ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ

ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СЕМЕНА СТЕПАНОВИЧА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО

ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ МИТЦЯ

• У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЯК ЛЮДИНА ДОПИТЛИВОГО РОЗУМУ, РІЗНОБІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ, ЗАВЖДИ ДОТЕПНА, ГОТОВА ДО ЖИВОГО ЖАРТУ
• ОСОБЛИВО ЦІННИМ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО Є ДРУЖБА ЙОГО З ВЕЛИКИМ УКРАЇНСЬКИМ ПОЕТОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКОМ, ЯКА ТРИВАЛА ДОВГІ РОКИ.
• В ЛИСТАХ ІЗ ЗАСЛАННЯ ШЕВЧЕНКО НАЗИВАЄ ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО «НАЙБЛАГОРОДНІШИМ З ЛЮДЕЙ», «ЩИРИМ, ЄДИНИМ ДРУГОМ»

  РОДИНА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО

• ПОХОДИВ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ ЗІ СТАРОВИННОГО КОЗАЦЬКОГО РОДУ, ЯКИЙ ОСІВ У МІСТЕЧКУ ГОРОДИЩЕ, ЩО НА НИНІШНІЙ ЧЕРКАЩИНІ;
• ДОБРЕ ВІДОМО, ЩО ВЖЕ З ВІСІМНАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ ХУТОРОМ ГУЛАКІВЩИНА ВОЛОДІВ ПАТРИКІЙ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ;
• ЙОГО НАЩАДКИ БУЛИ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯМИ, ЗОКРЕМА БАТЬКО СЕМЕНА - СТЕПАН ПЕТРОВИЧ

  ОСНОВНІ ВІХИ БІОГРАФІЇ

• НАРОДИВСЯ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (НАДАЛІ Г.-А.) 16 ЛЮТОГО 1813 Р. В МІСТЕЧКУ ГОРОДИЩІ КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (НИНІ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.).
• В 1824 Р. ХЛОПЧИКА ВІДДАЛИ ВЧИТИСЯ ДО КИЇВСЬКОГО ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА.
• ДЗВІНКИЙ ДИСКАНТ МАЛЕНЬКОГО СЕМЕНА ВІДЗНАЧИВ ЦІНИТЕЛЬ ХОРОВОГО СПІВУ МИТРОПОЛИТ ЄВГЕНІЙ (БОЛХОВІТІНОВ). ВІН ВЗЯВ ХЛОПЧИКА ДО МИТРОПОЛИЧОГО ХОРУ.
• 1829 Р. ПОМЕР БАТЬКО Г.-А., І ОПІКУ НАД ХЛОПЦЕМ ВЗЯВ МИТРОПОЛИТ ЄВГЕНІЙ. ВІДОМО, ЩО ЮНАК НАВЧАВСЯ В ДУХОВНІЙ СЕМІНАРІЇ .
• У 1838 Р. В ЖИТТІ Г.-А. СТАЛАСЯ ЗНАМЕННА ПОДІЯ. ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ КОМПОЗИТОР. М. І. ГЛІНКА, ТОДІШНІЙ КАПЕЛЬМЕЙСТЕР ПРИДВОРНОЇ КАПЕЛИ, ВИСОКО ОЦІНИВ ДИВНОЇ КРАСИ І СИЛИ БАС Г.-А. І ЗАПРОСИВ ОБДАРОВАНОГО ЮНАКА В КАПЕЛУ.
• З ТОГО ЧАСУ ГЛІНКА НЕ ПЕРЕСТАВАВ ОПІКУВАТИСЯ ДОЛЕЮ Г.-А. ДЕЯКИЙ ЧАС СЕМЕН ПРОЖИВАВ НА КВАРТИРІ ГЛІНКИ.
• ХУДОЖНІЙ СМАК Г.-А. ФОРМУВАВСЯ В ТВОРЧОМУ СПІЛКУВАННІ З ДРУЗЯМИ ГЛІНКИ – БРЮЛОВИМ, ДАРГОМИЖСЬКИМ, КУКОЛЬНИКОМ, ЛОМАКІНИМ , М. МАРКЕВИЧЕМ ТА ІН.;
• ТОДІ Ж ВІДБУЛОСЯ ЗНАЙОМСТВО Г.-А . З Т. Г. ШЕВЧЕНКОМ, ЯКЕ ПЕРЕЙШЛО У ВІРНУ ДРУЖБУ
• ПЕРШИЙ СОЛЬНИЙ КОНЦЕРТ СПІВАКА ОРГАНІЗУВАЛИ ГЛІНКА ТА ДАРГОМИЖСЬКИЙ. НА ЗІБРАНІ КОШТИ ТА ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ УРАЛЬСЬКОГО МЕЦЕНАТА П. ДЕМИДОВА, ВЛІТКУ 1938 Р., ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПОЇХАВ ЗА КОРДОН;
• В ПАРИЖІ Г.-А. БРАВ УРОКИ У ІТАЛІЙСЬКОГО ПЕДАГОГА Й КОМПОЗИТОРА ДЖУЛІО АЛАРІ

