Історія книги та бібліотек

КНИГИ В ІСТОРІЇ
Від каменю до електронних бібліотек

Бібліотека. Тиша. Століття.
Історія і тисячі імен.
Тут зібрані думки, ідеї світу,
разом із мудрістю віків

Книга – одне з найбільших
чудес, створених людиною.
З тих пір, як люди навчилися писати,
свою всю мудрість вони довірили книгам.
Книги відкривають нам світ,
допомагають уявити минуле,
заглянути в майбутнє

З історії книги та бібліотек

Книга на Поділлі

Виставкова зала
раритетних видань

Структурні елементи книги

Бібліографія

Останнє оновлення 1.01.2024

З історії книги та бібліотек

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Історія книги тісно пов'язана з політичними і економічними подіями, історією ідей, історією релігії і життя людей. Усна передача - найдавніший спосіб передачі знань в історії людства. Після винайдення письма функцію передачі знань взяла на себе книга.

Грецьке "бібліо", латинське "лібер", семітське "сефер", арабське "китаб", подібно словяно-балтійському "книга", трактується однаково: предмет; твір або частина твору.

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: каміння, глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк, метал. Історія книги - це історія технічних нововведень, пов'язаних з виготовленням книг. Ці нововведення покращували зберігання тексту, доступність інформації, мобільність книги, зменшували вартість її виробництва.

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово “бібліотека” означає приміщення, де зберігаються книги (“бібліо” – книга, “тека” – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх “аптеками для душі”, тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним.

Перші бібліотеки були складами в буквальному значенні цього слова. Найдревнішу, вік якої 5000 років, археологи знайшли на території колишньої Месопотамії (сучасний Ірак). Вона являла собою склад з 30000 глиняних табличок, що містили в основному укази і закони

Шумерійці вже за 4000 років до нашої ери вміли писати. Вони користувалися піктографією - малюнковим письмом. Поступово малюнки спрощувалися й ставали значками, слова позначувались, - ідеограмами

В країні де жили шумерійці було мало дерев, тому вони винайшли глиняні книги. На глині видавлювались значки гострими трьохгранними паличками. Рисочка на початку натиску виходила товстішою, а в кінці - тонкішою і, таким чином, була схожа на клин. Тому писемність шумерійців одержала назву клинопису. Таблички витримали випробування часом і зарекомендували себе як найміцніший матеріал.

Перші книгосховища, про які маємо достовірні свідчення - це бібліотеки глиняних плиток з клинописом Ассирії, Вавилонії, Урарту. В бібліотеці Ашшурбанапалабулу не менше 20 тис. глиняних плиток. В бібліотеці працювали астрономи і астрологи, граматики і математики, будівельники і лікарі, юристи, письменники і жерці.

80 тому археологи почали розкопували шумерійські міста І в кожному знаходили гори табличок з клинописом. Інколи таблички були акуратно розкладені по плетених корзинах. До корзин були прикріплені глиняні ярлики, наприклад: "Документи, що стосуються саду", "Документи, що стосуються майстерні ткачів"

На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину

У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні

У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Конструкцію книги-звитка підказав матеріал - папірус, який легко згортається. В бібліотеці Британського музею зберігається рідкість - Папірус Гарріса. У ньому понад сорок метрів. Книги-звитки з папірусу виявилися прекрасним винаходом. Цей спосіб написання книг проіснував багато тисяч років.

Бібліотеки Давнього Єгипту мали каталоги. До нашого часу дійшли лише невелика частина з них. В одній з єгипетських бібліотек перелік книг був написаний на стіні храму.

Першим свідченням писмності на папірусі вважають бухгалтерські книги царя Неферірікара I П'ятої Династії (приблизно 2400 років до н.е.)

Давньоєгипетські книги написані ієрогліфами. Прочитали ієрогліфи тільки в позаминулому сторіччі. Над їх розшифруванням працювало багато вчених. Особливо велику роль відіграв французький дослідник Жан Франсуа Шампольйон (1790-1832)

Єгиптяни довго зберігали монополію вичинки папірусу, але з часом римляни завели власні папірусні фабрики.

У греків і особливо у римлян, незважаючи на відсутність друкарства, книжкова справа стояло дуже високо: не кажучи вже про громадські бібліотеки, при імператорах були приватні бібліотеки в 30000 томів. В Римі були великі і малі книжкові магазини і безліч крамничок букіністів. При великих магазинах були зали, де перебували численні скорописці. Книжкові крамниці зустрічалися і в найвіддаленіших провінційних містах.

З огляду на порівняну дешевизну папірусу і безумовної дешевизни праці, книги в Римі були недорогі. Крім звичайних дешевих примірників, були і чудеса каліграфічного мистецтва, розкішно ілюстровані примірники; зустрічалися й крихітні книжки. Цицерон бачив примірник «Іліади», який міг поміститися в шкаралупі горіха.

Матеріал «пергамент» названий по імені міста Пергам в Малій Азії, де в II столітті до н. е. мав широке застосування. У професійному середовищі істориків в основному вживається слово пергамен. За свідченням грецького історика V століття до н. е. Ктесія, шкіра вже в той час здавна вживалася в якості матеріалу для письма у персів. Звідти вона під ім'ям «дифтерія» рано перейшла до Греції, де вживалися для письма оброблені овечі і козячі шкури

З сивої давнини, коли виникли перші бібліотеки їх зберігачі турбувались за те, щоб книги не пропадали. Цій меті слугував книжковий знак. В наш час він називається ex libris - екслібріс, що в перекладі з латинської означає: "з книг". Тому, хто викрав книгу-звиток з бібліотеки, загрожувала сувора кара. При деяких фараонах - страта.

Доля єгипетських бібліотек була сумна. Завойовники - варвари не щадили бібліотек. Звитки написані на папірусі були не міцними. До нашого часу дійшла дуже мала частина їх.
Крім того, в різних країнах світу книги виготовляли на бересті, пергаменті та шовку.

Бібліотеки древніх єгиптян були призначені тільки для царів і жреців.
Афінська бібліотека VІ ст. до н.е. складались з книг, що були написані на дощечках, шкірі і папірусі, в ІІІ ст. д.н.е. виникла Пергамська біб-ка та її суперниця Олександрійська бібліотека єгипетських царів-бібліофілів - Птолемеїв. В ній нараховувалось не менше 200 тис. сувоїв.
В стародавній Греції і Римі були і особисті зібрання книг: Еврипіда і Демосфена, Платона і Аристотеля. Цицерон мав бібліотеку в Римі і на приміській віллі. Першу публічну бібліотеку заснував в Римі в 39 р. д.н.е. друг Вергілія і Горація - Гай Азіній Поліон.

У Римі бібліотеки розташовувалися в основному на заміських віллах. Їх охоронці з простої обслуги з часом перетворилися в вишуканих інтелектуалів, з якими обговорювали філософські питання навіть самі зарозумілі патриції. Саме тоді бібліотекарі стали займатися збиранням і описом древніх бібліотек, чим врятували такі раритети, як бібліотеки Мітрідата, македонського царя Персея, Аристотеля

Римський імператор Марк Аврелій платив поетові Оппіану по золотій монеті за кожну написаний рядок. Оппіан написав дві поеми, про риболовлю та полювання, заробивши двадцять тисяч монет

Першою університетською бібліотекою в Європі стала бібліотека Болонського університету в Італії, заснована в XI ст. Потім такі бібліотеки з'являються у Франції (Паризький університет), в Англії (Оксфорд, Кембридж), Чехії (Прага), Польщі (Краків), Німеччині (Гейдельберг), Австрії, Швеції, Данії.

Університетські бібліотекарі стали першими фундаторами національних бібліотек, основу яких у багатьох країнах склали королівські бібліотеки. Небувалий до того часу зростання числа книг стимулював інтерес бібліотекарів до практичних проблем організації фондів і каталогів. Бібліотекарі перетворювалися в вчених. А свідченням поваги до цієї професії означає фреска в старій бібліотеці Ватикану 1477 року: на фресці зображений бібліотекар, що потрапляє прямо в рай.

Римляни придумали публічну бібліотеку, хоча й у трохи дивній формі. Будь-хто міг почитати книгу в... лазні – там була спеціальна кімната, де книги не піддавалися впливу води і пари. Лазні в Древньому Римі будувалися всюди, виходить, і з бібліотеками не було проблем.

Перші книги, схожі на сучасні, з`явились приблизно у I сторіччі н. е. Називались вони кодексами (в буквальному перекладі - книга з дерева). Уявіть собі дощечку з поглибленнями. В них заливався розплавлений віск. Писали по воску гострою металевою паличкою - стилем. Декілька таких дощечок з`єднували шнурком у книги. Поступово стали робити сторінки з більш легкого матеріалу: спочатку папірусу, а потім пергаменту.

Перша письмова згадка про рукописах як різновиду книг відноситься до кінця I століття. У язичницькому світі рукописи не знайшли визнання і тільки з появою християнства були популяризовані і набули широкого поширення.

В середні віки виникли майстерні письма - їх називали скрипторії.

Існувало чотири типи переписувачів:

«Копірувальники», вони мали справу з масовим виробництвом і з кореспонденцією
«Каліграфи», які мали справу з виробництвом важливих книг
«Коректори», зіставляли і порівнювали закінчену книгу з рукописом, з якої її копіювали
«Рубрикатор», які малювали великі абзацні літери (титли); до них відносились і «Ілюмінатори», які малювали ілюстрації.

Щоб суцільний текст легше читався його ділили на шматки червоними лініями. Робив це рубрикатор. Поля книг часто покривались орнаментами. Заможні люди замовляли для книг дорогі оправи, прикрашені сріблом, золотом та дорогоцінним камінням. Але й ті пергаментні книги, що не мали таких оправ були дуже дорогими.

Для Священного Письма і богослужбових книг, призначених для щоденного користування, більш підходив довговічний пергамент, який вживававя і раніше, поряд з папірусом, але був витіснений дешевизною останнього. Тепер пергамент знову входить у загальний вжиток; його листи з'єднуються в томи, які цілком відповідають сучасній нам формі книги. У Східній Римській імперії були особливі майстерні для його обробки.

Найбільше книг зберігалось у монастирях, де до них відносились дуже бережно. Якщо книжки видавались другому монастирю, церкві або приватній особі, за них брали великий заклад.

Писали на пергаменті чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Усі рукописні книги переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потім прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами

Власний спосіб переписування книг завели університетські майстерні. З книги, що зберігалась в бібліотеці, робилась одна головна копія. Вона називалась "екземпляр" (від латинського слова exemplar - приклад, зразок). Екземпляр зберігався в університетській майстерні письма в вигляді окремих зошитів

Папір винахід китайський. З`явився він тут, приблизно в ІІ сторіччі. Виготовляли папір з обривків шовку, ганчірок, зношених рибальських сіток та кори дерев. Все це подрібнювали та перемішували з водою. Суміш наливали тонким шаром на тонку сітку з бамбуку, вода витікала, на ситі утворювався тонкий шар паперової маси - майбутній паперовий лист. Його сушили та проклеювали.
Ця основа виробництва паперу збереглась дотепер, окрім сировини. Сьогодні сировиною для виготовлення паперу виступає деревина, а з ганчірок виготовляються лише найкращі сорти.
З Китаю папір почав рухатись в Корею та Японію, потім в арабські країни і, нарешті, в Європу. Вчені підрахували швидкість цього мирного "завойовницького" походу - приблизно тисяча кілометрів за сто років!

Історія зберегла ім`я китайського коваля Бі Шена. В середині ХІ ст. він навчився складати з окремих літер з зображенням одного знаку цілу друкарську форму. Він вирізував письмові знаки на глині та придумав спосіб багаторазового використання набору

На початку ХІІ ст. в Німеччині був створений напис на глині, видавлений за допомогою окремих літер. З такими літерами працювали ювеліри, котрим потрібно було отримувати написи на металі, та палітурники, які літерами видавлювали написи на палітурках

Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво по каліграфії і малюванню, було створено в 1633 році

Сучасний спосіб друку відтисками - типографію, що зберегла багато найголовніших властивостей до нашого часу, і винайшов в ХV столітті Йоганн Гутенберг.

