максимця (01.01.1894, с. Багринівці Літинського р-ну – 10.10.1941, Новосибірська обл., нині РФ), поета, кооператора, секретаря Вінницької організації УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) (1919), члена Вінницької філії Спілки українських радянських селянських письменників «Плуг». Друкував свою поезію у вінницьких газетах «Шлях», «Селянська громада», «Червоне село». Безпідставно заарештований 2 серпня 1937 р. і засуджений на 10 років. Загинув на засланні. Реабілітований 1989 р.
  • 70 років тому народилася Алла Володимирівна Ліпська (01.01.1949, смт Тиврів), краєзнавець, етнограф, музеєзнавець. 1974 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (тепер ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). З 1976 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, нині – старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу давньої історії. Досліджує історію конфесійних культур Поділля, сакральне мистецтво краю, культуру національних меншин Поділля. Автор ряду наукових розвідок. Брала участь у створенні низки краєзнавчих виставок.

    2 січня

  • 70 років від дня народження Олександра Тимофійовича Дробахи (02.01.1949, с. Оратів Іллінецького р-ну), художника, графіка, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 р. З цього ж року проживає і працює в Кишиневі (Молдова). Створює батик, абстрактні композиції. Його роботи неодноразово експонували в Україні, Молдові, Росії, Польщі, Румунії, Австралії.

    6 січня

  • 185 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Калинівського р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводяться заходи з вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводиться раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка проходить Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературну премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.
  • День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсинького р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуховського р-ну Пермської обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 у Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводяться Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює у м. Вінниця.
  • 80 років від дня народження Василя Васильовича Губарця (06.01.1939, с. Лука-Мелешківська Вінницького р-ну), українського письменника, члена НСЖУ, заслуженого журналіста України (1989), лауреата премії НСЖУ «Золоте перо», доцента Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Найважливішим здобутком у навчально-методичній роботі є посібники: «Преса і книга діаспори» (2008), «Довкілля в Україні та людський фактор» (2011), «Видавнича справа та текстологія» (2012), «Редактор і переклад» (2012). Автор низки поетичних збірок. Тексти окремих його віршів покладено на музику. Відомий як перекладач.
  • 70 років тому народився Микола Володимирович Луків (06.01.1949, с. Куманівці Хмільницького р-ну), український журналіст, поет, публіцист, заслужений діяч мистецтв України (1997), академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» (від 1984). Автор двох десятків поетичних збірок. Понад 300 віршів М. Луківа покладено на музику, зокрема композитором А. Горчинським. Вони стали популярними піснями. Лауреат низки премій, зокрема Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. Член НСПУ (1974) (див. розширену довідку в кінці місяця).

    8 січня

  • 140 років тому народився Степан Васильович Васильченко (справж. – Панасенко) (08.01.1879, м. Ічня, нині Чернігівька обл. – 11.08.1932, м. Київ), український письменник і педагог. Неодноразово бував у Вінниці, зокрема в 1914 р. Цікавився місцевим літературним і культурно-мистецьким життям. Весною 1914 р. на Вінниччині гастролювала трупа М. Садовського, яка показала виставу за п’єсою письменника «На перші гулі». Вистави за п’єсами Васильченка ставили на Вінниччині також і в 20–30-ті рр., зокрема спектакль «Кармелюк». 1919 р. у вінницькому видавництві «Національна освіта» вийшла книжка письменника «Дві казки».
  • 80 років від дня народження Петра Казимировича Канінського (08.01.1939, с. Вербівка Літинського р-ну), вченого-економіста, доктора економічних наук (2006), заслуженого діяча науки і техніки України (2009), професора (2010). 1964 р. закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Відтоді працював на підприємствах АПК Житомирської, Вінницької й Київської областей, у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки». Більшу частину своєї наукової діяльності П. К. Канінський присвятив вирішенню проблем розвитку спеціалізації і кооперації сільськогосподарського виробництва та стратегії розвитку агропромислового комплексу України.

    9 січня

  • 100 років тому народився Наум Соломонович Квєтний (09.01.1919, с. Василевичі Речицького р-ну Гомельська обл., Білорусь – 05.06.1991, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1948), педагог, краєзнавець. З лютого 1949 р. до останніх днів працював доцентом Вінницького державного педагогічного інституту. Досліджував історичне минуле Вінниччини ХХ ст., особливо події 1917–1920 рр. Багато часу віддавав поширенню краєзнавчих знань серед шкільної й студентської молоді та серед громадськості.
  • 95 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (09.01.1924, м. Тбілісі (Грузія) – 23.07.1990, там само; похов. у м. Єреван, Вірменія), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, народного артиста України (з 1990), лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно). Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами повісті нашого земляка Михайла Коцюбинського. Зазнав політичних репресій. Протягом 1974–1976 рр. відбував покарання у виправних установах поблизу Вінниці: у Губнику та Стрижавці.
  • 60 років тому народилася Катерина Іванівна Висоцька (09.01.1959, с. Михайлівка Шаргородського р-ну), історик, музеєзнавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України. 1980 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. З 1983 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, з 2008 р. – директор закладу. Музей активно діє як науково-дослідницька установа області. На його базі відбуваються міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції. Під керівництвом директора здійснюються проекти зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини Подільського краю. Вона автор низки музейних експозицій, стаціонарних та пересувних виставок, серед яких – пересувні виставки «Сім чудес Вінниччини», «Видатні особистості Вінниччини», які презентували наш край у регіонах України та Польщі. К. І. Висоцька відповідальна за масштабну видавничу діяльність закладу. У музеї підготовлено ряд наукових видань і краєзнавчих розвідок, зокрема видано наукові збірники «Подільська старовина», «Музейний вісник», альбоми «Раритети Вінницького обласного краєзнавчого музею», «Сім чудес Вінниччини», «Визначні пам’ятки Вінниччини», «Подвиг землі Подільської», різноманітні буклети та путівники. Значні зусилля ювілярки були спрямовані на створення філій Вінницького обласного краєзнавчого музею: Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму, Музею М. Д. Леонтовича, Музею «Битва під Батогом», Музею М. С. Грушевського та багатьох музеїв у районах Вінницької області. К. І. Висоцька – засновник та голова правління громадської організації «Асоціація музеїв Вінниччини».

    10 січня

  • 80 років (10.01.1939) відтоді, як Оратівський район увійшов до складу Вінницької області.
  • 80 років від дня народження Олександра Лаврентійовича Зозулі (10.01.1939, с. Павлівка Нехворощанького р-ну Полтавської обл. – 21.01.2008, м. Вінниця), ученого-селекціонера, педагога, доктора сільськогосподарських наук (1984), професора. У 1963 р. закінчив агрономічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту. Трудова, наукова та науково-педагогічна діяльність Олександра Лаврентійовича Зозулі пов’язана з Вінницьким державним аграрним університетом (тепер ВНАУ). Він автор понад 200 наукових праць. Створив колекцію (понад 1500) різноманітних за ознаками оригінальних самозапилених ліній, якими був поповнений генофонд Національного центру генетичних ресурсів рослин України.

    11 січня

  • 80 років від дня народження Івана Гнатовича Вихренка (11.01.1939, с. Баланівка Бершадського р-ну – 21.02.2004, м. Чернівці), художника, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968). Працював на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті (1968–1990). Став зачинателем монументально-декоративного мистецтва на Буковині.

    17 січня

  • 100 років від дня народження Степана Васильовича Антонюка (17.01.1919, с. Грушківці Калинівського р-ну – 05.07.1982, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1945). Відзначився в боях у січні – на початку лютого 1945 р. під час форсування р. Одер та утримання плацдарму на її лівому березі, розгрому угруповання противника в м. Штейнау (Польща), взяття в полон понад 600 гітлерівців. Після війни продовжив службу в Радянській армії до 1964 p. У званні полковника звільнився в запас. Мешкав у м. Калинівка. Відзначений державними нагородами.

    19 січня

  • 70 років від дня народження Тетяни Олександрівни Борковської (19.01.1949, с. Гнатівка Хмільницького р-ну), співачки, заслуженої артистки України (1995). По закінченні Київського музичного училища (1972) працювала солісткою провідних хорових колективів України: камерного хору Українського гастрольно-концертного об’єднання (1975–1984), Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки (1984–2000). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1992).

    21 січня

  • 125 років з дня смерті Йосипа (Юзефа) Антонія Роллє (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині селище Роля Шаргородьского р-ну – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польського історика, лікаря, письменника-краєзнавця, громадського діяча. Гімназійну освіту здобував у Немирові, Вінниці. Деякий час працював лікарем у с. Яришів біля Могилева-Подільського. 30 років свого життя присвятив дослідженню історії Поділля. Активно співпрацював із подільськими краєзнавцями Ю. Сіцінським, М. Яворовським. Автор наукових праць «Запровадження медицини і хвороби епідемічні в давньому Подільському воєводстві на початку XV ст.» (1872), «Записки подільські на кордонах молдавських» (1880), «Побожжя в XVII і XVIII ст.» (1890) та ін.
  • 80 років тому (21.01.1939) згідно з постановою Ради Народних Комісарів № 239 створено Вінницький обласний Будинок народної творчості, тепер Вінницький обласний центр народної творчості. За роки своєї історії заклад кілька разів змінював свою назву, зокрема з 1979 по 1994 рр. він називався обласним науково-методичним центром народної творчості і культурно-освітньої роботи, однак суть, напрямки і методи його діяльності були незмінними.
  • 40 років тому (21.01.1979) в смт Браїлів Жмеринського району було відкрито Музей П. І. Чайковського і Н. Ф. фон Мекк. Імена великого російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840–1893) та відомої меценатки Надії Філаретівни фон Мекк (1831–1894) тісно пов’язані з Браїловом: родина фон Мекк придбала тут у 1868 р. маєток, де композитор гостював на запрошення господині у 1878–1880 рр. Тут написані п’єси для скрипки та фортепіано «Спогад про дороге місце», присвячені Браїлову, а також романси «Средь шумного бала», «То было раннею весной», «Серенада Дон Жуана», закінчено оперу «Орлеанська діва». Музей розташований у палацовій споруді. У цьому приміщенні також функціонує Браїлівський професійний ліцей. Ініціаторами створення музею були директор училища М. Іванюк та викладачі Б. Коваль, В. Перепичай. Основою фонду стала тематична колекція, яку збирав з 1955 р. москвич П. Пляцек, уродженець Браїлова. У 1990 р. експозицію було оновлено. Першим директором музею стала Т. Алексєєва. Колекція нараховує понад 2,5 тис. предметів.

    23 січня

  • 100 років тому народився Аркадій Миколайович Коняєв (23.01.1919, селище Надєждинськ, нині м. Сєров Свердловської обл. (РФ) – 30.11.1993, м. Вінниця), військовик, Герой Радянського Союзу (1944), учасник Другої світової війни. До квітня 1944 р. здійснив 150 бойових вильотів, у 49 повітряних боях збив 15 ворожих літаків. З 1946 р. жив і працював у м. Вінниця.

    24 січня

  • 80 років від дня народження Василя Михайловича Рудого (24.01.1939, с. Борщі Барького р-ну – 14.09.2008, смт Тиврів), архівіста, журналіста, краєзнавця. Працював у барській, мурованокуриловецькій, тиврівській райгазетах. Займався громадсько-політичною роботою. З кінця 1980-х одним із перших у регіоні почав досліджувати голодомори, політичні репресії на Вінниччині, зокрема Тиврівщині. Результатом його краєзнавчих пошуків став вихід у світ книги «Тричі розіп’ята Тиврівщина». Був членом Асоціації дослідників голодоморів і політичних репресій в Україні, НСЖУ.

    27 січня

  • 180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (27.01.1839, хутір поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста), Київ. обл. – 26.01.1884, м. Бориспіль), видатного українського і російського етнографа, фольклориста, географа, краєзнавця, автора національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Очоливши в 1870 р. етнографічну експедицію в Південно-Західний край, працював у Гайсинському, Ольгопільському, Балтському, Ямпільському, Могилівському, Летичівському, Літинському і Вінницькому повітах Поділля, де зібрав чимало фольклорно-етнографічних матеріалів.

    Цього місяця виповнюється:

  • 70 років тому (січень, 1959) у райцентрі Вороновиця (нині смт Вінницького р-ну) була створена власна пожежна команда.

    ЛЮТИЙ

    1 лютого

  • 130 років тому (01.02.1889), згідно з «Высочайшим утвержденным штатом сельской медицинской части», у Тульчині відкрилася лікарня. Першим її лікарем став Леонтій Степанович Багоцький. У лікарні було 15 ліжок, за перший рік діяльності надано допомогу 134 хворим. Сьогодні цей медичний заклад із широкорозгалуженою структурою забезпечує медичною допомогою жителів Тульчинського району.

    3 лютого

  • 60 років від дня народження Анатолія Миколайовича Русначенка (03.02.1959, с. Осіївка Бершадського р-ну), ученого-історика, доктора історичних наук (1999), професора, академіка АН ВШ України (2010). Закінчивши Чернівецький державний університет (1986), розпочав трудову діяльність у Барському педагогічному училищі. Активно займався громадською діяльністю. Згодом (з перервами) викладав у ряді ВНЗ Києва, зокрема в Київському міському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка, де обіймав посаду професора кафедри історії України. Нині – професор Київського інституту соціальних та культурних зв’язків ім. княгині Ольги. Лауреат премії ім. Василя Стуса (2003).

    8 лютого

  • 100 років від дня народження Федора Васильовича Собідка (08.02.1919, с. Червоне Немирівського р-ну – 23.05.1998, с. Чуків Немирів. р-ну), Героя Соціалістичної Праці (1977), колишнього голови правління КСП «Золота нива» с. Чуків Немирівського району, яке очолював 37 років. Неодноразово обирався депутатом Вінницької обласної Ради народних депутатів. З 2000 р. на пошану пам’яті патріарха подільської ниви одна з вулиць у Чукові названа його ім’ям.

    9 лютого

  • 70 років тому народився Сергій Дмитрович Гальчак (09.02.1949, с. Сосни Літин. р-ну), доктор історичних наук, професор Вінницького ДПУ ім. Михайла Коцюбинського, член-кореспондент Української академії історичних наук, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, почесний краєзнавець України (див. розширену довідку в кінці місяця).

    11 лютого

  • 65 років від дня народження Степана Івановича Дровозюка (11.02.1954, с. Торків Тульчинського р-ну), педагога, доктора історичних наук (2006), професора (2007), ректора Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Нині обіймає посаду директора Комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти». Свого часу працював на різних посадах у ВНЗ м. Вінниця. Досліджує різні аспекти історії Поділля 20–30-х рр. ХХ століття.