  РОЗВИТОК ТАЛАНТУ

• ТЕНОР ПЕТРО МИХАЙЛОВ-ОСТРОУМОВ, ЯКИЙ БУВ У ПАРИЖІ РАЗОМ З Г.- А., ПИСАВ: “СПОДІВАЮСЬ, ЩО АРТЕМОВСЬКИЙ З ЧАСОМ ПЕРЕВЕРШИТЬ УСІХ БАСІВ ІТАЛІЙСЬКИХ – ЙОГО ПРЕКРАСНОМУ ГОЛОСУ НЕМАЄ СУПЕРНИКІВ”
• В 1840 Р. Г.-А. ОТРИМАВ ЗАПРОШЕННЯ В ОПЕРНИЙ ТЕАТР У ФЛОРЕНЦІЇ;
• У 1842 Р. СПІВАК ПОВЕРНУВСЯ В ПЕТЕРБУРГ І ОТРИМАВ ОФІЦІЙНЕ ЗАПРОШЕННЯ ВІД ДИРЕКЦІЇ ІМПЕРАТОРСЬКИХ ТЕАТРІВ «НА ПАРТІЇ ВИСОКОГО БАСА»

  ВИКОНАВСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ

• НА ОПЕРНІЙ СЦЕНІ Г.-А. ПРОБУВ 23 РОКИ. ВІН ВИСТУПАВ У БАГАТЬОХ ОПЕРАХ І СТВОРИВ НИЗКУ ЧУДОВИХ СЦЕНІЧНИХ ОБРАЗІВ;
• У ТІ ЧАСИ ПЕТЕРБУРЗЬКА ПУБЛІКА В ТЕАТР ІШЛА САМЕ «НА АРТЕМОВСЬКОГО», ЩОБ ПОЧУТИ ЙОГО ЧУДОВИЙ СПІВ
• СЕРЕД ЧИСЛЕННИХ ПАРТІЙ Г.-А. В ОПЕРАХ В. БЕЛЛІНІ, Р. ДОНІЦЕТТІ, М. ВЕБЕРА, ДЖ. ВЕРДІ ТА ІН. ВИДІЛЯЄТЬСЯ ПРЕКРАСНЕ ВИКОНАННЯ РОЛІ РУСЛАНА;
• ПОЧУВШИ ОПЕРУ "РУСЛАН І ЛЮДМИЛА", ШЕВЧЕНКО ПИСАВ: "НУ І ОПЕРА! ОСОБЛИВО КОЛИ АРТЕМОВСЬКИЙ СПІВАЄ РУСЛАНА, НАВІТЬ ПОТИЛИЦЮ ПОЧУХАЄШ, СПРАВДІ... ЧУДОВИЙ СПІВАК - НІЧОГО НЕ СКАЖЕШ“

  ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – КОМПОЗИТОР

• Г.-А. БАГАТО ГАСТРОЛЮВАВ. БУВАВ І В УКРАЇНІ. САМЕ БАЖАННЯ ПРОПАГУВАТИ СЕРЕД ПЕТЕРБУРЗЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ РІДНЕ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО СТАЛО ПОШТОВХОМ ДО КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ Г.-А.;
• ЙОМУ НАЛЕЖАТЬ ОБРОБКИ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ, П’ЄСА- ІНТЕРМЕДІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ»; П’ЄСИ «НІЧ ПІД ІВАНА КУПАЛА» ТА «НІЧ СТЕПОВОГО ЖИТТЯ», В ЯКИХ ВІН БРАВ УЧАСТЬ ЯК АВТОР, СОЛІСТ І ЖИВОПИСЕЦЬ-ДЕКОРАТОР;
• ЗВЕРТАВСЯ Г.-А. І ДО ЖАНРУ УКРАЇНСЬКОГО РОМАНСУ. ЦЕ “СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ” З ПОСВЯТОЮ Т. Г. ШЕВЧЕНКУ

  ОСНОВНІ ВІХИ БІОГРАФІЇ

• ЗАЛИШИВШИ ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ МАРІЇНСЬКИЙ ТЕАТР Г.-А., ДЕЯКИЙ ЧАС ВИСТУПАВ В ТРУПАХ ВЕЛИКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРІВ МОСКВИ. НА ЖАЛЬ, ВІН ПОСТУПОВО ПОЧАВ ВТРАЧАТИ ГОЛОС;
• ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ Г.-А. КВАРТИРУВАВ НА ОКОЛИЦІ МОСКВИ В ПІДНОВИНСЬКОМУ – В НЕВЕЛИЧКОМУ БУДИНОЧКУ, ЯКИЙ НАЛЕЖАВ КУДРІНСЬКІЙ ХРИСТОРІЗДВЯНІЙ ЦЕРКВІ. ТАМ КОМПОЗИТОР І ПОМЕР 5 КВІТНЯ 1874 РОКУ;
• ПОХОВАНО ЙОГО НА ВАГАНЬКІВСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ МОСКВИ;
• НАДГРОБОК ВИДАТНОГО СПІВАКА І КОМПОЗИТОРА ВНЕСЕНО В РЕЄСТР ПАМ’ЯТНИКІВ МОСКВИ

  ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ

• ОПЕРУ «ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ» ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ НАПИСАВ НАПРИКІНЦІ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1862—1863 РР.). ЛІБРЕТО СТВОРЕНО САМИМ КОМПОЗИТОРОМ, ЗА ДЕЯКИМИ ПРИПУЩЕННЯМИ, ЗА УЧАСТІ ІСТОРИКА М. КОСТОМАРОВА, А В ОФОРМЛЕННІ КЛАВІРУ ДОПОМОГЛА ДРУЖИНА КОМПОЗИТОРА;
• РЕЦЕНЗЕНТИ ТОГО ЧАСУ ВІДЗНАЧАЛИ, ЩО ОПЕРА МАЛА «БЛИСКУЧИЙ УСПІХ»
• ОПЕРА СКЛАДАЄТЬСЯ З ПІСЕНЬ, ДУЕТІВ, ДІАЛОГІВ ТА ТАНЦІВ;
• ВОНА ПРОЙНЯТА ПАТРІОТЧНИМИ МОТИВАМИ, ЗДОРОВИМ НАРОДНИМ ГУМОРОМ;
• КРИТИКИ ВІДЗНАЧАЛИ БЕЗДОГАННЕ ВИКОНАННЯ АВТОРОМ РОЛІ КАРАСЯ.

