Інформаційно-просвітницький блок бібліотеки ВДПУ

Віртуальні виставки Віртуальні перегляди Фотогалерея Календарі Коцюбинський М. Про книги Афористика Цікавинки Головна Попередня Наступна Всі посилання


Бібліотека. Тиша. Століття.
Історія і тисячі імен.
Тут зібрані думки, ідеї світу,
разом із мудрістю віків.

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною.
З тих пір, як люди навчилися писати,
свою всю мудрість вони довірили книгам.
Книги відкривають нам світ,
допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє








Грецьке "бібліо", латинське "лібер", семітське "сефер", арабське "китаб", подібно словяно-балтійському "книга", трактується однаково: предмет; твір або частина твору.

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: каміння, глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк, метал.

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово “бібліотека” означає приміщення, де зберігаються книги (“бібліо” – книга, “тека” – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх “аптеками для душі”, тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним.

Перші бібліотеки були складами в буквальному значенні цього слова. Найдревнішу, вік якої 5000 років, археологи знайшли на території колишньої Месопотамії (сучасний Ірак). Вона являла собою склад з 30000 глиняних табличок, що містили в основному укази і закони.

Шумерійці вже за 4000 років до нашої ери вміли писати. Вони користувалися піктографією - малюнковим письмом. Поступово малюнки спрощувалися й ставали значками, слова позначувались, - ідеограмами.

В країні де жили шумерійці було мало дерев, тому вони винайшли глиняні книги. На глині видавлювались значки гострими трьохгранними паличками. Рисочка на початку натиску виходила товстішою, а в кінці - тонкішою і, таким чином, була схожа на клин. Тому писемність шумерійців одержала назву клинопису. . Таблички витримали випробування часом і зарекомендували себе як найміцніший матеріал.
80 тому археологи почали розкопували шумерійські міста І в кожному знаходили гори табличок з клинописом. Інколи таблички були акуратно розкладені по плетених корзинах.
До корзин були прикріплені глиняні ярлики, наприклад: "Документи, що стосуються саду", "Документи, що стосуються майстерні ткачів"

Єгипетський папірус ріс в дельті Нілу. Його стебла легко розчіплювались на волокнисті стрічки. Вони вкладались поряд, так, щоб утворювалась широка смуга. Другу смугу викладали перпендикулярно до першої. Згори їх притискали важким камінням. Рослинний сік, витиснутий цією вагою склеював смуги в суцільний шматок. Кілька таких шматків з`єднували в довгу смугу, вигладжували, згортали у звиток. Перемотували звиток, користуючись палицями. Звиток ділився на стовпчики - своєрідні сторінки. Конструкцію книги-звитка підказав матеріал - папірус, який легко згортається. В бібліотеці Британського музею зберігається рідкість - Папірус Гарріса. У ньому понад сорок метрів. Книги-звитки з папірусу виявилися прекрасним винаходом. Цей спосіб написання книг проіснував багато тисяч років.

Давньоєгипетські книги написані ієрогліфами. Прочитали ієрогліфи тільки в позаминулому сторіччі. Над їх розшифруванням працювало багато вчених. Особливо велику роль відіграв французький дослідник Жан Франсуа Шампольйон (1790-1832).

Бібліотеки Давнього Єгипту мали каталоги. До нашого часу дійшли лише невелика частина з них. В одній з єгипетських бібліотек перелік книг був написаний на стіні храму.

З сивої давнини, коли виникли перші бібліотеки їх зберігачі турбувались за те, щоб книги не пропадали. Цій меті слугував книжковий знак. В наш час він називається ex libris - екслібріс, що в перекладі з латинської означає: "з книг". Тому, хто викрав книгу-звиток з бібліотеки, загрожувала сувора кара. При деяких фараонах - страта. Доля єгипетських бібліотек була сумна. Завойовники - варвари не щадили бібліотек. Звитки написані на папірусі були не міцними. До нашого часу дійшла дуже мала частина їх.
   Крім того, в різних країнах світу книги виготовляли на бересті, пергаменті та шовку.

Перші книгосховища, про які маємо достовірні свідчення - це бібліотеки глиняних плиток з клинописом Ассирії, Вавилонії, Урарту. В бібліотеці Ашшурбанапалабулу не менше 20 тис. глиняних плиток. В бібліотеці працювали астрономи і астрологи, граматики і математики, будівельники і лікарі, юристи, письменники і жерці.

Бібліотеки древніх єгиптян були призначені тільки для царів і жреців.
Афінська бібліотека VІ ст. до н.е. складались з книг, що були написані на дощечках, шкірі і папірусі, в ІІІ ст. д.н.е. виникла Пергамська біб-ка та її суперниця Олександрійська бібліотека єгипетських царів-бібліофілів - Птолемеіо. В ній нараховувалось не менше 200 тис. сувоїв.
В стародавній Греції і Римі були і особисті зібрання книг: Еврипіда і Демосфена, Платона і Аристотеля. Цицерон мав бібліотеку в Римі і на приміській віллі. Першу публічну бібліотеку заснував в Римі в 39 р. д.н.е. друг Вергілія і Горація - Гай Азіній Поліон.