    13 лютого

  • 110 років тому народився Віктор Михайлович Іванов (13.02.1909, м. Козятин – 18.06.1981, м. Київ), письменник, кінорежисер, сценарист, кінодраматург, заслужений діяч мистецтв України (1974), лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1999), член СПУ (1956), Спілки кінематографістів України. В. Іванов – постановник відомих кінофільмів «Шельменко – денщик», «Сто тисяч», «Ключі від неба», «Веселі Жабокричі», «За двома зайцями». На одному з приміщень кіностудії ім. О. Довженка встановлено бронзовий барельєф з портретом кінодраматурга та його кіноперсонажами. У рідному місті митця Козятині на будинку, в якому він народився, встановлено меморіальну дошку (2007).

    14 лютого

  • День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Подільського р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога, майстрині народного живопису та витинання. Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» тощо. Авторка ряду сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які були представлені на виставках в Україні та за її межами, відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко з численними фольклорно-етнографічними колекціями перетворено на народний музей. Заслужений працівник культури УРСР (1970), лауреат премії імені П. Чубинського (1992). На її честь Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрологом М. Черних зірку – «Горлиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю).

    15 лютого

  • 30 років тому (15.02.1989) було виведено радянські війська з Афганістану. 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В Афганістані проходили службу 3193 уродженці Вінницької області. 168 з них не повернулися додому, двоє пропали безвісти, доля молодшого сержанта Сергія Гевенка залишається невідомою. 182 отримали поранення, 116 земляків стали інвалідами. 15 лютого 1993 р. у м. Вінниця відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979–1989 рр. З 1999 р. у м. Гайсин діє Народний музей ветеранів Афганістану. 7 травня 1994 р. у м. Вінниця відкрито пам’ятник «Перерваний політ» (архітектор Ю. Козерацький), на мармуровій стелі якого викарбувано імена загиблих подолян. Пам’ятники загиблим воїнам-«афганцям» встановлено у 23 районних центрах Вінниччини.

    17 лютого

  • 80 років тому народився Олексій Герасимович Лойко (17.02.1939, с. Городище Житомирського р-ну Житомирської обл. – 23.06.2009, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1971), професор (2006), краєзнавець. Завідував кафедрою історії України Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського. Досліджував різні аспекти історії Поділля. Опублікував понад 50 праць з історії краю.

    18 лютого

  • 75 років від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука (18.02.1944, с. Гончариха Старосинявського р-ну Хмельницької обл.), журналіста, заслуженого журналіста України (2004), члена НСЖУ (1976), краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

    19 лютого

  • 120 років від дня народження Тетяни Пилипівни Марцин (19.02.1899, с. Жабокрич, нині Крижопільського р-ну – 14.02.1974, с. Голубече цього ж р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, двічі Героя Соціалістичної Праці (1948, 1958). З 1930 р. працювала в колгоспі «Третій вирішальний» с. Голубече Крижопільського району, з 1935 р. – ланковою. Образ невтомної трудівниці змальовано в книзі письменника П. О. Полинського «Тетяна Марцин». У Голубечому було знято й художній фільм «Доля Марини», прообразом героїні якого була Тетяна Пилипівна. У рідному селі їй ще при житті споруджено пам’ятник-погруддя.

    20 лютого

  • 180 років від дня народження Івана Миколайовича Захар’їна (20.02.1839, м. Тамбов – 20.10.1906, м. Кисловодськ, нині РФ), юриста, літератора, мемуариста. У 1879–1880 рр. служив мировим суддею Літинського повіту Подільської губернії. Протягом 1880–1882 рр. працював мировим суддею в м. Хмільник. Друкувався в багатьох російських газетах і журналах. Автор дослідження «Мировой суд в Подолии».
  • 125 років тому народився Ярослав Івашкевич (20.02.1894, м. Кальник, нині село Іллінецького р-ну – 02.03.1980, Стависько, поблизу Варшави), польський письменник і громадський діяч.
  • 110 років від дня народження Михайла Юхимовича Шнайдермана (20.02.1909, м. Козятин – 24.06.1981, м. Київ), військовика, Героя Радянського Союзу (1945). У армії – з червня 1941 р. Відзначився в боях за населені пункти Пробстфельде, Бухенау, а також на заодерському плацдармі північніше від м. Ратибор (м. Рацібуж, Польща) в кінці січня – на початку лютого 1945 р.
  • День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015). Пам’ятну дату встановлено з метою гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листоп. 2013 р. – лют. 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Згідно з Указом Президента України «Про присвоєння звання Герой України» (№ 890/2014 від 21.11.2014) звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно загиблим учасникам акцій протесту на Майдані, серед яких вінничани: Валерій Олександрович Брезденюк, Леонід Петрович Полянський, Максим Миколайович Шимко.

    21 лютого

  • 120 років тому народився Григорій Семенович Мокан (21.02.1899, с. Байрамча, нині с. Миколаївка-Ново-російська Одеської обл. – 1989), український учений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Барський район). Свої досліди з селекції сільськогосподарських культур проводив на Ситковецькій (нині Немирівський р-н), Немерчанській (нині Мурованокуриловецький р-н), а пізніше Ялтушківській (нині Барський р-н) селекційних станціях. Саме в Ялтушкові Г. С. Мокан у 1934 р. розпочав роботу з селекції одноросткового сорту цукрового буряка, яку продовжив у повоєнний час разом із відомим дослідником О. В. Поповим. У 1955 р. копітка праця вчених завершується створенням нового сорту буряка. Це досягнення ялтушківських селекціонерів було відзначено Ленінською премією (1960).

    22 лютого

  • 80 років від дня народження Павла Мусійовича Ларіонова (22.02.1939, смт Літин), журналіста, журналіста-ветерана газети «Урядовий кур’єр», заслуженого працівника культури України. Понад п’ятнадцять років свого життя був важливою невід’ємною ланкою «Урядового кур’єра»: трудився відповідальним секретарем і керував кореспондентською мережею. Нині – спеціальний кореспондент, позаштатний керівник первинної організації НСЖУ. Відмінник народної освіти України. Нагороджений срібною медаллю А. С. Макаренка.

    23 лютого

  • 70 років від дня народження Миколи Леонідовича Михальчука (23.02.1949, с. Голендри Калинівького р-ну), художника, скульптора. Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, різних техніках станкової скульптури. Різьбярству навчався в народного майстра С. М. Мельника. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1982 р.). Твори митця зберігаються в музеях та у приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях.

    24 лютого

  • 55 років від дня народження Лариси Борисівни Сеник (24.02.1964, с. Жеребилівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.), директора Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. 1986 року закінчила Київський державний інститут культури за фахом «Бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації». Працювала у Вінницькій обласній бібліотеці для дітей ім. І. Я. Франка на посаді зав. відділу мистецтв. З 1993 року працює у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Обіймала посади головного бібліотекаря відділу читальних залів, зав. відділу мистецтв. З 2000 року очолила новостворений відділ рідкісних і цінних видань, забезпечивши його повноцінне функціонування. У лютому 2012 року призначена на посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності, а з липня 2018 – директор «Тімірязєвки». Автор численних наукових публікацій, книгознавчих досліджень, бібліографічних покажчиків. Понад 10 років очолювала профспілкову організацію бібліотеки, була членом Президії обласного комітету профспілки працівників культури, а з 2014 до травня 2018 – заступником голови. Відзначена численними почесними грамотами Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, управління культури і мистецтв облдержадміністрації, Федерації профспілок України, занесена в Книгу трудової слави та на Дошку пошани Федерації профспілок Вінницької області. Має подяки ГО «Асоціація бібліотек Вінниччини» та інших громадських організацій.

    28 лютого

  • 100 років тому народився Григорій Лук’янович Шимко (28.02.1919, с. Хрінівка Іллінецького р-ну – 26.05.2003, м. Київ), Герой Радянського Союзу (1946). У лавах Червоної армії – з 1940 р. Закінчив Луганську авіаційну школу пілотів (1943). На фронтах Великої Вітчизняної війни – з жовтня 1943 р. До травня 1945 р. здійснив 203 бойові вильоти на штурмування військ противника, завдавши йому значних втрат.

    БЕРЕЗЕНЬ

    1 березня

  • День народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв і приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям в с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити».

    2 березня

  • 160 років від дня народження Шолом-Алейхема (Ш. Н. Рабиновича) (02.03.1859, м. Переяслав Полтав. губернії, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 13.06.1916, м. Нью-Йорк, США), єврейського письменника-класика, творчість якого пов’язана з Вінниччиною. У своїх творах письменник описував побут євреїв так званої «межі осілості», до якої входило й Поділля. Він не раз бував у Вінниці, мандрував подільськими шляхами й стежками. Тому й окремі образи, сюжети, цілі твори були взяті із життя подолян. Одна з вулиць Вінниці називається ім’ям Шолом-Алейхема. Національно-культурні, гуманістичні традиції, плекані Шолом-Алейхемом, дбайливо підтримує та примножує місцева єврейська громада, а також проводить вечори його пам’яті.
  • 70 років від дня народження Ганни Василівни Секрет (Ляшенко) (02.03.1949, с. Новоживотів Іллінец. р-ну, тепер Оратів. р-н), культуролога, журналістки, тележурналістки, етнолога, краєзнавця, заслуженого журналіста України (2002). Здобувши освіту культуролога, була художнім керівником Іллінецького та Ставищенського (Київська обл.) районних будинків культури, працювала на телебаченні, у районних та обласних ЗМІ (1979–1982). З 1982 р. на Українському телебаченні вела програму «Сонячні кларнети», з 1991 р. працювала у Вінницькій обласній державній телерадіокомпанії «ВІНТЕРА». Створила понад півтори тисячі телепередач та документальних фільмів, була організатором і ведучою телепередач «Будьмо знайомі», «Дивоцвіти». У батьківській садибі, в c. Правилівка Оратівського р-ну, впродовж багатьох років організовувала своєрідні фольклорно-мистецькі заходи: «Липневі посиденьки під зорями», «Театр на городі», свята українського борщу та тернової хустки. Ініціювала проведення обласних дитячих фестивалів «На кордоні областей», присвячених Міжнародному дню захисту дітей. Г. В. Секрет – кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ст., лауреат багатьох літературно-мистецьких премій, остання з яких – Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. Степана Руданського (2012).

    3 березня

  • 100 років від дня народження Миколи Павловича Сьомака (03.03.1919, с. Погребище (тепер м. Погребище) – 13.01.1944, м. Бердичів Житомир. обл.), Героя Радянського Союзу (1944, посмертно). У Червоній армії – з 1939 р. З листопада 1942 р. воював на Закавказькому, Північному, Північно-Кавказькому, 1-му Українському фронтах. Відзначився у боях за визволення рідного Поділля. Ціною власного життя сприяв виконанню ротою бойового завдання.

    6 березня

  • 80 років від дня народження Івана Гнатовича Коломійця (06.03.1939, с. Ободівка Тростянец. р-ну), українського співака, заслуженого артиста Української РСР (1979). Закінчив Вінницьке музичне училище, Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1970). З 1970 р. був солістом Державної заслуженої капели бандуристів УРСР, разом з якою гастролював у багатьох країнах світу. Підтримує зв’язки зі своєю малою батьківщиною. Неодноразово виступав перед односельчанами під час відвідин рідного села.

    9 березня

  • 205 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, перепохов. у Каневі на Чернечій горі (Черкас. обл.)), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям. Український шевченкознавець, письменник, перекладач Петро Жур, який жив і працював у Петербурзі, простежив шлях поета по населених пунктах Вінниччини у своїй монографії «Дума про вогонь: з хроніки життя і творчості Т. Шевченка» (Київ, 1985). За кілька днів Шевченко перетнув Вінниччину з північного сходу на південний захід через поштові станції – Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Серби, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці. Далі маршрут його проліг до Кам’янця-Подільського. Вінниччина, її природа, люди, історія та культура залишили глибокий слід у творчості Т. Г. Шевченка. Ще в дореволюційні часи на Вінниччині склалася добра традиція відзначати Шевченківські дні як народне свято. 1991 р. на теренах області відбулося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Ім’ям поета названо тепер чимало сіл області, школи, бібліотеки, кінотеатри, вулиці в різних населених пунктах Вінниччини. Майже 20 років тому започатковано проведення традиційного обласного конкурсу читців «Кобзар і Україна», присвяченого пам’яті Т. Шевченка. У навчальних закладах, бібліотеках області щорічно проходять різноманітні заходи на пошану пам’яті Великого Кобзаря.

    11 березня

  • 100 років від дня народження Прокопа Опанасовича Гонтара (11.03.1919, с. Дахталія Крижопіл. р-ну – 14.12.1989, м. Львів), літературознавця, перекладача, кандидата філологічних наук (1956), учасника Другої світової війни. Автор книги «Українсько-чеські літературні зв’язки в ХІХ столітті» (1956) та ряду статей, присвячених історії української, чеської літератури та літератур народів колишнього СРСР.

    14 березня

  • 75 років від дня народження Михайла Спиридоновича Мельника (14.03.1944, с. Ординці Погребищ. р-ну – 10.03.1979, с. Погреби Бровар. р-ну Київ. обл.), історика, правозахисника, поета, члена Української Гельсінської групи (УГГ). Здобувши педагогічну освіту, працював учителем. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, але був виключений з неї за 20 днів до захисту дисертації 1972 р. за читання своїх віршів біля пам’ятника Т. Шевченку в річницю його перепоховання в Україні. Наступного року його звільнили з учительської роботи і виключили з партії. Протестував проти переслідування українських письменників, політв’язнів. У ніч з 6 на 7 березня 1979 р. у с. Погреби Броварського р-ну Київської обл. відбувся обшук у будинку Мельника, під час якого вилучили весь його творчий і науковий архів – 15 течок. Пропали результати всієї його літературної та наукової діяльності. Щоб уникнути неминучого арешту, вночі з 9 на 10 березня 1979 р. М. Мельник наклав на себе руки.

    15 березня

  • 95 років тому (15.03.1924) за ініціативи директора Вінницької філії Всенародної бібліотеки України ВУАН В. Отамановського на її базі відкрито Кабінет виучування (вивчення) Поділля на громадських засадах. Він мав співпрацювати з комісією краєзнавства ВУАН, Українським комітетом краєзнавства при Укрнауці. Метою його організації стало здійснення краєзнавчих досліджень, об’єднання місцевих дослідників-краєзнавців, формування бібліотечно-бібліографічної бази для наукового студіювання регіону, популяризаційна та пам’яткоохоронна діяльність, підготовка та друк наукових праць, а також надання методичної та консультаційної допомоги краєзнавцям і краєзнавчим товариствам краю. Товариство спочатку очолював професор А. Ярошевич, згодом В. Рахинський, ученим секретарем з 1926 р. був Л. Тимошенко, а керівним органом – Рада наукових консультантів, здебільшого викладачів навчальних закладів.