  ВИДАТНІ ВИКОНАВЦІ ПАРТІЇ КАРАСЯ

• СЕРЕД ВИДАТНИХ ВИКОНАВЦІВ РОЛІ КАРАСЯ: МИХАЙЛО ГРИШКО, АНДРІЙ ІВАНОВ , ІВАН КОЗЛОВСЬКИЙ, ІВАН ПАТОРЖИНСЬКИЙ
• ОПЕРА ГУЛАКА-АРТЕМОВСКОГО І СЬОГОДНІ ЗБЕРІГАЄ СВОЄ ЗНАЧЕННЯ НЕ ТІЛЬКИ ЯК ПЕРША УКРАЇНСЬКА ОПЕРА, АЛЕ Й ЯК ЖИВИЙ, СЦЕНІЧНО ПРИВАБЛИВИЙ ТВІР.
• ОПЕРА СТАЛА НЕВІД’ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

  ЗАВЖДИ В РЕПЕРТУАРІ

• «ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ» — ПЕРШИЙ ТВІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ВИЙШЛО НА ОПЕРНУ СЦЕНУ. ОПЕРА НАБУЛА НЕЧУВАНОЇ ПОПУЛЯРНОСТІ І ЗБЕРЕГЛА ЇЇ ПРОТЯГОМ БАГАТЬОХ РОКІВ, ТИМ САМИМ ВИТРИМАВШИ ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ.
• В РАДЯНСЬКІ ЧАСИ ОПЕРА ВВІЙШЛА В РЕПЕРТУР БАГАТЬОХ ТЕАТРІВ СРСР. ВІДОМО, ЩО ОПЕРУ СТАВИЛИ І НА ПОДЛІЛЛІ, ЗОКРЕМА В ВІННИЦІ ТА ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ. ВЫДБУЛИСЬ ПОСТАНОВКИ ОПЕРИ В ВАРШАВІ ТА БОЛГАРІЇ.
• І В НАШ ЧАС ОПЕРА В РЕПЕРТУАРІ НАЙВІДОМІШИХ ТЕАТРІВ УКРАЇНИ, РОСІЇЇ, КАЗАХСТАНУ.
• ЗНЯТО 4 ЕКРАНІЗАЦІЇ ОПЕРИ, ОСТАННЯ - В 2006 РОЦІ.

  ГРАНІ ЩЕДРОГО ТАЛАНТУ

• СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ БУВ ДУЖЕ ЦІКАВОЮ ЛЮДИНОЮ, РІЗНОБІЧНО ОБДАРОВАНОЮ: ДОБРЕ РОЗУМІВСЯ НА ЖИВОПИСІ, САМ НЕПОГАНО МАЛЮВАВ. НА СХИЛІ ЛІТ ЗАХОПИВСЯ СТАТИСТИКОЮ, РЕЗУЛЬТАТОМ ЙОГО ДОСЛІДЖЕНЬ СТАЛА СТАТИСТИКО-ГЕОГРАФІЧНА ТАБЛИЦЯ МІСТ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ЯКА ПРИВЕРНУЛА УВАГУ АКАДЕМІЇ НАУК І БУЛА НАДРУКОВАНА В 1854 РОЦІ.
• ТУРБУЮЧИСЬ ПРО МОРАЛЬНИЙ СТАН ТОДІШНОЇ ПРОГРЕСИВНОЇ СТОЛИЧНОЇ ЕЛІТИ, Г.-А. СВОЇМ КОШТОМ ВИДАВ 10 ЗАПОВІДЕЙ ГОСПОДНІХ І НАДІСЛАВ ЇХ ДО ПРОВІДНИХ ПЕТЕРБУРЗЬКИХ ГАЗЕТ.
• А ЩЕ ГУЛАКУ-АРТЕМОВСЬКОМУ НАЛЕЖИТЬ ОРИГІНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ ПЕТЕРБУРЗЬКОГО ВОДОГОНУ: ЯК БАЧИМО, ЦЕЙ ТАЛАНОВИТИЙ ЧОЛОВІК ВИРІЗНЯВСЯ СПРАВДІ УНІВЕРСАЛЬНИМИ ЗНАННЯМИ.
• ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ Г.-А. ЗАХОПЛЮВАВСЯ НАРОДНОЮ МЕДИЦИНОЮ. ВІН МОЛИВСЯ НАД ВОДОЮ ТА МАСЛИНОВОЮ ОЛІЄЮ І ДАВАВ ЇЇ ХВОРИМ, ЗДЕБІЛЬШОГО НЕЗАМОЖНИМ ЛЮДЯМ. ГРОШІ ЗА ЛІКУВАННЯ Г.-А. НЕ БРАВ. СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ ПРАКТИКУВАВ ПОНАД 10 РОКІВ, ЗЦІЛИВШИ ЗА ЦЕЙ ЧАС ТИСЯЧІ, ЗДАВАЛОСЯ Б, НЕВИЛІКОВНИХ ХВОРИХ.