Римляни придумали публічну бібліотеку, хоча й у трохи дивній формі. Будь-хто міг почитати книгу в... лазні – там була спеціальна кімната, де книги не піддавалися впливу води і пари. Лазні в Древньому Римі будувалися всюди, виходить, і з бібліотеками не було проблем.

Перші книги, схожі на сучасні, з`явились приблизно у I сторіччі н. е. Називались вони кодексами (в буквальному перекладі - книга з дерева). Уявіть собі дощечку з поглибленнями. В них заливався розплавлений віск. Писали по воску гострою металевою паличкою - стилем. Декілька таких дощечок з`єднували шнурком у книги. Поступово стали робити сторінки з більш легкого матеріалу: спочатку папірусу, а потім пергаменту.

  В середні віки виникли майстерні письма - їх називали скрипторії. Щоб суцільний текст легше читався його ділили на шматки червоними лініями. Робив це майстер, який називався рубрикатором. . Поля книг часто покривались орнаментами. Це була робота іллюмінатора. Заможні люди замовляли для книг дорогі оправи, прикрашені сріблом, золотом та дорогоцінним камінням. Але й ті книги, що не мали таких оправ були дуже дорогими.

Найбільше книг зберігалось у монастирях, де до них відносились дуже бережно. Якщо книжки видавались другому монастирю, церкві або приватній особі, за них брали великий заклад.

Власний спосіб переписування книг завели університетські майстерні. З книги. що зберігалась в бібліотеці, робилась одна головна копія. Вона називалась "екземпляр" (від латинського слова exemplar - приклад, зразок). Екземпляр зберігався в університетській майстерні письма в вигляді окремих зошитів. Студент брав такий зошит за плату, переписував її, повертав і отримував наступну. З тих часів збереглось приблизно тисяча таких університетських книг.

Папір винахід китайський. З`явився він тут, приблизно в ІІ сторіччі. Виготовляли папір з обривків шовку, ганчірок, зношених рибальських сіток та кори дерев.. Все це подрібнювали та перемішували з водою. Суміш наливали тонким шаром на тонку сітку з бамбуку, вода витікала, на ситі утворювався тонкий шар паперової маси - майбутній паперовий лист. Його сушили та проклеювали.
Ця основа виробництва паперу збереглась дотепер, окрім сировини. Сьогодні сировиною для виготовлення паперу виступає деревина, а з ганчірок виготовляються лише найкращі сорти.
З Китаю папір почав рухатись Корею та Японію, потім в арабські країни і, нарешті, в Європу. Вчені підрахували швидкість цього мирного "завойовницького" походу - приблизно тисяча кілометрів за сто років!

Історія зберегла ім`я китайського коваля Бі Шена. В середині ХІ ст. він навчився складати з окремих літер з зображенням одного знаку цілу друкарську форму. Він вирізував письмові знаки на глині та придумав спосіб багаторазового використання набору.
На початку ХІІ ст. в Німеччині був створений напис на глині, видавлена за допомогою окремих літер. З такими літерами працювали ювеліри, котрим потрібно було отримувати написи на металі, та палітурники, які літерами видавлювали написи на палітурках.

 Спосіб друку відтисками - типографію, що зберегла багато найголовніших властивостей до нашого часу, і винайшов в ХV столітті Йоганн Гутенберг.

Відкриття Гутенберга складається з декількох винаходів: він придумав, як виготовляти металічні літери, щоб їх було багато і щоб вони були однакові. Тут йому допомогли навички в граверній та ювелірній справі. Спосіб відливу літер в словолитному інструменті, вчені вважають головним відкриттям Гутенберга; Гутенберг придумав, як складати та скріплювати рядок набору з окремих літер, - верстку. Цей інструмент зовні схожий на довгу коробку, відкритий зверху пенал; він також віднайшов спосіб як скріплювати окремі верстки в сторінку, щоб вона не розсипалась; відкриття нового складу типографської фарби, щоб вона гарно лягала на друкарську форму, давала чіткий відтиск, не змазувалась, швидко висихала, - належить також Гутенбергу.
Шрифт книг, надрукованих фарбою, виготовленою по рецепту Гутенберга, дотепер дивує соковитістю й силою.
Знаменита Біблія Гутенберга дійшла до нас в декількох примірниках. Вона дуже гарна. В книги є одна особливість. Друкована, вона схожа на рукописну. Друкованим способом в ній виготовлено лише текст. Заголовки та узори малювались від руки червоною та золотою фарбами. Біблія Гутенберга, надрукована на пергаменті була надто дорогою... Тому після декількох унікальних пергаментних примірників він почав друкувати книгу на папері. Висока ціна пергаменту затримала б розвиток друкарської справи, але на той час був вже відомий папір.

У період середньовіччя книги писали тільки в монастирях. Там же збиралися бібліотеки. У 1250 р. засновано Паризький університет (перший світський університет у Європі) і при ньому бібліотеку. В епоху відродження для бібліотек почали будувати розкішні будинки. Бібліотека у Флоренції збудована за ескізами Мікеланджело.

У 1753 р. була заснована у Лондоні Бібліотека Британського музею. За даними 1972 р. фонд нараховував 8,5 млн. книг, більш 20 тис. екземплярів рукописів на європейських мовах, багато літератури на східних мовах. У фонді унікальні збірники рукописних книг (єгипетських, грецьких, римських папірусів), інкунабул, видань часів Англійської буржуазної революції 17 сторіччя та Великої французької революції. Бібліотека Конгресу у Вашингтоні , одна з найкрупніших бібліотек світу, Національна бібліотека США , центр національної бібліографії заснована у 1800 р.

