КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ
БЛОК


БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Віртуальні виставки Віртуальні перегляди Фото-відео галерея
Календарі Михайло Коцюбинський Історія  книги
Афористика Літературна вітальня Цікаво знати

Календар 2019 Свята України 2019 Літературні та мистецькі дати 2019 Міжнародний календар 2019 Вінниччина 2019


Скорочена версія формується на базі видання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року : хронол. довід. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2018. – 208 с.

Навігація

У 2018 році
виповнюється
01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12


ЦЕЙ ДЕНЬ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕЙ ДЕНЬ В ВСЕСВІТНІЙ ІСТОРІЇ

У 2019 році виповнюється:



СІЧЕНЬ

1 січня

  • 125 років від дня народження Василя Васильовича Максимця (01.01.1894, с. Багринівці Літинського р-ну – 10.10.1941, Новосибірська обл., нині РФ), поета, кооператора, секретаря Вінницької організації УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) (1919), члена Вінницької філії Спілки українських радянських селянських письменників «Плуг». Друкував свою поезію у вінницьких газетах «Шлях», «Селянська громада», «Червоне село». Безпідставно заарештований 2 серпня 1937 р. і засуджений на 10 років. Загинув на засланні. Реабілітований 1989 р.
  • 70 років тому народилася Алла Володимирівна Ліпська (01.01.1949, смт Тиврів), краєзнавець, етнограф, музеєзнавець. 1974 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (тепер ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). З 1976 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, нині – старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу давньої історії. Досліджує історію конфесійних культур Поділля, сакральне мистецтво краю, культуру національних меншин Поділля. Автор ряду наукових розвідок. Брала участь у створенні низки краєзнавчих виставок.

    2 січня

  • 70 років від дня народження Олександра Тимофійовича Дробахи (02.01.1949, с. Оратів Іллінецького р-ну), художника, графіка, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 р. З цього ж року проживає і працює в Кишиневі (Молдова). Створює батик, абстрактні композиції. Його роботи неодноразово експонували в Україні, Молдові, Росії, Польщі, Румунії, Австралії.

    6 січня

  • 185 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Калинівського р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводяться заходи з вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводиться раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка проходить Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературну премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.
  • День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсинького р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуховського р-ну Пермської обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 у Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводяться Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює у м. Вінниця.
  • 80 років від дня народження Василя Васильовича Губарця (06.01.1939, с. Лука-Мелешківська Вінницького р-ну), українського письменника, члена НСЖУ, заслуженого журналіста України (1989), лауреата премії НСЖУ «Золоте перо», доцента Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Найважливішим здобутком у навчально-методичній роботі є посібники: «Преса і книга діаспори» (2008), «Довкілля в Україні та людський фактор» (2011), «Видавнича справа та текстологія» (2012), «Редактор і переклад» (2012). Автор низки поетичних збірок. Тексти окремих його віршів покладено на музику. Відомий як перекладач.
  • 70 років тому народився Микола Володимирович Луків (06.01.1949, с. Куманівці Хмільницького р-ну), український журналіст, поет, публіцист, заслужений діяч мистецтв України (1997), академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» (від 1984). Автор двох десятків поетичних збірок. Понад 300 віршів М. Луківа покладено на музику, зокрема композитором А. Горчинським. Вони стали популярними піснями. Лауреат низки премій, зокрема Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. Член НСПУ (1974) (див. розширену довідку в кінці місяця).

    8 січня

  • 140 років тому народився Степан Васильович Васильченко (справж. – Панасенко) (08.01.1879, м. Ічня, нині Чернігівька обл. – 11.08.1932, м. Київ), український письменник і педагог. Неодноразово бував у Вінниці, зокрема в 1914 р. Цікавився місцевим літературним і культурно-мистецьким життям. Весною 1914 р. на Вінниччині гастролювала трупа М. Садовського, яка показала виставу за п’єсою письменника «На перші гулі». Вистави за п’єсами Васильченка ставили на Вінниччині також і в 20–30-ті рр., зокрема спектакль «Кармелюк». 1919 р. у вінницькому видавництві «Національна освіта» вийшла книжка письменника «Дві казки».
  • 80 років від дня народження Петра Казимировича Канінського (08.01.1939, с. Вербівка Літинського р-ну), вченого-економіста, доктора економічних наук (2006), заслуженого діяча науки і техніки України (2009), професора (2010). 1964 р. закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Відтоді працював на підприємствах АПК Житомирської, Вінницької й Київської областей, у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки». Більшу частину своєї наукової діяльності П. К. Канінський присвятив вирішенню проблем розвитку спеціалізації і кооперації сільськогосподарського виробництва та стратегії розвитку агропромислового комплексу України.

