Народився 28 січня 1982 року у місті Миргород Полтавської області. Невдовзі його батька – військового льотчика перевели на службу до Вінниці, куди переїхали всією родиною. Тут Дмитро закінчив 31-шу загальноосвітню школу, одне із професійних училищ та заочно – факультет «Фізичне виховання та спорт» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Свого часу займався підприємницькою діяльністю, а до великої війни працював у компанії з виготовлення металоконструкцій.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до територіальної оборони міста. А вже у 2023 році став у стрій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. У званні старшого сержанта на посаді командира відділення боронив Батьківщину на донецькому напрямку.

Після бою 28 березня 2024 року поблизу села Первомайське (тепер Авдіївське) Покровського району Донецької області воїн вважався зниклим безвісти. Увесь цей час батьки чекали, сподіваючись, що він у полоні. Втім, підтвердилось найгірше. Оборонцю навічно залишилося 42 роки.