  МІСЦЕ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА В УКРАЇНСЬКМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

• НАШ ВИДАТНИЙ ЗЕМЛЯК СЕМЕН ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ПЕРШИЙ ОПЕРНИЙ СПІВАК УКРАЇНИ. І НЕ ЛИШЕ ЗА ПОРЯДКОВИМ НОМЕРОМ, А Й ТАЛАНТОМ, НА ЯКИЙ РІВНЯЮТЬСЯ ВСІ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ
• СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА – ОДНА З НАЙКРАЩИХ У СВІТІ. ВАРТО ЛИШЕ ЗГАДАТИ ВИДАТНИХ СПІВАКІВ І СПІВАЧОК МАРІЮ ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ, ОКСАНУ ПЕТРУСЕНКО, ОЛЬГУ БАСИСТЮК, ІВАНА КОЗЛОВСЬКОГО, ВОЛОДИМИРА ГРИШКА Й БАГАТЬОХ-БАГАТЬОХ ІНШИХ. ВОНИ ПЛІДНО ПРАЦЮВАЛИ АБО ПРАЦЮЮТЬ НА ВІТЧИЗНЯНІЙ ОПЕРНІЙ СЦЕНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

  У ПАМ’ЯТІ НАЩАДКІВ

• У МІСТІ КИЄВІ ПО ВУЛИЦІ НАБЕРЕЖНО-ХРЕЩАТИЦЬКІЙ, 31 НА БУДИНКУ, ДЕ ПРОЖИВАВ Г.-А., ВСТАНОВЛЕНО ПАМ’ЯТНУ ТАБЛИЧКУ З БАРЕЛ’ЄФОМ МИТЦЯ.
• ОСОБЛИВО ШАНУЮТЬ Г.-А. ЗЕМЛЯКИ. В 1966 У М. ГОРОДИЩІ ЧЕРКАСЬКОЇ, ОБЛАСТІ З ІНІЦІАТИВИ Г. КОВАЛЯ – НАЩАДКА ВИДАТНОГО ОПЕРНОГО СПІВАКА, КОМПОЗИТОРА, ДРАМАТИЧНОГО АКТОРА, ТА ДРАМАТУРГА – ВІДКРИТО МУЗЕЙ ГУЛАКА- АРТЕМОВСЬКОГО. З 1968 Р. – МУЗЕЙ СТАВ НАРОДНИМ.
• ОСНОВНИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЮ Є ЕКСПОЗИЦІЇ, ВИСТАВКИ, ЛЕКЦІЇ, ЕКСКУРСІЇ. У ФОНДАХ - 261 ЕКСПОНАТ. ОКРЕМИЙ РОЗДІЛ ПРИСВЯЧЕНО ДЯДЬКОВІ КОМПОЗИТОРА, КЛАСИКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ П. П. ГУЛАКУ-АРТЕМОВСЬКОМУ.
• МУЗЕЙНІ ПРАЦІВНИКИ ПРОВОДЯТЬ ТАКОЖ ЛІТЕРАТУРНІ ВЕЧОРИ З НАГОДИ ЖИТТЄВИХ І ТВОРЧИХ ДАТ ГУЛАКІВ-АРТЕМОВСЬКИХ, МУЗЕЙНІ ГОСТИНИ, ПРИСВЯЧЕНІ ЇХНІЙ ТВОРЧОСТІ.
• В МІСТІ ЧЕРКАСИ МУЗИЧНЕ УЧИЛИЩЕ НОСИТЬ ІМ’Я Г.-А.
• В 1963 Р. ДО 150-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СПІВАКА ВИПУСТИЛИ ЮВІЛЕЙНУ ПОШТОВУ МАРКУ.
• ПО ДНІПРУ ПЛАВАЄ ТЕПЛОХІД «ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ»