    9 січня

  • 100 років тому народився Наум Соломонович Квєтний (09.01.1919, с. Василевичі Речицького р-ну Гомельська обл., Білорусь – 05.06.1991, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1948), педагог, краєзнавець. З лютого 1949 р. до останніх днів працював доцентом Вінницького державного педагогічного інституту. Досліджував історичне минуле Вінниччини ХХ ст., особливо події 1917–1920 рр. Багато часу віддавав поширенню краєзнавчих знань серед шкільної й студентської молоді та серед громадськості.
  • 95 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (09.01.1924, м. Тбілісі (Грузія) – 23.07.1990, там само; похов. у м. Єреван, Вірменія), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, народного артиста України (з 1990), лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно). Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами повісті нашого земляка Михайла Коцюбинського. Зазнав політичних репресій. Протягом 1974–1976 рр. відбував покарання у виправних установах поблизу Вінниці: у Губнику та Стрижавці.
  • 60 років тому народилася Катерина Іванівна Висоцька (09.01.1959, с. Михайлівка Шаргородського р-ну), історик, музеєзнавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України. 1980 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. З 1983 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, з 2008 р. – директор закладу. Музей активно діє як науково-дослідницька установа області. На його базі відбуваються міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції. Під керівництвом директора здійснюються проекти зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини Подільського краю. Вона автор низки музейних експозицій, стаціонарних та пересувних виставок, серед яких – пересувні виставки «Сім чудес Вінниччини», «Видатні особистості Вінниччини», які презентували наш край у регіонах України та Польщі. К. І. Висоцька відповідальна за масштабну видавничу діяльність закладу. У музеї підготовлено ряд наукових видань і краєзнавчих розвідок, зокрема видано наукові збірники «Подільська старовина», «Музейний вісник», альбоми «Раритети Вінницького обласного краєзнавчого музею», «Сім чудес Вінниччини», «Визначні пам’ятки Вінниччини», «Подвиг землі Подільської», різноманітні буклети та путівники. Значні зусилля ювілярки були спрямовані на створення філій Вінницького обласного краєзнавчого музею: Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму, Музею М. Д. Леонтовича, Музею «Битва під Батогом», Музею М. С. Грушевського та багатьох музеїв у районах Вінницької області. К. І. Висоцька – засновник та голова правління громадської організації «Асоціація музеїв Вінниччини».

    10 січня

  • 80 років (10.01.1939) відтоді, як Оратівський район увійшов до складу Вінницької області.
  • 80 років від дня народження Олександра Лаврентійовича Зозулі (10.01.1939, с. Павлівка Нехворощанького р-ну Полтавської обл. – 21.01.2008, м. Вінниця), ученого-селекціонера, педагога, доктора сільськогосподарських наук (1984), професора. У 1963 р. закінчив агрономічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту. Трудова, наукова та науково-педагогічна діяльність Олександра Лаврентійовича Зозулі пов’язана з Вінницьким державним аграрним університетом (тепер ВНАУ). Він автор понад 200 наукових праць. Створив колекцію (понад 1500) різноманітних за ознаками оригінальних самозапилених ліній, якими був поповнений генофонд Національного центру генетичних ресурсів рослин України.

    11 січня

  • 80 років від дня народження Івана Гнатовича Вихренка (11.01.1939, с. Баланівка Бершадського р-ну – 21.02.2004, м. Чернівці), художника, члена НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968). Працював на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті (1968–1990). Став зачинателем монументально-декоративного мистецтва на Буковині.

    17 січня

  • 100 років від дня народження Степана Васильовича Антонюка (17.01.1919, с. Грушківці Калинівського р-ну – 05.07.1982, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1945). Відзначився в боях у січні – на початку лютого 1945 р. під час форсування р. Одер та утримання плацдарму на її лівому березі, розгрому угруповання противника в м. Штейнау (Польща), взяття в полон понад 600 гітлерівців. Після війни продовжив службу в Радянській армії до 1964 p. У званні полковника звільнився в запас. Мешкав у м. Калинівка. Відзначений державними нагородами.

    19 січня

  • 70 років від дня народження Тетяни Олександрівни Борковської (19.01.1949, с. Гнатівка Хмільницького р-ну), співачки, заслуженої артистки України (1995). По закінченні Київського музичного училища (1972) працювала солісткою провідних хорових колективів України: камерного хору Українського гастрольно-концертного об’єднання (1975–1984), Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки (1984–2000). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1992).