    16 березня

  • 70 років від дня народження Галини Леонідівни Василенко (16.03.1949, м. Вінниця), кандидата філологічних наук (1978), доцента (1983), професора (1991). Здобувши освіту у Вінницькому державному педагогічному інституті (1970), свою викладацьку, наукову діяльність пов’язала з цим закладом до 1979 р. Упродовж 1981–2016 рр. була деканом підготовчого факультету для іноземних громадян ВНМУ ім. М. І. Пирогова. З 1981 р. – завідувач кафедри російської мови підготовчого факультету для іноземних громадян (нині кафедра українознавства). Автор понад 100 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників, програм, методичних рекомендацій.

    18 березня

  • 70 років від дня народження Клавдії Федорівни Баріл (18.03.1949, с. Великі Солонці Полтав. р-ну Полтав. обл.), заслуженої артистки України (1993), заслуженої артистки Кабардино-Балкарії, народної артистки України (2004), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського (див. розширену довідку в кінці місяця).

    19 березня

  • 120 років від дня народження Аркадія Панасовича Любченка (19.03.1899, с. Старий Животів, нині Новоживотів Оратів. р-ну – 25.02.1945, Бад-Кіссінген, Німеччина), українського прозаїка, літературного критика. У 1918–1920 рр. брав участь у визвольній боротьбі українського народу. Протягом 1921–1922 рр. служив у війську, в пересувному театрі, що давав вистави у військових частинах, які дислокувалися в Черкасах, Проскурові, Жмеринці, Вінниці, Барі, Білій Церкві, на Донбасі й у Харкові. Активіст та член літературних об’єднань «Гарт», «Пролітфронт». Один із засновників і секретар «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури). Автор ряду збірок оповідань, повістей, п’єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших.

    20 березня

  • 75 років тому (20.03.1944) військами 1-го Українського фронту Вінницю було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Окупація Вінниці тривала з 19 липня 1941 р. – понад 970 днів (див. розширену довідку в кінці місяця).

    21 березня

  • 220 років від дня народження Францішека Ковальського (21.03.1799, с. Паволоч Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 10.10.1862, м. Київ), польського письменника. З 1841 року жив на Поділлі. Упродовж 1849–1861 рр. служив архівістом магнатського роду Потоцьких у Тульчинському маєтку, був бібліотекарем. Написав кілька повістей для дітей та впорядкував низку збірок поезії. Окремі пісні на його вірші стали народними.
  • 70 років від дня народження Леоніда Володимировича Філонова (21.03.1949, с. Олександрівка Донец. обл. – 27.07.2018, м. Вінниця), педагога, історика, журналіста, тележурналіста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2006). З 1990 р. працював у Вінницькому національному технічному університеті. Автор першої в Україні навчальної програми з курсу «Українська культура» для студентів вищих технічних навчальних закладів (1991). У його творчому доробку – кілька книг та понад 80 наукових та науково-популярних статей, присвячених краєзнавству. Л. В. Філонов – автор відеофільмів «Савой. Маємо за честь!», «Мури: крізь віки», «Ямпіль на Дністрі», «Мій Хмільник», «УПА: маловідомі сторінки», телефільмів «Історія родини Кульматицьких», «Богунова Вінниця», «Непокараний злочин». Очолював обласне відділення товариства «Просвіта». Член НСЖУ.

    29 березня

  • 190 років від дня народження Івана Павловича Лазаревича (29.03.1829, м. Могилів-Подільський – 10.03.1902, м. Санкт-Петербург), відомого акушера-гінеколога. Створив ряд інструментів, які ввійшли в акушерську практику. За прямі акушерські щипці (1865) й атлас гінекологічних та акушерських інструментів був нагороджений золотою медаллю на міжнародній виставці в Лондоні (1873).

    Цього місяця виповнюється:

  • 75 років (березень, 1944 р.) з часу визволення районних центрів Вінницької області від нацистських загарбників: 10 – смт Теплик; 11 – смт Оратів; 12 – м. Липовець, м. Іллінці; 13 – смт Тростянець; 14 – м. Бершадь, м. Гайсин, м. Калинівка; 15 – м. Немирів, м. Тульчин, смт Тиврів; 16 – смт Крижопіль, смт Томашпіль; 17 – смт Чечельник, смт Чернівці, м. Ямпіль; 18 – смт Піщанка, м. Хмільник; 19 – м. Могилів-Подільський; 20 – м. Жмеринка, смт Літин, м. Шаргород; 25 – м. Бар, смт Муровані Курилівці. (Назви населених пунктів подано відповідно до «Адміністративно-територіального розподілу за даними Державного комітету статистики України» станом на 07.07.2009).
  • 75 років (1944) з часу заснування Академічного ансамблю пісні і танцю «Поділля». У 1944 р. після звільнення Вінницької області від фашистських загарбників та відновлення роботи обласної філармонії розпочинається біографія її найстаршого колективу. До формування репертуару ансамблю тоді долучився фольклорист, педагог, композитор Родіон Скалецький, написавши пісню «Вітерець Поділля», яка згодом стала назвою колективу. У 1982 р. прийнято рішення про створення Ансамблю пісні і танцю «Поділля», штат розширено: передбачені хорова, оркестрова та хореографічна групи з власними репетиційними студіями. Протягом 1986–1995 рр. колектив очолював відомий диригент, нині народний артист України, професор, почесний громадянин м. Вінниця Віталій Газінський. З 1996 року його художній керівник і головний балетмейстер – заслужений артист України Анатолій Кондюк. Основу репертуару ансамблю становить подільський фольклор, зібраний і опрацьований збирачами й дослідниками народної творчості Настею Присяжнюк, Гнатом Танцюрою, Родіоном Скалецьким, Марією Руденко, Зоєю Чорною. Від 13 грудня 2012 р. колективу Ансамблю пісні і танцю «Поділля» Вінницької обласної філармо

    КВІТЕНЬ

    2 квітня

  • 75 років від дня народження Михайла Петровича Захараша (02.04.1944, с. Озеро Немирів. р-ну Вінниц. обл.), хірурга-проктолога, доктора медичних наук (1990), професора (1991), член-кореспондента НАМН України (2003), почесного академіка АМН Білорусі, академіка Міжнародної академії антропології, заслуженого лікаря України (1987). Автор 532 наукових праць, у т. ч. 40 підручників та монографій, 52 патентів, 5-томного підручника «Хірургія», який у 2012 р. удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Брав участь в укладанні «Російсько-українського словника медичної термінології» (1996) та «Російсько-українського медичного словника» (1997). Нагороджений багатьма державними та відомчими нагородами.

    4 квітня

  • 90 років від дня народження Олександри Тимофіївни Меєр (04.04.1929, с. Лозова Шаргород. р-ну – 28.05.2012, там само), ланкової місцевого колгоспу. За досягнення її ланкою високих урожаїв жита в 1947 р. вона була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.
  • 80 років від дня народження Володимира Івановича Смаровоза (04.04.1939, с. Женишківці Хмельниц. обл. – 03.09.2008, м. Вінниця), українського скульптора, заслуженого художника України (2002), члена НСХУ. Працював у царині станкової та монументальної скульптури. Творив переважно на Вінниччині. Його рукам належать такі відомі роботи, як пам’ятник-бюст Лялі Ратушної, пам’ятники січовим стрільцям, загиблим міліціонерам. Загалом у доробку митця понад 60 творів монументальної, садово-паркової та 300 творів станкової скульптури.

    5 квітня

  • 110 років тому народився Дмитро Васильович Нагірняк (05.04.1909, с. Жолоби Томашпіл. р-ну – 25.08.1944, м. Тикуч (Румунія), похов. в м. Бельці), військовик, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Відзначився під час боїв за визволення Румунії.

    6 квітня

  • 110 років тому народився Никифор Григорович Білоконь (06.04.1909, с. Букатинка, нині Чернівец. р-ну – 21.10.1975, м. Херсон), український поет. Працював на ниві ліквідації неписьменності. 1934 р. закінчив Херсонський педінститут. Протягом 1934–1947 рр. – художній керівник та режисер в обласних театрах Тюмені, Курська, Миколаєва, Херсона. З останнім і пов’язав свій подальший життєвий і творчий шлях. Почав друкуватися з 1951 р. Гуморески письменника визріли на букатинських враженнях. Розробляв жанр «щипавок» – сатиричних побутових малюнків дидактичного спрямування.

    10 квітня

  • 70 років від дня народження Василя Васильовича Онопенка (10.04.1949, с. Великі Крушлинці Вінниц. р-ну), юриста, кандидата юридичних наук (1994), заслуженого юриста України (2005), громадсько-політичного діяча, народного депутата України III, IV, V скликань.

    16 квітня

  • 60 років тому народився Олексій Андрійович Бакалець (16.04.1959, с. Давидківці Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл.), історик, кандидат історичних наук (2007), доцент кафедри історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка (2012), краєзнавець, нумізмат. По закінченні Вінницького ДПІ ім. М. Островського (1980) вчителював у Барському районі, з 1985 р. працює в Барському педагогічному училищі (тепер Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського). Член Національної спілки краєзнавців України. Досліджує проблеми економіки та грошового обігу Гетьманщини і Поділля. Ініціатор проведення науково-практичних конференцій, присвячених діяльності М. С. Грушевського на Поділлі, та створення музею М. Грушевського в Барському гуманітарно-педагогічному коледжі його імені.

    19 квітня

  • 100 років від дня народження Віталія Іовича Іжевського (19.04.1919, с. Шабельня Іллінец. р-ну – 29.12.1973, смт Іллінці), композитора, фольклориста, засновника і першого керівника Іллінецького народного хору «Вінок Поділля», який неодноразово здобував перемоги та отримував високі звання лауреата на всесоюзних та республіканських фестивалях хорового мистецтва. З 2009 р. хор називається іменем свого засновника.

    20 квітня

  • 130 років від дня народження Миколи Михайловича Хращевського (20.04.1889, м. Кам’янець-Подільський – 06.11.1955, с. Пьострикове Коломнен. р-ну Москов. обл., нині РФ), українського літературознавця, мовознавця, краєзнавця Поділля. У 20-х рр. минулого століття працював старшим бібліотекарем Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН, у Кабінеті виучування Поділля цієї філії. Досліджував історію, особливості мови Поділля, життя і творчість письменників-подолян, зокрема С. Руданського, Д. Марковича, М. Коцюбинського, А. Свидницького. Опублікував понад 50 праць. Автор окремих видань: «Михайло Коцюбинський під час свого навчання в Бару» (Вінниця, 1929), «Вінницька державна друкарня ім. Леніна. Коротка історія та сучасний стан друкарства у Вінниці» (Вінниця, 1930) та ін. У післявоєнний час зазнав репресій. Реабілітований.
  • 130 років тому народився Вільгельм Мар’янович Яблонський (20.04.1889, м. Чечельник, нині смт – 14.04.1977, м. Київ), педагог, музикант, професор Київської консерваторії (1935–1975), засновник української трубної школи, заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Грав у кращих симфонічних та оперних оркестрах під керівництвом відомих музикантів зі світовим ім’ям. Був одним із організаторів Київського симфонічного оркестру без диригента Персимфанс (1926–1930), у якому виконував партію першої труби.

    22 квітня

  • 100 років тому (22.04.1919) вийшов перший номер нині районної газети «Ямпільські вісті». «Ямпільський комуніст», «Червона Ямпільщина», «Прикордонна зірка», «Наддністрянський колективіст», «Слово хлібороба» – це шлях видання, яке створювало не одне покоління журналістів.

    25 квітня

  • 65 років від дня народження Василя Семеновича Федоришина (25.04.1954, с. Маркуші Хмільниц. р-ну), інженера-будівельника, економіста, заслуженого працівника сфери послуг України, начальника управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області. Був депутатом Ленінської, Хмільницької районних рад та Вінницької обласної Ради IV та VI скликань. Почесний громадянин Хмільницького району (від 28.05.2009).

    26 квітня

  • 50 років з часу заснування Міського історичного музею (м. Жмеринка) (26.04.1969). Його музейна колекція нараховує майже 4 тис. предметів. Унікальними є роботи заслуженого майстра народної творчості України, мікромініатюриста М. Г. Маслюка, фотографії та листівки станції Жмеринка з краєвидами міста поч. ХХ ст. Щороку з матеріалами експозицій ознайомлюється 6 тис. жмеринчан та гостей міста.

    28 квітня

  • 80 років від дня народження Анатолія Петровича Речмедіна (28.04.1939, с. Плисків, нині Погребищ. р-ну), літературознавця, журналіста, краєзнавця. 1961 р. закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Працював на різних посадах у редакціях регіональних районних газет, зокрема «Прапор Перемоги» (Калинівка), «Колос» (Погребище). Він створив справжні духовні пам’ятники таким велетам пера, якими були Валентин Речмедін (його рідний дядько), Анатоль Олійник, Ольга Кобилянська, видавши про них цілу низку книг, зокрема «Сівач краси і добра: родовід, життя, творчість письменника Валентина Речмедіна» (2004), «Братья Заянчковские: судьбы и книги. Художественно-документальные биографии. Статьи о литературе и поэзии» (2008), «Кланяясь в пояс отчему краю. Русские писатели – уроженцы Подолья» (2009) та ін.

    29 квітня

  • 125 років від дня народження Івана Митрофановича Грабченка (29.04.1894, с. Слобода Барвінкова Ізюм. повіту Харків. губернії (нині м. Барвінкове Харків. обл.) – 08.07.1975, м. Вінниця), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1946), професора (1953). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1967). З 1951 р. працював у Вінницькому державному медичному інституті ім. М. І. Пирогова (див. розширену довідку в кінці місяця).

    ТРАВЕНЬ

    2 травня

  • 100 років від дня народження Миколи Юхимовича Тарновського (02.05.1919, с. Олександрівка, нині Тростянец. р-ну – 27.11.2002, м. Львів), українського прозаїка. Закінчив Тульчинський педагогічний технікум та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького. До 1941 р. вчителював, служив у війську. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації працював у редакціях газет «Вінницька правда», «Закарпатська правда», журналу «Жовтень». У 60–70 рр. ХХ ст. мешкав у Вінниці, згодом у Львові. Надрукував кілька десятків романів, повістей, збірок оповідань та поезій. Член НСПУ з 1951 р.
  • 70 років від дня народження Григорія Миколайовича Калетніка (02.05.1949, с. Клембівка Ямпіл. р-ну), економіста, доктора економічних наук (2009), професора (2010), член-кореспондента УААН (2010), заслуженого економіста України, політика, народного депутата України кількох скликань. Голова Вінницької обласної Ради та Вінницької облдержадміністрації (1998–2005). З липня 2009 р. Григорій Миколайович – ректор Вінницького державного аграрного університету, який у 2010 році під його керівництвом здобув статус національного. З 2013 р. – президент Вінницького національного аграрного університету. У цьому ж році на базі Вінницького національного аграрного університету та Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААНУ створено Всеукраїнський науково-навчальний консорціум, президентом якого обрано Г. М. Калетніка. Він є автором понад 183 наукових і навчально-методичних праць, серед яких – 16 монографій, 17 навчальних посібників, 6 підручників та 144 наукових статті. Має 17 патентів на винаходи. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012).