Використані джерела

1. Гаврилюк, Жанна. Духовне життя в українських землях наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. (музика, образотворче мистецтво та архітектура в пошуках мистецького стилю) : інтегрований урок всесвітньої історії та світової літератури, 6 клас/ Ж. Гаврилюк //Історія в сучаснійшколі. – 2012. – № 7/8. – С. 17-26 ; Історія в сучасній школі. – 2012. – № 9. – С. 35-37.
2. Гулак-Артемовський С. С. Запорожець за Дунаєм : опера на три дії : клавір / С. С. Гулак-Артемовський ; муз. редакція Г. Майбороди. – К.: Музична Україна, 1983, – 152 с.
3. Давидов, Микола Андрійович. Виконавське музикознавство. Енциклопедичний довідник: посібник для вищих навчальних закладів / М. А. Давидов. – 2010.
4. Бокщанина Е. А. История музыки народов СССР / Е. А. Бокщанина ; ред. А. Зорина. – М.: Музыка, 1969. – С. 32-36.
5. Киселёв Г., Гулак-Артемовский, Киев, 1951.
6. Лісецький С. Й. Українська музична література : для 4-5 кл. ДМШ : навч. посібники / С. Й. Лисецький. – К.: Музична Україна, 1991. – С. 67-80.
7. Малий словник історії України
8. Музыка : энциклопедия / ред. - сост. Е.А. Конькова. – 2002
9. Музичне мистецтво України у 19 ст. Ч. 2. Кн. 1 / авт. кол. під кер. Л. В. Яросевич. – Тернопіль: АСТОН, 2002. – С. 130-146.
10. Нариси з історії української музики. Ч. 1. / Л. Б. Архімович, Т. І. Каришева, Т. В. Шеффер та ін. — К.: Мистецтво, 1964. – С. 197-202.
11. Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
12. Українська радянська енциклопедія. Т. 3. – . – Вид. друге. – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1979.– с. 209-210
13. Хоролець Т. А. Золотий голос України (сценарій музичної вітальні, присвячений творчості С. С. Гулака-Артемовського) / Т. А. Хоролець // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). – 2012. – № 5. – С. 36-39

Інтернет-джерела (вебліографія)

1. [Стаття про С. Гулака-Артемиовського в Вікіпедії]. – http://uk.wikipedia.org/wiki/Гулак-Артемовський_Семен_Степанович
2. Семен Гулак-Артемовський : видатний український композитор і оперний співак. – http://www.pisni.org.ua/persons/573.html
3. Гулак-Артемовский, Семен Степанович : большая биографическая энциклопедия. – http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/41309/Гулак
4. Гулак-Артемовский Семен Степанович : на сайте-карте «Интересный Киев. – http://www.interesniy.kiev.ua/maps/catalog.php?p=1729
5. Семен Гулак-Артемовський і його «Запорожець за Дунаєм» : на сайті «Радіо Свобода». – http://www.radiosvoboda.org/content/article/1493698.html
6. Опера Запорожец за Дунаем : на сайте Одесского Национального театра оперы и балета. – фото. – http://opera.odessa.ua/ru/repertuar/opera/zaporojec-za-dunaem.html?gpage=8
7. Запорожец за Дунаем : Интернет-трансляция на сайте I.UA. – http://video.i.ua/user/823766/45616/232116/