    21 січня

  • 125 років з дня смерті Йосипа (Юзефа) Антонія Роллє (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині селище Роля Шаргородьского р-ну – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польського історика, лікаря, письменника-краєзнавця, громадського діяча. Гімназійну освіту здобував у Немирові, Вінниці. Деякий час працював лікарем у с. Яришів біля Могилева-Подільського. 30 років свого життя присвятив дослідженню історії Поділля. Активно співпрацював із подільськими краєзнавцями Ю. Сіцінським, М. Яворовським. Автор наукових праць «Запровадження медицини і хвороби епідемічні в давньому Подільському воєводстві на початку XV ст.» (1872), «Записки подільські на кордонах молдавських» (1880), «Побожжя в XVII і XVIII ст.» (1890) та ін.
  • 80 років тому (21.01.1939) згідно з постановою Ради Народних Комісарів № 239 створено Вінницький обласний Будинок народної творчості, тепер Вінницький обласний центр народної творчості. За роки своєї історії заклад кілька разів змінював свою назву, зокрема з 1979 по 1994 рр. він називався обласним науково-методичним центром народної творчості і культурно-освітньої роботи, однак суть, напрямки і методи його діяльності були незмінними.
  • 40 років тому (21.01.1979) в смт Браїлів Жмеринського району було відкрито Музей П. І. Чайковського і Н. Ф. фон Мекк. Імена великого російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840–1893) та відомої меценатки Надії Філаретівни фон Мекк (1831–1894) тісно пов’язані з Браїловом: родина фон Мекк придбала тут у 1868 р. маєток, де композитор гостював на запрошення господині у 1878–1880 рр. Тут написані п’єси для скрипки та фортепіано «Спогад про дороге місце», присвячені Браїлову, а також романси «Средь шумного бала», «То было раннею весной», «Серенада Дон Жуана», закінчено оперу «Орлеанська діва». Музей розташований у палацовій споруді. У цьому приміщенні також функціонує Браїлівський професійний ліцей. Ініціаторами створення музею були директор училища М. Іванюк та викладачі Б. Коваль, В. Перепичай. Основою фонду стала тематична колекція, яку збирав з 1955 р. москвич П. Пляцек, уродженець Браїлова. У 1990 р. експозицію було оновлено. Першим директором музею стала Т. Алексєєва. Колекція нараховує понад 2,5 тис. предметів.

    23 січня

  • 100 років тому народився Аркадій Миколайович Коняєв (23.01.1919, селище Надєждинськ, нині м. Сєров Свердловської обл. (РФ) – 30.11.1993, м. Вінниця), військовик, Герой Радянського Союзу (1944), учасник Другої світової війни. До квітня 1944 р. здійснив 150 бойових вильотів, у 49 повітряних боях збив 15 ворожих літаків. З 1946 р. жив і працював у м. Вінниця.

    24 січня

  • 80 років від дня народження Василя Михайловича Рудого (24.01.1939, с. Борщі Барького р-ну – 14.09.2008, смт Тиврів), архівіста, журналіста, краєзнавця. Працював у барській, мурованокуриловецькій, тиврівській райгазетах. Займався громадсько-політичною роботою. З кінця 1980-х одним із перших у регіоні почав досліджувати голодомори, політичні репресії на Вінниччині, зокрема Тиврівщині. Результатом його краєзнавчих пошуків став вихід у світ книги «Тричі розіп’ята Тиврівщина». Був членом Асоціації дослідників голодоморів і політичних репресій в Україні, НСЖУ.

    27 січня

  • 180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (27.01.1839, хутір поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста), Київ. обл. – 26.01.1884, м. Бориспіль), видатного українського і російського етнографа, фольклориста, географа, краєзнавця, автора національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Очоливши в 1870 р. етнографічну експедицію в Південно-Західний край, працював у Гайсинському, Ольгопільському, Балтському, Ямпільському, Могилівському, Летичівському, Літинському і Вінницькому повітах Поділля, де зібрав чимало фольклорно-етнографічних матеріалів.

    Цього місяця виповнюється:

  • 70 років тому (січень, 1959) у райцентрі Вороновиця (нині смт Вінницького р-ну) була створена власна пожежна команда.

    ЛЮТИЙ

    1 лютого

  • 130 років тому (01.02.1889), згідно з «Высочайшим утвержденным штатом сельской медицинской части», у Тульчині відкрилася лікарня. Першим її лікарем став Леонтій Степанович Багоцький. У лікарні було 15 ліжок, за перший рік діяльності надано допомогу 134 хворим. Сьогодні цей медичний заклад із широкорозгалуженою структурою забезпечує медичною допомогою жителів Тульчинського району.