    3 травня

  • 180 років тому народився Тадеуш Ґрохольський (03.05.1839, с. П’ятничани, нині у складі м. Вінниця – 16.07.1913, с. Стрижавка, нині Вінниц. р-н), польський живописець, графік, громадський діяч. Був віце-президентом Подільського товариства хліборобів у Вінниці. Організовував сільськогосподарські виставки, заснував Селянський банк. Писав портрети сучасників, типів населення, релігійні образи для костелів у Стрижавці, Познані.

    6 травня

  • 120 років тому народився Лев Борисович Каплан (06.05.1899, м. Могилів-Подільський – 19.05.1972, м. Київ), український художник-графік. 1929 р. закінчив Харківський художній інститут. У 1919–1920 рр. брав участь у «Вікнах УкРОСТА». Автор фронтових замальовок (1941–1945). 1960 р. ілюстрував збірку гумору «Україна сміється», пізніше малював агітплакати. Працював у сатиричних журналах «Червоний перець» (1927–1934), «Перець» (з 1943).

    7 травня

  • День народження Петра Ілліча Чайковського (07.05.1840, селище при Камсько-Воткінському з-ді Вятської губернії, тепер м. Воткінськ, Удмуртія (РФ) – 06.11.1893, м. Петербург), російського композитора-класика. Його ім’я тісно пов’язане з смт Браїлів – легендарним містом в історії класичної музики. Саме тут під покровительством великої меценатки баронеси Надії фон Мекк розпочався шлях Чайковського до всесвітньої слави. Підтримуючи композитора, вона щорічно виплачувала йому субсидію в розмірі шести тисяч карбованців. Упродовж 1878–1888 рр. П. І. Чайковський періодично жив і працював у її маєтку в м. Браїлів (нині смт) та с. Сьомаки (нині Жмеринського р-ну). Тут він створив низку своїх безсмертних творів, зокрема оперу «Орлеанська діва», Симфонію № 4, ряд романсів, серед яких – шедевр «Средь шумного бала» та ін. На вшанування пам’яті композитора та його меценатки в Браїлові 1979 р. створено музей. У 1993 р. у Браїлові розпочалися музичні асамблеї, присвячені творчості геніального композитора. В обласному центрі щорічно в травні проходить Міжнародний музичний фестиваль ім. П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк.

    8 травня

  • 280 років від дня народження Станіслава Трембецького (08.05.1739, Ястребніки (Сандомирські), Польща – 12.07.1812, м. Тульчин), польського поета, перекладача. Народившись у Польщі, з 1802 р. проживав у Гранові (нині Гайсинського р-ну). Протягом 1804–1812 рр. мешкав у маєтку Потоцьких у Тульчині. Тут він написав найвідоміший свій твір – поему «Софіївка» (1806), у якому йдеться про знаменитий уманський парк та його власників Потоцьких. Її переклав К. Рилєєв (1821), А. Міцкевич написав до неї коментарі (1822).

    9 травня

  • 75 років від дня народження Григорія Дмитровича Казьмірчука (09.05.1944, с. Кальник Іллінец. р-ну), українського історика, фахівця у галузі історіографії, декабристознавця, краєзнавця, Почесного краєзнавця України. Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2001–2016). Автор понад 550 наукових, науково-популярних, публіцистичних праць. Серед них – 35 монографічних досліджень, брошур та курсів лекцій з проблем історіографії, бібліографії, історії України, краєзнавства, поділлєзнавства. Учасник IV–VIII Вінницьких історико-краєзнавчих конференцій. Автор та співавтор низки видань про рідне село.

    10 травня

  • 70 років від дня народження Олександра Петровича Реєнта (10.05.1949, с. Дяківці Літин. р-ну), історика, доктора історичних наук (1994), професора (1998), заслуженого діяча науки і техніки України (1997). З 2012 р. очолює Національну спілку краєзнавців України (див. розширену довідку в кінці місяця).

    12 травня

  • 100 років тому народився Зіновій Емануїлович Грузман (12.05.1919, с. Степанівка, нині Лугин. р-ну Житомир. обл. – 12.01.1999, м. Вінниця), літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1959), професор (1998). По закінченні Київського державного університету, з 1947 р. працював у Вінницькому педагогічному інституті (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). Автор понад 90 наукових публікацій, присвячених переважно дослідженню творчості П. Тичини. Низку робіт присвятив Т. Шевченку, М. Бажану, Л. Левицькому та ін. (див. розширену довідку в кінці місяця).

    14 травня

  • 110 років від дня народження Микити Яковича Діброви (14.05.1909, с. Голубече Крижопіл. р-ну – 29.01.2005, с. Красносілка Крижопіл. р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, колишнього голови колгоспу ім. К. Маркса с. Красносілка Крижопільського району, який він очолював у 1950–1985 рр., Героя Соціалістичної Праці (1958).
  • 75 років від дня народження Миколи Павловича Греська (14.05.1944, с. Липівка Томашпіл. р-ну), важкоатлета, майстра спорту (1969), майстра спорту міжнародного класу (1975), судді міжнародної категорії (2004). У 1977 р. закінчив Сімферопольський університет (1977). Виступав за команди спортивних товариств «Динамо», «Спартак», Збройних Сил України.

    15 травня

  • 70 років від дня народження Миколи Васильовича Джиги (15.05.1949, с. Ярове Шаргород. р-ну), генерал-полковника міліції, кандидата юридичних наук (2002), політичного діяча, народного депутата України V, VI, VII скликань. З 2010 до 2012 рр. – голова Вінницької обласної державної адміністрації.

    17 травня

  • (30?) День народження Федора Григоровича Верещагіна (17(30?).05.1910, м. Миколаїв – 21.05.1996, м. Вінниця), режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1957), народного артиста СРСР (1977), фундатора, головного режисера Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського (1948–1986 рр.). На фасаді театру на вшанування пам’яті митця встановлено меморіальну дошку. Поруч пролягає вулиця його імені.

    18 травня

  • 70 років від дня народження Сергія Івановича Кокряцького (18.05.1949, м. Вінниця – 31.08.1993, там само), педагога, природоохоронця, краєзнавця. Закінчив Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського та Вінницький політехнічний інститут. Ініціатор створення громадської природоохоронної та краєзнавчої експедиції Поділля. З 1984 p. він активно досліджував пам’ятки природи та історії Вінниччини, широко висвітлюючи результати досліджень у засобах масової інформації. Автор історико-краєзнавчих розвідок, що стосуються скіфського періоду, вірувань ранніх слов’ян.

    19 травня

  • 130 років від дня народження Миколи Євшана (справж. – Микола Йосипович Федюшка) (19.05.1889, містечко Войничів, нині смт Калус. р-ну Івано-Франків. обл. – 23.11.1919, м. Вінниця), українського літературознавця, публіциста, перекладача. Навчався в Станіславській гімназії (нині Івано-Франківськ), Львівському та Віденському університетах. Друкуватися почав з 1907 р. Досліджував творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Учасник Першої світової війни. Останній період життя пов’язаний із Вінниччиною. Помер від тифу та похований у Вінниці, в братській могилі. Перед цим виступив перед вояками зі знаменитою промовою «Великі роковини України» з нагоди річниці проголошення ЗУНР (01.11.1919).
  • 110 років від дня народження Миколи Захаровича Брацюка (19.05.1909, с. Бритавка Чечельниц. р-ну – 23.07.1943, загинув у бою, хутір Суботинський, Орлов. обл. (РФ), де й похов. у брат. могилі), військовика, Героя Радянського Союзу (1944). Учасник боїв із японськими загарбниками біля озера Хасан. Відзначився в боях на Брянському фронті.
  • 100 років від дня народження Володимира Олексійовича Єгоровича (19.05.1919, смт Сутиски Тиврів. р-ну – 27.04.1953, м. Запоріжжя), Героя Радянського Союзу (1946). Учасник Другої світової війни з квітня 1943 р. Воював на Північно-Кавказькому, 4-му Українському, 1-му та 3-му Білоруських фронтах. За 248 успішних бойових вильотів, участь у 71-му повітряному бою і особисто ним збитих 22 ворожих літаки В. О. Єгорович був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

    20 травня

  • 220 років тому народився Оноре де Бальзак (20.05.1799–18.08.1850), французький письменник-класик. Його доля тісно пов’язана з подолянкою – графинею Евеліною Ганською. Він двічі приїжджав в Україну, перебував у її маєтку в с. Верхівня з 13 вересня 1847 р. по 2 лютого 1848 р. і з 29 вересня 1848 по 25 квітня 1850 р. У березні 1850 р. відбулося вінчання Бальзака з Е. Ганською. У цьому ж році вони здійснили подорож до Немирова. Історичний роман «Шуани» Бальзака переклала українською мовою Т. М. Воронович, яка народилася в смт Піщанка на Вінниччині.

    22 травня

  • 140 років тому народився Симон Васильович Петлюра (22.05.1879, м. Полтава – 25.05.1926, м. Париж, Франція), український державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил, головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР. Неодноразово перебував у Вінниці. Науковці доводять, що саме в період перебування у Вінниці Директорії на чолі з Симоном Петлюрою була проведена титанічна праця її урядів, спрямована на захист української державності, встановлення дипломатичних відносин з іншими державами світу. Великі зусилля були спрямовані на зміцнення армії, її боєздатності й організації воєнних дій. Приділялася увага розвитку освіти, культури, вирішенню земельного та національного питань. На честь Симона Петлюри названо вулицю у м. Вінниця. 14 жовтня 2017 р. у Вінниці відкрили пам’ятник Симону Петлюрі (автори – Володимир Оврах та його сини Роман і Андрій). Пам’ятник встановлено на подвір’ї обласного радіо (вул. Симона Петлюри, 15), де за часів УНР містилось Міністерство пошт і телеграфів, а пізніше перебувала Військово-похідна канцелярія головного отамана УНР. Пам’ятник Симону Петлюрі виготовлено з бронзи в натуральну величину. Симон Петлюра сидить на лавці, тримаючи у руках мапу України.

    24 травня

  • День народження Михайла Панасовича Стельмаха (24.05.1912, с. Дяківці, нині Літин. р-ну – 27.09.1983, м. Київ), українського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, академіка АН УРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка (1981), члена СПУ (1940). На батьківщині письменника 1989 р. відкрито бібліотеку-музей його імені. Щорічно проводяться літературно-мистецькі свята й дні пам’яті Михайла та Ярослава (сина) Стельмахів. Засновано літературну премію імені Михайла Стельмаха (2006).
  • 100 років від дня народження Сергія Наумовича Сиротюка (24.05.1919, с. Уланів Хмільниц. р-ну – 29.01.1982, Кишинів, Молдова), Героя Радянського Союзу (1945). У Червоній армії – з 1940 р. У боях з гітлерівськими загарбниками – з червня 1941 р. Воював на багатьох фронтах війни. Відзначився в боях за угорську столицю.

    30 травня

  • 70 років тому народився Олександр Володимирович Кащенко (30.05.1949, с. Веселівка Теплиц. р-ну), архітектор, кандидат технічних наук (1985), професор (2005), дійсний член Української академії архітектури (2007), почесний професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 1973 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Національний університет будівництва і архітектури), відтоді там і працює. Напрям його наукової діяльності – теорія зображень і формоутворень в архітектурі.

    ЧЕРВЕНЬ

    1 червня

  • 100 років від дня народження Дмитра Андрійовича Ковальчука (01.06.1919, с. Кидрасівка Бершад. р-ну – 30.04.1958, м. Салехард Тюмен. обл., РФ), Героя Радянського Союзу (1945). Учасник Другої світової війни. Воював на Калінінському, 1-му та 2-му Українських фронтах. Візначився в грудні 1944 р. під час форсування р. Дунай у районі населеного пункту Тьйокйоль на південь від Будапешта (Угорщина).

    3 червня

  • 70 років від дня народження Михайла Петровича Стрельбицького (03.06.1949, с. Майдан-Вербецький тепер Летичів. р-ну Хмельниц. обл. – 08.06.2018, похов. у рідному селі), кандидата філологічних наук (1976), українського поета, літературознавця, літературного критика, культурно-громадського діяча. Від 1981 р. мешкав у Вінниці. Був на творчій роботі. Працював старшим викладачем кафедри культурології Вінницького технічного університету. Автор низки збірок поезії, літературознавчих праць. Лауреат кількох літературних премій, зокрема Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1989), Літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2007). Член НСПУ (1979), почесний член НСЖУ.

    6 червня

  • 220 років від дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна (06.06.1799, м. Москва – 10.02.1837, м. Санкт-Петербург), видатного російського поета, прозаїка, драматурга. Його життя й творчість позначені багатоманітними зв’язками з Україною, зокрема Поділлям. Протягом 1820–1824 рр. здійснив 19 подорожей Україною, в тому числі кілька разів відвідав Тульчин, а також Брацлав, Липовець, Борщагівку, Ольгопіль та інші подільські села й містечка.
  • 110 років тому народився Іван Михайлович Сікало (06.06.1909, с. Сосниця, тепер смт Чернігів. обл. – 24.03.1975, м. Вінниця), український актор, режисер, народний артист УРСР. У 1948–1964 рр. працював у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. К. Садовського.

    9 червня

  • 70 років від дня народження Антоніни Іванівни Сторожук (09.06.1949, с. Новосілка Мурованокуриловец. р-ну), педагога, кандидата мистецтвознавства (2001), доцента (2006), етнографа, фольклориста, відмінника освіти України, заступника директора Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського. У її творчому доробку – народознавчі збірки, навчальні, навчально-методичні посібники, краєзнавчі дослідження, численні статті, надруковані в збірниках ВАК України, педагогічних журналах та освітянській пресі. А. Сторожук – організатор самобутнього народного аматорського ансамблю автентичного співу «Голоси предків» (2003) при рідному коледжі.

    10 червня

  • День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), українського фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля. Спадщина його багата й різноманітна в жанровому плані. У 1950 р. упорядкував і передав ІМФЕ АН України 2650 народних пісень, понад 1000 з яких він записав у односельчанки Явдохи Зуїхи, 928 казок, 1536 прислів’їв, 615 загадок, 800 весільних пісень, 200 записів дитячого фольклору. Автор вагомої фольклористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях» (1997. З його спадщини видано «Українські народні пісні в записах Гната Танцюри» (2001). У Гайсині функціонує музей-садиба його імені, традиційним стало обласне свято фольклору на приз Гната Танцюри.
  • 70 років тому народився Адам Степанович Дзюба (10.06.1949, с. Малі Коровинці Чуднів. р-ну Жито-мир. обл.), музикант, хормейстер, педагог, заслужений артист України (2000). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1975), де створив ансамбль пісні та танцю «Веснянка» та ансамбль «Дармограй» (з 1985 по 1993 р. – «Щедрик»). Працював художнім керівником Вінницької обласної філармонії. З 2002 року продовжив свою творчу діяльність у ВНАУ в центрі культури та дозвілля, створивши там нові колективи: театр пісні «Вишневий сад» («Вишня»), чоловічий вокальний квартет «Пасаж», інструментальну групу «Сад», квінтет «Поклик», народний театр пісні «Слов’янка». Зі створених ним понад 20 творчих колективів шістьом було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». Нині він – начальник відділу з організації виховної та культурно-мистецької роботи студентів ВТЕІ КНТЕУ, художній керівник народного театру пісні «Слов’янка».