Відкриття Гутенберга складається з декількох винаходів: він придумав, як виготовляти металічні літери, щоб їх було багато і щоб вони були однакові. Тут йому допомогли навички в граверній та ювелірній справі. Спосіб відливу літер в словолитному інструменті, вчені вважають головним відкриттям Гутенберга; Гутенберг придумав, як складати та скріплювати рядок набору з окремих літер, - верстку. Цей інструмент зовні схожий на довгу коробку, відкритий зверху пенал; він також віднайшов спосіб як скріплювати окремі верстки в сторінку, щоб вона не розсипалась; відкриття нового складу типографської фарби, щоб вона гарно лягала на друкарську форму, давала чіткий відтиск, не змазувалась, швидко висихала, - належить також Гутенбергу.
Шрифт книг, надрукованих фарбою, виготовленою по рецепту Гутенберга, дотепер дивує соковитістю й силою.

Знаменита Біблія Гутенберга дійшла до нас в декількох примірниках. Вона дуже гарна. В книги є одна особливість. Друкована, вона схожа на рукописну. Друкованим способом в ній виготовлено лише текст. Заголовки та узори малювались від руки червоною та золотою фарбами. Біблія Гутенберга, надрукована на пергаменті була надто дорогою... Тому після декількох унікальних пергаментних примірників він почав друкувати книгу на папері. Висока ціна пергаменту затримала б розвиток друкарської справи, але на той час був вже відомий папір.

У період середньовіччя книги писали тільки в монастирях. Там же збиралися бібліотеки. У 1250 р. засновано Паризький університет (перший світський університет у Європі) і при ньому бібліотеку. В епоху відродження для бібліотек почали будувати розкішні будинки. Бібліотека у Флоренції збудована за ескізами Мікеланджело.

За часів пізнього Середньовіччя у всіх великих містах Європи були вже громадські бібліотеки, у тому числі книги видавалися додому; інші, особливо цінні і об'ємні, прикріплялися до письмових столиків або книжкових полиць залізними ланцюгами, щоб запобігти крадіжкам. Цей спосіб використовувався до XVIII століття, а книги, закріплені таким чином, називалися libri catenati. Майже всюди були книгопродавці і об'єднання переписувачів, які намагались задовольнити не тільки багатих любителів, а й людей середнього стану молитвениками, книгами повчальними і навіть кумедними.

Хоча виготовлення паперу в Європі почалося близько XI століття, аж до початку XVI століття і папір і пергамент вироблялись практично в однакових обсягах, але пергамент був дорожчий і міцніший. Друкарі і видавці часто випускали ту ж саму публікацію на двох матеріалах, щоб догодити всім споживачам

Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110 см

Під контролем церкви в різних країнах з'являлися навіть шкільні бібліотеки. Наукова діяльність бібліотекарів вийшла на міжнародну арену, коли в 1740 році в Європі було створено «Commercium literarium» - установа для обміну виданнями між бібліотеками Європи і Північної Америки

У 1753 р. була заснована у Лондоні Бібліотека Британського музею. За даними 1972 р. фонд нараховував 8,5 млн. книг, більш 20 тис. екземплярів рукописів на європейських мовах, багато літератури на східних мовах. У фонді унікальні збірники рукописних книг (єгипетських, грецьких, римських папірусів), інкунабул, видань часів Англійської буржуазної революції 17 сторіччя та Великої французької революції. Бібліотека Конгресу у Вашингтоні, одна з найкрупніших бібліотек світу. Національна бібліотека США , центр національної бібліографії заснована у 1800 р.

У Київській Русі першу бібліотеку зібрав Ярослав Мудрий. Вона була заснована в 1037 році при Софійському соборі. У ній зберігались церковні твори і література з світової історії, географії, астрономії, філософії. Крім державних актів, у ній були історичні твори візантійських авторів, давньогрецьких філософів і істориків: Арістотеля, Геродота, Плутарха.

Пам’ятний знак на місці першої бібліотеки, заснованої Ярославом Мудрим (м. Київ).

У кінці ХІ століття головним культурним центром Київської держави став Печерський монастир. Тут близько 1113 року літописець Нестор написав "Повість временних літ". При монастирі була велика бібліотека. Про неї очевидець ХVІІ ст., Павло Алепський, писав: "Тут прекрасне книгосховище, де є надзвичайно дорогі книги..., ми бачили старі грамоти за 500 років на пергаменті..."

На жаль, книгозбірня майже повністю згоріла під час пожежі в монастирі 1718 року.

На нашій землі, до появи першодруків панувала рукописна книга, котра була справжнім витвором малярства. Характерною пам'яткою середньовіччя є рукописне Пересопницьке Євангеліє, складене в 1556—1561 рр., у селі Заславі при монастирі св. Трійці, що довгий час належав Пересопницькому монастирю на Волині. У Пересопницькому Євангелії широко використовується тогочасна термінологія, особливо волинський діалект. Пересопницьке Євангеліє здобуло славу не тільки взірця тогочасної української мови, а й пам'ятки українського мистецтва. Головний зміст орнаментики Пересопницького Євангелія — зображення місцевої флори.

Що означає в історії книгодруку 1564 рік? 1 березня цього року в Москві Іван Федоров, який ввійшов нашу історію під достойним ім`ям Першодрукаря, разом зі своїм учнем Петром Мстиславцем випустив першу книгу "Апостол". Видаючи в Львові знову "Апостола", Федоров в передмові до неї згадує, що його переслідували. Така доля багатьох першодрукарів. В Львові Іван Федоров випустив і "Часівник" (1565р.) - книгу, яка включала молитви впродовж дня. По таких книгах не лише молились, але й вчились грамоті. "Часівник" був невеликого формату, його було зручно носити з собою., але саме тому ці книги погано збереглись. "Часівник" Івана Федорова належить до великих книжних рідкостей.

В 1574 році Іван Федоров видав першу друковану "Азбуку", яка збереглась лише в одному примірнику. Книга знаходиться в США, в бібліотеці Гарвардського університету.

У Івана Федорова були на слов`янських землях попередники. В кінці ХV століття в Кракові почав друкувати слов'янські книги, використовуючи кирилицю, Фіоль Швайпольт, а після нього білоруський вчений та просвітитель Франциск Георгій Скорина, що жив та працював в Празі, а потім через переслідування, перебрався в Вільно, де й продовжив друкувати книги. Важливою особливістю книг, які видавав Георгій Скорина, була їх мова, що поєднувала в собі церковнослов`янську та білоруську. В його книг дуже гарний шрифт, вишукані заставки та буквиці. Незвичайний для тих древніх часів титульний лист: "Библия русска, выложена доктором Франциском Скориною из славного града Полоцка".

Існують відомості, що в Москві, ще до Івана Федорова було надруковано декілька книг. Але на них не вказано ім`я друкаря та відсутня дата виходу в світ. Друк у них досить недосконалий, тому й припускають, що вони з`явились раніше, чим книги Івана Федорова.

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто розпочав друкарство в Печерській Лаврі, був архимандрит, Єлисей Плетенецький (1599-1624). Десь біля 1615 року він купив в Стрятині у спадкоємців Федора Балабана гарну друкарню і перевіз її до Лаври.

Плетенецький гаряче взявся до друкарської роботи; в Радомишлі він збудував велику папірню, що постачала папір у його друкарню. Лаврська друкарня випускала більше ніж інші друкарні. За 8 років від свого започаткування (з 1617-1624 р., до смерті Є. Плетенецького) Лавра надрукувала 11 великих книжок. Це були: “Часословець”, “Анфологюнъ” 1619 р. (1048 сторінок), “Книга о въръ единой“ 1619 р., “Божественная літургія” 1620 р., “Номоканонъ”1620 і 1624 р., “Беседы І. Златоустаго”1623-1624 р., “Псалтыръ” 1624 р. та інші.

Майстри книжкової справи Лаври дбали про вишукану зовнішність своїх книжок, і в цьому відношенні печерські видання не мали собі рівних. Лаврська гравюра придбала собі заслужену славу серед усього слов'янського світу. Спеціальні "ізобразителі" звичайно готували потрібні малюнки, а гравери вирізували їх на дереві (а з кінця 1680 років і на міді); свої рисувальні та граверні має Лавра вже в XVII столітті.

Лавра випустила в світ довгу низку розкішних видань, наприклад, "Бесіди на ап. Павла" 1623 р., "Бесіди на Діяння" 1624 р., "Тріодь Пісна" 1627 р., "Тріодь Цвітна" 1631 р., Требник 1646 р., "Патерик Печорський" всіх трьох видань - 1661 р., 1678 р., а особливо 1702 р., "Апостол" 1695 р., “Напрестольне Євангеліє “1697 та 1707 р. і т. п.- все це пишні видання, з великою кількістю гравюр, часом більше сотні, видання одне одного розкішніше, одне одного дорожче, з яких кожне є гордістю того чи іншого архимандрита-видавця. За сто років своєї найкращої праці Лавра мала декілька десятків дуже гарних граверів, серед яких були й такі талановиті, як монах Ілля (1636-1663), Леонтій Тарасевич та Інокентій Щирський.

У третій чверті XVI ст. друкарство твердо осіло на заході української землі. Крім Львова, де діяла друкарня Ставропігійського братства, відомі також друкарні Михайла Сльозки, єпископа Арсенія Желібарського, єпископа Иосифа Мумлинського. Українську книгу друкували у Стрятині, Крилосі, Угорцях, Перемишлі, Острозі, Дермані, Костянтинові, Почаєві, Рахманові, Луцьку, Кременці, Житомирі. На Київщині лише в самому Києві діяло три друкарні, а також були друкарні у Фастові та Бердичеві. На Чернігівській землі найбільшою була друкарня в Чернігові. На Поділлі було сім друкарень.

Вже сама кількість друкарень свідчить про значний розвиток книгодрукування в Україні. Наприклад, Львівська друкарня в 1591-1622 рр. видрукувала 13 книжок, Острозька 1574-1595рр. — 18. Київська лаврська друкарня за перші 15 років свого існування видала 40 книг, серед яких переважно монументальні видання по 500-1550 сторінок. Наприклад, відомий «Требник» митрополита Петра Могили мав 1670 сторінок. На кінець XVIII ст. тут було видрукувано понад 250 книг. Почаївська друкарня з 1730 р. до кінця XVIII ст. випустила 187 книг, Чернігівська за значно коротший строк — більше 50.

Серед імен першопечатників історія зберегла наступні: Мстисливец Петро Тимофєєв; Готан Варфоломей - любский печатник (м. Любек); Мессінгер Ганс (Бокбиндер) - датчанин; Тирасьєв Никифор; Андронік Тимофєєв Невєжа, Іван Невєжа (син Андроніка); Мамоничи Кузьма, Лев, Лука - власники друкарні в домі Мамоничів; Гарабурда Васль Михайлович; Аніка Феодір Феофан Псковитянин; Онисим Михайлов Радишевский (прибувший з Острогу); Федір Болобан (Вільно, 1604 г.); Микита Федеров Фофанов; Беринда Памве (молдавский уроженець, Київ); Тарасій Земка (Київ); Тимофій Олександров, власник приватної типографії з 1626 р. (Київ); Ієромонах Павло Домжив-Люткевич (помістя кн. Григорія Четвертинського), ієродиякон Сильвестр; Сперидон Соболь (Кутсинський монастир, 1631 р.); Михайло Сльозка (Львів, 1646 г.)

Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз'їжджаючи по ярмарках.

Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка "Байки” І. Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи

Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.

В ХІХ сторіччі ручний набір став вважатися надто повільним, особливо для газет. В 1884 році з`явилась машина, котра повністю механізувала набір. Називалась вона лінотип. Її винахідник, майстер годинникар, американець німецького походження Отмар Мергенталер, заслуговує того, щоб його запам`ятали нащадки. Клавиші лінотипу схожі на клавиші звичайної друкарської машинки.
Способи швидкісного набору та друку спочатку буди придумані для газет та журналів. Потім їх перенесли на книги.

Отмар Мергенталер

Сучасний лінотип не схожий на пристрій ручного набору часів Гутенберга, сучасна ротація не схожа на його друкарський станок. Але разом з тим вони найближчі родичі. Найближчий спадкоємець літографії - офсетний друк, сучасний спосіб плоского друку. Дуже широко в сучасних друкарнях використовується фотонабір, спочатку він був ручним, а з часом став механізованим. Його швидкість набагато вища за всі інші способи набору.