    3 лютого

  • 60 років від дня народження Анатолія Миколайовича Русначенка (03.02.1959, с. Осіївка Бершадського р-ну), ученого-історика, доктора історичних наук (1999), професора, академіка АН ВШ України (2010). Закінчивши Чернівецький державний університет (1986), розпочав трудову діяльність у Барському педагогічному училищі. Активно займався громадською діяльністю. Згодом (з перервами) викладав у ряді ВНЗ Києва, зокрема в Київському міському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка, де обіймав посаду професора кафедри історії України. Нині – професор Київського інституту соціальних та культурних зв’язків ім. княгині Ольги. Лауреат премії ім. Василя Стуса (2003).

    8 лютого

  • 100 років від дня народження Федора Васильовича Собідка (08.02.1919, с. Червоне Немирівського р-ну – 23.05.1998, с. Чуків Немирів. р-ну), Героя Соціалістичної Праці (1977), колишнього голови правління КСП «Золота нива» с. Чуків Немирівського району, яке очолював 37 років. Неодноразово обирався депутатом Вінницької обласної Ради народних депутатів. З 2000 р. на пошану пам’яті патріарха подільської ниви одна з вулиць у Чукові названа його ім’ям.

    9 лютого

  • 70 років тому народився Сергій Дмитрович Гальчак (09.02.1949, с. Сосни Літин. р-ну), доктор історичних наук, професор Вінницького ДПУ ім. Михайла Коцюбинського, член-кореспондент Української академії історичних наук, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, почесний краєзнавець України (див. розширену довідку в кінці місяця).

    11 лютого

  • 65 років від дня народження Степана Івановича Дровозюка (11.02.1954, с. Торків Тульчинського р-ну), педагога, доктора історичних наук (2006), професора (2007), ректора Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Нині обіймає посаду директора Комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти». Свого часу працював на різних посадах у ВНЗ м. Вінниця. Досліджує різні аспекти історії Поділля 20–30-х рр. ХХ століття.

    13 лютого

  • 110 років тому народився Віктор Михайлович Іванов (13.02.1909, м. Козятин – 18.06.1981, м. Київ), письменник, кінорежисер, сценарист, кінодраматург, заслужений діяч мистецтв України (1974), лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1999), член СПУ (1956), Спілки кінематографістів України. В. Іванов – постановник відомих кінофільмів «Шельменко – денщик», «Сто тисяч», «Ключі від неба», «Веселі Жабокричі», «За двома зайцями». На одному з приміщень кіностудії ім. О. Довженка встановлено бронзовий барельєф з портретом кінодраматурга та його кіноперсонажами. У рідному місті митця Козятині на будинку, в якому він народився, встановлено меморіальну дошку (2007).

    14 лютого

  • День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Подільського р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога, майстрині народного живопису та витинання. Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» тощо. Авторка ряду сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які були представлені на виставках в Україні та за її межами, відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко з численними фольклорно-етнографічними колекціями перетворено на народний музей. Заслужений працівник культури УРСР (1970), лауреат премії імені П. Чубинського (1992). На її честь Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрологом М. Черних зірку – «Горлиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю).

    15 лютого

  • 30 років тому (15.02.1989) було виведено радянські війська з Афганістану. 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В Афганістані проходили службу 3193 уродженці Вінницької області. 168 з них не повернулися додому, двоє пропали безвісти, доля молодшого сержанта Сергія Гевенка залишається невідомою. 182 отримали поранення, 116 земляків стали інвалідами. 15 лютого 1993 р. у м. Вінниця відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979–1989 рр. З 1999 р. у м. Гайсин діє Народний музей ветеранів Афганістану. 7 травня 1994 р. у м. Вінниця відкрито пам’ятник «Перерваний політ» (архітектор Ю. Козерацький), на мармуровій стелі якого викарбувано імена загиблих подолян. Пам’ятники загиблим воїнам-«афганцям» встановлено у 23 районних центрах Вінниччини.

    17 лютого

  • 80 років тому народився Олексій Герасимович Лойко (17.02.1939, с. Городище Житомирського р-ну Житомирської обл. – 23.06.2009, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1971), професор (2006), краєзнавець. Завідував кафедрою історії України Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського. Досліджував різні аспекти історії Поділля. Опублікував понад 50 праць з історії краю.

    18 лютого

  • 75 років від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука (18.02.1944, с. Гончариха Старосинявського р-ну Хмельницької обл.), журналіста, заслуженого журналіста України (2004), члена НСЖУ (1976), краєзнавця (див. розширену довідку в кінці місяця).

    19 лютого

  • 120 років від дня народження Тетяни Пилипівни Марцин (19.02.1899, с. Жабокрич, нині Крижопільського р-ну – 14.02.1974, с. Голубече цього ж р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, двічі Героя Соціалістичної Праці (1948, 1958). З 1930 р. працювала в колгоспі «Третій вирішальний» с. Голубече Крижопільського району, з 1935 р. – ланковою. Образ невтомної трудівниці змальовано в книзі письменника П. О. Полинського «Тетяна Марцин». У Голубечому було знято й художній фільм «Доля Марини», прообразом героїні якого була Тетяна Пилипівна. У рідному селі їй ще при житті споруджено пам’ятник-погруддя.