    18 червня

  • 80 років від дня народження Володимира Григоровича Лисенка (18.06.1939, смт Муровані Курилівці – 11.06.2010, м. Вінниця), журналіста, краєзнавця. 1963 р. закінчив КДУ ім. Тараса Шевченка. Працював у часописах Києва, регіональних ЗМІ – «Колос» (Погребище), «Комсомольське плем’я». Був головним редактором вінницької газети «Південний Буг». Трудився на обласному радіо (Вінниця), у Вінницькому облвиконкомі та інших організаціях. Член НСЖУ. З 1988 р. працював на посадах секретаря, голови Вінницької обласної організації НСЖУ. Автор ряду документально-краєзнавчих книг.

    20 червня

  • 110 років тому народився Олександр Григорович Чорноморець (20.06.1909, с. Щурівці Гайсин. р-ну – 22.08.1975, похов. там само), військовик. З липня 1941 р. воював на фронтах Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1943). Відзначився під час битви за Дніпро у вересні 1943 р. З 1946 р. – в запасі. На початку 60-х сім’я Чорноморця переїхала до Гайсина, був директором радгоспу «Гайсинський». Останні роки життя пройшли в селі Кузьминці. Тут біля Будинку культури встановлено погруддя О. Чорноморця, а в селi Щурiвці одна з вулиць названа його іменем.

    23 червня

  • 130 років від дня народження Анни Андріївни Ахматової (Горенко) (23.06.1889, м. Одеса – 05.03.1966, м. Домодєдово, РФ), російської поетеси. Її доля пов’язана з Поділлям, а саме з селом Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області, де мешкало доволі багато її родичів по дідовій лінії. Анна Ахматова до революції часто бувала на Поділлі, навідувала їх. Останній її приїзд біографи зафіксували 1914 року. У 39-му Ахматова з’явилася в цих краях інкогніто і пробула на Поділлі кілька днів. У селі є літературно-меморіальний музей, а на одному з садибних будинків, де бувала Ахматова у 1896 і 1912 рр. встановлена меморіальна дошка. Серед багатьох портретів поетеси найкращим вважають портрет у синьо-жовтих тонах пензля нашого земляка художника Натана Альтмана.

    24 червня

  • 100 років від дня народження Трифона Григоровича Мазура (24.06.1919, с. Савинці Тростянец. р-ну – 30.01.1998, м. Пугачов Саратов. обл., РФ), військовика, Героя Радянського Союзу (1945). Відзначився 27 квітня 1945 р. під час вуличних боїв у Берліні. Після звільнення в запас мешкав у м. Пугачов, учителював.

    25 червня

  • 90 років тому народився Іван Остапович Гонтар (25.06.1929, с. Біляни Мурованокуриловец. р-ну – 15.03.1995, м. Київ), український поет. Закінчив факультет журналістики Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова. Займався видавничою діяльністю, працював науковим співробітником у Музеї історії України, в редакціях газет «На екранах України», «Літературна Україна», «Радянська освіта». Автор збірок поезій «Видюще дерево», «Джерело з-під каменя», а також публікацій у пресі. Член НСПУ з 1988.

    ЛИПЕНЬ

    1 липня

  • 80 років від дня народження Галини Осіївни Шенк (01.07.1939, м. Свердловськ, нині м. Єкатеринбург, РФ), педагога, краєзнавця, дослідника історії Немирова, у якому вона мешкає з 1946 р. Автор книг «Нариси з історії Польщі. Поляки в Немирові» (2009), «Немирів крізь віки» (2011), «Власники Немирівського палацу» (початок ХVІІІ ст. – 1920 рік) (2011). Довгий час була головою краєзнавчого клубу «Немирівська старовина».
  • 70 років від дня народження Петра Марковича Гунька (01.07.1949, с. Прилуцьке Калинів. р-ну), вченого у галузі медицини, кандидата медичних наук, доцента, заслуженого лікаря України. Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1979). Учасник бойових дій на території інших держав. Упродовж десяти років працював завідувачем відділення та головним лікарем санаторію «Хмільник». З 1992 р. – головний лікар Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова. З 2010 р. призначений генеральним директором Національного музею-садиби М. І. Пирогова.

    2 липня

  • 125 років тому народився Мефодій Васильович Рябий (02.07.1894, с. Кукавка, нині Могилів-Поділ. р-ну – 29.05.1974, там само), український фольклорист, етнограф, крає-знавець. Налагодив зв’язки з науковими установами Києва та Вінниці. Зробив і передав етнографічній комісії ВУАН понад 300 записів народних пісень, багатьох обрядів. Займався археологією, написав історію свого села, досліджував історію перебування художника В. А. Тропініна в Кукавці. У 30-ті роки зазнав репресій. 1953 р. заснував у селі краєзнавчий музей.
  • 75 років тому народився Володимир Семенович Рабенчук (02.07.1944, с. Зозів Липовец. р-ну), поет, прозаїк, кінодраматург, журналіст, заслужений працівник культури України (2011) (див. розширену довідку в кінці місяця).
  • 60 років від дня народження Анатолія Миколайовича Лукіянчина (02.07.1959, с. Гнатків Томашпіл. р-ну), майстра з різьби по дереву, майстра народного мистецтва України (1992), члена Асоціації майстрів народної творчості і ремесел (з 1989 р.). Працює в техніці сухої виїмки і рельєфної різьби по дереву. Виготовив понад півтора десятка іконостасів для новозбудованих храмів. Від 1987 р. він постійний учасник обласних виставок та оглядів.

    3 липня

  • 80 років від дня народження Василя Тимо-фійовича Огородніка (03.07.1939, с. Жабокрич Крижопіл. р-ну – 02.11.2011, смт Оратів), культпрацівника, журналіста, письменника, краєзнавця. Очолював Тиврівську районну бібліотеку, у 1980-х працював в Оратівській ЦРБ. Майже 15 років був відповідальним секретарем районної організації Товариства охорони пам’яток історії і культури. Автор низки книг краєзнавчої тематики.

    12 липня

  • 100 років від дня народження Івана Григоро-вича Склярова (12.07.1919, с. Щемилівка (тепер у межах м. Слов’янська) Донец. обл. – 15.08.1980, м. Козятин), військовика, льотчика-винищувача, учасника бойових дій Другої світової війни з березня 1943 р. Герой Радянського Союзу. До кінця війни І. Г. Скляров здійснив понад 220 бойових вильотів, провів 46 повітряних боїв, особисто збив 26 літаків противника. Після звільнення в запас мешкав у м. Козятин. У квітні 2005 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин». Одна з вулиць міста названа його ім’ям.
  • 50 років тому (12.07.1969) в Тульчині відкрито пам’ятник видатному українському композитору М. Д. Леонтовичу (скульптор Г. Кальченко, архітектор А. Ігнащенко).

    13 липня

  • 110 років тому народився Володимир Олексан-дрович Соловйов (13.07.1909 м. Аладир Чуваської АРСР – 17.09.1979, м. Вінниця), військовик, льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу (1945). До вересня 1944 р. здійснив 120 бойових вильотів, завдавши ворогові значних втрат. З 1947 р. після звільнення в запас жив і працював у м. Вінниця.

    16 липня

  • 130 років тому народився Абрам Ісакович Бетельман (16.07.1889, м. Брацлав, нині смт Немирів. р-ну – 02.05.1982, м. Київ), лікар-стоматолог, доктор медичних наук (1947), професор (1949). У 1914–1932 рр. працював лікарем-протезистом у Тульчині, Москві. Згодом викладав у кількох стоматологічних інститутах РФ. У повоєнний період (1949–1969) очолював кафедру ортопедичної стоматології Київського медичного інституту.

    19 липня

  • 100 років від дня народження Пилипа Петровича Марценюка (19.07.1919, с. Лозова Шаргород. р-ну – 24.06.1995, там само), учасника Другої світової війни, колишнього голови місцевого колгоспу «Прогрес», який очолював упродовж 24 повоєнних років (до 1970 р.). У 1948 р. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

    20 липня

  • 120 років тому (20.07.1899) засновано перший часопис у Вінниці – «Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной про-мышленности». Ініціатором і першим редактором видання був граф Дмитро Гейден. Часопис пропагував кращий агротехнічний досвід. З 1915 р. видання мало назву «Подольский хозяин».

    22 липня

  • 175 років тому народився Тадей Денисович Ганицький (22.07.1844, с. Чемериси Волоські, нині с. Журавлівка Бар. р-ну – 12.02.1937, м. Кам’янець-Подільський Хмель-ниц. обл.), український і польський музикант, педагог, композитор, диригент, музичний критик.
  • 150 років від дня народження В’ячеслава Арсеновича Камінського (22.07.1869, с. Косанове, нині Млинів. р-ну Рівнен. обл. – 1938), педагога, етнографа, краєзнавця. У 1921–1922 рр. жив у Вінниці, очолював тут Подільську губернську комісію з охорони пам’яток давнини, мистецтв і природи. На подільському народному ґрунті опублікував два дослідження: «Матеріали для характеристики малоруських говорів Подільської губернії» (Живая старина. – 1902. – Вып. 1. – С. 74–96) і «Етнографічні матеріали, записані в с. Будках Вінницького повіту Подільської губернії» (Киевская старина. – Т. 92. – С. 20–31).

    23 липня

  • 50 років від дня народження В’ячеслава Ана-толійовича Семенова (23.07.1969, м. Жмеринка – 17.02.2015, смт Фащівка, Перевал. р-н, Луган. обл., похов. у м. Жмеринка), старшого лейтенанта, заступника начальника першої прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПСУ, Героя України (2016, посмертно). Його ім’я присвоєно Могилів-Подільському прикордонному загону. 30 червня 2017 року на території Одеського прикордонного загону В’ячеславу Семенову було встановлено пам’ятник.

    24 липня

  • 50 років тому (24.07.1969) засновано Вінницький завод радіотехнічної апаратури. У 1994 р. шляхом його реорганізації було створено ВАТ «Маяк». Гармонійне поєднання традицій оборонного підприємства, передової технології з сучасним дизайном дозволило йому стати сьогодні провідним підприємством в Україні у виробництві побутового опалювального обладнання і приладів під власною торговою маркою «Термія». Продукція підприємства широко експортується за кордон.

    29 липня

  • 170 років від дня народження Олени Пчілки (справж. – О. П. Драгоманова-Косач) (29.07.1849, м. Гадяч, нині Полтав. обл. – 04.10.1930, м. Київ), української письменниці, фольклористки, етнографа, громадської діячки, член-кореспондента АН України (з 1927 p.). Уперше відвідала м. Могилів-Подільський у 80 роках ХІХ століття. Протягом 1920–1924 рр. там жила й займалася культурно-просвітницькою роботою, писала художні твори: п’єси, оповідання, вірші, переклади, спогади, збирала народні пісні, читала лекції з української мови та літератури на вчительських курсах. Опублікувала етнографічні дослідження на подільському матеріалі «Українські народні легенди останнього часу». Мати відомої української письменниці Лесі Українки.

    30 липня

  • 105 років тому народився Павло Іванович Муравський (30.07.1914, с. Дмитрашківка, нині Піщан. р-ну – 06.10.2014 р., м. Київ), видатний український хоровий диригент, педагог, народний артист України, професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка та премії ім. В. І. Вернадського, Герой України (2009).
  • 80 років тому народився Микола Костянтино-вич Холодний (30.07.1939, хутір Стягайлівка, нині с. Карильське Коропського р-ну Чернігів. обл. – лютий, 2006, м. Остер Чернігів. обл.), український поет-шістдесятник, літературознавець, активний автор самвидаву 1960-х років. 1972 р. за активну громадянську позицію його було заарештовано й вислано зі столиці до Вінниці. Тут протягом 1972–1976 рр. М. Холодний жив і працював у школі, в обласному краєзнавчому музеї. У ті роки багато писав, друкував вірші в ЗМІ, брав участь у літературному та громадському житті області. Зазнавав у Вінниці також арештів і необґрунтованих звільнень з роботи. Автор низки творів. У червні 1991 р. М. Холодний був реабілітований за справою 1972 р.
  • 75 років тому народився Анатолій Кононович Лисий (30.07.1944, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1984), педагог, краєзнавець, доцент (1990), член НСЖУ. Після закінчення ВНЗ учителював, працював у Вінницькому обкомі комсомолу, завідував відділом Вінницького обласного краєзнавчого музею, викладав у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського на кафедрі історії України. Член авторського колективу нової «Енциклопедії історії України». Досліджує проблеми економіки, історії цукрової промисловості на Поділлі 20–50-х рр. ХХ ст., релігійного життя в краї, інші аспекти минулого регіону. Опублікував близько 200 наукових розвідок.

    СЕРПЕНЬ

    1 серпня

  • 100 років тому народився Болеслав Адамович Буяльський (01.08.1919, м. Кіровоград, тепер Кропивницький – 22.09.2009, м. Вінниця), літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1953), професор (1993). Учасник Другої світової війни (див. розширену довідку в кінці місяця).

    5 серпня

  • 120 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича (літературні псевдоніми – Богдан Вірний, Б. Антонович) (05.08.1899, м. Ромни Сумської обл. – 09.05.1984, м. Київ), письменника, публіциста, літературознавця, драматурга, мовознавця, критика, перекладача, громадського діяча, активного учасника національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. та дисидентського руху опору. За свою літературну діяльність був репресований, повністю пізнавши пекло ГУЛАГу. 1947 р. письменника звільнено з ув’язнення. 1948 р. він нелегально повернувся в Україну і до чергового арешту (6 липня 1951 р.) працював фельдшером у лікарні с. Білий Рукав Хмільницького району. 1957 р. письменник був реабілітований. У низці своїх творів Антоненко-Давидович змалював жахи сталінських концтаборів. У 1992 р. йому посмертно було присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка.

    14 серпня

  • 70 років тому (14.08.1949) у Вінниці було відкрито найбільший в області стадіон «Локомотив». На багато років він став центром спортивного життя області, справжнім вогнищем фізичної культури. Сьогодні це – комунальне підприємство «Центральний міський стадіон».