Сьогодні в Україні найбільшою є Київська центральна наукова бібліотека академії наук, відкрита 1919 року. У 1977 році її фонд становив 8 млн. одиниць літератури. Львівська бібліотека ім. В. Стефаника має 6 млн. примірників, Харківська - ім. В.Г. Короленка - 5 млн. примірників
Зараз в великих бібліотеках широко використовуються й така форма зберігання книг як мікрофільм. З розповсюдження ПК започатковано нову еру розвитку друкарської справи, способів зберігання та тиражування видань.

Найстарішою бібліотекою Східної і Центральної Європи є бібліотека Вільнюського університету. Вона заснована при Вільнюській ієзуїтській колегії в 1570 році Великим князем Литви Жігимантасом Аугустасом і Вільнюським єпископом Альбініюсом.

Найстаріша книгозбірня України – Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, яка в 2008 відзначила своє 400-річчя.

В Росії перші публічні бібліотеки виникли у 18 сторіччі. У 1714 році за розпорядженням Петра І створена збірка книг у Петербурзі, яка у 1756 р. була передана Академії Наук. У 1756 р. була створена Наукова бібліотека Московського Університету, найбільша у дореволюційній Росії.

Американський магнат сталеливарної промисловості Ендрю Карнегі ввійшов в історію аж ніяк не завдяки своєму величезному багатству, що він заробив законними і незаконними методами і яке на той час поступалося тільки рокфеллерівському. Ні, Ендрю Карнегі залишився в історії як дійсний фанат бібліотечної справи. Він вірив у велике майбутнє англомовних народів і думав, що воно прямо залежить від вільного поширення знань. Засобом для цього він бачив публічні бібліотеки. Під кінець життя містер Карнегі витратив біля двох третин свого багатства на їхній розвиток: побудував і оснастив 3000 бібліотек в англомовних країнах, з яких 1800 – у США.

Перша у світі публічна бібліотека, що утримується за рахунок податків, – була відкрита в американському Бостоні в 1854 році.

У заяві мерії міста було сказано: "Майбутнє демократії залежить від освіченості громадян. Освіченість громадян залежить від розвитку публічних бібліотек. Кожен громадянин має право на приналежні суспільству джерела інформації". Це була так звана американська мрія в її оригінальній версії: кожний може домогтися успіху, якщо буде мати необхідні знання.

Американський бібліотекар і бібліограф Мелвіл Дьюі був помішаний на ефективності бібліотечної справи і наприкінці ХІХ – початку XX століть одноосібно придумав усе те, без чого неможлива сучасна бібліотека: каталоги, відповідне розташування книг у книгосховищі, нумерацію, що полегшує пошук... Дьюі першим висловив очевидну нині думку: бібліотеки повинні бути відкриті допізна, щоб люди могли приходити в них після закінчення робочого дня. Він же розробив систему видачі книг додому і штрафів за їхнє несвоєчасне повернення.

У 1876 році Дьюі запропонував десяткову класифікацію DDC ( ДДК ). Класифікація призначалася для систематизації розстановки книг в загальнодоступних американських бібліотеках, включаючи бібліотеку конгресу США. Всі об'єкти в цій класифікації діляться на 10 основних класів знань. Згодом класифікація Дьюї послужила основою для розробки універсальної десяткової класифікації (УДК ) .

Зі смутком приходиться визнати, що бібліотека належить до тих об'єктів, які людина знищує з особливою завзятістю. Що там темне середньовіччя – достатньо згадати недавню історію. Німецькі нацисти влаштовували величезні багаття з книг. Китайські комуністи спочатку спалили книжкові збори монастирів Тибету, а потім ввійшли в смак і спалили свої бібліотеки – у них це називалося "культурною революцією". У 1992 році, під час громадянської війни в Югославії, сербські солдати підпалили боснійську бібліотеку в Сараєво, а потім убили пожежних, що спробували погасити полум'я. Афганські талиби спалили 50 000 найменувань книг. У США, є маса громадських організацій, що виступають за вилучення з бібліотек тієї чи іншої книги – наприклад, "Гаррі Поттера".

Як не дивно, великої шкоди бібліотекам міг заподіяти і письменник, а саме Максим Горький. Він задумав зібрати колектив авторів і переписати усю світову літературу – від Гомера до Олександра Дюма – у комуністичному дусі, а оригінали викинути з бібліотек. Однак Горький помер, і для радянських читачів Д'Артаньян залишився веселим авантюристом, а не, скажімо, борцем за права французьких трудящих.

Тисячі книг сушаться після того, як було залито водою під час гасіння пожежі в університеті Женеви. Швейцарія, 2008 рік.

З 60000 томів, що зберігаються у всіх трьох бібліотеках факультету, неушкодженими залишилося лише 10 тисяч. Приблизно 20000 томів, найбільш намоклих і найцінніших, були поміщені у спеціальні холодильні камери у Мейрані. Заморозка повинна запобігти подальшій деградації доти, доки книги не будуть перевезені в німецьку частину Швейцарії, де їх зможуть висушити, вдавшись до ліофілізації, або вакуумної сушки. 30000 менш промоклих книг зберігалися в одному із залів Палекспо. Приміщення площею 3000 кв м, що провітрюється вентиляторами, було повністю зайняте книгами, поставленими на попа і відкритими. Сторінки переклали листами промокального паперу, щоб вологість поглиналася швидше. На допомогу співробітникам університету прийшли професіонали зі служби цивільної оборони, а також численні студенти та інші волонтери.

З 90-х років ХХ століття розпочався процес формування електронних бібліотек в різних країнах світу. Так "Бібліотека ХХІ сторіччя" створюється в Японії. З 1994 року в США була розвернена дослідницька програма Digital Libraries Initiative (DLI) по електронних бібліотеках. З 1995 року діє проект створення електронних бібліотек для країн "Великої сімки" - Bibliotheka Universalis. З цього ж часу здійснюється національна програма Великобританії "eLIB".

Сьогодні активно формується нова форма бібліотеки - медіатека. Частина медіатек формує фонди змішаного типу, а окремі - комплектуються лише електронними документами. Для медіатек будують сучасні будівлі. На фото медіатека міста Сендай, Японія.

В Україні діє власна програма формування електронних бібліотек. Метою створення електронних бібліотек, в Україні, проголошується сприяння збереженню та ефективному використанню національної культурно-історичної та наукової спадщини.

Електронні бібліотеки, це розподілені (за темами) інформаційні системи, які дозволяють надійно зберігати та ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео та ін.), доступні в зручному для читача вигляді. Електронні бібліотеки передбачають колективний доступ до інформаційних ресурсів шляхом створення локальної мережі окремих бібліотек з перспективою об`єднання їх єдину, глобальну мережу інформаційних ресурсів.
Електронні бібліотеки створюються на базі бібліотечних програмних комплексів. В нашій країні найбільше використовуються:

"УФД/ Бібліотека";
АБІС (автоматизовані бібліотечні системи) "МАРК" та "РУСЛАН";
ІРБІС (інтегрована розподілена бібліотечно-інформаційна система);
"Liber";
UNULIB;
ALEF;
koha;
dspace та ін.

Обмін даними між різними бібліотечними системами здійснюється за допомогою спеціальних форматів обміну даними (UNIMARS|USMARS|RUSMARS), використовується і ISO формат.
В мережі ІНТЕРНЕТ на сьогодні представлені провідні бібліотеки світу. Україна приймає активну участь в цьому процесі. Створюються регіональні та корпоративні електронні бібліотеки, як універсальні так і тематичні. Формуються фонди медіатек.

Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського формує власну електронну бібліотеку, складовими якої є: база даних локальних електронних мережевих документів, медіатека, повнотекстові електронні документи сайту та Інституційний репозитарій.

Ми приймаємо участь в створенні корпоративного каталогу аналітичних статей ЦУКК та регіонального каталогу РКК, в формуванні всеукраїнської реферативної бази даних "Україніка наукова" та зведеного каталогу дисертацій психолого-педагогічної тематики.

Зокрема, спільними зусиллями 10 бібліотек створюється в мережі ІНТЕРНЕТ електронний фонд аналітичних статей з 80 журналів України. Описи формуються для кожної статті видання з розподілом за предметними рубриками, вводяться ненормовані ключові слова та короткі анотації до кожної статі. Фонд створюється на базі бібліотечної системи ІРБІС. При цьому кожна з бібліотек учасниць отримує описи всіх видань, або тих видань, що передплачені в бібліотеці.

Всесвітній день книги

Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті. В Каталонії, 23 квітня традиційно, на День Юрія, дарували троянду за кожну куплену книжку. Зараз Всесвітній день книги та авторського права святкують в 190 країнах світу

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Гарсіласо де ла Веги, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо

Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський день бібліотек встановлений в Україні «…враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної громадськості…» згідно з Указом Президента України «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» від 14 травня 1998 р.

МУЗЕЇ КНИГ

Музей книги в Антверпені. Колекція рукописів в музеї Королівської бібліотеки Бельгії

Упродовж століть книги постійно вдосконалювалися, тому у світі існує безліч музеїв, експонатами яких є книги
Найстаріший у світі музей книги був відкритий у 1877 році в Антверпені, у приміщенні друкарні славнозвісного друкаря XVI ст. Кристофа Плантена. Експозиція була присвячена життю і творчості Пітера Пауля Рубенса, художника, який створив для цієї друкарні більше 50 гравійованих листів та ілюстрацій.	У 1884 році був заснований Німецький музей книги та шрифту. У 1900 році були засновані Гутенберговські музеї в Майнці і в Берні (Швейцарія). У 1914 році засновано Музей книги в Брюсселі (Бельгія). У 1938 році – Музей при Інституті патології книги в Римі (Італія). У 1938 році – Музей дитячої книги у Варшаві (Польща). У 1964 році – Музей книгодрукування в Ліоні (Франція).
Найстарішим музеєм книжної справи в Росії є Музей книги при Державній бібліотеці Росії в Москві, який був відкритий у 1925 році. Музей мініатюрних книг (м. Баку, Азербайджан) Це єдиний у світі музей мініатюрної книги. Розташовується в старій частині міста Баку, що називається «Ічері Шехер». Почав функціонувати 2 квітня 2002 року. Експонати, виставлені в музеї, були зібрані сестрою Заріфі Таїрою Салаховою протягом майже 30-ти років. її особиста колекція становить 6500 книг з 64 країн світу.	В Україні – Державний музей книги і друкарства України у Києві, заснований у 1972 році. Знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів
Нeзвичайну Біблію можуть побачити відвідувачі Державного музею мистецтв у Грузії. На важких кам’яних плитах рукою стародавнього майстра висічено 20 сюжетів на теми Старого й Нового завітів. Така Біблія існує в одному примірнику, її кам’яні сторінки знайдено у високогірному селі Цебельда

Державний музей книги і друкарства України

ЧИТАЙМО

В наш час люди читають дуже багато – незліченні повідомлення, стрічка новин нон-стоп, улюблені блоги в Інтернеті... Але книги ніщо не замінить. Про користь читання книжок говорити у 21 столітті зайве, але ми згадаємо американську експертку Жордін Кормьєр, яка виділяє чотири безсумнівні переваги читання книг:
Читання книг стимулює розумову діяльність людини, покращує пам'ять і підвищує творчий потенціал. Книжка може надихнути на створення проєктів, ідей або отримання будь-якого іншого цінного досвіду	Читання допомагає розширити словниковий запас і підвищити інтелектуальний рівень. Відчуваючи себе компетентним у різних питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до будь-яких життєвих викликів
Читання книг розвиває соціальні навички і здатність до співпереживання. Занурюючись в незнайомі ситуації і знайомлячись з різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних поглядів і починає краще розуміти інших людей	Читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає боротися зі стресом і поганим настроєм. Книга здатна одночасно і активізувати мислення, і розслабити, відволікти від проблем. Також читання – це прекрасний спосіб психологічного омолодження

Книга на Поділлі

За матеріалами книги: Запаско Яків Прохорович
"ПАМ’ЯТКИ КНИЖКОВОГО МИСТЕЦТВА: УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА КНИГА"

Духовним підґрунтям розвитку книжності України була релігія, і Поділля не було винятком з цього контексту. Безумовно, місцеве українське населення для проведення Служби Божої потребувало православних книг. Ми можемо припустити їх існування навіть у домонгольській період, адже місцеве населення було знайоме з письмом.
Археологам відомі знахідки стилів - спеціального інструменту для письма на болохівських городищах XII-XIII ст., але до сьогодення дійшли відомості про рукописні кодекси набагато пізнішого часу. Найдавнішим, за інформацією Я. Запаска, є рукописне Євангеліє середини XV століття. 1489 роком датована Кам’янець-Подільська Четья-Мінея, виконана писарем «Березкою Дольбничем з Новгорода». Наприкінці XV ст. у с. Серби (тепер Могилів-Подільського р-ну) переписано книгу «Пролог» на вересень-лютий.
Інформація про рукописи XVI - першої половини XVII ст. ширша і повніша. Як пише Я. Запаско, «.в царині рукописної книги стався справжній злет. У цей час рукописних книг створено набагато більше, ніж це було раніше».