    20 лютого

  • 180 років від дня народження Івана Миколайовича Захар’їна (20.02.1839, м. Тамбов – 20.10.1906, м. Кисловодськ, нині РФ), юриста, літератора, мемуариста. У 1879–1880 рр. служив мировим суддею Літинського повіту Подільської губернії. Протягом 1880–1882 рр. працював мировим суддею в м. Хмільник. Друкувався в багатьох російських газетах і журналах. Автор дослідження «Мировой суд в Подолии».
  • 125 років тому народився Ярослав Івашкевич (20.02.1894, м. Кальник, нині село Іллінецького р-ну – 02.03.1980, Стависько, поблизу Варшави), польський письменник і громадський діяч.
  • 110 років від дня народження Михайла Юхимовича Шнайдермана (20.02.1909, м. Козятин – 24.06.1981, м. Київ), військовика, Героя Радянського Союзу (1945). У армії – з червня 1941 р. Відзначився в боях за населені пункти Пробстфельде, Бухенау, а також на заодерському плацдармі північніше від м. Ратибор (м. Рацібуж, Польща) в кінці січня – на початку лютого 1945 р.
  • День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015). Пам’ятну дату встановлено з метою гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листоп. 2013 р. – лют. 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Згідно з Указом Президента України «Про присвоєння звання Герой України» (№ 890/2014 від 21.11.2014) звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно загиблим учасникам акцій протесту на Майдані, серед яких вінничани: Валерій Олександрович Брезденюк, Леонід Петрович Полянський, Максим Миколайович Шимко.

    21 лютого

  • 120 років тому народився Григорій Семенович Мокан (21.02.1899, с. Байрамча, нині с. Миколаївка-Ново-російська Одеської обл. – 1989), український учений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Барський район). Свої досліди з селекції сільськогосподарських культур проводив на Ситковецькій (нині Немирівський р-н), Немерчанській (нині Мурованокуриловецький р-н), а пізніше Ялтушківській (нині Барський р-н) селекційних станціях. Саме в Ялтушкові Г. С. Мокан у 1934 р. розпочав роботу з селекції одноросткового сорту цукрового буряка, яку продовжив у повоєнний час разом із відомим дослідником О. В. Поповим. У 1955 р. копітка праця вчених завершується створенням нового сорту буряка. Це досягнення ялтушківських селекціонерів було відзначено Ленінською премією (1960).

    22 лютого

  • 80 років від дня народження Павла Мусійовича Ларіонова (22.02.1939, смт Літин), журналіста, журналіста-ветерана газети «Урядовий кур’єр», заслуженого працівника культури України. Понад п’ятнадцять років свого життя був важливою невід’ємною ланкою «Урядового кур’єра»: трудився відповідальним секретарем і керував кореспондентською мережею. Нині – спеціальний кореспондент, позаштатний керівник первинної організації НСЖУ. Відмінник народної освіти України. Нагороджений срібною медаллю А. С. Макаренка.

    23 лютого

  • 70 років від дня народження Миколи Леонідовича Михальчука (23.02.1949, с. Голендри Калинівького р-ну), художника, скульптора. Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, різних техніках станкової скульптури. Різьбярству навчався в народного майстра С. М. Мельника. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1982 р.). Твори митця зберігаються в музеях та у приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях.

    24 лютого

  • 55 років від дня народження Лариси Борисівни Сеник (24.02.1964, с. Жеребилівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.), директора Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. 1986 року закінчила Київський державний інститут культури за фахом «Бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації». Працювала у Вінницькій обласній бібліотеці для дітей ім. І. Я. Франка на посаді зав. відділу мистецтв. З 1993 року працює у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Обіймала посади головного бібліотекаря відділу читальних залів, зав. відділу мистецтв. З 2000 року очолила новостворений відділ рідкісних і цінних видань, забезпечивши його повноцінне функціонування. У лютому 2012 року призначена на посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності, а з липня 2018 – директор «Тімірязєвки». Автор численних наукових публікацій, книгознавчих досліджень, бібліографічних покажчиків. Понад 10 років очолювала профспілкову організацію бібліотеки, була членом Президії обласного комітету профспілки працівників культури, а з 2014 до травня 2018 – заступником голови. Відзначена численними почесними грамотами Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, управління культури і мистецтв облдержадміністрації, Федерації профспілок України, занесена в Книгу трудової слави та на Дошку пошани Федерації профспілок Вінницької області. Має подяки ГО «Асоціація бібліотек Вінниччини» та інших громадських організацій.

    28 лютого

  • 100 років тому народився Григорій Лук’янович Шимко (28.02.1919, с. Хрінівка Іллінецького р-ну – 26.05.2003, м. Київ), Герой Радянського Союзу (1946). У лавах Червоної армії – з 1940 р. Закінчив Луганську авіаційну школу пілотів (1943). На фронтах Великої Вітчизняної війни – з жовтня 1943 р. До травня 1945 р. здійснив 203 бойові вильоти на штурмування військ противника, завдавши йому значних втрат.

    БЕРЕЗЕНЬ

    1 березня

  • День народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв і приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям в с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити».

    2 березня

  • 160 років від дня народження Шолом-Алейхема (Ш. Н. Рабиновича) (02.03.1859, м. Переяслав Полтав. губернії, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 13.06.1916, м. Нью-Йорк, США), єврейського письменника-класика, творчість якого пов’язана з Вінниччиною. У своїх творах письменник описував побут євреїв так званої «межі осілості», до якої входило й Поділля. Він не раз бував у Вінниці, мандрував подільськими шляхами й стежками. Тому й окремі образи, сюжети, цілі твори були взяті із життя подолян. Одна з вулиць Вінниці називається ім’ям Шолом-Алейхема. Національно-культурні, гуманістичні традиції, плекані Шолом-Алейхемом, дбайливо підтримує та примножує місцева єврейська громада, а також проводить вечори його пам’яті.
  • 70 років від дня народження Ганни Василівни Секрет (Ляшенко) (02.03.1949, с. Новоживотів Іллінец. р-ну, тепер Оратів. р-н), культуролога, журналістки, тележурналістки, етнолога, краєзнавця, заслуженого журналіста України (2002). Здобувши освіту культуролога, була художнім керівником Іллінецького та Ставищенського (Київська обл.) районних будинків культури, працювала на телебаченні, у районних та обласних ЗМІ (1979–1982). З 1982 р. на Українському телебаченні вела програму «Сонячні кларнети», з 1991 р. працювала у Вінницькій обласній державній телерадіокомпанії «ВІНТЕРА». Створила понад півтори тисячі телепередач та документальних фільмів, була організатором і ведучою телепередач «Будьмо знайомі», «Дивоцвіти». У батьківській садибі, в c. Правилівка Оратівського р-ну, впродовж багатьох років організовувала своєрідні фольклорно-мистецькі заходи: «Липневі посиденьки під зорями», «Театр на городі», свята українського борщу та тернової хустки. Ініціювала проведення обласних дитячих фестивалів «На кордоні областей», присвячених Міжнародному дню захисту дітей. Г. В. Секрет – кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ст., лауреат багатьох літературно-мистецьких премій, остання з яких – Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. Степана Руданського (2012).

    3 березня

  • 100 років від дня народження Миколи Павловича Сьомака (03.03.1919, с. Погребище (тепер м. Погребище) – 13.01.1944, м. Бердичів Житомир. обл.), Героя Радянського Союзу (1944, посмертно). У Червоній армії – з 1939 р. З листопада 1942 р. воював на Закавказькому, Північному, Північно-Кавказькому, 1-му Українському фронтах. Відзначився у боях за визволення рідного Поділля. Ціною власного життя сприяв виконанню ротою бойового завдання.

    6 березня

  • 80 років від дня народження Івана Гнатовича Коломійця (06.03.1939, с. Ободівка Тростянец. р-ну), українського співака, заслуженого артиста Української РСР (1979). Закінчив Вінницьке музичне училище, Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1970). З 1970 р. був солістом Державної заслуженої капели бандуристів УРСР, разом з якою гастролював у багатьох країнах світу. Підтримує зв’язки зі своєю малою батьківщиною. Неодноразово виступав перед односельчанами під час відвідин рідного села.

    9 березня

  • 205 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, перепохов. у Каневі на Чернечій горі (Черкас. обл.)), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям. Український шевченкознавець, письменник, перекладач Петро Жур, який жив і працював у Петербурзі, простежив шлях поета по населених пунктах Вінниччини у своїй монографії «Дума про вогонь: з хроніки життя і творчості Т. Шевченка» (Київ, 1985). За кілька днів Шевченко перетнув Вінниччину з північного сходу на південний захід через поштові станції – Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Серби, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці. Далі маршрут його проліг до Кам’янця-Подільського. Вінниччина, її природа, люди, історія та культура залишили глибокий слід у творчості Т. Г. Шевченка. Ще в дореволюційні часи на Вінниччині склалася добра традиція відзначати Шевченківські дні як народне свято. 1991 р. на теренах області відбулося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Ім’ям поета названо тепер чимало сіл області, школи, бібліотеки, кінотеатри, вулиці в різних населених пунктах Вінниччини. Майже 20 років тому започатковано проведення традиційного обласного конкурсу читців «Кобзар і Україна», присвяченого пам’яті Т. Шевченка. У навчальних закладах, бібліотеках області щорічно проходять різноманітні заходи на пошану пам’яті Великого Кобзаря.

    11 березня

  • 100 років від дня народження Прокопа Опанасовича Гонтара (11.03.1919, с. Дахталія Крижопіл. р-ну – 14.12.1989, м. Львів), літературознавця, перекладача, кандидата філологічних наук (1956), учасника Другої світової війни. Автор книги «Українсько-чеські літературні зв’язки в ХІХ столітті» (1956) та ряду статей, присвячених історії української, чеської літератури та літератур народів колишнього СРСР.

    14 березня

  • 75 років від дня народження Михайла Спиридоновича Мельника (14.03.1944, с. Ординці Погребищ. р-ну – 10.03.1979, с. Погреби Бровар. р-ну Київ. обл.), історика, правозахисника, поета, члена Української Гельсінської групи (УГГ). Здобувши педагогічну освіту, працював учителем. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, але був виключений з неї за 20 днів до захисту дисертації 1972 р. за читання своїх віршів біля пам’ятника Т. Шевченку в річницю його перепоховання в Україні. Наступного року його звільнили з учительської роботи і виключили з партії. Протестував проти переслідування українських письменників, політв’язнів. У ніч з 6 на 7 березня 1979 р. у с. Погреби Броварського р-ну Київської обл. відбувся обшук у будинку Мельника, під час якого вилучили весь його творчий і науковий архів – 15 течок. Пропали результати всієї його літературної та наукової діяльності. Щоб уникнути неминучого арешту, вночі з 9 на 10 березня 1979 р. М. Мельник наклав на себе руки.

    15 березня

  • 95 років тому (15.03.1924) за ініціативи директора Вінницької філії Всенародної бібліотеки України ВУАН В. Отамановського на її базі відкрито Кабінет виучування (вивчення) Поділля на громадських засадах. Він мав співпрацювати з комісією краєзнавства ВУАН, Українським комітетом краєзнавства при Укрнауці. Метою його організації стало здійснення краєзнавчих досліджень, об’єднання місцевих дослідників-краєзнавців, формування бібліотечно-бібліографічної бази для наукового студіювання регіону, популяризаційна та пам’яткоохоронна діяльність, підготовка та друк наукових праць, а також надання методичної та консультаційної допомоги краєзнавцям і краєзнавчим товариствам краю. Товариство спочатку очолював професор А. Ярошевич, згодом В. Рахинський, ученим секретарем з 1926 р. був Л. Тимошенко, а керівним органом – Рада наукових консультантів, здебільшого викладачів навчальних закладів.

    16 березня

  • 70 років від дня народження Галини Леонідівни Василенко (16.03.1949, м. Вінниця), кандидата філологічних наук (1978), доцента (1983), професора (1991). Здобувши освіту у Вінницькому державному педагогічному інституті (1970), свою викладацьку, наукову діяльність пов’язала з цим закладом до 1979 р. Упродовж 1981–2016 рр. була деканом підготовчого факультету для іноземних громадян ВНМУ ім. М. І. Пирогова. З 1981 р. – завідувач кафедри російської мови підготовчого факультету для іноземних громадян (нині кафедра українознавства). Автор понад 100 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників, програм, методичних рекомендацій.

    18 березня

  • 70 років від дня народження Клавдії Федорівни Баріл (18.03.1949, с. Великі Солонці Полтав. р-ну Полтав. обл.), заслуженої артистки України (1993), заслуженої артистки Кабардино-Балкарії, народної артистки України (2004), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського (див. розширену довідку в кінці місяця).

    19 березня

  • 120 років від дня народження Аркадія Панасовича Любченка (19.03.1899, с. Старий Животів, нині Новоживотів Оратів. р-ну – 25.02.1945, Бад-Кіссінген, Німеччина), українського прозаїка, літературного критика. У 1918–1920 рр. брав участь у визвольній боротьбі українського народу. Протягом 1921–1922 рр. служив у війську, в пересувному театрі, що давав вистави у військових частинах, які дислокувалися в Черкасах, Проскурові, Жмеринці, Вінниці, Барі, Білій Церкві, на Донбасі й у Харкові. Активіст та член літературних об’єднань «Гарт», «Пролітфронт». Один із засновників і секретар «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури). Автор ряду збірок оповідань, повістей, п’єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших.

    20 березня

  • 75 років тому (20.03.1944) військами 1-го Українського фронту Вінницю було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Окупація Вінниці тривала з 19 липня 1941 р. – понад 970 днів (див. розширену довідку в кінці місяця).

    21 березня

  • 220 років від дня народження Францішека Ковальського (21.03.1799, с. Паволоч Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 10.10.1862, м. Київ), польського письменника. З 1841 року жив на Поділлі. Упродовж 1849–1861 рр. служив архівістом магнатського роду Потоцьких у Тульчинському маєтку, був бібліотекарем. Написав кілька повістей для дітей та впорядкував низку збірок поезії. Окремі пісні на його вірші стали народними.
  • 70 років від дня народження Леоніда Володимировича Філонова (21.03.1949, с. Олександрівка Донец. обл. – 27.07.2018, м. Вінниця), педагога, історика, журналіста, тележурналіста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2006). З 1990 р. працював у Вінницькому національному технічному університеті. Автор першої в Україні навчальної програми з курсу «Українська культура» для студентів вищих технічних навчальних закладів (1991). У його творчому доробку – кілька книг та понад 80 наукових та науково-популярних статей, присвячених краєзнавству. Л. В. Філонов – автор відеофільмів «Савой. Маємо за честь!», «Мури: крізь віки», «Ямпіль на Дністрі», «Мій Хмільник», «УПА: маловідомі сторінки», телефільмів «Історія родини Кульматицьких», «Богунова Вінниця», «Непокараний злочин». Очолював обласне відділення товариства «Просвіта». Член НСЖУ.

    29 березня

  • 190 років від дня народження Івана Павловича Лазаревича (29.03.1829, м. Могилів-Подільський – 10.03.1902, м. Санкт-Петербург), відомого акушера-гінеколога. Створив ряд інструментів, які ввійшли в акушерську практику. За прямі акушерські щипці (1865) й атлас гінекологічних та акушерських інструментів був нагороджений золотою медаллю на міжнародній виставці в Лондоні (1873).

    Цього місяця виповнюється:

  • 75 років (березень, 1944 р.) з часу визволення районних центрів Вінницької області від нацистських загарбників: 10 – смт Теплик; 11 – смт Оратів; 12 – м. Липовець, м. Іллінці; 13 – смт Тростянець; 14 – м. Бершадь, м. Гайсин, м. Калинівка; 15 – м. Немирів, м. Тульчин, смт Тиврів; 16 – смт Крижопіль, смт Томашпіль; 17 – смт Чечельник, смт Чернівці, м. Ямпіль; 18 – смт Піщанка, м. Хмільник; 19 – м. Могилів-Подільський; 20 – м. Жмеринка, смт Літин, м. Шаргород; 25 – м. Бар, смт Муровані Курилівці. (Назви населених пунктів подано відповідно до «Адміністративно-територіального розподілу за даними Державного комітету статистики України» станом на 07.07.2009).
  • 75 років (1944) з часу заснування Академічного ансамблю пісні і танцю «Поділля». У 1944 р. після звільнення Вінницької області від фашистських загарбників та відновлення роботи обласної філармонії розпочинається біографія її найстаршого колективу. До формування репертуару ансамблю тоді долучився фольклорист, педагог, композитор Родіон Скалецький, написавши пісню «Вітерець Поділля», яка згодом стала назвою колективу. У 1982 р. прийнято рішення про створення Ансамблю пісні і танцю «Поділля», штат розширено: передбачені хорова, оркестрова та хореографічна групи з власними репетиційними студіями. Протягом 1986–1995 рр. колектив очолював відомий диригент, нині народний артист України, професор, почесний громадянин м. Вінниця Віталій Газінський. З 1996 року його художній керівник і головний балетмейстер – заслужений артист України Анатолій Кондюк. Основу репертуару ансамблю становить подільський фольклор, зібраний і опрацьований збирачами й дослідниками народної творчості Настею Присяжнюк, Гнатом Танцюрою, Родіоном Скалецьким, Марією Руденко, Зоєю Чорною. Від 13 грудня 2012 р. колективу Ансамблю пісні і танцю «Поділля» Вінницької обласної філармо

    КВІТЕНЬ


    ТРАВЕНЬ


    ЧЕРВЕНЬ


    ЛИПЕНЬ


    СЕРПЕНЬ


    ВЕРЕСЕНЬ


    ЖОВТЕНЬ


    ЛИСТОПАД


    ГРУДЕНЬ

    Повна версія календаря "Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2019 року" на сайті ОУНБ ім. К. І. Тімірязєва






  • НАШІ ПАРТНЕРИ



    reliablecounter.com
    Besucherzahler
    счетчик посещений