Література про Г-А та його творчість

1. Арнольд Ю. Бенефис г. Артемовского // Муз.и театр. вестник. 1857. № 34. С. 467;
2. Бенефис г. Артемовского // Сев.пчела. 1861. 19 сент.;
3. Кублицкий М. Е. История оперы в лучших её представителях: Композиторы. Певцы. Певицы. — М., 1874. С. 257;
4. Синкевич В. М. Былые встречи // Историч. вестник. 1893. апр. С. 111;
5. Финдейзен Н. Письма из заграницы русского певца Михайлова-Остроумова (1839—1841) // Музыкальная старина. — СПб., 1903. Вып. 11. С. 160—170;
6. Ревуцький Д. С. С. Артемовский-Гулак і йогокомічна опера "Запорожець за Дунаем". — Київ, 1936;
7. "Запорожец за Дунаем" // Веч. Москва. 1948. 30 янв.;
8. Киселев Г. Гулак-Артемовский. — Киев, 1951;
9. Открытие памятника С. С. Гулак-Артемовского // Веч. Москва. 1953. 21 апр.;
10. Открытие памятника С. Гулак-Артемовского // Сов.музыка. 1953. № 6. С. 120;
11. Шипов Г. Выдающийся украинский композитор // Сов.искусство. 1953. 18 апр.;
12. Сазонов М. Подарок шефов // Сов.культура. 1954. 26 авг.;
13. Глинка в воспоминаниях современников. / Под общей ред. А. А. Орловой. — М., 1955. С. 417;
14. Бернандт Г., Ямпольский И. Гулак-Артемовский и его русские связи // Из истории русско-украинских музыкальных связей. — М., 1956;
15. Е. В. Выдающийся композитор и певец // Муз.жизнь. 1958. № 8. С. 16;
16. Гулак-Артемовский // Львов.правда. 1958. 16 февр.;
17. Рыльский М. Семён Гулак-Артемовский // Рыльский М. Классики и современники: Статьи. — М., 1958. С. 415—420;
18. Тимофеев В. Соратник Глинки // Сов.музыка. 1962. № 10. С. 135—136;
19. Ляшенко И. Выдающийся деятель украинской музыкальной культуры // Коммунист Украины. 1963. № 4;
20. Довженко В. Три юбилея Гулак-Артемовского // Сов.культура. 1963. 16 февр.;
21. Памяти Гулак-Артемовского // Веч. Москва. 1963. 16 февр.;
22. Хоменко В. Отец украинской оперы // Правда Украины. Киев. 1963. 6 февр.;
23. Кауфман Л. Музей Гулак-Артемовского: Киев // Муз.жизнь. 1967. № 7. С. 5;
24. Гозенпуд А. А. Русский оперный театр XIX века. 1836—1856. — Л., 1969. С. 456;
25. Музыканту от земляков // Правда. 1971. 31 окт.;
26. Коваль Г. Стоїтьявір над водою // Музика (Київ). 1972. № 2. С. 33;
27. Гордейчук Н. Семен Гулак-Артемовський // Культура и життя. 1973. № 4. С. 4;
28. Алексеев И. Его вдохновили мелодии народа: К 100-летию со дня смерти С. С. Гулак-Артемовского // Сов.культура. 1973. 17 апр.;
29. Памяти С. Гулак-Артемовского // Рабочая газета. Киев. 1973. 18 апр.;
30. Цикора С. Композитор и певец // Известия. 1973. 18 апр.;
31. Кауфман Л. С. С. Гулак-Артемовский: Жизнь, личность, творчество. — М., 1973;
32. Его же. "Запорожцю" — авторську редакцию // Музика (Київ). 1973. № 10. С. 12—13;
33. Пляшко Л. Качанівськеліто // Людина і світ. 1977. № 1. С. 24;
34. Коваль Г. Музей С. С. Гулака-Артемовського у Городищі. — Дніпропетровськ, 1979;
35. Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовский. — Киев, 1981;
36. Варварцев М. "Перший бас" Флорентійської опери // Культура и життя. 1982. 14 березня;
37. Лебединский Г. Композитор, певец, инженер // Соц. индустрия. 1983. № 10. апр. С. 4;
38. Шаповал Е. Дружба митців // Музика (Київ). 1983. № 2. С. 22—23;
39. Шумило Л. И певец, и композитор // Правда Украины. Киев, 1983. 17 февр.;
40. Воспитанник Глинки // В мире музыки. 1988. Ежегодник. — М., 1987. С. 18—19;
41. Височинська Л. Семен Гулак-Артемовський. Київ. 1997.