На Поділлі найчисельнішими рукописами, що збереглися, є Євангелія, до яких віряни ставилися з особливою повагою. Книги виготовляли самостійно або замовляли.
Ієрей Лука з Вінниці 1550 р. переписав Євангеліє, попович Іван 1589 р. переписував Євангеліє у домі ієрея Дмитра у с. Кальній Деражні (тепер Деражнянський р-н Хмельницької обл.), Федір з Любартова, який займався переписуванням книжок у Барі, 1608 р. виконав також Євангеліє. Міщанин Мартин Тур 1552 р. замовив переписати Євангеліє. Текст Євангелія учительного 1592 р. у с. Угринківцях (тепер Заліщицький р-н Тернопільської обл.) почав копіювати Данило, попович Гриневський, а закінчував Федір Пашкович із Сатанова.
Я. Запаско відзначає, що подоляни не залишались осторонь від книжкового мистецтва: чимало гарних оздоблених пам’яток було написано в регіоні. Він згадує Євангеліє другої половини XVI ст. з с. Дмуховець на Тернопільщині, кінця XVI ст. з с. Шумлян і з околиць с. Бережан, а також Євангельські бесіди 1605 р. з Тернополя і Євангеліє 1606 р. з Західного Поділля. В оздобленому акварельними мініатюрами і барвистими декоративними прикрасами Євангеліє з Нового Міста (Вінниця), переписаному священиком місцевої церкви Георгієм Дашкевичем, є запис «Помяни Господи многогрешнего Захарія», укомпонований в одну із великих ініціальних літер, розміщених на початковій сторінці Євангелія від Іоанна. Безумовно, запис зробив художник книги, що в такий спосіб наважився назвати і своє ім’я. Подібний підпис художника книги «Іакова» є ще в одному подільському (з Вінниччини) манускрипті Євангелія 1579-1580 рр. з с. Рогізна.
З появою друкованих книг з’являються їх рукописні копії, серед яких на Поділлі особливе місце посідають друки Ф. Скорини. Так його Апостол, надрукований у Вільно 1525 р. , вже невдовзі був переписаний Лаврентієм Івановичем у Маначині (тепер Волочиського р-ну Хмельницької області) «накладом» маначинського намісника ієрея Єфрема. Відомий також рукопис 1571 р. , в якому скопійовано не тільки текст книги, а й передмови-заголовки, які написав сам Скорина, і навіть перемальовано своєрідний друкарський шрифт цих заголовків. До наших днів збереглися також рукописні списки друкованої Біблії Ф. Скорини. Першу частину одного із таких списків Біблії 1568 р. видання переписав 1575 р. Дмитро із Зінькова (тепер Віньковецького р-ну Хмельницької обл.), а другу - протягом 1576-1577 рр. на замовлення ієрея Іоанна у Маначині виконали 2 переписувачі. Причому маначинський список містив усі старозаветні книги Біблії, в тому числі й ті, що відсутні у друках Ф. Скорини. Відомий ще один подільський список скоринівських друків, який не зберігся, бо зник під час Варшавського повстання. Сьогодні всі копії, які можна пов’язати з неопублікованими частинами Біблії друкаря, походять зі східної Галичини й Поділля. Я. Ісаєвич припускає, що перебуваючи на службі в одному з маєтків віленського єпископа Яна в м. Крем’янці, Скорина не полишав надії продовжити видавничу діяльність і там готував до друку не видані ще частини.

Кам'яенець-Подільский. Ворота вірменської церкви Св. Богородиці

Але не тільки українцям потрібні були релігійні тексти. Сьогодні першою безперечною згадкою про рукописну книгу Поділля вважають дарчий підпис вірменського купця Сінана на вірменському миссалі, переписаному в Криму 1349 р., подарованому у 1394 р. і вірменській церкві у Кам’янці-Подільському. Відомо також, що 1891 р. з Rам’янецької церкви св. Миколи до Імператорської публічної бібліотеки (Санкт-Петербург) передали ще 45 вірменських рукописів XVII ст. як релігійного, так і світського змісту. Вважаємо реальним припущення про подільське походження деяких з цих кодексів. Логічною, на наш погляд, є теза про можливість місцевого єврейського рукописання з XV ст., часу появи перших громад в краї, адже юдейська традиція вимагала використання рукописних книг під час богослужінь.
Активізація рукописання, на думку Я. Запаска, призвела до того, що у другій половині XVI- першій половині XVII ст. розширився репертуар рукописної книги: зросла кількість книг не літургійного і навіть світського призначення. Зростання кількості освічених людей покликало переписування книг для власних потреб. Їх виконували сільські або містечкові священики, старші школярі, лікарі та юристи. Рукописи з цього часу стають рядовими, скромними та утилітарними.
Видатна постать української книжності XVI ст. Герасим Смотрицький, перший ректор Острозької академії, народився і виріс у с. Смотричі (тепер Хмельницької обл.). Його батько — дяк Данило — був освіченою, ерудованою людиною, упорядником одного з рукописних збірників середини XVI ст., що містив «Сказаніє Афродітіана», «Меандрові мудрості», а також повість про Яна Гуса.
Освіту Герасим Смотрицький здобув у домашніх вчителів, оскільки у передмові до Острозької Біблії говорив про себе, що ніколи не бачив училища. Працював він спочатку на посаді міського писаря у Кам’янці-Подільському, де його шанували як вченого-книжника. У 1586 р. його запросив князь Острозький для роботи по виданню Біблії. Причому, як вважає В. Фрис, переїзд Смотрицьких до Острога (і, відповідно, використання ними письма, яким вони навчилися писати ще вдома) мав певний вплив на стиль письма всього острозького осередку. Півустав, яким користувалися в Острозі наприкінці XVI - на початку XVII ст., був більше подібний до подільського, ніж до волинського. А. М. Боянівська навіть вважає цю родину своєрідною професійною династією переписувачів книг.
Особливе місце у книжковій культурі Поділля посідає праця шаргородського священика Димитрієвича, який, враховуючи мізерність провінційних книжкових запасів, 1660 р. склав своєрідну хрестоматію зразків духовної та світської літератури в коротких переказах для малопідготовленого читача — «Біблію малу, зібрану з різних книжок, вибраних думок, коротко заради легшого розуміння і пам’яті не дуже освічених читачів».
Наприкінці цього рукопису укладач умістив список використаної літератури, який ще допомагає уявити коло читання представника середнього прошарку освічених осіб того часу, які проживали далеко від тодішніх духовних центрів України, на теренах, які нещодавно були в епіцентрі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Це ще й перший відомий в українській бібліографії рекомендаційний список для потенційних читачів.
У ньому числились Острозька Біблія, «Беседи» Іоанна Златоуста, Номоканон, відомі збірники «Пчела», «Маргарит», «Діоптра», такі відомі українські друки як «Зерцало богословія» Кирила Транквіліона, «Лексикон» Памви Беринди, Требник Петра Могили, «Ключ розумінія» Іоанакія Галятовського, «Книга про віру» Захарія Копистянського, а також житія святих та панегірики, українські хроніки, з яких подано інформацію про козацькі війни, перекладні повісті «Олександрія», «Варлаам та Іоасаф», кілька польських книжок, зокрема з теології, церковної історії під редакцією Петра Скарги, історії, права.

Потенційне коло читання охоплювало не тільки релігійні питання, воно пропонувало відомості з філософії, мовознавства, юриспруденції, історії, географії, нарешті, просто твори для читання, перекладні, так звані рицарські романи. Подільський священик мав можливість користуватися цими найзначнішими книгами України XVII ст. , що поширювалися й у друкованому й рукописному вигляді, і популяризував їх зміст тогочасною українською літературною мовою. Варто зауважити, що деяка частина рукописних джерел, якими він користувався, вийшла друком набагато пізніше.
Подоляни почали фіксувати історичні події. Серед найвідоміших спеціальних рукописів слід згадати Хмільницький літопис, який охоплював події 1636-1650 рр. і був своєрідним щоденником, до якого вносилися найбільш вагомі, на думку невідомого автора, події.
Вірменська колонія, яка була однією з найчисельніших і наймогутніших національних громад регіону, складала «Кам’янецьку хроніку», в якій було подано докладний опис подій в Україні та сусідніх країнах за 1430-1652 рр. Її авторами вважаються представники вірменської аристократичної верхівки міста війт, протоієрей Ованес (помер 1610 р. ), його син, писар, згодом - війт Крикор, внуки, священики Агоп і Аксент. В останньому варіанті хроніку склав Агоп, який помер 1621 р. Пізніше її відредагував, значно доповнив і продовжив його рідний брат Аксент у 1650-1652 рр. вірменською і кипчацькою мовами. Перу Агопа належать також списки багатьох рукописів давньовірменською мовою, зокрема житія святих та Синаксар.
Серед тогочасних світських рукописів особливе місце посідали юридичні кодекси та книги судових і адміністративних записів. Сьогодні відомо про численні подібні зразки волинського або київського походження, але подільських обмаль, адже козаки та повсталі селяни цілеспрямовано нищили всі міські канцелярії та архіви Вінниці, Брацлава, Немирова, Тульчина та інших подільських містечок під час козацько-селянських повстань та національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
До ще однієї групи ділових рукописів цього часу належали книги міських ремісничих цехів. Однією з найстаріших в Україні є книга кам’янецького бондарсько-стельмасько-коладійсько-столярного цеху (1601-1783), на форзацах якої розміщено один з перших українських екслібрисів.
Підсумовуючи зібраний матеріал, ми можемо стверджувати про доведене українське та вірменське рукописання Поділля з XV ст., навіть кінця XIV ст., апріорі розмірковувати про можливість єврейського та польського. Зауважимо, що польські дослідники через брак відомостей здебільшого обговорюють побутування друкованої книги в регіоні. Стосовно мовних особливостей українських подільських рукописів, Я. Запаско неодноразово відзначав присутність староукраїнських і південнослов’янських вкраплень.
Ознайомлення з каталогами Я. Запаска та Л. Гнатенко дає підстави для висновку про те, що порівняно з іншими регіонами України, кириличне книгописання на Поділлі XV-XVI ст. було скромним. Не збереглося інформації про кодекси перших століть помонгольської навали. Чимало цьому сприяло прикордонне географічне розташування, соціально-психологічне середовище краю з постійною військовою загрозою, відсутність регіональних освітніх центрів або потужних монастирів, де могли б діяти скрипторії, та замала кількість потенційних заможних замовників.
Тільки з колонізацією південно-східних земель Поділля у XVI ст. , з налагодженням впорядкованого життя поширюється традиція рукописання, адже населення нових поселень будувало церкви, які потребували книг, тобто поступово від справи скоріше окремих ентузіастів подоляни почали переходити до сталої практики рукописання. І вже у XVII ст. було створено значущі рукописні пам’ятки.

Рукописи з фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею поділяються на дві групи: звичайні та музичні. В музичних книгах між рядками тексту розміщені допоміжні знаки, які мають форму нот: знаменні або крюкові знаки, які виникли в ХІІ-ХІV ст. Старообрядці зберегли музично-стильові нашарування часів Київської Русі, які зумовили співіснування чотирьох типів нотопису. Євангельські тексти записувалися спеціальними знаками акцентуації для підвищення чи пониження голосу читця. По змісту всі рукописні нотні книги богослужбові. Сам принцип нотування має творчий характер. Мелодії піснеспівів вибиралися згідно з традиціями певних локальних особливостей і місцевих шкіл, естетичних смаків та художньої інтуїції їхніх переписувачів.
У фондах музею є кілька нотованих богослужбових книг.