У Київській Русі першу бібліотеку зібрав Ярослав Мудрий. Вона була заснована в 1037 році при Софійському соборі. У ній зберігались церковні твори і література з світової історії, географії, астрономії, філософії. Крім державних актів, у ній були історичні твори візантійських авторів, давньогрецьких філософів і істориків: Арістотеля, Геродота, Плутарха.

У кінці ХІ століття головним культурним центром Київської держави став Печерський монастир. Тут близько 1113 року літописець Нестор написав "Повість временних літ". При монастирі була велика бібліотека. Про неї очевидець ХVІІ ст., Павло Алепський, писав: "Тут прекрасне книгосховище, де є надзвичайно дорогі книги..., ми бачили старі грамоти за 500 років на пергаменті..."

На жаль, книгозбірня майже повністю згоріла під час пожежі в монастирі 1718 року.

На нашій землі, до появи першодруків панувала рукописна книга, котра була справжнім витвором малярства. Характерною пам'яткою середньовіччя є рукописне Пересопницьке Євангеліє, складене в 1556—1561 рр., у селі Заславі при монастирі св. Трійці, що довгий час належав Пересопницькому монастирю на Волині. У Пересопницькому Євангелії широко використовується тогочасна термінологія, особливо волинський діалект. Пересопницьке Євангеліє здобуло славу не тільки взірця тогочасної української мови, а й пам'ятки українського мистецтва. Головний зміст орнаментики Пересопницького Євангелія — зображення місцевої флори.

Що означає в історії книгодруку 1564 рік? 1 березня цього року в Москві Іван Федоров, який ввійшов нашу історію під достойним ім`ям Першодрукаря, разом зі своїм учнем Петром Мстиславцем випустив першу книгу "Апостол". Видаючи в Львові знову "Апостола", Федоров в передмові до неї згадує, що його переслідували. Така доля багатьох першодрукарів. В Львові Іван Федоров випустив і "Часівник" (1565р.) - книгу, яка включала молитви впродовж дня. По таких книгах не лише молились, але й вчились грамоті. "Часівник" був невеликого формату, його було зручно носити з собою., але саме тому ці книги погано збереглись. "Часівник" Івана Федорова належить до великих книжних рідкостей.

В 1574 році Іван Федоров видав першу друковану "Азбуку", яка збереглась лише в одному примірнику. Книга знаходиться в США, в бібліотеці Гарвардського університету.

У Івана Федорова були на слов`янських землях попередники. В кінці ХV століття в Кракові почав друкувати слов'янські книги, використовуючи кирилицю, Фіоль Швайпольт, а після нього білоруський вчений та просвітитель Франциск Георгій Скорина, що жив та працював в Празі,

а потім через переслідування, перебрався в Вільно, де й продовжив друкувати книги. Важливою особливістю книг, які видавав Георгій Скорина, була їх мова, що поєднувала в собі церковнослов`янську та білоруську. В його книг дуже гарний шрифт, вишукані заставки та буквиці. Незвичайний для тих древніх часів титульний лист: "Библия русска, выложена доктором Франциском Скориною из славного града Полоцка".

Існують відомості, що в Москві, ще до Івана Федорова було надруковано декілька книг. Але на них не вказано ім`я друкаря та відсутня дата виходу в світ. Друк у них досить недосконалий, тому й припускають, що вони з`явились раніше, чим книги Івана Федорова.

Серед імен першопечатників історія зберегла наступні: Мстисливец Петро Тимофєєв; Готан Варфоломей - любский печатник (м. Любек); Мессінгер Ганс (Бокбиндер) - датчанин; Тирасьєв Никифор; Андронік Тимофєєв Невєжа, Іван Невєжа (син Андроніка); Мамоничи Кузьма, Лев, Лука - власники друкарні в домі Мамоничів; Гарабурда Васль Михайлович; Аніка Феодір Феофан Псковитянин; Онисим Михайлов Радишевский (прибувший з Острогу); Федір Болобан (Вільно, 1604 г.); Микита Федеров Фофанов; Беринда Памве (молдавский уроженець, Київ); Тарасій Земка (Київ); Тимофій Олександров, власник приватної типографії з 1626 р. (Київ); Ієромонах Павло Домжив-Люткевич (помістя кн. Григорія Четвертинського), ієродиякон Сильвестр; Сперидон Соболь (Кутсинський монастир, 1631 р.); Михайло Сльозка (Львів, 1646 г.)

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто розпочав друкарство в Печерській Лаврі, був архимандрит, Єлисей Плетенецький (1599-1624). Десь біля 1615 року він купив в Стрятині у спадкоємців Федора Балабана гарну друкарню і перевіз її до Лаври.

Плетенецький гаряче взявся до друкарської роботи; в Радомишлі він збудував велику папірню, що постачала папір у його друкарню. Лаврська друкарня випускала більше ніж інші друкарні. За 8 років від свого започаткування (з 1617-1624 р., до смерті Є. Плетенецького) Лавра надрукувала 11 великих книжок. Це були: “Часословець”, “Анфологюнъ” 1619 р. (1048 сторінок), “Книга о въръ единой“ 1619 р., “Божественная літургія” 1620 р., “Номоканонъ”1620 і 1624 р., “Беседы І. Златоустаго”1623-1624 р., “Псалтыръ” 1624 р. та інші.

Майстри книжкової справи Лаври дбали про вишукану зовнішність своїх книжок, і в цьому відношенні печерські видання не мали собі рівних. Лаврська гравюра придбала собі заслужену славу серед усього слов'янського світу. Спеціальні "ізобразителі" звичайно готували потрібні малюнки, а гравери вирізували їх на дереві (а з кінця 1680 років і на міді); свої рисувальні та граверні має Лавра вже в XVII столітті.

Лавра випустила в світ довгу низку розкішних видань, наприклад, "Бесіди на ап. Павла" 1623 р., "Бесіди на Діяння" 1624 р., "Тріодь Пісна" 1627 р., "Тріодь Цвітна" 1631 р., Требник 1646 р., "Патерик Печорський" всіх трьох видань - 1661 р., 1678 р., а особливо 1702 р., "Апостол" 1695 р., “Напрестольне Євангеліє “1697 та 1707 р. і т. п.- все це пишні видання, з великою кількістю гравюр, часом більше сотні, видання одне одного розкішніше, одне одного дорожче, з яких кожне є гордістю того чи іншого архимандрита-видавця. За сто років своєї найкращої праці Лавра мала декілька десятків дуже гарних граверів, серед яких були й такі талановиті, як монах Ілля (1636-1663), Леонтій Тарасевич та Інокентій Щирський.

Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз'їжджаючи по ярмарках.

В ХІХ сторіччі ручний набір став вважатися надто повільним, особливо для газет. В 1884 році з`явилась машина, котра повністю механізувала набір. Називалась вона лінотип. Її винахідник, майстер годинникар, американець німецького походження Отмар Мергенталер, заслуговує того, щоб його запам`ятали нащадки. Клавиші лінотипу схожі на клавиші звичайної друкарської машинки.
Способи швидкісного набору та друку спочатку буди придумані для газет та журналів. Потім їх перенесли на книги.
Сучасний лінотип не схожий на пристрій ручного набору часів Гутенберга, сучасна ротація не схожа на його друкарський станок. Але разом з тим вони найближчі родичі.
Найближчий спадкоємець літографії - офсетний друк, сучасний спосіб плоского друку. Дуже широко в сучасних друкарнях використовується фотонабір, спочатку він був ручним, а з часом став механізованим. Його швидкість набагато вища за всі інші способи набору.

Сьогодні в Україні найбільшою є Київська центральна наукова бібліотека академії наук, відкрита 1919 року. У 1977 році її фонд становив 8 млн. одиниць літератури. Львівська бібліотека ім. В. Стефаника має 6 млн. примірників, Харківська - ім. В.Г. Короленка - 5 млн. примірників
Зараз в великих бібліотеках широко використовуються й така форма зберігання книг як мікрофільм. З розповсюдження ПК започатковано нову еру розвитку друкарської справи, способів зберігання та тиражування видань.

Найстарішою бібліотекою Східної і Центральної Європи є бібліотека Вільнюського університету. Вона заснована при Вільнюській ієзуїтській колегії в 1570 році Великим князем Литви Жігимантасом Аугустасом і Вільнюським єпископом Альбініюсом.

В Росії перші публічні бібліотеки виникли у 18 сторіччі. У 1714 році за розпорядженням Петра І створена збірка книг у Петербурзі, яка у 1756 р. була передана Академії Наук. У 1756 р. була створена Наукова бібліотека Московського Університету, найбільша у дореволюційній Росії.

Найстаріша книгозбірня України – Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, яка в 2008 відзначила своє 400-річчя.

Американський магнат сталеливарної промисловості Ендрю Карнегі ввійшов в історію аж ніяк не завдяки своєму величезному багатству, що він заробив законними і незаконними методами і яке на той час поступалося тільки рокфеллерівському. Ні, Ендрю Карнегі залишився в історії як дійсний фанат бібліотечної справи. Він вірив у велике майбутнє англомовних народів і думав, що воно прямо залежить від вільного поширення знань. Засобом для цього він бачив публічні бібліотеки. Під кінець життя містер Карнегі витратив біля двох третин свого багатства на їхній розвиток: побудував і оснастив 3000 бібліотек в англомовних країнах, з яких 1800 – у США.

Перша у світі публічна бібліотека, що утримується за рахунок податків, – була відкрита в американському Бостоні в 1854 році.

У заяві мерії міста було сказано: "Майбутнє демократії залежить від освіченості громадян. Освіченість громадян залежить від розвитку публічних бібліотек. Кожен громадянин має право на приналежні суспільству джерела інформації". Це була так звана американська мрія в її оригінальній версії: кожний може домогтися успіху, якщо буде мати необхідні знання.