    15 серпня

  • 100 років тому (15.08.1919) почала виходити щоденна газета Вінницького товариства «Просвіта» – «Шлях». Усього вийшло 99 номерів часопису (з 15 серпня до 21 грудня 1919 р.) (див. розширену довідку в кінці місяця).
  • 70 років тому народилася Алла Борисівна Дутковська (15.08.1949, м. Вінниця – 19.06.2004, м. Чернівці), художник-модельєр, сценограф, заслужений діяч мистецтв України (1998).

    16 серпня

  • 80 років від дня народження Раїси Василівни Пасічник (16.08.1939, с. Нетребівка Томашпіл. р-ну – 02.05.2015), Героя Соціалістичної Праці (1966), колишнього депутата Верховної Ради УРСР 6–8 скликань. Трудовий шлях розпочала в колгоспі ім. ХХ з’їзду КПРС с. Марківка. У 70-ті роки в Томашпільському районі було засновано приз імені Героя Соціалістичної Праці Раїси Василівни Пасічник, яким відзначали молодих кукурудзоводів.

    20 серпня

  • 90 років від дня народження Тараса Адамовича Кадощука (20.08.1929, с. Старий Миропіль Дзержин. р-ну Житомир. обл. – 24.03.2016, м. Вінниця), хірурга вищої категорії, одного з провідних фахівців-панкреатологів в Україні, доктора медичних наук (1983), професора (1985). Учасник Другої світової війни. У повоєнний час (1954) закінчив Вінницький медичний інститут (нині університет), де відтоді й працював. Обіймав посади клінічного ординатора, завідувача кафедри хірургії педіатричного факультету (1979–1988), завідувача кафедри факультетської хірургії і хірургії педіатричного факультету (1988–1994), професора кафедри загальної хірургії і хірургічних хвороб педіатричного факультету (з 1994 р.). Автор понад 430 наукових праць, 120 патентів на винаходи та раціоналізаторських пропозицій.
  • 80 років тому народився Віталій Євдокимович Селезньов (20.08.1939, м. Ізюм на Харківщині), народний артист України, художній керівник Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського (1986–2016 рр.), драматург, поет (див. розширену довідку в кінці місяця).

    23 серпня

  • 100 років від дня народження Аріядни Арсенівни Шумовської-Стебельської (Аріядна Шум) (23.08.1919, м. Гнівань Тиврів. р-ну – 06.06.2002, м. Торонто, Канада), критика, мистецтвознавця, поетеси, скульптора, художника. Представниця української діаспори в Канаді. Науково-творчий доробок Аріядни Шумовської-Стебельської становить понад 300 публікацій, найбільше – у виданнях Канадського НТШ. Їй належать 23 дослідження, присвячені проблемам української літератури – від «Слова о полку Ігоревім» до творчості Василя Стуса (див. розширену довідку в кінці місяця).
  • 70 років від дня народження Євгена Митрофановича Таранюка (23.08.1949, с. Вербівка Іллінец. р-ну), журналіста, поета, прозаїка, члена НСЖУ (1980), НСПУ (2018). Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. На журналістській роботі – з 1972. Тривалий час працював в іллінецькій райгазеті «Трудова слава», був власкором обласної газети «Вінниччина». Видав збірки віршів «Очі вічності» (1995), «Диктатура совісті» (1996), а також збірку оповідань «Хронопіль» (1996), сатиричну повість-казку «Тяпляндія» (1999), збірку новел і публіцистики «Майдан» (2009), кіноповість й новели «Іду на ви» (2013) та ін.

    24 серпня

  • 125 років тому народився Богдан Володимирович Крижанівський (24.08.1894, м. Львів – 20.04.1955, м. Чернівці), український диригент, композитор, заслужений артист УРСР (1943). Закінчив Львівську (1916) та Віденську (1918) консерваторії. Один із організаторів Вінницького українського драматичного театру ім. І. Франка (1920). У 1919–1923 рр. жив і працював у Вінниці.
  • 60 років від дня народження Миколи Івановича Кучера (24.08.1959, с. Гордіївка Тростянец. р-ну), вченого-агронома, кандидата сільськогосподарських наук, заслуженого працівника сільського господарства України, депутата Вінницької обласної Ради (з 2010 р.), народного депутата України (2014). Трудову діяльність розпочав у 1981 р. голов-ним агрономом колгоспу с. Тростянчик Тростянецького району. Згодом працював начальником управління сільського господарства Тростянецької райдержадміністрації, заступником начальника управління сільського господарства і продовольства Вінницького облвиконкому. Протягом 1995–1999 – начальник управління агропромислового комплексу Вінницької облдержадміністрації. Працював у Державній акціонерній компанії «Хліб України». З серпня 2004 р. – директор ТОВ «Зернопродукт», реорганізованого у вересні 2007 р. у ЗАТ «Зернопродукт МХП», у квітні 2011 р. – у ПрАТ «Зернопродукт МХП». З 2013 р. – директор Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

    27 серпня

  • 110 років від дня народження Михайла Ілліча Дуки (27.08.1909, с. Селище Козятин. р-ну – 11.10.1976, м. Брянськ, РФ), Героя Радянського Союзу (1942). Один із керівників партизанського руху на Брянщині в роки Другої світової війни. Брав участь в облозі Рейхстагу. На Параді Перемоги в Москві йому випала честь пронести по Червоній площі ключ від полеглого Берліна.
  • 110 років тому народився Цезар Самійлович Солодар (27.08.1909, м. Вінниця – 15.11.1992, м. Москва), прозаїк, публіцист, драматург. Учасник Другої світової війни. Як військовий кореспондент він був присутній при підписанні фельдмаршалом Кейтелем акту про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Критик сіонізму, діяч Антисіоністського комітету радянської громадськості. Широковідомою стала його книга «Дикая полынь».

    29 серпня

  • 125 років від дня народження Демида Григоровича Бурка (29.08.1894, с. Пирогів Тиврів. р-ну – 09.06.1989, м. Штутгарт, Німеччина), педагога, поета (псевдонім – Данило Святогірський), публіциста, церковного діяча. Закінчив Сутиську учительську (1909) та Вінницьку церковно-учительську (1913) школи, Кам’янець-Подільський університет, Інститут народної освіти. Працював у школі. Учасник Першої світової війни. Співпрацював із Всеукраїнською церковною радою. У січні 1918 р. Д. Бурко брав участь у бою під Крутами, про що через багато років напише вірш-спогад «На вічну пам’ять мученикам». 1920 р. у складі українського війська був у Польщі. Згодом, повернувшись на Батьківщину, вчителював у школах Вінниччини та Київщини. Був двічі ув’язнений, переховувався під чужим іменем. Під час Другої світової війни Бурко в Полтаві висвячується на священика. Відомо, що у 1943 р. отець Демид брав участь у похороні 500 жертв більшовицького режиму у Вінниці (після розкопок у парку ім. М. Горького). Під час панахиди він виступив із промовою, в якій зазначив: «Нехай на їхніх могилах виростуть квіти кращого майбутнього».

    31 серпня

  • 80 років від дня народження Анатолія Мартиновича Пачевського (31.08.1939, с. Борсків Тиврів. р-ну – 30.08.2017, похов. у с. Радівка Калинів. р-ну), колишнього директора ПП «Радівське» з виробництва сільськогосподарської продукції (Калинів. р-н) (з 2005), Героя України (2002), депутата Вінницької обласної Ради І, II, IV, V скликань, заслуженого раціоналізатора України (1985), почесного члена НААН, голови Всеукраїнської політичної партії «Діти війни» (2009), члена НСЖУ (з 1998). Лауреат Міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Відзначений багатьма державними нагородами.

    ВЕРЕСЕНЬ

    1 вересня

  • 80 років від дня народження Миколи Федоровича Костіна (01.09.1939, с. Арбенівка Мучкапського р-ну Тамбов. обл., нині РФ), державного діяча, вінницького міського голови (1991–1992). Закінчив Вінницьку філію Київського торговельно-економічного інституту (1978). Пройшов трудовий шлях від слюсаря до заступника генерального директора Вінницького виробничого об’єднання «Будівельні матеріали». Протягом 1982–1989 рр. був головою Ленінської районної ради. З 1 січня 1991 р. по травень 1992 р. – вінницький міський голова. Перший голова, обраний на альтернативній основі сесією міської ради. За його головування в червні 1991 р. було укладено офіційну угоду з британським містом Пітерборо про дружні зв’язки між містами-побратимами.
  • 80 років від дня народження Петра Григоровича Білоконного (01.09.1939, с. Велика Вулига Тиврів. р-ну), економіста, доктора економічних наук (1997), професора (1999), член-кореспондента Української академії наук національного прогресу. За його ініціативи створено Вінницький фінансово-економічний університет, який він очолив у 1995 р. П. Г. Білоконний – фундатор створення ПВНЗ, організатор розбудови приватної освіти у Вінницькому регіоні. Нині він – керівник Подільського регіону Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, член Вінницької громадської експертної ради Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України. Автор і співавтор понад 120 наукових праць, 7 монографій, 9 навчальних посібників. Має численні нагороди.

    4 вересня

  • 210 років від дня народження Юліуша Словацького (04.09.1809, м. Кременець, нині Тернопіл. обл. – 03.04.1849, м. Париж), великого польського поета і драматурга, одного із трьох національних поетів-пророків польської літератури поряд із Адамом Міцкевичем і Зигмунтом Красінським. Неодноразово перебував на Поділлі та подорожував нашим краєм. Не раз згадується в його творах м. Тульчин, зокрема в поемі «Вацлав», де змальовано картини розбещеного життя графа Потоцького та його дружини Софії. Ця поема Словацького деякою мірою перегукується із шевченківським «Сном».

    8 вересня

  • 70 років від дня народження Надії Миколаївни Колесниченко (08.09.1949, с. Григорівка Ширяєв. р-ну Одес. обл.), актриси, заслуженої артистки України. Здобувши освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, у 1970 році прийшла до Віницького обласного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. За час роботи в театрі зіграла понад 70 ролей у п’єсах сучасного та класичного репертуару. Створені нею образи – глибоко психологічні, виразні, життєві. У творчому доробку актриси – і травестійні ролі у виставах для дітей («Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Котигорошко»), і провідні ролі у виставах «Не судилось» – Катря, «Суєта» – Явдоха, «Майська ніч» – Галя, «Собор Паризької Богоматері» – Есмеральда, «Мораль пані Дульської» – Юліасевичева та багато інших.

    9 вересня

  • 250 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (09.09.1769, м. Полтава – 10.11.1838, там само), українського письменника, театрального і громадського діяча, дослідника історії та фольклору. Протягом 6 місяців Котляревський жив у Гайсині та Тульчині. Нині на будинках, пов’язаних з перебуванням тут першого класика нової української літератури, встановлено пам’ятні дошки. Враження, винесені з Поділля, ті «порядки», які побачив він під час війни, знайшли відображення в останніх частинах поеми «Енеїда». Завдяки ініціативі й зусиллям О. Марковича та Марка Вовчка в Немирівській гімназії вперше на Вінниччині 1857 р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. Пізніше її не раз демонстрували на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. Творчість поета-класика досліджували відомі вчені з Вінниччини – М. Гудзій, Є. Кирилюк, В. Шубравський та ін. Безсмертну «Енеїду» ілюстрував художник-земляк А. Базилевич.

    13 вересня

  • 185 років тому народився Анатолій Патрикійович Свидницький (13.09.1834, с. Маньківка Гайсин. повіту, нині Тульчин. р-н – 13.07.1871, м. Київ), український письменник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Головний твір Свидницького – роман «Люборацькі». Це хроніка (значною мірою автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях на реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків царського режиму і ворожого українству офіційного православія. А. Свидницький – автор пісень, що мали популярність серед революційно настроєної молоді.

    14 вересня

  • 40 років тому народився Євгеній Михайлович Пікус (14.09.1979, м. Вінниця – 25.08.2014, селище Талове Станично-Луган. р-ну Луган. обл., похов. на Центральному кладовищі м. Вінниця, на Алеї Слави), український військовик, полковник Державної прикордонної служби України, учасник АТО. З 11 липня 2014 р. керував підрозділами в районі пункту пропуску «Красна Талівка». Загинув 25 серпня 2014 р. в бойовому зіткненні на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка». Посмертно, 01.10.2016 р., нагороджений відзнакою «Народний Герой України», 26.04.2018 р. удостоєний звання Герой України. 20.03.2015 р. у Вінниці на фасаді ЗОШ І–ІІІ ст.-гімназії № 30 ім. Тараса Шевченка відкрито меморіальну дошку випускнику школи Євгенію Пікусу. У серпні 2015 р. у відділі прикордонної служби «Красна Талівка» в Станично-Луганському районі відкрили пам’ятний знак воїнам-прикордонникам (у т. ч. Є. Пікусу), які загинули 25.08.2014 р. 29.04.2016 р. рішенням № 246 7 сесії 7 скликання Вінницької міської ради вулицю Папаніна перейменовано на вулицю Євгенія Пікуса.

    15 вересня

  • 110 років від дня народження Івана Митрофановича Філіповського (15.09.1909, Орлов. обл., нині РФ – 18.09.1992, м. Вінниця), бібліотечного працівника, Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. На її фасаді встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.» (див. розширену довідку в кінці місяця).
  • 100 років тому народився Анатолій Миколайович Хуторянський (15.09.1919, смт Томашпіль – 21.11.1943, загинув на місці бою, похов. в с. Радуга Ветков. р-ну Гомел. обл., Білорусь), військовик, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). У армії – з липня 1942 р. У листопаді 1943 р. відзначився в наступальній операції біля р. Сож (с. Буда-Кошельово). Загинув під час штурму ворожого опорного пункту.

    17 вересня

  • 155 від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство і юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (тепер Шаргородського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводяться Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку.

    19 вересня

  • 80 років від дня народження Сергія Михайловича Вдовиченка (19.09.1939, с. Оленівка Могилів-Поділ. р-ну), педагога, кандидата біологічних наук (1971), поета, публіциста. Тривалий час працював на кафедрі біології, деканом факультету Вінницького ДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Від 2004 р. – професор Вінницького НТУ. Публікувався в республіканських та регіональних ЗМІ, альманахах. У науковому доробку С. Вдовиченка – навчальні посібники, дві монографії, кілька десятків статей. Його перу належить також низка поетичних збірок. Відмінник освіти України. Член НСПУ (2003). Лауреат Літературної премії імені М. Стельмаха журналу «Вінницький край» (2011).

    21 вересня

  • День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінец. р-ну – 10.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврів. р-ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888–1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць» – «Закувала та сива зозуля». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера. Щорічно в Тиврівському районі проводиться районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі».

    22 вересня

  • 100 років від дня народження Петра Трохимовича Маркушевського (22.09.1919, с. Новоселиця-Літинська, нині с. Новоселиця Літин. р-ну – 17.05.2001, м. Одеса), педагога, фольклориста, літературознавця, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури філологічного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, члена НСЖУ та Спілки театральних діячів. Досліджував фольклористику, історію української літератури, історію українського театру і драматургії. Належав до палких шанувальників творчості Тараса Шевченка.

    28 вересня

  • День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра.

    ЖОВТЕНЬ

    1 жовтня

  • 125 років тому народився Роман Андрійович Гуцало (01.10.1894, с. Ситківці, нині Немирів. р-ну – 11.04.1938, розстріляний), український прозаїк. Здобувши педагогічну освіту, учителював у селах Черкащини, був літпрацівником монастирищенської райгазети «Шлях колгоспника» (Черкаська обл.). Належав до письменницької організації «Плуг». За доносом 1937 р. заарештований і 11 квітня 1938 р. розстріляний як учасник міфічної «антирадянської української військово-повстанської армії». Друкувався з 1924 р., спочатку в уманській газеті «Робітничо-селянська правда», потім у республіканських газетах та журналах. Автор низки оповідань: «Тетяна» (1925), «У глухому селі» (1925), «Висохлі сльози» (1926), «На вовків» (1927), «Золоті ґудзики» (1927), «Діти з левадів» (1927), «Біль» (1927). 1930 р. окремою книжкою вийшла повість «На цілині».
  • 125 років тому народився Ананій Гаврилович Волинець (01.10.1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну – 14.05.1941, м. Вінниця), український військовий діяч доби визвольних змагань, командир 61-го і 13-го полків Армії УНР, отаман, один із керівників антибільшовицького збройного опору на Гайсинщині, командир Гайсинсько-Брацлавської бригади (див. розширену довідку в кінці місяця).

    2 жовтня

  • 70 років від дня народження Євгенія Федоровича Годованого (02.10.1949, с. Зеленянка Крижопіл. р-ну), педагога, історика, кандидата історичних наук (2007), перекладача, поета, краєзнавця, дослідника. Закінчив історичний факультет Одеського університету ім. І. Мечнікова (1972). Самотужки вивчив польську, інші слов’янські, угорську, німецьку, італійську мови. Викладав із перервами історію та іноземну мову в школах Крижопільського району. Отримав звання вчителя року Вінницької області 1993 р. Протягом 1977–1980 рр. був перекладачем уповноваженого уряду СРСР у справі перебування Північної групи радянських військ у Польщі. З 2004 р. – методист Заболотненського ВПУ № 31 (Крижопільський р-н). Автор багатьох книг і статей, присвячених дослідженню Крижопільщини, остання з яких «Долинами Марківки та Вільшанки: історичні долі людей та поселень західного Крижопілля» (2011).
  • 60 років від дня народження Анатолія Борисовича Беня (02.10.1959, с. Скала Оратів. р-ну), письменника, журналіста, заслуженого журналіста України (2009). 1981 р. закінчив Вінницький ДПІ ім. М. Островського. Працював кореспондентом регіональних ЗМІ, республіканської газети «Молодь України», спеціальним кореспондентом, парламентським оглядачем газети «Голос України». Досліджував теми Голодомору 1933 року, сталінських репресій, війни в Афганістані та ін. Організував у Вінниці одне з перших в Україні товариство «Меморіал». Один із організаторів «Народного фронту» на Вінниччині. Автор ряду книг політичної тематики, численних публікацій у періодичних виданнях. Член НСЖУ (1984), НСПУ (2003).

    4 жовтня

  • 80 років від дня народження Олени Кас’я-нівни Каблукової (04.10.1939, с. Миньківці Славут. р-ну Хмельниц. обл. – 26.12.2017, м. Вінниця), педіатра, доктора медичних наук (1991), професора (1994). Заслужений працівник освіти України. Протягом 1976–1992 рр. працювала у Вінницькому медичному інституті ім. М. І. Пирогова (нині національний медичний університет), з 2001 р. – завідувач, з 2010 р. – професор кафедри педіатрії № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Була головою Вінницького осередку Асоціації педіатрів України.

    5 жовтня

  • 425 років тому (05.10.1594) у м. Брацлав (тепер смт Немирів. р-ну) почалося антифеодальне повстання під проводом козацького ватажка Северина Наливайка. • День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та імені В. Свідзінського (2001, посмертно), члена СПУ (1967). У Браїлові, на приміщенні школи, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили погруддя поета.

    7 жовтня

  • 175 років від дня народження Сергія Олександровича Венгрженовського (07.10.1844, поблизу Моги-лева-Подільського – 26.09.1913, с. Могильна, нині у межах м. Гайсин), історика, етнографа, фольклориста, краєзнавця, члена Подільського історико-археологічного товариства (з 1890). З 1887 р. працював у Подільському акцизному відомстві (до 1902 р. – у м. Гайсин, з 1903 р. – у с. Могильна Гайсин. повіту). Досліджував побут, звичаї, вірування, народну медицину, фольклор, етнографію Поділля. Публікував статті та розвідки в «Киевской старине», «Подольских епархиальных ведомостях». Опублікував 20 робіт. Протягом 1890–1910 pp. передав багато книг, речей, колекцію фольклорно-етнографічних матеріалів Кам’янець-Подільському історичному музею.

    9 жовтня

  • 110 років тому народився Іван Омелянович Бурлака (09.10.1909, с. Кожанка Липовец. р-ну – 12.12.1994, там само), військовик, Герой Радянського Союзу (1945). Воював на багатьох фронтах Другої світової війни. Особливо відзначився в боях за Севастополь у травні 1944 р. Учасник Параду Перемоги в Москві.

    10 жовтня

  • 100 років від дня народження Олександра Абрамовича Ґрандо (10.10.1919, м. Могилів-Подільський – 17.07.2004, м. Київ), історика медицини, доктора медичних наук (1968), професора (1970). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983). Заснував (1982) і відтоді очолював Центральний (нині Національний) музей медицини України. Був засновником (1994) і головним редактором журналу «Агапіт».

    13 жовтня

  • 110 років від дня народження Григорія Андрійовича Заїки (13.10.1909, с. Чагів Оратів. р-ну – 04.09.1960, там само), Героя Радянського Союзу (1943). У боях Другої світової війни – з квітня 1942 р. Воював на Ленінградському фронті. Відзначився під час прориву блокади Ленінграда. За проявлену мужність 10 лютого 1943 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

    14 жовтня

  • 90 років тому народився Леонід Іванович Барабан (14.10.1929, с. Кривохижинці, нині Мурованокури-ловец. р-ну – 18.07.2016), український театрознавець, кандидат мистецтвознавства (1969), літературознавець. Понад 50 років працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ). Водночас від 1987 р. – доцент Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (від 2003 р. – Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого), якому віддав понад 20 років свого наукового життя. Він був по суті патроном Вінницького облмуздрамтеатру ім. М. К. Садовського. Багато писав про його життя, акторів, (зокрема, про режисера Ф. Верещагіна), аналізував їхній доробок. Л. І. Барабан – лауреат Літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2010). Член НСТДУ (1963).

    20 жовтня

  • 125 років від дня народження Сергія Аврамовича Верхратського (20.10.1894, Крижопіль Поділ. губернії, нині смт – 23.02.1988, м. Івано-Франківськ), лікаря-хірурга, історика світової і вітчизняної медицини, доктора медичних наук (1945), професора (1947). Під час визвольних змагань 1918–1919 рр. за незалежність України надавав медичну допомогу бійцям армії С. Петлюри. Упродовж 1919–1936 рр. працював у районних лікарнях Вінницької та Дніпропетровської областей.
  • 100 років від дня народження Миколи Михайловича Дороша (20.10.1919, с. Березівка, нині Чернівец. р-ну – 04.05.1997, с. Левківці Тульчин. р-ну), письменника. Учасник Другої світової війни. Закінчив Вінницький учительський інститут (1950). З грудня 1945 р. працював директором Юрківської семирічної школи, а згодом – Левківської восьмирічки. Почав друкуватися від 1937 р. у газеті «Червона Тульчинщина». Писав переважно в жанрах публіцистики та малої прози.

    21 жовтня

  • 110 років тому народився Гліб Дем’янович Кельбас (21.10.1909, с. Стіна Томашпіл. р-ну – 07.07.1968, м. Київ), військовик. З червня 1941 р. воював на Південному, 1-му Білоруському фронтах. Відзначився у квітні 1945 р. під час штурму Берліна та форсування р. Шпрее поблизу м. Бесков (Німеччина).

    23 жовтня

  • 100 років від дня народження Івана Григоровича Пліса (23.10.1919, с. Михайлин Козятин. р-ну – 18.09.2004, м. Вінниця), Героя Радянського Союзу (1944). Воював на багатьох фронтах. Відзначився в боях за визволення Ленінградської області. По війні продовжив службу в Радянській армії. Після звільнення в запас (1960) мешкав у Вінниці.

    30 жовтня

  • 120 років від дня народження Андрія Григоровича Костікова (30.10.1899, містечко Козятин Київ. губернії (тепер м. Козятин Вінниц. обл.) – 05.12.1950, м. Москва), конструктора військової техніки, генерал-майора (1942), член-кореспондента АН СРСР (1943), одного із винахідників ракетної установки «Катюша», Героя Соціалістичної Праці (1941). 1944 р. А. Г. Костіков був безпідставно репресований. 28 лютого 1945 р. звільнений і виправданий. У Козятині в 1995 р. на будинку № 21 по вул. Васьковського, де народився вчений і декілька років проживав із сім’єю, встановлено меморіальну дошку.

    ЛИСТОПАД

    3 листопада

  • 130 років тому народився Йосип Герасимович Зоранчук (справж. – Зорук) (03.11.1889, с. Котюжинці, нині Калинів. р-ну – 28.10.1963, с. Коло-Михайлівка, нині у складі смт Стрижавка Вінниц. р-ну), український педагог, прозаїк. По закінченні Житомирської гімназії в 1918 р. повернувся до рідних Котюжинців та почав учителювати. Автор ряду публікацій та критичних статей, які друкував у періодичній пресі. Окремим виданням вийшла новела «Vae victis» (1919). Під час Другої світової війни за зв’язок із партизанами був ув’язнений у фашистському концтаборі (1942–1945). Після війни жив біля молодшої дочки в с. Коло-Михайлівка, викладав у школі українську та німецьку мови.
  • 125 років тому народився Яків Васильович Гальчевський (псевдоніми – Орел, Войнаровський, Правобережець) (03.11.1894, с. Гута-Літинська, нині с. Малинівка Літин. р-ну – 22.03.1943, с. Пересоловичі, похов. у м. Грубешів, Польща), український військовий діяч, полковник Армії УНР (1922), мемуарист. Воював на фронтах Першої світової війни. У добу визвольних змагань боровся проти військових частин Червоної армії на Поділлі й Київщині. На початку 1919 р. разом із А. Волинцем взяв участь у ліквідації більшовицького повстання проти Директорії УНР – так званої Меджибізької республіки. Увійшов у історію повстанського руху як керівник найбільш тривалого рейду по Поділлю (див. розширену довідку в кінці місяця).

    7 листопада

  • 60 років тому (07.11.1959) було відкрито Ободівський краєзнавчий музей Тростянецького району. Ініціаторами його створення були ветерани Бессарабської комуни, яка існувала в селі впродовж 1924–1934 рр. Музей мав назву «Музей історії комуни ім. Г. Котовського». Поступово більшало матеріалів краєзнавчої тематики, додавалось експозиційної площі. Рішенням Тростянецької райради у 1994 р. музей перейменовано на Ободівський краєзнавчий. На сьогодні його фонди нараховують понад 5 тис. предметів. Щороку вони приваблюють понад 10 тис. відвідувачів.

    8 листопада

  • 100 років від дня народження Віктора Матвійовича Нечипорука (08.11.1919, с. Кульчини Красилів. р-ну Хмельниц. обл. – 19.06.2012), хірурга, доктора медичних наук (1972), професора (1974). У 1941 р. закінчив Вінницький медичний інститут, де й працював від 1970 р. У 1974–1988 рр. – завідувач кафедри факультетської хірургії, з 1988 р. до 2003 р. – професор кафедри факультетської хірургії та хірургії педіатричного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Відмінник охорони здоров’я (1979). Автор понад 150 друкованих наукових праць, багатьох раціоналізаторських пропозицій.

    10 листопада

  • 55 років від дня народження Валерія Вікторовича Коровія (10.11.1964, смт Тростянець), кандидата економічних наук, заслуженого економіста України (2009), голови Вінницької обласної державної адміністрації (02.2015 – по даний час). У 1989 р. закінчив Українську сільськогосподарську академію, у 2005 р. – Національну академію державного управління при Президентові України, за фахом економіст-організатор, магістр державного управління. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009), орденом «За заслуги» III ступеня (2010), подякою Прем’єр-міністра України (2015).
    Трудова діяльність:
    09.1982–11.1982 – учень токаря Тростянецького районного об’єднання «Сільгосптехніка» Вінницької області.
    11.1982–09.1984 – служба в Збройних Силах.
    01.1985–09.1985 – слухач підготовчого відділення Української сільськогосподарської академії, м. Київ.
    09.1985–12.1989 – студент Української сільськогосподарської академії, Вінницький філіал, м. Вінниця.
    01.1990–02.1990 – економіст колгоспу «Батьківщина», смт Стрижавка Вінницького р-ну Вінницької області.
    02.1990–01.1992 – начальник планово-економічного відділу Вінницького міжгосподарського підприємства гранітних виробів, смт Стрижавка Вінницького р-ну.
    01.1992–03.1994 – аспірант Інституту економіки Академії наук України, м. Київ.
    03.1994–06.1994 – асистент Вінницького сільськогосподарського інституту.
    06.1994–12.1996 – заступник голови Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
    12.1996–07.1998 – консультант організаційного відділу секретаріату Вінницької обласної державної адміністрації.
    07.1998–10.1998 – завідуючий інформаційно-аналітичним відділом секретаріату Вінницької обласної державної адміністрації.
    10.1998–03.1999 – перший заступник начальника головного управління з питань економіки і власності Вінницької обласної державної адміністрації.
    03.1999–08.2000 – начальник головного управління з питань економіки і власності, начальник управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації.
    08.2000–10.2000 – начальник головного управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації.
    10.2000–05.2006 – заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації.
    05.2006–07.2010 – перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації.
    07.2010–09.2010 – директор з питань стратегічного розвитку та інвестицій спільного українсько-російського підприємства в формі акціонерного товариства «КМТ», м. Вінниця.
    09.2010–07.2011 – голова наглядової Ради спільного українсько-російського підприємства в формі акціонерного товариства «КМТ», м. Вінниця.
    07.2011–08.2011 – виконуючий обов’язки заступника Вінницького міського голови.
    08.2011–02.2015 – заступник Вінницького міського голови.

    11 листопада

  • 130 років з часу (11.11.1889) введення в експлуатацію Козятинського залізничного вокзалу. Ахітектори споруди – В. І. Куліковський, О. В. Кобелєв. Унікальна перлина Козятинщини належить до пам’яток архітектури ХІХ ст.