ВИСТАВКОВА ЗАЛА РАРИТЕТНИХ ВИДАНЬ БІБЛІОТЕКИ ВДПУ

До Вашої уваги презентація виставкової зали раритетних видань бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ КНИГИ

Відео-лекція "Елементи книги"
(інформація з блогу бібліотеки)
Книга. Словник основних елементів

Книга. Схема основних елементів

Інтернет-презентація 'Історія виникнення книги'

БІБЛІОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

Книги Статті Мультимедійні видання Електронні мережеві видання Інтернет-джерела До теми
"Книга на Поділлі"

Список книг в ЕК бібліотеки. БД ‘Книги’ (оновлено 5.01.2024)

Історія книги. Книгознавство. Друкарство. Видавнича справа

Сб5
Д23
2300 вибраних мудрих думок про книгу і читання / упоряд. Г. М. Голиш ; Черкаський національний університет імені Богда-на Хмельницького, Наукова бібліотека імені М. Максимовича. – Черкаси : Вертикаль, 2018. – 296 с.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГРАФІЯ(1)
373.04
П99
500 вопросов и ответов любознательным: Вып. 1 / сост. Г. Я. Фомичов. – К. : Будівельник, 1995. – 112 с. – Указ.: с. 110
Примірники: всього:3 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(2), ЗБЕРІГ(1)
9У
Б24
Барагура Володимир. Меч і книга : Історичні та біографічні оповідання для старших дітей і молоді / В. Барагура; Худ. П. Андрусев, Худ. М. Михалевич. – 2-е вид. доп.. – К. : Конкард, 1993. – 112 с. : рис.
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(1), ЗБЕРІГ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
016:8У
Б60
Биковський Лев. У службах українській книжці / Л. Биковський ; упор.: Л. Р. Винар (Кент), Я. Д. Ісаєвич (Львів) ; передм. Я. Ісаєвича. – Львів ; Нью-Йорк, 1997. – 327 с. : іл.. – (НАН України. Ін-т Українознавства ім. І. Крип'якевича)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
Б83
Борчук Степан Миколайович. Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження / С. М. Борчук ; Інститут історії України НАН України. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – 604 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002
В48
Вінницька обласна друкарня. Історія та сучасність : до 135-річчя заснування / упоряд. М. Бодлєв. – Вінниця : Книга-Вега, 2004. – 152 с. : іл. – (Вінницькі ювілеї)
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
002
В57
Владимиров Лев Иванович. Всеобщая история книги: Древний мир, Средневековье, Возрождение, 17 век / Л. И. Владимиров ; пер. с лит. Н. Л. Владимировой. – М. : Книга, 1988. – 312 с. : цв. ил. – (Пушкинская б-ка)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002У
Г17
Гальченко Олена Михайлівна. Оправа східнослов`янських рукописних книг та стародруків в Україні: історія, структура, опис / О. М. Гальченко. – К : НАНУ, 2005. – 375 с.
Примірники: всього:2 - (2)
011
Г56
Гнатенко Людмила. Слов'янська кирилична рукописна книга XV ст. : З фондів інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : каталог / Л. Гнатенко. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2003. – 185 с. : факс.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
002
Д33
Дениско Людмила Михайлівна. Автографи на книгах із колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : каталог / Л. М. Дениско ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К., 2007. – 131 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002У
Д36
Державний музей книги і друкарства Української РСР : фотопутівник / упоряд. М. М. Гламазда ; авт. тексту: С. А. Асєєва, Л. І. Гальчук, Л. С. Пономаренко. – Київ : Мистецтво, 1981. – 127 с. : іл.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
002
Д37
Десятилетие вольной русской типографии : Сборник первых листов / сост. и изд. Л. Чернецким. – Лондон : Вольная русская типография, 1863. – 170 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
Д76
Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки : збірник наукових праць / ред. кол.: О. С. Онищенко, В. П. Леонов, П. Т. Тронько ; НАН Україна, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2011. – 263 с
Примірники: всього:2 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
002(075.3)
Е64
Енциклопедія видавничої справи : [навч. посіб.] / В. П. Ткаченко, І. Б. Чеботарьова, П.О. Киричок. – Харків : Прапор, 2008. – 320 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
002
И90
История книги / под ред.: А. А. Говорова, Т. Г. Куприяновой. – М. : Светотон, 2001. – 400 с. – (Пушкінська б-ка)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002У
К25
Кароєва Тетяна Робертівна. Провінція у галактиці Гутенберга: книжкова культура подолян другої половини ХІХ-початку ХХ ст. : монографія / Т. Р. Кароєва ; М-во освіти і науки України, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2014. – 472 с. : іл.
Примірники: всього:1 - (1)
002(03)
К53
Книга : энциклопед. / ред. И. Е. Баренбаум, А. А. Беловицкая, А. А. Говоров [и др.]. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. – 800 с. : іл. – (Пушкинская б-ка)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
016:002
К53
Книга в Україні, 1861-1917 : матеріали до репертуару української книги. Вип. 11 "Н" / за ред. В. Ю. Омельчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського . – К., 2008. – 340 с. – (Національна бібліографія України)
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
002
К 56
Ковальчук Г. І. Книжкові пам`ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук ; Наук. ред. Л. А. Дубровіна. – К : НБУВ, 2004. – 644 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
001(1)
К56
Ковальчук Галина Іванівна. Український науковий інститут книгознавства (1922-1936) / Г. І. Ковальчук ; наук. ред. В. І. Попик. – Київ : Академперіодика, 2015. – 687 с. : іл.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002
К66
Корабли мысли : зарубежные писатели о книге, чтении, библиофилах. Рассказы, памфлеты, эссе / сост. В. В. Кунин. – М. : Книга, 1980. – 336 с.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
8У
Л64
Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи : збірник наукових праць / ред. кол.: О. М. Куцевол (гол. ред.), А. М. Подолинний, С. О. Жила ; МОН, молоді та спорту України ; ВДПУ. – Вінниця : ТОВ "Ландо ЛТД", 2011. – 337 с.
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(2), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
8Р1
Л19
Лакшин В.Я. Биография книги : статьи, исследования, эссе / В. Я. Лакшин. – М. : Современник, 1979. – 509 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
9(М)03
Л61
Липин Лев Александрович. Глиняные книги / Л. А. Липин, А. М. Белов ; ред. В. В. Струве; научн. ред. и предисл. В. В. Струве. – Л. : Дет. лит., 1956. – 349 с. : рис, планы, карты. – (Школьная библиотека). – Библиогр.: с. 342
Примірники: всього:4 - ЗБЕРІГАННЯ(1), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(3)
8У
Л64
Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи : збірник наукових праць / ред. кол.: О. М. Куцевол (гол. ред.), А. М. Подолинний, С. О. Жила ; МОН, молоді та спорту України; ВДПУ. – Вінниця : ТОВ "Ландо ЛТД", 2011. – 337 с
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(2), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
002
Л89
Львов Сергей Львович. Книга о книге : для учащихся старших классов / С. Л. Львов. – М. : Просвещение, 1980. – 206 с. : ил.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
016:002
М34
Матеріали до книговидавничого репертуару Поділля (1852-1923) : Бібліографічний посібник / уклад. Т. Р. Соломонова ; ВДПУ ім. М. Коцюбинського ; Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2006. – 352 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
02У
Н34
Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Вип. 2 / ред. О. М. Завальнюк ; Кам'янець-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, Наукова бібліотека. – Кам'янець-Поділ. : Аксіома, 2010. – 648 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Н34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 10 / Нан України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. АБУ ; ред. кол.: О. С. Онищенко (гол.), А. Г. Бровкін, С. М. Гриша та ін. – К. : НБУВ, 2003. – 380 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
Н34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 4 / ред. кол.: О.С. Онищенко (гол.), М. М. Пещак, Н. Г. Солонська та ін. – К. : НБУВ, 2000. – 245 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
Н50
Немировский Евгений Львович. Путешествие к истокам русского книгопечатания : книга для учащихся / Е. Л. Немировский. – М. : Просвещение, 1991. – 223 с. : цв. ил.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002(075.3)
Н61
Низовий Микола Андрійович. Вступ до книгознавства : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. А. Низовий. – Київ : Кондор, 2009. – 144 с.
Примірники: всього:2 - БІБЛОГРАФІЯ(1), НАВЧ. ВІДДІЛ(1)
002
О-35
Овчінніков В.С. Історія книги : Еволюція книжкової структури : навч. посіб. / В. С. Овчінніков. – Львів : Світ, 2005. – 420 с. : іл.
Примірники: всього:7 - (7)
002
О-36
Огієнко Іван (Митрополит Іларіон). Історія українського друкарства / Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2007. – 536 с. – (Видавничий проект Фундації ім. Митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття". Сер. 2, Зарубіжні першодруки ; Т. 6)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
П27
Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (ХУІ- перша половина ХУІІ ст.) : зб. документів / упоряд. Я. Д. Ісаєвич та ін. – К. : Наук. думка, 1975. – 343 с. : іл.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
002
П44
Подільський книжник : альманах. Вип. 2 (2009) / уклад.: Т. Р. Соломонова, М. Г. Спиця, Н. І. Морозова ; Управління культури і туризму Вінниц. облдержадм. ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : ДП "Держ. картограф. ф-ка", 2010. – 179 с
Примірники: всього:6 - ЗБЕРІГАННЯ(2), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(3), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
002
П44
Подільський книжник : альманах. Вип. 1 (2008) / уклад.: Т. Р. Соломонова, М. Г. Спиця, Н. І. Морозова ; Управління культури і туризму Вінниц. облдержадм. ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : ДП "Держ. картограф. ф-ка", 2009. – 158 с.
Примірники: всього:14 - ЗБЕРІГ(5), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(2), БІБЛОГР(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ(4), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
002
П44
Подільський книжник. Вип. 3 (2010 р.) : альманах / уклад. Т. Р. Соломонова ; ред. О. І. Кізян, ред. М. Г. Спиця ; Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації ; Вінницька обл. універ. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : ДП" Державна картографічна фабрика", 2010. – 154 с. : іл.
Примірники: всього:4 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(2), ЗБЕРІГАННЯ(2)
002
П44
Подільський книжник. Вип. 4 (2011 р.) : альманах / уклад. Т. Р. Соломонова ; ред. О. І. Кізян, ред. М. Г. Спиця ; Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації ; Вінницька обл. універ. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : Державна картографічна фабрика, 2012. – 127 с. : іл.
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(2), БІБЛОГРАФІЯ(1)
002
П44
Подільський книжник. Вип. 5 (2012 р.) : альманах / уклад. Т. Р. Соломонова ; ред. О. І. Кізян, ред. М. Г. Спиця ; Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації ; Вінницька обл. універ. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : Державна картографічна фабрика, 2013. – 163 с. : іл.
Примірники: всього:3 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(2), ЗБЕРІГАННЯ(1)
9У(ВІН)
П44
Подільська старовина : наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В. Д. Отамановського / відповід. ред. В.А. Косаківський. – В., 1993. – 478 с. : іл., граф., табл., схеми. – Покажч.: іменний, географічний
Примірники: всього:9 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(4), ЗБЕРІГАННЯ(2), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(2), ЗБЕРІГ(1)
9У(ВІН)
П44
Подільська старовина : Науковий збірник до 85-річчя з часу заснування Вінницького обласного краєзнавчого музею / відповід. ред. Т. Р. Соломонова ; ред. кол.: Л. Р. Кароєва, К. І. Висоцька, Л. Д. Ерліх. – В. : Віноблдрукарня, 2003. – 255 с.
Примірники: всього:2 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(2)
02У
Р59
Рогова Павла Іванівна. Педагогічні бібліотеки України (друга половина ХІХ-20-ті роки ХХ ст.) : монографія / П. І. Рогова ; ред. О. С. Онищенко ; АПН України, Державна науково-педагогічна бібліотека УКраїни ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : Четверта хвиля, 2009. – 271 с. : іл.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
6П9.5(075.3)
С12
Сава В. І. Художньо - технічне оформлення книги / В. І. Сава. – Львів : Оріяна - Нова, 2003. – 168 с
Примірники: всього:10 - ЗБЕРІГАННЯ(2), НАВЧ. ВІДДІЛ(8)
901
С68
Сохань С. В. Микола Петров: життя серед книг і рукописів : монографія / С. В. Сохань ; Національна академія наук України, Національна бібліотека України ім. В. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2015. – 408 с. : іл.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
002
С77
Стародруки ХVІ ст. у фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва : ілюстрований каталог / уклад., вступ. ст. Т. Р. Соломонова ; Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : Едельвейс і К, 2012. – 28 с. : іл.
Примірники: всього:3 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1), ЗБЕРІГАННЯ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
8Р1.1
С79
Стефанит и Ихнилат Средневековая книга басен по русским рукописям ХV - ХVII веков / Стефанит и Ихнилат; издание подготовили О. П. Лихачева и Я. С. Лурье, перевод греческого текста Е. Э. Гранстрем и В. С. Шандровской. – Ленинград : Наука, 1969. – 248 с. – (Литературные памятники)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002
Т41
Тимошик Микола Степанович. Її величність-книга. Історія видавничої справи Київського університету. 1834-1999 : монографія / М. С. Тимошик ; передмова В. В. Скопенка. – К. : Наша культура і наука, 1999. – 308 с. : іл. вкл., ім. пок.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002(075.3)
Т41
Тимошик Микола Степанович. Види видавничої продукції. Книги як основний предмет видавничої діяльності : текст лекцій для студентів Інституту журналістики з курсу "Видавнича справа та редагування" / М. С.Тимошик. – Київ : Інститут журналістики, 2002. – 19 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002(075.3)
Т41
Тимошик Микола Степанович. Зародження та етапи поширення друкарства в світі : текст лекції для студентів Інституту журналістики з курсу "Історія видавничої справи" / М. С. Тимошик. – Київ : Інститут журналістики, 2002. – 32 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002(075.3)
Т41
Тимошик Микола Степанович. Раннє українське друкарство (XV-XVII століття) : текст лекції для студентів Інституту журналістики з курсу "Історія видавничої справи" / М. С.Тимошик. – Київ : Інститут журналістики, 2002. – 33 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
002У
Т41
Тимошик Микола Степанович. Українська книга і преса в Італії : монографія / М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2015. – 352 с. : іл., ім. пок., резюме італ., англ., нім. мовами. – (Серія "Бібліотека видавця, редактора, автора" ; т. 5)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
016:002
Ф76
Фоменко Д. Д. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904-1923) : бібліографічний покажчик / Д. Д. Фоменко, І. Цинковська, Г. Юхимець; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2002. – 196 с. : іл.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
002
Ш19
Шамрай Маргарита Агапіївна. Маргіналії в стародруках кириличного шрифту 15-17 ст. з фонду національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського / М.А. Шамрай. – К : НАНУ, 2005. – 332 с
Примірники: всього:1 - (1)
8У1.3
Я45
Якимович Б. Книга, просвіта, нація. Видавнича діяльність Івана Франка у 70-80 роках ХІХ ст. / Б. Якимович. – Львів : Місіонер, 1996. – 304 с.
Примірники: всього:1 - ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)