Американський бібліотекар і бібліограф Мелвіл Дьюі був помішаний на ефективності бібліотечної справи і наприкінці ХІХ – початку XX століть одноосібно придумав усе те, без чого неможлива сучасна бібліотека: каталоги, відповідне розташування книг у книгосховищі, нумерацію, що полегшує пошук... Дьюі першим висловив очевидну нині думку: бібліотеки повинні бути відкриті допізна, щоб люди могли приходити в них після закінчення робочого дня. Він же розробив систему видачі книг додому і штрафів за їхнє несвоєчасне повернення.

У 1876 році Дьюі запропонував десяткову класифікацію DDC ( ДДК ). Класифікація призначалася для систематизації розстановки книг в загальнодоступних американських бібліотеках, включаючи бібліотеку конгресу США. Всі об'єкти в цій класифікації діляться на 10 основних класів знань. Згодом класифікація Дьюї послужила основою для розробки універсальної десяткової класифікації (УДК ) .

Зі смутком приходиться визнати, що бібліотека належить до тих об'єктів, які людина знищує з особливою завзятістю. Що там темне середньовіччя – достатньо згадати недавню історію. Німецькі нацисти влаштовували величезні багаття з книг. Китайські комуністи спочатку спалили книжкові збори монастирів Тибету, а потім ввійшли в смак і спалили свої бібліотеки – у них це називалося "культурною революцією". У 1992 році, під час громадянської війни в Югославії, сербські солдати підпалили боснійську бібліотеку в Сараєво, а потім убили пожежних, що спробували погасити полум'я. Афганські талиби спалили 50 000 найменувань книг. У США, є маса громадських організацій, що виступають за вилучення з бібліотек тієї чи іншої книги – наприклад, "Гаррі Поттера".

Як не дивно, великої шкоди бібліотекам міг заподіяти і письменник, а саме Максим Горький. Він задумав зібрати колектив авторів і переписати усю світову літературу – від Гомера до Олександра Дюма – у комуністичному дусі, а оригінальні добутки викинути з бібліотек. Однак Горький помер, і для радянських читачів Д'Артаньян залишився веселим авантюристом, а не, скажімо, борцем за права французьких трудящих.

З 90-х років ХХ століття розпочався процес формування електронних бібліотек в різних країнах світу. Так "бібліотека ХХІ сторіччя" створюється в Японії. З 1994 року в США була розвернена дослідницька програма Digital Libraries Initiative (DLI) по електронних бібліотеках. З 1995 року діє проект створення електронних бібліотек для країн "Великої сімки" - Bibliotheka Universalis. З цього ж часу здійснюється національна програма Великобританії "eLIB".

В 1998 р. при підтримці Російського фонду фундаментальних досліджень та Російського фонду технологічного розвитку розпочалася реалізація російського проекту "Російські електронні бібліотеки".

Сьогодні активно формується нова форма бібліотеки - медіатека. Частина медыатек формує фонди змішаного типу, а окремі - комплектуються лише електронними документами. Для медіатек будують сучасні будівлі. На фото медіатека міста Сендай, Японія.

В Україні діє власна програма формування електронних бібліотек. Метою створення електронних бібліотек, в Україні, проголошується сприяння збереженню та ефективному використанню національної культурно-історичної та наукової спадщини.

Електронні бібліотеки, це розподілені (за темами) інформаційні системи, які дозволяють надійно зберігати та ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео та ін.), доступні в зручному для читача вигляді. Електронні бібліотеки передбачають колективний доступ до інформаційних ресурсів шляхом створення локальної мережі окремих бібліотек з перспективою об`єднання їх єдину, глобальну мережу інформаційних ресурсів.
Електронні бібліотеки створюються на базі бібліотечних програмних комплексів. В нашій країні найбільше використовуються:

  • "УФД/ Бібліотека";
  • АБІС (автоматизовані бібліотечні системи) "МАРК" та "РУСЛАН";
  • ІРБІС (інтегрована розподілена бібліотечно-інформаційна система);
  • "Liber";
  • UNULIB;
  • ALEF;
  • koha;
  • dspace та ін.

Обмін даними між різними бібліотечними системами здійснюється за допомогою спеціальних форматів обміну даними (UNIMARS|USMARS|RUSMARS), використовується і ISO формат.
В мережі ІНТЕРНЕТ на сьогодні представлені провідні бібліотеки світу. Україна приймає активну участь в цьому процесі. Створюються регіональні та корпоративні електронні бібліотеки, як універсальні так і тематичні. Формуються фонди медіатек.

Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського формує власну електронну бібліотеку, складовими якої є: база даних локальних електронних мережевих документів, медіатека та Інституційний репозитарій.

Ми приймаємо участь в створенні корпоративного каталогу аналітичних статей ЦУКК та регіонального каталогу РКК, в формуванні всеукраїнської реферативної бази даних "Україніка наукова" та зведеного каталогу дисертацій психолого-педагогічної тематики.

Зокрема, спільними зусиллями 10 бібліотек створюється в мережі ІНТЕРНЕТ електронний фонд аналітичних статей з 80 журналів України. Описи формуються для кожної статті видання з розподілом за предметними рубриками, вводяться ненормовані ключові слова та короткі анотації до кожної статі. Фонд створюється на базі бібліотечної системи ІРБІС. При цьому кожна з бібліотек учасниць отримує описи всіх видань, або тих видань, що передплачені в бібліотеці.




Книга. Словник основних елементів


Книга. Схема основних елементів


Інтернет-презентація 'Історія виникнення книги'




Історія книги, друкарства та бібліотек

Список книг в ЕК бібліотеки. БД ‘Книги’

  1. 02
    А83
    Армс В. Электронные библиотеки : учебн. пос. для вузов РФ
    / В. Армс ; пер. с англ. С. А. Арнаутова ; научн. ред. пер. Н. В. Максимов. – Люберцы : ПИК ВИНИТИ, 2002. – 274 с. – (Пушкинская библиотека)
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
  2. 02У
    Б59
    Бібліотека у часі і просторі : матеріали, присвячені Всеукраїнському дню бібліотек
    / уклад.: В. Циганюк, М. Ревенко; вступ. ст. С. Нешика ; заг. ред. М. Спиці ; Вінниц. облрада, Упр. культури і туризму облдежадм. – Вінниця : ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2005. – 28 с.
    Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
  3. 002
    В57
    Владимиров, Лев Иванович. Всеобщая история книги: Древний мир, Средневековье, Возрождение, 17 век
    / Л. И. Владимиров ; пер. с лит. Н. Л. Владимировой. – М. : Книга, 1988. – 312 с. : цв. ил. – (Пушкинская б-ка)
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
  4. 02(075.3)
    З-55
    Земков А. И. Электронные бибилиотеки : учебное пос. для студ. ун-тов и др. учебн. заведений
    / А. И. Земков ; научн. ред. Я. Л. Шрайберг. – М. : Изд. ГПНТБ России, 2001. – 92 с. : ил. – (Пушкинская библиотека)
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
  5. 002
    И90
    История книги
    / под ред.: А. А. Говорова, Т. Г. Куприяновой. – М. : Светотон, 2001. – 400 с. – (Пушкінська б-ка)
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
    "История книги" охватывает период с древнейших времен до наших дней и раскрывает ключевые вопросы развития книги как составляющей части культурного наследия общества. В работе широко представлена история деятельности зарубежных и отечественных издательско-книготорговых фирм и выдающихся книжников.
  6. 02
    К65
    Копанєва, Вікторія Олександрівна. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету : монографія
    / В. О. Копанєва ; наук. ред. О.С. Онищенко ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського . – К. : НВЦ НБУ ім. В. І. Вернадського, 2009. – 198 с.
    Примірники: всього:2 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1), ЗБЕРІГ(1)
  7. 02(075.3)
    К96
    Кушнаренко, Наталя Миколаївна. Бібліотечне краєзнавство : підручник
    / Н. М. Кушнаренко. – К. : Знання, 2007. – 502 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
    Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(2)
  8. 9(М)03
    Л61
    Липин, Лев Александрович. Глиняные книги
    / Л. А. Липин, А. М. Белов ; ред. В. В. Струве ; научн. ред. и предисл. В. В. Струве. – Л. : Дет. лит., 1956. – 349 с. : рис, планы, карты. – (Школьная библиотека). – Библиогр.: с. 342
    Примірники: всього:4 - ЗБЕРІГАННЯ(1), ЧЗ ЗАГАЛЬНА(3)
  9. 002
    Л89
    Львов, Сергей Львович. Книга о книге : для учащихся старших классов
    / С. Л. Львов. – М. : Просвещение, 1980. – 206 с. : ил.
    Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
  10. 02У(083)
    Н 34
    Наукові бібліотеки України : довідник
    / О.С.Онищенко (відп. ред.) ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. Координац. бюро ЕСУ ; укл.: А. А. Свобода, Л. І. Загородня, Н. Б. Захарова, Н. В. Попович, О. В. Савченко. – К : НБУВ, 2004. – 472 с.
    Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГАННЯ(2)
  11. 02(083)
    П78
    Провідні бібліотеки України : довідник 2006/2007.
    – К. : Шмельов В. Є., 2006. – 154 с.
    Примірники: всього:1 - БІБЛОГР(1)
  12. 002
    Н50
    Немировский, Евгений Львович. Путешествие к истокам русского книгопечатания : книга для учащихся
    / Е. Л. Немировский. – М. : Просвещение, 1991. – 223 с. : цв. ил.
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГАННЯ(1)
  13. 002
    О-35
    Овчінніков В. С. Історія книги : Еволюція книжкової структури : навч. посіб.
    / В. С. Овчінніков. – Львів : Світ, 2005. – 420 с. : іл
    Примірники: всього:7 - (7)
  14. 002
    О-36
    Огієнко, Іван (Митрополит Іларіон). Історія українського друкарства
    / Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2007. – 536 с. – (Видавничий проект Фундації ім. Митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття". Сер. 2, Зарубіжні першодруки ; Т. 6)
    Примірники: всього:1 - ЗБЕРІГ(1)
  15. 02У
    І-90
    Історія освітянських бібліотек України : Науковий збірник
    / редкол.: П. І. Рогова (гол.), К. Т. Селіверстова (заст. гол.) та ін. ; АПН України; ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – К. : Вирій, 2006. – 404 с.
    Примірники: всього:2 - ЗБЕРІГ(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(1)

Список аналітичних статей з періодики в ЕК бібліотеки. БД ‘Аналітичні описи’

  1. Александрийская библиотека // Шкільна бібліотека. – 2009. – № 5. – С. 42-48.
  2. Афанасьєва, Зоя. З історії міжнародної книжкової торгівлі : (середина 19 -початок 20 ст.) / З. Афанасьєва // Пам'ять століть. – 2007. – № 6. – С. 104-109.
  3. Біланич Г. Початок книгодрукування на Закарпатті та стародруки / Біланич Г. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 11. – С. 40 - 42
  4. Борківська, О. "Книга не помре, книга залишиться необхідною..." : [2 уроки] / О. Борківська // Зарубіжна література . – 2012. – Березень (№ 5). – С. 4-12
  5. Василенко, Микита. Ті, які стали пам'ятниками / М. Василенко // Вітчизна. – 2007. – № 11-12.-С.160-161
  6. Васьківська, О. Друкар книг, перед тим небачених, та книгодрукування на Україні у ХVI-ХІХ століттях / О. Васьківська // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 1. – С. 38-41
  7. Гальченко, Т. П. Джерела інформації сучасності / Т. П. Гальченко // Шкільна бібліотека плюс. – 2012. – Серпень (№ 15-16). – С. 8-19.
  8. Дворецька, Ю. В. Наша перша книжка. Буквар Івана Федорова / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 22-24. – С. 91-93.
  9. Дроб'язко, О. Історія української книжки / О. Дроб'язко // Журавлик. – 2011. – Лютий (№ 2). – С. 3.
  10. Дубовик, Олена. Пересопницькому Євангелію - 450 / Олена Дубовик // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 8. – С. 39-40
  11. Зленко, Г. Старої книги пахощі і знада / Г. Зленко // Науковий світ. – 2007. – № 1. – С. .
  12. Зніщенко, Микола. "Красный библиотекарь" - рік 1926 : події, факти, коментарі. Погляд із ХХI століття. Хроніка надій та ілюзій / Микола Зніщенко // Вісник Книжкової палати. – 2013. – № 4. – С. 38-41
  13. Іванова М. Пам"ятки книжкового мистецтва: рукописні Учительні Євангелія XVII ст. з монастирських бібліотек м. Києва / Іванова М. // Вісник Книжкової палати. – 2006. – № 9. – С. 37- 42
  14. Кабачек, О. Л. Библиотека и библиотекарь в контексте истории / О. Л. Кабачек // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 3. – С. 17-25.
  15. Кириченко, К. В. Читацькі зацікавлення у Великому князівстві Литовському на початку ХVІ ст. та рецепція прочитаного (на матеріалі Віленського списку Хронографа 1262 р.) / К.В. Кириченко // Український історичний журнал. – 2011. – № 2. – С. 4-20.
  16. Ковальчук, Галина. Теорія книгознавства та історія книги на сторінках "Вісника Книжкової палати" / Галина Ковальчук // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 8 № 8. – С. 7-11
  17. Кодлюк, Ярослава. Звідки книжка до нас прийшла / Ярослава Кодлюк, Галина Одинцова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 9. – С. 45-49
  18. Кралюк, П. Іван Федоров - людина Європи / П. Кралюк // Сільська школа. – 2009. – 25 березня (№ 11-12). – С. 5.
  19. Маркова В. Трансформація книжки в умовах інформаційного суспільства: культурологічний підхід / Маркова В. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 9. – С. 25 - 28
  20. Мироненко, Г. Портрет бібліотеки в дзеркалі історії : історичні постаті / Г. Мироненко // Шкільний світ. – 2013. – Березень (№ 5). – С. 29-32. ; Шкільний світ. – 2012. – № 10 ; Шкільний світ. – 2012. – № 14 ; Шкільний світ. – 2012. – № 18 ; Шкільний світ. – 2013. – № 3
  21. Найбільша книгозбірня античного світу // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 15/16. – С. 108
  22. Найбільші бібліотеки світу // Віче. – 2011. – № 1. – С. 4
  23. Найдьонова, Н. Від стін Печер - до друкованої книги! / Н. Найдьонова // Шкільна бібліотека плюс. – 2011. – Вересень (№ 18). – С. 10-21.
  24. Овчінніков, В. С. Походження слов'янського письма / В. С. Овчінніков // Історія книги : Еволюція книжкової структури : навч. посіб. / В.С. Овчінніков. – Львів : Світ, 2005. – С. 108-113
  25. Омелянчук, І. "Хай святиться ім'я Твоє..." : [до 450-річчя української Першокниги] / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2011. – 27 серпня (№ 156). – С. 8.
  26. Перший надрукований в Україні буквар. Мовою джерел: Іван Федоров та львівський "Буквар" (матеріали до уроків з теми "Культура України в другій половині XVI ст." : методичний матеріал // Історія в школах України. – 2008. – № 2. – С. 22
  27. Ружанська, Т. Іван Федоров - засновник книгодрукування в Україні та Росії : урок у 8 класі / Т. Ружанська // Шкільний світ. – 2011. – Травень (№ 18). – С. 18-23.
  28. Ружинська, Т. В. Тернистий шлях "Апостола" : Іван Федоров - засновник книгодрукування в Україні та Росії / Т. В. Ружинська // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 3. – С. 134-137.
  29. Синюк, С. Літописний список книг князя Володимира Васильковича як один з перших в Україні бібліографічних документів / С. Синюк // Вісник Книжкової палати. – 2010. – № 1. – С. 36-38
  30. Скляренко, С. Ф. Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні : учнівська конференція для 9 класів / С. Ф. Скляренко // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 2. – С. 28-31.
  31. Скляренко, С. Ф. Учнівська конференція "Історія виникнення книги" / С. Ф. Скляренко // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С. 27-30
  32. Скляренко, С.Ф.. Учнівська конференція "Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні" (9 кл.) / С.Ф.. Скляренко // Управління школою. – 2007. – № 32. – С. 14-17.
  33. Солодухина, Неля Древние библиотеки в духовной культуре Киевской Руси / Неля Солодухина // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – лютий (№ 3). – С. 24-27.
  34. Солонська Н. Остромирове Євангеліє в контексті давньоруського книжного багатства і фонду Бібліотеки Ярослава Мудрого / Солонська Н. // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 11. – С. 39 - 45
  35. Судьба книги // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 15/16. – С. 101-103
  36. Сухаревська, О. Значення книги в житті людини (бібліотечний урок) / О. Сухаревська // Початкова школа. – 2009. – № 3. – С. 27-30.
  37. Усенко, О. В. Історія створення книги / О. В. Усенко, А. В. Войтенко // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 9. – С. 103-104.
  38. Усенко, О. Подорож у часі : Історія створення книги : [урок] / О. Усенко, А. Войтенко // Зарубіжна література . – 2012. – Серпень (№ 15). – С. 6-9.
  39. Федоренко, Л. П. Книга книг / Л. П. Федоренко // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 7/8. – С. 69
  40. Шкаруба, Л. М. Книга: престол человечества / Л. М. Шкаруба // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 3. – С. 57-61
  41. Щавинская Л. Энциклопедия о начале книгопечатания кириллицей / Щавинская Л. // Вісник Книжкової палати. – 2005. – № 6. – С. 11-12

Список мультимедійних видань. БД ‘Мультимедійні видання’

  1. 002
    К53
    Книжная миниатюра.
    - М.: Директмедиа Паблишинг, 2006. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
  2. 002
    П26
    Первопечатник Иван Федоров
    : фильм. - [2010]. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
  3. 002
    С50
    Смирнов-Сокольский, Николай. Рассказы о книгах [Звукозапис]
    : аудиокнига : читает: Г. Попов : сборник рассказов / Н. Смирнов-Сокольский. – Эл. опт. диск (DVD-ROM)
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)
    Аннотация: "Когда смотришь на полки с книгами, накопленными за много лет собирательства, вспоминаются не только их содержание, их авторы и издатели, но и обстоятельства, при которых эти книги появились на свет, после-дующая судьба многих из них, порой столь же интересная как и сама книга. "Рассказы о книгах" - издание, которое положило начало новому направлению библиофильской литературы. Новизна книги в том, что она обращена к широ-кому кругу читателей, а не к узкому кругу библиофилов. Ее задача в том, чтобы научить понимать и ценить книгу, сделать огромные слои читателей книголюбами. Данное издание представляет развёрнутый рассказ о всех изда-ваемых когда-либо книгах в нашей стране. Вы найдёте сведения о прижизненных и ранних изданиях сочинений Александра Радищева, о некоторых книгах XVIII века, об изданиях сочинений Пушкина, и многое другое"
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ(1)

Список електронних локальних мережевих видань. БД ‘Повнотекстові видання’

  1. Акопов А. И. Общий курс издательского дела [Электронный ресурс] : учебное пособие для студентов журналистики / А. И. Акопов. – Ворнеж: Факультет журналистики ВГУ, 2004. – 218/ – Эл. жестк. диск.
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)
  2. История книги [Электронный ресурс]. - Электронный текст в формате .pdf. - Эл. жестк. диск
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)
  3. Чихольд, Ян. Облик книги.Избранные статьи о книжном оформлении / Я. Чихольд. - М.: Книга, 1980. – 242 c. – Эл. жестк. диск.
    Примірники: всього:1 - ЗЕІ. МЕРЕЖА БІБЛІОТЕКИ(1)

Список Інтернет-джерел (вебліографія)

  1. Історія книги YouTube. – Режим доступу - https://www.youtube.com/watch?v=FlTnz6J_Tv0
  2. Істория библиотек на YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=bQKCkGotLCI
  3. Презентація з історії книги. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/victoriaklimchuk/ss-29578113
  4. Структура книги : презентації. – Режими доступу: http://www.slideshare.net/Lariska/ss-10673799 ; http://www.myshared.ru/slide/124419/ ; http://www.myshared.ru/slide/203966/
  5. Цікаві факти з історії бібліотек. – Режими доступу: http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-istoriji-bibliotek.html
  6. Екскурсія сучасними бібліотеками світу. – Режими доступу: http://bibliokid.if.ua/piznavay/istoriya-i-kultura/pro-knygy/492-ekskursiya-suchasnymy-bibliotekamy-svitu.html
  7. Найвідоміші бібліотеки України. – Режими доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-197802.html
  8. З історії книгознавства та книгозбірень. – Режими доступу: http://litopys.org.ua/isaevych/is31.htm
  9. Друкарство на Україні. – Режими доступу: http://litopys.org.ua/isaevych/is32.htm