ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ: ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Семен Степанович Гулак-Артемавський — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм»
Біографія в найважливыших датах:
На жаль, С.Гулак-Артемовський не залишив спогадів ні про життя, ні про творчість. До нас дійшли лише окремі уривки, розповіді, здогадки стосовно заданої теми. Саме вони, а також мистецький шлях, життєва доля нашого земляка допомагають відтворити атмосферу часу, коли зароджувалася, творилася перша вітчизняна опера
У містечку Городище на Черкащині досі є куток, який зберіг тодішню назву Гулаківка. Саме там стояла хата священика Степана Петровича Гулака–Артемовського та його дружини Варвари Арсентіївни. Вони побралися, коли юнакові виповнилося 25 років, а його нареченій всього 15. У цій родині народилося дев’ятеро дітей, серед них і майбутній композитор
В 30-х роках минулого століття радянська влада знищила хату і розібрала Покровську церкву, де служили його прадід, дід, батько і дядько. Нині на цьому місці каплиця. Про сім’ю Гулаків-Артемовських нагадує лише криничка. З цього роду вийшов і «батько української байки» Петро Петрович Гулак–Артемовський, рідний дядько Семена і ректор Харківського університету, а також Микола Гулак, один із засновників Кирило–Мефодіївського братства, в яке входив і Тарас Шевченко. За переказами, один із Гулаків був відомим у Франції танцюристом
Він співав у хорі Софійського собору та Михайлівського Золотоверхого монастиря, де потім і зустрівся з Михайлом Глінкою (коріння якого, до речі, також глибоко йдуть в українську землю). Глінка звернув увагу на дивовижний голос Гулака-Артемовського - дитячий дискант співака потім перетворився у баритон і бас-баритон. Голос співака, який часто був солістом у церковних хорах, просто зачарував композитора
По приїзду Гулака-Артемовського до Петербурга виявилося, що всі вакантні місця в придворній капелі вже зайняті. Приїжджому музикантові довелося деякий час підробляти вчителем співу у дітей дворян. Паралельно він сам бере уроки вокалу у Глінки/ Потім Глінка з товаришами-музикантами організував кілька концертів і на виручені гроші відправив співака для подальшого навчання до Європи
Навчався український співак у майстрів Франції та Італії, з величезним успіхом дебютував на сцені Флорентійського театру, слід зауважити, що він був першим басом, рівного його голосу не було і в Італії. А ще молодий Семен заворожував публіку Флорентійської оперної сцени тим, що не тільки співав, а й входив у роль, що було ще не прийнятим у ті часи. Тому публіка була в захопленні від виступів сеньйора Артемовського, а російський цар Микола Павлович, який перебував тоді у Флоренції, подарував Семену діамантовий перстень.
Впродовж 25 років сценічного життя Гулака-Артемовського виконав понад 50 оперних партій
Про особисте життя Гулак-Артемовського відомо мало. Його дружиною була Олександра Іванівна - дочка декоратора московських театрів, талановита піаністка і арфистка. У пари народилися три дівчаток, проте всі вони померли в ранньому віці. Так що у Гулак-Артемовського залишилися лише спадкоємці по лінії братів
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — Рапсодія (Рапсодія – музичний твір довільної побудови, в основі якого закладено декілька народних тем.) зі збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба»
«Звідкіля це ти узявся? Де ти досі пропадав?..». Який українець не усміхнеться, почувши перші акорди знаменитого дуету Карася й Одарки із опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Першої української національної опери. Її люблять мільйони людей, арії з неї співають і великі майстри вокалу, й аматори, які нерідко вважають ці пісенні твори народними.Якби композитор створив лише цю оперу, то й цього було б достатньо, аби обезсмертити своє ім’я в українській культурі
Історію про задунайських запорожців Гулаку-Артемовському розповів близький друг, історик Микола Костомаров (саме до Миколи на весілля поспішав старшим боярином Шевченко, коли був заарештований на Дніпровій переправі біля Києва в квітні 1847 року).
Чому Семен написав саме про запорізьких задунайських козаків, які з’явилися за Дунаєм після зруйнування 1775 року Січі на Дніпрі? Чому, скажімо, не про Богдана Хмельницького або Петра Дорошенка, або якусь відому козацьку битву? Людина патріотична, проте лояльна до тогочасної дійсності (він насамперед був оперним співаком, який дарував свій талант, своє мистецтво вдячному глядачеві і слухачеві), Семен розгледів у вчинку задунайських козаків (які після багатьох десятків років проживання за Дунаєм вирішили повернутися на Батьківщину, в рідну Україну) те, чим сам жив усі ці довгі літа на чужині. А саме — безмежну тугу за рідним краєм, синівську любов до нього, бажання будь-що бути серед своїх людей, зі своїм народом...
Прем'єра опери відбулася у Маріїнському театрі в Петербурзі 14 квітня 1863 року, а в 1864-65 ставилася в Москві в Великому театрі і мала значний успіх. У обох виставах роль Карася виконував автор. Однак незабаром після прем'єри імператорський уряд, наляканий польським повстанням 1863 р., почав репресії проти проявів національних культур народів, що входили до складу Російської імперії, усюди вбачаючи тенденції «сепаратизму»
Фільми, створені за мотивами опери:
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1937) — фільм українського режисера Івана Кавалерідзе. В ролі Івана Карася Степан Шкурат.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1939) — фільм українсько-американського режисера Василя Авраменка. В ролі Івана Карася Михайло Швець.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1953) — фільм українського режисера Василя Лапокниша. В ролі Івана Карася Іван Паторжинський.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1986) — фільм українського режисера Юрія Суярка. В ролі Івана Карася Федір Стригун.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 2007) — фільм українського режисера Миколи Засєєва-Руденка. В ролі Івана Карася Богдан Бенюк.[3]
Добре знав композитор Тараса Шевченка. Згідно з однією з версій, зустрілися творчі люди в будинку поета Нестора Кукольника і зберігали близькі дружні стосунки протягом тривалого часу. У період перебування великого поета у засланні композитор всіляко його підтримував, відому пісню “Стоїть явір над водою” Гулак-Артемовський присвятив Шевченку
Гулака-Артемовського можна назвати особистістю у всіх відносинах нетиповою. У нього не тільки був божественної краси голос (тембр бас-баритон) і композиторський талант, але й пристрасть до малювання. Як художник Гулак-Артемовський захоплювався написанням картин-мініатюр, сценічних декорацій
Семен Гулак-Артемовський не раз приїздив до України, надихаючись українською мовою, яку ніколи не забував, та культурою, що наснажувала його самобутню творчість. Завдяки старанням композитора вдалося зберегти і донести до вдячних сучасників багато творів української народної творчості. Захоплювався майстер музичного жанру збором і подальшої систематизацією пісенного фольклору. Заслугою композитора, зокрема, є те, що вдалося вберегти від забуття пісню “Ой на горі та й женці жнуть”
у 2013 році в рамках святкування 200-ї річниці з дня народження композитора підприємством “Укрпошта” випущено марку та конверт із зображенням портрета Гулака-Артемовського і сцени з опери “Запорожець за Дунаєм”; по Дніпру ходить теплохід, названий ім'ям композитора