Історія бібліотек. Бібліотеки сьогодні

02У
Р92
Prius. Praesens. Posterius. [ До 400-ліття Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка] : фотоальбом / автор ідеї М. Доманська, автор проекту М. Мануйлова, фото підгот. : М. Білобринь, Н. Дитюк, О. Янів. – Львів : ЗУКЦ, [2008]. – 37 с. : фото
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
А83
Армс В. Электронные библиотеки : учебн. пос. для вузов РФ / В. Армс ; пер. с англ. С. А. Арнаутова ; научн. ред. пер. Н. В. Максимов. – Люберцы : ПИК ВИНИТИ, 2002. – 274 с. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У
Б59
Бібліотека університету: витоки та сучасність : збірник наукових статей та матеріалів, присвячений 50-річчю з дня заснування наукової бібліотеки університету / ред. О. Б. Айвазян ; Хмельницький нац. ун-т , Наукова бібліотека. – Хмельницький : ХНУ, 2012. – 298 с. : фото.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГРАФІЯ(1)
02
Б59
Бібліотеки України загальнодержавного значення: історія і сучасність : Збірник статей / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського ; Асоціація бібліотек України ; ред. кол.: О. С. Онищенко (гол.), О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Л. А. Дубровіна та ін. – К., 2007. – 250 с
Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
02У
Б59
Бібліотека у часі і просторі : матеріали, присвячені Всеукраїнському дню бібліотек / уклад.: В. Циганюк, М. Ревенко ; вступ. ст. С. Нешика ; заг. ред. М. Спиці ; Вінниц. облрада, Упр. культури і туризму облдежадм. – Вінниця : ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2005. – 28 с.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
02У
Б61
Білоус Валентина Степанівна. Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в особах (до 105-річного ювілею) : науково-літературне есе / В. С. Білоус, В. П. Король; ред. Л. М. Воробйова, ред. В. О. Іванчук, ред. М. В. Марченко, ред. Т. В. Мірохіна, ред. С. Г. Наугольних, ред. І. О. Стопа ; Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського. – Вінниця : Тарнашинський О. В., 2018. – 93 с. : фото
Примірники: всього:1 - (1)
02У
Б61
Білоус Валентина Степанівна. Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: історія, сьогодення, постаті (до 100-річного ювілею) : науково-краєзнавче дослідження / В. С. Білоус ; ред. О. В. Шестопалюк, ред. Л. М. Воробйова, ред. І. В. Зарванська. – Вінниця : Планер, 2013. – 101 с. : фото. кол.
Примірники: всього:6 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(2), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1), БІБЛОГРАФІЯ(1), ЗБЕРІГАННЯ(2)
02У
Б48
Березюк Н. М. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805-2005) / Н. М. Березюк, И. Г. Левченко, Р. П. Чигринова; ред. В. С. Бакиров. – Харьков : Тимченко А. Н., 2006. – 390 с. : ил.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Б59
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сборник. Вып. 12 / ред кол.: А.С. Онищенко [и др]. ; МААН, Совет директоров научн. б-к и информ. центров. – Киев : НБУВ, 2014. – 368 с.
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Б59
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сборник. Вып. 11 / ред кол.: А. С. Онищенко, К. К. Абугалиева, Л. А. Дубровина ; МААН, Совет директоров научн. б-к и информ. центров. – К. : НБУВ, 2013. – 320 с
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Б59
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сборник. Вып. 7 / ред кол.: А. С. Онищенко, К. К. Абугалиева, Л. А. Дубровина; МААН, Совет директоров научн. б-к и информ. центров. – К. : НБУВ, 2009. – 379 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
02
Б59
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : научно-практический и теоретический сборник. Вып. 14 / ред. А. С. Онищенко ; Национальная академия наук Украины, Национальная библиотека Украины им. В. И. Вернадского [и др.]. – Киев, 2017. – 242 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Б59
Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : научно-практический и теоретический сборник. Вып. 13 / ред. А. С. Онищенко ; Национальная академия наук Украины, Национальная библиотека Украины им. В. И. Вернадского [и др.]. – Киев, 2016. – 243 с
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
02(У)
Б90
Булатова Світлана Олегівна. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблонських у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : Монографія / С. О. Булатова. – К : НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2006. – 330 с.
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
В48
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення : монографія / авт. кол.: Г. М. Авраменко, Т. В. Герасимова, І. М. Журавлівський. – Вінниця : Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2007. – 312 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
02У
Д40
Джерело знань. Бібліотеки Бершадщини / упоряд. Г. О. Погончик. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2013. – 194 с. : фото
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
02
Д79
Дубровіна Л.А. Історія Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (1965-1991) / Л. А. Дубровіна ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К., 2008. – 369 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(2)
02(075.3)
З-55
Земков А. И. Электронные бибилиотеки : учебное пос. для студ. ун-тов и др. учебн. заведений / А. И. Земков ; научн. ред. Я. Л. Шрайберг. – М. : Изд. ГПНТБ России, 2001. – 92 с. : ил. – (Пушкинская библиотека)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У
І-90
Історія освітянських бібліотек України : Науковий збірник / редкол.: П. І. Рогова (гол.), К. Т. Селіверстова (заст. гол.) та ін. ; АПН України ; ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – К. : Вирій, 2006. – 404 с..
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)
02
К65
Копанєва Вікторія Олександрівна. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету : монографія / В. О. Копанєва ; наук. ред. О.С. Онищенко ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НВЦ НБУ ім. В. І. Вернадського, 2009. – 198 с.
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1), ЗБЕРІГ(1)
02(075.3)
К96
Кушнаренко Наталя Миколаївна. Бібліотечне краєзнавство : підручник / Н. М. Кушнаренко. – К. : Знання, 2007. – 502 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(2)
8У
Л64
Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи : збірник наукових праць / ред. кол.: О. М. Куцевол (гол. ред.), А. М. Подолинний, С. О. Жила ; МОН, молоді та спорту України; ВДПУ. – Вінниця : ТОВ "Ландо ЛТД", 2011. – 337 с
Примірники: всього:3 - ЗБЕРІГАННЯ(2), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(1)
02У
М99
Мяскова Тетяна Євгенівна. Бібліотека Імператорського університету Св. Володимира: з історії комплектування (1834-1927 рр.) : монографія / Т. Є. Мяскова; ред. О. С. Онищенко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського . – К., 2005. – 183 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У(083)
Н 34
Наукові бібліотеки України : довідник / О. С. Онищенко (відп. ред.) ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Координац. бюро ЕСУ ; укл.: А. А. Свобода, Л. І. Загородня, Н. Б. Захарова, Н. В. Попович, О. В. Савченко. – К : НБУВ, 2004. – 472 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
02У
Н34
Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Вип. 2 / ред. О. М. Завальнюк ; Кам'янець-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, Наукова бібліотека. – Кам'янець-Поділ. : Аксіома, 2010. – 648 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
Н34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : збірник. Вип. 28 / ред. кол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Г. В. Боряк ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Асоц. б-к України. – К. : НВЦ НБУВ, 2010. – 653 с.
Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
02У
Н34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : Бібліотеки Національної академії наук України: історія і сучасність. Вип.15 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; Гол. ред. О. С. Онищенко. – К : НБУВ, 2006. – 365 с
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У
Н35
Національна наукова медична бібліотека України / уклад. Т. А. Остапенко, уклад. С. М. Булах, уклад. О. М. Кірішева. – Київ : СПД Коляда О. П., 2010. – 25 с. : фото
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
П48
Покажчик рукописів і стародруків переданих у 1976 р. з Бахчисарайського історико-археологічного музею до Державної Публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна / карт. Н. Абдульваан. – Сімферополь : Доля, 2007. – 147 с. – (Бахчисарайська книжна колекція в Російській національній бібліотеці)
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02(083)
П78
Провідні бібліотеки України : довідник 2006/2007. – К. : Шмельов В. Є., 2006. – 154 с.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
02У
Р59
Рогова Павла Іванівна. Педагогічні бібліотеки України (друга половина ХІХ-20-ті роки ХХ ст.) : монографія / П. І. Рогова ; ред. О. С. Онищенко ; АПН України, Державна науково-педагогічна бібліотека УКраїни ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : Четверта хвиля, 2009. – 271 с. : іл.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У
С60
Солоіденко Галина Іванівна. Українська бібліотечна термінологія: становлення та основні етапи розвитку : монографія / Г. І. Солоіденко ; НАН України ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : ВНЦ НБУВ, 2010. – 202 с.
Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1), ЗБЕРІГАННЯ(1)
02
С91
Сучасна бібліотека: проблеми, досвід та вектори розвитку: матеріали науково-практичної інтернет-конференції (28-29 травня 2019 року) / ред.: Гавриш, В. В. Каїді, Л. М. Драган ; Міністерство охорони здоров'я України, Національний фармацевтичний університет, Наукова бібліотека. – Харків, 2019. – 107 с.: іл.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
02У
Т65
Традиції і новації в інформаційному забезпеченні науки та освіти: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції бібліотек ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації / Мін-во освіти і науки, млолоді та спорту України, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2012. – 74 с.
Примірники: всього:1 - БІБЛОГРАФІЯ(1)
02У
Ц56
Ціборовська-Римарович Ірина Олегівна. Родові бібліотеки Правобережної України ХVІІІ століття (Вишневецьких-Мнішеків, Потоцьких, Мікошевських): історична доля та сучасний стан : монографія / І. О. Ціборовська-Римарович ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2006. – 396 с.
Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)