    19 листопада

  • 30 років з дня перепоховання (19.11.1989) Василя Стуса разом із побратимами Юрієм Литвином, Олексою Тихим на Байковому цвинтарі в Києві.

    21 листопада

  • День народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці Хмельниц. обл. – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінниц. р-ну), українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Працював завідуючим бібліотекою Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району. У Музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських (смт Вороновиця) у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка. У селищі встановлено йому пам’ятний знак. Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності». Кожні 5 років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль.
  • Шоста річниця (21.11.2013) початку Революції гідності в Україні. Відповідно до Указу Президента України щорічно 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. Він був встановлений з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 р. та в листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Понад 100 наших співвітчизників віддали за це свої життя.На Вінниччині є три Герої Небесної Сотні – В. О. Брезденюк (17.06.1963–18.02.2014), Л. П. Полянський (24.10.1975–20.02.2014), М. М. Шимко (21.10.1979–20.02.2014).

    22 листопада

  • 275 років тому (22.11.1744) м. Гайсин отримало магдебурзьке право й герб. З цього часу місто звільнялося від управління й суду власника, воно отримувало самоврядування та власне судочинство. Перетворення Гайсина на магдебургію започаткувало в ньому власну міську геральдику. За герб місту було даровано зображення срібного орлиного крила на зеленому полі. Емблема крила на ознаку швидкості належить до класичних і пов’язана із зображенням давньогрецького бога-вісника, покровителя торгівлі Гермеса, атрибутами якого завжди були крильця: на головному уборі, на сандалях або на п’ятах.

    23 листопада

  • 120 років від дня народження Родіона Андрійовича Скалецького (23.11.1899, с. Михайлівка, нині Бершад. р-ну – 22.03.1984, м. Київ), українського композитора, хорового диригента, послідовника М. Леонтовича, фольклориста. Викладав українську мову та співи в кооперативному і педагогічному технікумах Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її в 1926–1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. У повоєнний період тривалий час працював у Вінницькому інституті вдосконалення вчителів, школі № 3 ім. М. Коцюбинського, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20–30-х рр. записав текст і музику весілля в рідному селі. У Вінниці ім’ям Р. Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор.

    24 листопада

  • 290 років від дня народження Олександра Васильовича Суворова (24.11.1729, за іншими даними – 1730, м. Москва – 18.05.1800, м. Санкт-Петербург, нині РФ), відомого полководця, графа Римницького (1789), князя Італійського (1799), одного із засновників російської військової справи, генералісимуса (1799) російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршала австрійських та сардинських військ. У 1794, 1796–1797 рр. перебував на Вінниччині (м. Немирів, м. Тульчин, у селах Кинашів і Тиманівка, нині Тульчинського р-ну). У центрі Тульчина встановлено пам’ятник Суворову, одну з центральних вулиць названо його іменем. У с. Тиманівка з ініціативи голови місцевого колгоспу П. Желюка у 1947 р. було засновано Музей О. В. Суворова.

    26 листопада

  • 110 років тому народився Олександр Степанович Левада (26.11.1909, с. Кривчунка, тепер Жашківського р-ну Черкас. обл. – 19.12.1995, м. Київ), поет, драматург, прозаїк. З 1935 по 1941 рік проживав у Вінниці, де, зокрема, навчався у Вінницькому педагогічному інституті. Учасник Другої світової війни як кореспондент фронтових газет. Автор низки п’єс, кіносценаріїв. В окремих його творах висвітлено події, пов’язані з Вінниччиною. У 1971 році за сценарій до кінофільму «Родина Коцюбинських» письменник удостоєний Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
  • 60 років тому народився Анатолій Олексійович Риженко-Янковий (26.11.1959, с. Брідок Теплиц. р-ну), художник, майстер живопису та графіки. Професійну освіту здобув у Московському державному академічному художньому інституті ім. В. Т. Сурикова (1994). Його живописні полотна побували на Міжнародній виставці авторів з вадами слуху в Софії (1981), були представлені у Вінниці, Кіровограді, Києві, Москві, Рочестері (США, 1993), Чехії, Польщі, Італії. Вони експонуються в багатьох вітчизняних і зарубіжних музеях, прикрашають приватні колекції шанувальників живопису з Голландії, Білорусі, Молдови, Іспанії. Тематика картин – українське село, його люди, а також козацтво. Художник має почесну відзнаку – медаль «Гордість Тепличчини».

    28 листопада

  • 90 років від дня народження Ганни Яківни Сенчишеної (28.11.1929, с. Івашківці Шаргород. р-ну – 04.04.2016, там само), ланкової рільничої ланки. 1948 р. удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.

    29 листопада

  • 155 років від дня народження Миколи Васильовича Оводова (29.11.1864, Воронез. губернія, Росія – 1941, м. Одеса), лікаря за фахом, колишнього міського голови Вінниці, який управляв містом упродовж 18 років (1889–1917). За його керівництва у Вінниці вперше з’явились телефон, водогін та трамвай, були зведені театр, готель «Савой», Гоголівська бібліотека та ін. Протягом 1912–1916 рр. видавалася газета «Юго-Западный край» – орган Вінницької міської думи. З ім’ям Оводова пов’язано більшість важливих справ, що торкалися на той час Вінниці й розглядалися міською думою та міською управою (див. розширену довіку в кінці місяця).
  • 120 років від дня народження Анатолія Петровича Філіпова (29.11.1899, с. Глухівці, нині смт Козятин. р-ну – 28.04.1978, м. Харків), українського вченого в галузі прикладної математики та механіки, професора (1939), заслуженого діяча науки і техніки України. Своїми науковими працями в галузі теоретичної механіки А. П. Філіпов зробив вагомий внесок у розвиток теорії нестаціонарних механічних процесів. Життєвий шлях і діяльність професора пов’язані з науковими установами м. Харків.

    Цього місяця виповнюється:

  • 365 років з часу оборони козацьким гарнізоном та місцевим населенням м. Буша (нині село Ямпільського р-ну) від польсько-шляхетських військ.

    ГРУДЕНЬ

    2 грудня

  • 150 років тому народився Олександр Іванович Ющенко (02.12.1869, хутір Водотеча поблизу Глухова Чернігів. губернії, нині Сум. обл. – 13.06.1936, м. Харків), український психіатр, академік АН УРСР (1934), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1929). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1893). У 1897–1901 рр. працював у Вінницькій психіатричній лікарні. У 1934 р. Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні було присвоєно ім’я Олександра Івановича Ющенка, яке вона має і донині.

    7 грудня

  • 70 років тому народився Григорій Іванович Денисик (07.12.1949, с. Онут Заставнів. р-ну Чернів. обл.), фізико-географ, еколог, ландшафтознавець, доктор географічних наук (1999), професор (2000), поділлєзнавець. Закінчив Чернівецький університет (1975), учителював. Працює у Вінницькому ДПУ ім. М. Коцюбинського від 1976 р.: 1987–1989 рр. та від 2000 р. – завідувач кафедри фізичної географії, водночас 2001–2002 – проректор. Один із організаторів і співавторів посібника для шкіл і краєзнавців «Атлас природи Вінницької області». Від 2001 р. головний редактор «Наукових записок Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського».Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

    8 грудня

  • 50 років тому народилася Вікторія Василівна Колесник (08.12.1969, м. Калинівка), історик, бібліограф, музеє-знавець, краєзнавець. З 1994 р. працювала в краєзнавчому відділі Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Від 2000 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї старшим науковим співробітником. Автор біографічного словника «Відомі поляки в історії Вінниччини» (2007). Упорядник наукових видань «Вінницькі Мури. Погляд крізь віки» (2011), «Вінницькі Мури – як джерело освіти в краї» (2010); І, ІІ томів тритомного збірника «Вінниця у спогадах» (2013, 2017), «Міста і містечка Поділля з доби середньовіччя до початку ХХ століття» (2015). Активний учасник низки міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, автор кількох пересувних виставок. Член Національної спілки краєзнавців України.

    10 грудня

  • 160 років від дня народження Юхима Йосиповича Сіцинського (Сіцінський, Січинський) (10.12.1859, с. Мазники Летичів. повіту, нині Хмельниц. обл. – 07.12.1937, м. Кам’янець-Подільський), видатного історика Поділля, зокрема Вінниччини, археолога, етнографа, мистецтвознавця, громадського діяча. У 20-х рр. він був активним членом Кабінету вичування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки при ВУАН. Йому належить дослідження «Нариси з історії Поділля», видане у Вінниці 1926 р. під грифом Кабінету. У творчому доробку Ю. Й. Сіцинського понад 200 праць, які присвячені археології, історії, релігії, архітектурі, етнографії, фольклору Поділля. Наукова спадщина вченого й сьогодні є актуальною для дослідників краю і потребує детального вивчення та популяризації.
  • 150 років від дня народження Маріана Лонжинського (10.12.1869, с. Шипинки Могилів. повіту Поділ. губернії, нині Бар. р-ну – 22.03.1966, м. Варшава, Польща), лікаря, доктора медичних наук (1901), мемуариста. Закінчив Університет Св. Володимира (1893, Київ). У 1918–1920 рр. брав участь у боротьбі з епідемією тифу на Поділлі. На схилі років видав свої спогади «Сто років без малого. Спогади лікаря з 1869–1956 років» (Варшава, 1961), де в кількох розділах здійснив описи Поділля й Київщини.
  • 75 років тому (10.12.1944) було відкрито Він-ницький навчально-курсовий комбінат, нині Вінницький професійний кулінарний ліцей (2003). Тут навчають майбутніх кухарів, кондитерів, продавців, офіціантів, барменів.

    13 грудня

  • 190 років тому народився Андрій Іванович Димінський (13.12.1829, с. Борщівці, тепер Могилів-Поділ. р-ну – 14.01.1915, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельниц. обл.), фольклорист, етнограф, краєзнавець. З 1849 р. розпочав збирання фольклорно-етнографічних матеріалів у селах сучасного порубіжжя Хмельниччини та Вінниччини. У 1880-ті рр. його переслідувала влада за українофільство. Співпрацював з Подільським єпархіальним історико-статистичним комітетом, С. Руданським, П. Чубинським, М. Драгомановим. За життя фольклориста його записи видавали анонімно чи як такі, що належать іншим. Проте більшість з них неопубліковані. Рукописи А. І. Димінського сьогодні зберігаються в ІМФЕ НАНУ, Інституті рукопису НБУВ, Ученому архіві Російського географічного товариства в Санкт-Петербурзі. Тільки з 20-х років ХХ ст. була визнана й оцінена його творчість.
  • День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Немирів. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Теплиц. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча.Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Немирівський р-н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно-вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович– творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проектом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницьке училище культури і мистецтв. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року відкрили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено новий мистецький проект – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу.

    14 грудня

  • 60 років тому народився Микола Олександрович Янченко (14.12.1959, с. Канава Тиврів. р-ну), український естрадний співак і композитор, заслужений артист України (2007), народний артист України (2016). Режисер драматичного колективу за фахом, понад 20 років працював художнім керівником Моївського будинку культури Чернівецького району. Активну пісенну та композиторську діяльність розпочав 1993 р. Перша збірка пісень – «Моївське весілля». Усього написано понад 100 пісень. У народі особливо популярними стали «Наливай, кума», «Дай Бог», «Перелаз». Автор численних аудіоальбомів, які з’явилися завдяки співпраці з вінницькою фірмою «Мед». Організатор етнофестивалю «Мамина піч». Депутат Вінницької обласної Ради кількох скликань.

    18 грудня

  • 75 років від дня народження Миколи Володими-ровича Гнисюка (18.12.1944, с. Перекоринці Мурованокурило-вец. р-ну – 01.02.2007, м. Москва, РФ), українського фотографа, заслуженого діяча мистецтв РФ, який увійшов до сотні найкращих фотографів світу. Закінчив Ризьке музичне училище. Свого часу був автором близько 650 обкладинок популярного журналу «Советский экран». Наш земляк – лауреат багатьох міжнародних фотовиставок. Роберт де Ніро відкривав його персональну виставку в Лос-Анджелесі. У 2011 р. вперше в Україні, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, відбулася персональна виставка нашого земляка «Серце у кадрі». Його дружина Надія Майданська передала Вінницькому обласному краєзнавчому музею 65 експонатів. Сьогодні ім’я митця занесено в англійську енциклопедію «Сучасна фотографія».

    22 грудня

  • 130 років тому народився Натан Ісаєвич Альтман (22.12.1889, м. Вінниця – 12.12.1970, м. Ленінград, нині м. Санкт-Петербург, РФ), російський живописець, графік, скульптор, майстер портрета, художник театру. Навчався в Одеському художньому училищі (1902–1907). Удосконалював художню майстерність у Парижі, в приватній художній студії (1910–1911), зазнав впливу новітніх мистецьких стилів, особливо французького кубізму. 1912 р. перебрався до Петербурга. Був одним із засновників «Єврейського товариства розвитку мистецтв». Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 р. став на бік нової влади. Ілюстрував «Петербурзькі новели» М. В. Гоголя, «Старий Завіт», дитячі книжки. 1912 р. у Вінниці вийшло два випуски графічних робіт «Вінниця у шаржах». Брав участь у створенні кінофільму «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема. За пропозицією Альтмана натурні зйомки проходили у Вінниці.
  • 125 років від дня народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога (див. розширену довідку в кінці місяця).

    28 грудня

  • 110 років тому народився Василь Митрофанович Борщевський (28.12.1909, с. Новоселівка, нині Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 25.12.1993, м. Вінниця), педагог, кандидат філологічних наук (1955), професор (1965), літературознавець, краєзнавець, громадський діяч. Учасник Другої світової вій-ни. Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1993, посмертно). Протягом 1966–1979 рр., очолюючи на громадських засадах Вінницьку обласну організацію Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зробив значний внесок у розвиток літературного й історичного краєзнавства на Вінниччині, охорону, збереження й популяризацію пам’яток історії та культури краю. Один із організаторів ряду обласних, міжрегіональних та республіканських конференцій, присвячених творчості українських письменників. В. М. Борщевський – співавтор та упорядник краєзнавчих збірників «Літературно-мистецька Вінниччина» (1969), «Краса України – Поділля» (1972), «У дорозі молодій і вічній. Спогади про Миколу Трублаїні» (1977) та ін.

    Цього місяця виповнюється:

  • 370 років (1649) від початку повстання селян і козаків під проводом Данила Нечая проти польсько-шляхетського гноблення.

    Повна версія календаря за посиланням: https://library.vn.ua/e-library/katalog/znamenni-i-pam%E2%80%99yatni-dati-vinnichchini-2019-roku
    (нажаль посилання потрібно самостійно вставляти в адресний рядок браузера. html-посилання не працює)



  • НАШІ ПАРТНЕРИ



    Besucherzahler
    счетчик посещений