Список аналітичних статей з періодики в ЕК бібліотеки. БД ‘Аналітичні описи’ (оновлено 5.01.2024)

XII Всеукраїнська науково-практична конференція "Бібліотека і книга в контексті часу" / підгот. текст О. Білик // Бібліотечна планета. – 2019. – № 2 (квітень-червень). – С. 35-36
Александрийская библиотека // Шкільна бібліотека. – 2009. – № 5. – С. 42-48.
Амельченко Ю. С. Стратегічний план "Розумний регіон" і бібліотеки Одещини / Ю. Амельченко // Бібліотечна планета. – 2019. – № 2 (квітень-червень). – С. 18-19
Афанасьєва, Зоя. З історії міжнародної книжкової торгівлі : (середина 19 -початок 20 ст.) / З. Афанасьєва // Пам'ять століть. – 2007. – № 6. – С. 104-109.
Білошина Т. В. Бібліомістечко – дитячий простір для розвитку та творчості дитини / Т. В. Білошина // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 9. – С. 35-36
Боброва Марина. Перший бібліотекар університетської книгозбірні / М. Боброва, І. Кононенко // Бібліотечний вісник. – 2020. – № 3. – С. 18-22
Біланич Г. Початок книгодрукування на Закарпатті та стародруки / Біланич Г. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 11. – С. 40 - 42
Білоус В. Наукометричні та бібліометричні практики у діяльності бібліотеки закладу вищої освіти / В. Білоус // Рідна школа. – 2018. – № 9-12. – С. 66-70
Білошина Т. В. "Творча смакота" (літературне кафе) / Т. В. Білошина // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 6. – С. 30-31
Бесараб А. О. Як до нас прийшла книга : конспект інтегрованого заняття з розділу "Дитина у довкіллі" та "Мова рідна, слово рідне" для дітей старшого дошкільного віку / А. О. Бесараб // Розкажіть онуку. – 2018. – № 7 (липень). – С. 14
Білоус Валентина. Освітянській книгозбірні на Поділлі - 105 років / Валентина Білоус // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 4. – С. 51-52
Борківська, О. "Книга не помре, книга залишиться необхідною..." : [2 уроки] / О. Борківська // Зарубіжна література . – 2012. – Березень (№ 5). – С. 4-12
Василенко, Микита. Ті, які стали пам'ятниками / М. Василенко // Вітчизна. – 2007. – № 11-12.-С.160-161
Васьківська, О. Друкар книг, перед тим небачених, та книгодрукування на Україні у ХVI-ХІХ століттях / О. Васьківська // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 1. – С. 38-41
Васянович О. О. Книга формує фахівця / О. О. Васянович // Народна творчість та етнологія. – 2017. – № 1 (січень-березень). – С. 115-116
Васьківка Ольга. Книгорозповсюдження в Україні в роки визвольних змагань (1917-1920 рр.) / О. Васьківка // Вісник Книжкової палати. – 2017. – № 4. – С. 43-51
Гальченко, Т. П. Джерела інформації сучасності / Т. П. Гальченко // Шкільна бібліотека плюс. – 2012. – Серпень (№ 15-16). – С. 8-19.
Герман Н. М. Бібліомарафон (квест для шкільних бібліотекарів) / Н. М. Герман // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 8. – С. 14-17
Груша Александр. Увековечение памяти о Франциско Скорине в Беларуси (1924-1990) / А. Груша // Бібліотечний вісник. – 2017. – № 3. – С. 3-11
Гуменна О. І. Медіакультура в шкільній бібліотеці / О. І. Гуменна // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 6. – С. 13-17
Гуркаленко І. В. ІКТ – важливий чинник виховання інформаційної та читацької культури / І. В. Гуркаленко // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 9. – С. 15-18
Гуркаленко І. В. QR - в роботі шкільної бібліотеки / І. В. Гуркаленко // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 4. – С. 2-4
Дворецька, Ю. В. Наша перша книжка. Буквар Івана Федорова / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 22-24. – С. 91-93.
Довнар Лариса. Открытые вопросы белорусского книговедения в контексте транслятологического опыта / Л. Довнар. – № 4. – С. 42-48
Дояр Лариса. Практика заборони книжок в УРСР (1919-1937 рр.): історіографічний аспект / Л. Дояр // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 1. – С. 49-52
Дроб'язко, О. Історія української книжки / О. Дроб'язко // Журавлик. – 2011. – Лютий (№ 2). – С. 3.
Дубовик, Олена. Пересопницькому Євангелію - 450 / Олена Дубовик // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 8. – С. 39-40
Другова Марія. Вплив творчості Тараса Шевченка на видавничу справу України / Марія Другова // Українська мова та література. – 2018. – Березень (№ 5-6). – С. 60-63
Захарова Р. І. Формування медіаграмотності учасників освітнього процесу засобами шкільної бібліотеки / Р. І. Захарова // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 7. – С. 28-29
Зленко, Г. Старої книги пахощі і знада / Г. Зленко // Науковий світ. – 2007. – № 1. – С. .
Зніщенко, Микола. "Красный библиотекарь" - рік 1926 : події, факти, коментарі. Погляд із ХХI століття. Хроніка надій та ілюзій / Микола Зніщенко // Вісник Книжкової палати. – 2013. – № 4. – С. 38-41
Іванова М. Пам"ятки книжкового мистецтва: рукописні Учительні Євангелія XVII ст. з монастирських бібліотек м. Києва / Іванова М. // Вісник Книжкової палати. – 2006. – № 9. – С. 37- 42
Кабачек, О. Л. Библиотека и библиотекарь в контексте истории / О. Л. Кабачек // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 3. – С. 17-25.
Кириченко, К. В. Читацькі зацікавлення у Великому князівстві Литовському на початку ХVІ ст. та рецепція прочитаного (на матеріалі Віленського списку Хронографа 1262 р.) / К.В. Кириченко // Український історичний журнал. – 2011. – № 2. – С. 4-20.
Клименко Оксана. П'яті бібліотекознавчі студії, присвячені пам'яті професора Михайла Семеновича Слободяника / О. Клименко // Бібліотечний вісник. – 2020. – № 2. – С. 46-47
Коваленко Т. В. Валіза знань (квест для учнів 6-х класів) / Т. В. Коваленко // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 6. – С. 38-39
Коваленко Т. В. Формування і розвиток читацької компетентності в умовах НУШ / Т. В. Коваленко // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 6. – С. 6-12; Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 7. – С. 6-11
Ковальчук Галина. Теорія книгознавства та історія книги на сторінках "Вісника Книжкової палати" / Галина Ковальчук // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 8 № 8. – С. 7-11
Ковальчук Галина. Книгознавчі наукові школи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: спроба ретроспективного аналізу : До 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Г. Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 2018. – № 4. – С. 42-50
Кодлюк Ярослава. Звідки книжка до нас прийшла / Ярослава Кодлюк, Галина Одинцова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 9. – С. 45-49
Кодлюк Ярослава. Звідки книжка до нас прийшла / Ярослава Кодлюк, Галина Одинцова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. – № 4. – С. 49-52
Корхова В. В. Кмітливі та начитані (інтелектуально-розважальна програма) / В. В. Корхова // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 6. – С. 36-39
Коряченко Л. В. Книга - добрий, мудрий друг! : урок прес-конференція / Л. В. Коряченко // Розкажіть онуку. – 2018. – № 3 (березень). – С. 12-14
Кударенко Т. Л. "Світове кафе" як одна з форм підвищення медіакультури учнів / Т. Л. Кударенко, Р. І. Захарова // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 5. – С. 4-5
Кулик О. І. Структура книги (для учнів 4-5-х класів) / О. І. Кулик // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 4. – С. 17-19
Лисицина О. О. Шкільна бібліотека на хвилі Нової української школи / О. О. Лисицина // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 9. – С. 19-26
Лясота Галина. Вплив японської культури та мистецтва на західноєвропейське книговидавництво на прикладі книжкового зібрання М. М. Толстого / Г. Лясота // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 8. – С. 34-39
Кралюк, П. Іван Федоров - людина Європи / П. Кралюк // Сільська школа. – 2009. – 25 березня (№ 11-12). – С. 5.
Маркова В. Трансформація книжки в умовах інформаційного суспільства: культурологічний підхід / Маркова В. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 9. – С. 25 - 28
Мельник Майя. Популяризація книги в контексті інформаційних потреб сучасного студента / Майя Мельник // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 4. – С. 36-38.
Мироненко, Г. Портрет бібліотеки в дзеркалі історії : історичні постаті / Г. Мироненко // Шкільний світ. – 2013. – Березень (№ 5). – С. 29-32. ; Шкільний світ. – 2012. – № 10 ; Шкільний світ. – 2012. – № 14 ; Шкільний світ. – 2012. – № 18 ; Шкільний світ. – 2013. – № 3
Найбільша книгозбірня античного світу // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 15/16. – С. 108
Найбільші бібліотеки світу // Віче. – 2011. – № 1. – С. 4
Найдьонова, Н. Від стін Печер - до друкованої книги! / Н. Найдьонова // Шкільна бібліотека плюс. – 2011. – Вересень (№ 18). – С. 10-21.
Овчінніков, В. С. Походження слов'янського письма / В. С. Овчінніков // Історія книги : Еволюція книжкової структури : навч. посіб. / В.С. Овчінніков. – Львів : Світ, 2005. – С. 108-113
Омелянчук, І. "Хай святиться ім'я Твоє..." : [до 450-річчя української Першокниги] / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2011. – 27 серпня (№ 156). – С. 8.
Островська Олена. Військові бібліотеки на українських теренах: історія становлення та розвитку / О. Островська // Бібліотечний вісник. – 2017. – № 5. – С. 37-43
Павенко Н. В. Віртуальна бібліотека – бібліотека майбутнього / Н. В. Павенко // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 8. – С. 19-20
Парфьонова Ганна. Усіх любителів читати книжки запрошують на свято : свято книги для учнів 4-го класу / Ганна Парфьонова // Учитель початкової школи. – 2018. – № 10. – С. 48-52.
Перший надрукований в Україні буквар. Мовою джерел: Іван Федоров та львівський "Буквар" (матеріали до уроків з теми "Культура України в другій половині XVI ст." : методичний матеріал // Історія в школах України. – 2008. – № 2. – С. 22
Петрова Л. О. QR-код - складова інноваційної діяльності шкільної бібліотеки / Л. О. Петрова // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 5. – С. 6-9
Рабаданова Людмила. Всеукраїнська акція "Читаки. Писаки. Малюваки" як приклад стратегічного соціального партнерства бібліотек для юнацтва / Людмила Рабаданова // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 2. – С. 31-32.
Ружанська, Т. Іван Федоров - засновник книгодрукування в Україні та Росії : урок у 8 класі / Т. Ружанська // Шкільний світ. – 2011. – Травень (№ 18). – С. 18-23.
Ружинська, Т. В. Тернистий шлях "Апостола" : Іван Федоров - засновник книгодрукування в Україні та Росії / Т. В. Ружинська // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 3. – С. 134-137.
Синюк, С. Літописний список книг князя Володимира Васильковича як один з перших в Україні бібліографічних документів / С. Синюк // Вісник Книжкової палати. – 2010. – № 1. – С. 36-38
Скляренко, С. Ф. Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні : учнівська конференція для 9 класів / С. Ф. Скляренко // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 2. – С. 28-31.
Скляренко, С. Ф. Учнівська конференція "Історія виникнення книги" / С. Ф. Скляренко // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С. 27-30
Скляренко, С.Ф.. Учнівська конференція "Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні" (9 кл.) / С.Ф.. Скляренко // Управління школою. – 2007. – № 32. – С. 14-17.
Сенченко Оксана. Застосування "м'якої сили" книги проти англійського народу в ХІХ столітті / О. Сенченко // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 3. – С. 31-35
Скаченко Олена. The Great Library Week в бібліотеці / Олена Скаченко // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 4. – С. 44-45.
Соколов Віктор. Теорія бібліопсихології М. О. Рубакіна та її інтерпретації / В. Соколов // Бібліотечний вісник. – 2018. – № 4. – С. 28-41
Солодухина Неля Древние библиотеки в духовной культуре Киевской Руси / Неля Солодухина // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – лютий (№ 3). – С. 24-27.
Солонська Н. Остромирове Євангеліє в контексті давньоруського книжного багатства і фонду Бібліотеки Ярослава Мудрого / Солонська Н. // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 11. – С. 39 - 45
Стерехова З. Флагман університетських бібліотек (до 120-річчя Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського") / З. Стерехова // Бібліотечна планета. – 2019. – № 1(січень-березень). – С. 39-40
Ступницька С. Методичний супровід бібліотек об’єднаних територіальних громад: з досвіду Рівненської ОУНБ / С. Ступницька // Бібліотечна планета. – 2019. – № 1(січень-березень). – С. 6-8
Судьба книги // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 15/16. – С. 101-103
Сухаревська, О. Значення книги в житті людини (бібліотечний урок) / О. Сухаревська // Початкова школа. – 2009. – № 3. – С. 27-30.
Усенко, О. В. Історія створення книги / О. В. Усенко, А. В. Войтенко // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 9. – С. 103-104.
Усенко, О. Подорож у часі : Історія створення книги : [урок] / О. Усенко, А. Войтенко // Зарубіжна література . – 2012. – Серпень (№ 15). – С. 6-9.
Таїрова-Яковлева Т. Г. Книги з бібліотеки Самійла Величка, канцеляриста Війська Запорозького / Т. Г. Таїрова-Яковлева // Український історичний журнал. – 2017. – № 5. – С. 103-112
Чабайовська М. З історії українського книгодрукування / Марія Чабайовська // Початкова школа. – 2017. – № 11. – С. 4-7
Федоренко, Л. П. Книга книг / Л. П. Федоренко // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 7/8. – С. 69
Федотова Н. В. Медіатека - світ нових можливостей (медіаурок для учнів 7-х класів) / Н. В. Федотова // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 7. – С. 38-39
Федотова Н. В. Шкільна медіатека в сучасному бібліотечно-інформаційному просторі: інновації, реалії та перспективи / Н. В. Федотова // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 7. – С. 16-20
Філіппенко О. Б. "Завжди в моді українська книга" (книжкове дефіле для учнів 9-11-класів) / О. Б. Філіппенко // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 6. – С. 32-35
Фіняк Л. І. Шкільна бібліотека на допомогу НУШ / Л. І. Фіняк // Шкільний бібліотекар. – 2020. – № 6. – С. 3-5
Хараман Валентина. Шкільна бібліотека : функції та способи організації роботи / Валентина Хараман // Школа. – 2019. – № 7. – С. 36-54.
Шкаруба, Л. М. Книга: престол человечества / Л. М. Шкаруба // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 3. – С. 57-61
Щавинская Л. Энциклопедия о начале книгопечатания кириллицей / Щавинская Л. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 6. – С. 11-12
Юйкова Я. І. "У нашій родині - книга господиня" (сімейні biblioпосиденьки) / Я. І. Юйкова // Шкільний бібліотекар. – 2019. – № 7. – С. 27-29

Список мультимедійних видань. БД ‘Мультимедійні видання’

002
К53
Книжная миниатюра. - М.: Директмедиа Паблишинг, 2006. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
002
П26
Первопечатник Иван Федоров : фильм. - [2010]. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
002
С50
Смирнов-Сокольский Николай. Рассказы о книгах [Звукозапис] : аудиокнига : читает: Г. Попов : сборник рассказов / Н. Смирнов-Сокольский. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
Аннотация: "Когда смотришь на полки с книгами, накопленными за много лет собирательства, вспоминаются не только их содержание, их авторы и издатели, но и обстоятельства, при которых эти книги появились на свет, после-дующая судьба многих из них, порой столь же интересная как и сама книга. "Рассказы о книгах" - издание, которое положило начало новому направлению библиофильской литературы. Новизна книги в том, что она обращена к широ-кому кругу читателей, а не к узкому кругу библиофилов. Ее задача в том, чтобы научить понимать и ценить книгу, сделать огромные слои читателей книголюбами. Данное издание представляет развёрнутый рассказ о всех изда-ваемых когда-либо книгах в нашей стране. Вы найдёте сведения о прижизненных и ранних изданиях сочинений Александра Радищева, о некоторых книгах XVIII века, об изданиях сочинений Пушкина, и многое другое"
Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)

Список електронних локальних мережевих видань. БД ‘Повнотекстові видання’ (31.05.2021)

Акопов А. И. Общий курс издательского дела [Электронный ресурс] : учебное пособие для студентов журналистики / А. И. Акопов. – Ворнеж: Факультет журналистики ВГУ, 2004. – 218 с. – Эл. жестк. диск.
Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)
Білоус В. С. Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: історія, сьогодення, постаті (до 100-річного ювілею) [Електр. ресурс] : науково-краєзнавче дослідження / В. С. Білоус ; редкол.: О. В. Шестопалюк, Л. М. Воробйова, І. В. Зарванська. – Вінниця, 2013
Винтерих Джон. Приключения знаменитых книг [Електр. ресурс] / Дж. Винтерих ; сокр. перевод с англ. Е. Сквайрс ; пред., послесл., прим. Д. Урнова. – Нью-Йорк, 1929. История книги [Електр. ресурс]
История книги [Электронный ресурс]. - Электронный текст в формате .pdf. - Эл. жестк. диск
Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)
Либрович С. Ф. История книги в России [Електр. ресурс] : Со снимками с древних рукописей, образцами первопечатных книг и позднейших редких изданий, портретами, копиями картин, гравюр и пр. / С. Ф. Либрович. – Санкт-Ппетербург, 1913
Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України [Електр. ресурс] : зб. док. і матеріалів. Вип. 5 / уклад.: В. П. Здановська, Н. І. Смаглова. – Київ, 2008
Расстановка библиотечного фонда [Електр. ресурс]
Родові бібліотеки на теренах Східного Поділля: книжкові знаки [Електр. ресурс] : (За матеріалами відділу рідкісних і цінних видань)
Селешников С. И. История календаря и хронология [Електр. ресурс] / С. И. Селешников. – М., 1977
Соломонова Т. Р. Книжкові склади у поширенні книг в Подільській губернії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. [Електр. ресурс] / Т. Р. Соломонова. – С. 5
Стандарти. Перелік стандартів з довідково-інформаційної, бібліотечної та видавничої справи [Електр. ресурс]. – 2004
Чихольд Ян. Облик книги. Избранные статьи о книжном оформлении / Я. Чихольд. - М.: Книга, 1980. – 242 c. – Эл. жестк. диск.
Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)

Список Інтернет-джерел (вебліографія)

Історичні літературні джерела в Інтернеті. – URL: http://www.hist.msu.ru/ER/sources.htm
Історія книги YouTube. – Режим доступу - https://www.youtube.com/watch?v=FlTnz6J_Tv0
Істория библиотек на YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=bQKCkGotLCI
Книга. Історія книги – Режими доступу - https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга; https://ru.wikipedia.org/wiki/История_книги
Презентація з історії книги. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/victoriaklimchuk/ss-29578113
Про цікаві історичні факти з історії виникнення бібліотек. – URL: https://srvk.gov.ua/ua/news/pg/110716670944928_n/
Структура книги : презентації. – Режими доступу: http://www.slideshare.net/Lariska/ss-10673799 ; http://www.myshared.ru/slide/124419/ ; http://www.myshared.ru/slide/203966/
Цікаві факти з історії бібліотек. – Режими доступу: http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-istoriji-bibliotek.html
Екскурсія сучасними бібліотеками світу. – Режими доступу: http://bibliokid.if.ua/piznavay/istoriya-i-kultura/pro-knygy/492-ekskursiya-suchasnymy-bibliotekamy-svitu.html

Найвідоміші бібліотеки України. – Режими доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-197802.html
З історії книгознавства та книгозбірень. – Режими доступу: http://litopys.org.ua/isaevych/is31.htm
Друкарство на Україні. – Режими доступу: http://litopys.org.ua/isaevych/is32.htm

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ "КНИГА НА ПОДІЛЛІ"

Запаско Я. Українська рукописна книга. Пам’ятки книжкового мистецтва.— Л., 1995.— 480 с.
Гнатенко Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга XIV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Кат. кодиколого-орфогр. дослідж. Палеог р. альб. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. — К., 2007. — 266 с.
Гнатенко Л. А. Слов’янська кирилична рукописна книга XV ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Кат. / НАН України. Нац. б-ка ім. В. І. Вернадського. — К., 2003
Фрис В. Зі спостережень над репертуаром, історією створення і розвитком української рукописної книги XVI - першої половини XVII століть // Зап. НТШ.— Л., 1997.— Т. 233.— С.215-238
Фрис В. Історія кириличної рукописної книги в Україні.— Л., 2003.— 186 с.
Боянівська М. Світські переписувачі книжок в українській книгописній культурі XV - середини XVII століть // Зап. НТШ.— Л., 1997.— Т. 233.— С.239-250
Доронович Д. Армяне в Подолии и первая церковь их в городе Каменце // Т р. Ком. для ист.-стат. описания Подольской епархии.— К.-П., 1878-1879.— Вип.2.— С.167-168
Дашкевич Я. Армянская книга на Украине в XVII столетии // Книга: Исслед. и материалы.— М., 1962.— Вып.6.— С.146-168
Григорян В. Р. История армянских колоний Украины и Польши (Армяне в Подолии).— Ереван, 1980.— 291 с.
Rozycki E. Я kultury ksiazki w Kamiencu Podolskim w XVIII w. // Z badan nad polskimi ksiegozbiorami historycznymi.— Warsz., 1997.— T.18.— S.71-85.
Сецинский Е. Древнее рукописное евангелие, найденное в г.Сатанове Проскуровского уезда Подольской губернии.— Каменец-Подольск, 1887.— 8 с.
[Яворовский Н.] Местная старина: Надписи на церковно-богослужеб. кн., зданиях, нагробиях и д р. памятниках старины в нек-ых местностях Могилев. и Проскуров. уездов.— Каменец-Подольск, 1905.— 13 с.
Шабаліна А. В. Стилі - пам’ятки письма в історії Болохівської землі // Освіта, наука і культура на Поділлі.— Кам’янець-Подільський, 2004.— Вип.4.— С.248- 252
Запаско Я. Мистецтво художнього оформлення української рукописної книги.— РУ.— 1999.— С. 292
Шевченко І. Барська Євангелія початку XVII ст. в Pierpont Morgan Library // Наук. зб. / УВАН у США.— Н.-Й., 1953.— Вип.ІІ.— С.192-196
Історія української культури.— Т.2.— С.592-593
Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.— Л., 2001.— С. 101-103
Доронович Д. Армяне в Подолии.— С. 167-168
Марр Н. Я. Описание старинных армянских рукописей и печатных книг из архива армяно-католической церкви св. Николая в Каменце-Подольском // Отчет импе р. публ. б-ки за 1891 год.— СПб., 1894.— С. 11-16
Українська поезія XVI століття.— К., 1987.— С.251;
Корнєйчик І. Історія української бібліографії: Дожовт. період: Нариси.— Х., 1971.— С. 25
Перетц В. У истории украинской повести XVII в. // Перетц В. Ислледования и материалы по истории старин. ук р. лите р. XVI-XVIII вв.— Л., 1926.— Т.СІ.— №2.— С.106-138
Дашкевич Я. Вірменські колонії в Україні XVI-XVIII ст. // Енцикл. історії України.— К., 2005.— Т.1.— С.572-574
Клименко П. Перший український ex-libris // Бібліол. вісті.— 1929.— №2/3.— С.95-97; 37. Запаско Я. Українська рукописна.— С.296
Рукописна книжкова традиція поділля XV-XVII ст. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-11293.html
Рукописні книги старообрядницької громади Східного Поділля з колекції музею. – Режим доступу: http://vinnytsia-museum.in.ua/science/articles/manuscript-books

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ БЛОК

БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО